Постанова

від 13.11.2018 по справі 802/1251/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 листопада 2018 року

справа №802/1251/16-а

адміністративне провадження №К/9901/37538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у складі судді Крапівницької Н.Л. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у складі колегії судів Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. у справі №802/1251/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саттон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруксхім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстрон груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламберт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Аламан-Крос, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванакір", Товариство з обмеженою відповідальністю "Адомар", Товариство з обмеженою відповідальністю "Бревіс-ОД" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

26 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Саттон (Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 липня 2016 року №0000491402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 587 297 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 293 649 грн та №0000501402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 161 409 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

У подальшому судом першої інстанції залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванакір", Товариство з обмеженою відповідальністю "Адомар" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бревіс-ОД".

03 листопада 2016 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з недоведеності складу податкових правопорушень, які за висновком податкового органу полягають у нереальності господарських операцій платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю Бруксхім , Амстрон груп , Ламберт , Аламан-Крос , за наслідком здійснення яких Товариством сформовано податковий кредит у відповідні звітні місячні податкові періоди 2014-2015 років.

22 лютого 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме пунктів 74.1, 74.2 статті 74, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

27 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги на виконання ухвали цього суду.

14 березня 2018 року матеріали касаційного провадження № К/9901/37538/18 передано до Верховного Суду.

16 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційного провадження № К/9901/37538/18 прийнято до свого провадження та витребувано з Вінницького окружного адміністративного суду справу № 802/1251/16-а.

03 квітня 2018 року справа № 802/1251/16-а надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у червні 2016 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за відповідні звітні місяці 2014-2015 років, за результатами якої складено акт від 02 липня 2016 року № 718/1402/38004043 (далі - акт перевірки).

15 липня 2016 року заступником начальника податкового органу на підставі акта перевірки згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковими повідомленнями-рішеннями №0000491402 та №0000501402 за порушення пунктів пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України відповідно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 587 297 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 293 649 грн та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 161 409 грн.

Штрафні (фінансові) санкції податковим повідомленням-рішенням від 15 липня 2016 року №0000491402 застосовано на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом виключно на підставі твердження про нереальність господарських операцій між Товариством та його контрагентами, а саме Товариствами з обмеженою відповідальністю Бруксхім , Амстрон груп , Ламберт , Аламан-Крос , внаслідок чого платником податків протиправно сформовано податковий кредит за квітень, травень, вересень 2014 року, березень, серпень, вересень 2015 року.

Нереальність господарських операцій обґрунтовується відповідачем посиланням на не підтвердження цих операцій контрагентів із врахуванням реального часу їх здійснення та по ланцюгу постачання та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, на які посилався податковий орган як на підставу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Первинні документи податкового та бухгалтерського обліку мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 9 Закону № 996-ХІV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704).

Верховний Суд визнає, що витрати для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, який підлягав перевірці, позивач здійснював господарські операцій з придбання товарів у контрагентів на підставі договорів поставки, укладених з Товариствами з обмеженою відповідальністю Бруксхім , Амстрон Груп , Ламберг , Аламан-Крос .

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей (спортивні товари та одяг) на підставі договорів, за наслідками яких Товариством сформовано податковий кредит, досліджена та підтверджена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Судами попередніх інстанцій надано оцінку відповідності первинних документів вимогам частини першої та другої статті 9 Закону № 996 - ХІV та статті 201 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Податковим органом лише наводяться доводи щодо наявності повноважень на використання податкової інформації при проведенні перевірок.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено.

Неприйнятним є доводи податкового органу про неможливість проведення звірок податковим органом з його контрагентами, з огляду на те, що зафіксовані актами податкових інспекцій факти неможливості проведення звірок посвідчують виключно цю обставину і жодним чином не впливають на склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №802/1251/16-а залишити без змін

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер