Рішення

від 22.10.2018 по справі 911/1327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р. Справа № 911/1327/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства Укртрансгаз

в особі філії Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз

до товариства з обмеженою відповідальністю Гленц

про стягнення 395 460,17 грн.

за участю представників:

позивача: Басараб Н.С. - предст. за дов. від 03.01.2018;

відповідача: Островський Р.С. - предст. за дов. від 07.07.2017.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз (далі - позивач, ПАТ Укртрансгаз в особі філії УМГ Прикарпаттрансгаз ) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Гленц (далі - відповідач, ТОВ Гленц ) про стягнення 395 460,17 грн., з яких: 272 924,98 грн. пені та 122 535,19 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1608000021 від 01.08.2016 щодо закупівлі робіт в частині дотримання строку виконання робіт відповідно до календарного плану виконання робіт (Додаток № 2), у зв'язку з чим на підставі п. 7.4. зазначеного договору позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2018 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.08.2018.

20.07.2018 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає вимоги щодо стягнення і пені неспіврозмірними по відношенню до реальних обставин справи. Зокрема, відповідач вказує на те, що порушення ним строків виконання зобов'язань за договором та основні затримки по виконанню робіт відбувались з причин затримки оплати з боку позивача. Відтак, відповідач, на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, просить суд зменшити розмір заявленої пені на 30% та штрафу - на 30%.

02.08.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив за № 2601ВИХ-18-1605 від 31.07.2018, у якій зауважив, що в договорі відсутня умова, яка б встановлювала позивачу термін (строк) по оплаті коштів відповідачу. Позивач, з посиланням на п. п. 5.1., 5.2. договору № 1608000021 від 01.08.2016, зазначає, що підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1. цього договору. Роботи виконуються відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану. Позивач твердить, що в договорі відсутні положення, які б ставили обов'язок підрядника виконати роботи у встановлений строк в залежності від виконання замовником своїх зобов'язань з оплати вже прийнятих робіт по договору.

06.08.2018 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 20.08.2018.

17.08.2018 через канцелярію суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив. Так, відповідач наголошує на тому, що у своєму відзиві на позовну заяву ним не заперечується факт прострочення виконання робіт за договором, проте відповідач просить врахувати ступінь виконання зобов'язання та відсутність понесених збитків зі сторони позивача з метою зменшення штрафних санкцій, адже роботи виконувались навіть за умови затримки в оплаті.

На підставі ухвали суду від 20.08.2018 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 17.09.2018.

В підготовчому засіданні 17.09.2018 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, внаслідок чого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.10.2018.

В судовому засіданні 01.10.2018 судом оголошувалась перерва до 22.10.2018.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники сторін виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 22.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01.08.2016 між ПАТ Укртрансгаз в особі філії УМГ Прикарпаттрансгаз (замовник) та ТОВ Гленц (підрядник) укладено договір № 1608000021 щодо закупівлі робіт (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, відповідно до договірної ціни (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи.

Під роботами, що є предметом договору розуміється: ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Чернівці-Шубранець Богородчанського ЛВУМГ УМГ Прикарпаттрансгаз (встановлення газового обладнання) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна сума Договору становить 20 892 225,53 грн. в т.ч. ПДВ 3 482 037,59 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору оплата за цим договором здійснюється по факту виконаних робіт після підписання Акту виконаних робіт, або за фактом поставки обладнання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника на підставі довідки КБ-3 та видаткових накладних за умови фінансової можливості замовника.

Підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1. цього Договору протягом одного року з дати підписання Договору. Роботи виконуються відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (Додаток № 2) (п. п. 5.1., 5.2. Договору).

Додатком № 2 до Договору сторони узгодили календарний план виконання робіт по ремонту пункту вимірювання витрати газу на ГРС Чернівці-Шубранець Богородчанського ЛВУМГ УМГ Прикарпаттрансгаз (встановлення газового обладнання), а саме: виконання проектних робіт з терміном виконання до 16.01.2017; постачання обладнання - до 28.02.2017; виконання будівельно-монтажних робіт - до 25.07.2017; пусконалагоджувальні роботи - до 29.07.2017; здача об'єкта в експлуатацію - до 31.07.2018.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, але в будь-якому випадку протягом одного року з дати підписання Договору (п. 10.1. Договору).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне будівництво.

Відносини, що виникають з договору підряду на капітальне будівництво регулюються главою 33 Господарського кодексу України та главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконав робіт на загальну суму 11 549 412,94 грн. (без ПДВ) про що свідчать акти виконаних робіт та видаткові накладні, а саме: акт надання послуг № 4 від 26.10.2016 на суму 94 000,00 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 1 від 16.01.2017 на суму 1 047 803,00 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 2 від 16.01.2017 на суму 2 095 606,00 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 7 від 17.01.2017 на суму 7 084 638,00 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 10 від 24.01.2017 на суму 1 028 970,40 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 18 від 26.01.2017 на суму 52 000,00 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 23 від 20.02.2017 на суму 9 035,00 грн. (без ПДВ); видаткова накладна № 26 від 20.02.2017 на суму 6 200,00 грн. (без ПДВ); акт виконаних робіт № 1 від 31.03.2017 на суму 71 053,76 грн.; акт виконаних робіт № 2 від 28.04.2017 на суму 47 293,63 грн. (без ПДВ); акт виконаних робіт № 3 від 31.07.2017 на суму 12 813,15 грн. (без ПДВ).

