Ухвала

від 05.11.2018 по справі 0840/2675/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 0840/2675/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської виборчої комісії Запорізької області, третя особа: ОСОБА_3

про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті, опису вкладення у цінний лист та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6906314689470/, адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, відправлений 27 червня 2018 року) позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Енергодарської міської виборчої комісії Запорізької області (далі по тексту - Енергодарська МВК Запорізької області), третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Енергодарської МВК Запорізької області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 17 жовтня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті, опису вкладення у цінний лист та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6906300136657/, апеляційна скарга ОСОБА_1 відправлена 12 жовтня 2018 року) позивач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 20 серпня 2018 року Запорізьким окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження винесено рішення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у повному обсязі складено та підписано 23 серпня 2018 року.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 24 вересня 2018 року включно (день, який був першим робочим днем після 22 вересня 2018 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день).

Однак, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року до суду першої інстанції подана 12 жовтня 2018 року , про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду, тобто з вісімнадцятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ОСОБА_1 на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року навіть виготовлена 12 жовтня 2018 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку , встановленого чинним законодавством України.

Разом з тим, скаржник ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року.

В обґрунтування клопотання зазначається, що копія оскаржуваного скаржником рішення суду першої інстанції на поштову адресу позивача не надходило. Зі змістом рішення позивач ознайомився 01 жовтня 2018 року через Єдиний державний реєстр судових рішень, у зв'язку з чим, вважає, що скаржником з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання скаржника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаними статтями визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Вирішуючи клопотання, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строк на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Стосовно твердження скаржника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що зі змістом рішення він ознайомився 01 жовтня 2018 року через Єдиний державний реєстр судових рішень, у зв'язку з чим, вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

В свою чергу, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі №0840/2675/18 надіслано судом до реєстру 03 вересня 2018 року та оприлюднено на зазначеному сайті 05 вересня 2018 року.

Тобто, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі №0840/2675/18 доведено до відома громадян України 05 вересня 2018 року та з цього дня з його текстом має можливість ознайомитися будь-яка особа, що свідчить про обізнаність скаржника щодо наявності оскарженого ним рішення суду, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржник з 05 вересня 2018 року мав можливість ознайомитися з текстом цього рішення та у разі незгоди з зазначеним рішенням суду оскаржити його у встановленому законом порядку, проте таку апеляційну скаргу ним було подано до суду лише 12 жовтня 2018 року , про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю за важливе зазначити й те, що вирішення суддею питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 05 жовтня 2017 року по справі № 820/2497/16.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain № 11681/85).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою.

Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.

Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ОСОБА_1 оскаржує дії Енергодарської МВК Запорізької області.

Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання дій відповідача неправомірними, свідчить про подання позову із вимогами немайнового характеру.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 27 червня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті, опис вкладення у цінний лист та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6906314689470/.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 року № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 27 червня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті, опис вкладення у цінний лист та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6906314689470/, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 704 грн. 80 коп. (1762 грн. х 0,4).

При цьому позивачем ОСОБА_1, як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично дві позовні вимоги немайнового характеру.

Частиною 3 статті 6 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп. (704 грн. 80 коп. х 2).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано 12 жовтня 2018 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті, опис вкладення у цінний лист та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6906300136657/.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 2114 грн. 40 коп. (1409 грн. 60 коп. х 150% ).

При цьому, ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинен сплачувати судовий збір.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ОСОБА_1 судового збору.

Отже, скаржнику ОСОБА_1 за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2114 грн. 40 коп. та надати Третьому апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір скаржнику Уповноваженій особі ОСОБА_1 необхідно сплатити на зазначені реквізити:

дата документа;

отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;

рахунок отримувача: 34317206081005;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): "*" (зірочка); розділовий знак ";" (крапка з комою); код ознаки судового збору "101";

розділовий знак ";" (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ";" (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: "Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу) , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) ". Використання символу ";" не допускається.

- в порушення вимог пункту 3 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додано зазначеного в додатках, доданих до апеляційної скарги додатку № 4 витягу з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 , що підтверджується актом №0840/2675/18 від 29 жовтня 2018 року, складеним працівниками Третього апеляційного адміністративного суду.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 298, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху, надавши скаржнику ОСОБА_1 десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 286, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської виборчої комісії Запорізької області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без руху.

Надати скаржнику ОСОБА_1 десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді (надати витяг з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 ).

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригінала документа на підтвердження сплати судового збору та приведення апеляційної скарги у відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, які зазначені в цій ухвалі судді, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук