Ухвала

від 13.11.2018 по справі 760/809/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 760/809/18

апеляційне провадження № 06.71/824/23/2018

13 листопада 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЗДРАВОФАРМ про відвід колегії суддів: Шкоріної Олени Іванівни, Поліщук Наталії Валеріївни, Соколової Вікторії Вячеславівни в справі за позовом ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ОмніФарма Київ до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Товариства з обмеженою відповідальністю ЗДРАВОФАРМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ-ФАРМ , третя особа Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності про визнання повністю недійсним патенту України на промисловий зразок НОМЕР_1 та заборону використання зображення промислового зразка, що мітить позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 та за позовом ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю АКТІФАРМ до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Товариства з обмеженою відповідальністю ЗДРАВОФАРМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЙФ-ФАРМ , третя особа Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності про припинення порушень прав інтелектуальної власності на використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3, а також добре відомий знак ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ ЗДРАВОФАРМ заявив клопотання про відвід колегії суддів: Шкоріної О.І., Поліщук Н.В., Соколової В.В.від участі в розгляді даної справи.

Подаючи відповідну заяву представник відповідача зазначив на упередженість та необ'єктивність колегії суддів, оскільки останні раніше приймали участь у розгляді апеляційних скарг в цій же справі по іншим процесуальним судовим рішенням та відповідно надавали оцінку певним обставинам, доказам, робили висновки у справі, які частково є предметом розгляду справи зараз (щодо підсудності та юрисдикції).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року визнано заявлений відвід необґрунтованим, та справу передано до канцелярії суду для визначення, у встановленому ст. 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід колегії суддів.

Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується суддею Київського апеляційного суду Саліховим В.В. без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в заяві про відвід колегії суддів, підстав для задоволення заяви не встановлено.

Стаття 36 ЦПК передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановленихст. 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії безсторонній суд зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо .Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді . Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі , участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

При цьому, законодавець визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час іншої або конкретної справи не може бути підставою для відводу судді.

У заяві представник ТОВ ЗДРАВОФАРМ , як підставу для відводу колегії суддів зазначивна упередженість та необ'єктивність колегії суддів, оскільки останні раніше приймали участь у розгляді апеляційних скарг в цій же справі по іншим процесуальним судовим рішенням та відповідно надавали оцінку певним обставинам, доказам, робили висновки у справі, які частково є предметом розгляду справи зараз (щодо підсудності та юрисдикції).

Таким чином, представник ТОВ ЗДРАВОФАРМ фактично підставою для відводу суддів зазначив винесення ними процесуального рішення по справі.

Разом з тим, як зазначалося вище, вказана обставина не може бути підставою для відводу судді.

Отже, вимоги заяви про відвід не можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність колегії суддів: Шкоріної О.І., Поліщук Н.В., Соколової В.В.

Таким чином, у задоволенні заяви про відвід колегії суддів слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЗДРАВОФАРМ про відвід колегії суддів: Шкоріної Олени Іванівни, Поліщук Наталії Валеріївни, Соколової Вікторії Вячеславівни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: В.В. Саліхов