Зазначені акти та накладні підписані уповноваженими представниками сторін, претензій щодо якості або строків здачі вказаних робіт замовником не пред'являлось.

Крім того, згідно Акту виконаних робіт № 4 від 29.12.2017 підрядник виконав, а замовник прийняв роботи загальною вартістю 825 975,64 грн. (без ПДВ), з яких: 800 401,92 грн. (без ПДВ) вартість будівельно-монтажних робіт та 25 573,72 грн. (без ПДВ) вартість пусконалагоджувальних робіт. За Актом виконаних робіт № 5 від 29.12.2017 підрядник виконав, а замовник прийняв будівельно-монтажні роботи загальною вартістю 632 776,60 грн. (без ПДВ).

Загалом сума вартості виконаних робіт за вказаними Актами становить 1 750 502,69 грн., в тому числі ПДВ 291 750,45 грн., а саме: будівельно-монтажних робіт на суму 1 719 814,23 грн. та пусконалагоджувальних робіт на суму 30 688,46 грн.

Позивач зазначає, що роботи, які були виконані та прийняті відповідно до Актів № 4 та № 5 від 29.12.2017, виконані замовником з пропуском строку, встановленого в Додатку № 2 доДдоговору для будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 272 924,98 грн. пені та 122 535,19 грн. штрафу, нарахованих відповідно до п. 7.4. Договору.

В Додатку № 2 до Договору сторони погодили календарний план виконання робіт, яким, зокрема, встановили строк виконання будівельно-монтажних робіт до 25.07.2017, пусконалагоджувальних робіт до 29.07.2017.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що роботи загальною вартістю 1 750 502,69 грн., зазначені в Актах виконаних робіт № 4 та № 5 від 29.12.2017, виконані відповідачем з пропуском строку, встановленого Договором на їх виконання.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до Переліку підприємств державного сектору економіки, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 600-р, позивач відноситься до підприємства державного сектору економіки, відповідно, до правовідносин між сторонами застосовуються положення ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 7.4. Договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим Договором, відмову від виконання робіт або виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному Договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, що повністю кореспондується з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій за невиконання умов Договору, який долучено до позовної заяви, позивачем нараховано 268 291,02 грн. пені та 120 387,00 грн. штрафу за період з 26.07.2017 по 28.12.2017 за прострочення виконання будівельно-монтажних робіт; 4 633,96 грн. пені та 2 148,19 грн. за період з 30.07.2017 по 28.12.2017 за прострочення виконання пусконалагоджувальних робіт.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, за періоди допущеного відповідачем прострочення виконання робіт, суд встановив, що загальний її розмір складає 272 955,67 грн., який перевищує розмір заявленої позивачем до стягнення суми.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, вимогу про стягнення пені слід задовольнити в розмірі, визначеному позивачем.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним, складеним відповідно до умов договору та вимог закону.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 272 924,98 грн. та штрафу в сумі 122 535,98 грн. є законними та обгрнутованими.

Разом з тим відповідач просить суд зменшити суму штрафу на 30% та пені на 30%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пп. 3.17.4. пп. 3.17 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про зменшення розміру пені, відповідач посилався на те, що зобов'язання за Договором виконано ним в повному обсязі, претензій щодо якості виконаних робіт від позивача не надходило. Причина неналежного виконання відповідачем зобов'язання - затримки в оплаті з боку позивача за виконані роботи. Відповідач зауважує, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження збитків, які зазнав позивач через несвоєчасне виконання відповідачем свого зобов'язання. Також відповідач зазначив, що незважаючи на відсутність оплати за Договором з боку позивача, відповідач продовжував сумлінно виконувати свої зобов'язання.

Суд, об'єктивно оцінивши усі обставини даного випадку порушення зобов'язання відповідачем, ступінь виконання зобов'язання та причини прострочення його виконання, враховуючи інтереси обох сторін та відсутність в матеріалах справи доказів того, що прострочення виконання зобов'язань відповідачем завдало збитків позивачу, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 30% та штрафу на 30%.

За таких обставин позов задовольняється частково та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня в сумі 191 047,48 грн. та штраф в сумі 85 774,63 грн., в задоволенні решти вимог відмовляється.

Що стосується розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз'яснень, які викладено в п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Гленц (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Києво-Мироцька, буд. 170-В, код ЄДРПОУ 35095777) на користь акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 48, код ЄДРПОУ 00153133) 191 047 (сто дев'яносто одну тисячу сорок сім) грн. 48 коп. пені, 85 774 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири тисячі) 63 коп. штрафу та 5 931 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн. 90 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.11.2018.

Суддя О.В. Щоткін