Постанова

від 13.11.2018 по справі 803/377/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 листопада 2018 року

справа №803/377/18

адміністративне провадження №К/9901/61669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - Крюков В.О. - за ордером від 13 листопада 2018 року №05699

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції справу №803/377/18

за адміністративним позовом Волинського обласного благодійного фонду МИРТА до Львівської митниці ДФС про зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Волинського обласного благодійного фонду Мирта

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у складі колегії суддів Онишкевича Т.В., Носа С.П., Хобор Р.Б.,

У С Т А Н О В И В :

ПРОЦЕДУРА

У березні 2018 року Волинський обласний благодійний фонд МИРТА (далі - Фонд, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справ), в якому просив зобов'язати відповідача видати Фонду без сплати відповідних митних платежів та без відшкодування витрат на зберігання визнаний гуманітарною допомогою вантаж вагою 18500 кг.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 7 травня 2018 року (суддя Плахтій Н.Б.) у справі № 803/377/18 позов задоволено, зобов'язано митний орган видати Фонду без сплати відповідних платежів та без відшкодування витрат на зберігання визнаний гуманітарною допомогою вантаж вагою 18500 кг для здійснення його митного оформлення відповідно до Порядку митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року № 544.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

У вересні 2018 року позивачем подана касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції.

19 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано справу №803/377/18 з суду першої інстанції.

23 жовтня 2018 року справа №803/377/18 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11 листопада 2017 року у зону митного контролю пункту пропуску Шегині митного поста Мостиська митного органу із Польщі в Україну в'їхав вантажний автомобіль марки DAF , реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, під керуванням громадянина України ОСОБА_2, який переміщував вантаж вживані речі домашнього вжитку на адресу Фонду.

Водієм ОСОБА_2 до митного контролю подано товаросупровідні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №129628 від 7 листопада 2017 року; книжку МДП (САRNET TIR) ХС810283953; рахунок-фактуру (Invoice) № 14/11 від 14 листопада 2016 року; сертифікат про проведення дезінфекції (Disinfection sertificate) від 18 листопада 2016 року; сертифікат про пожертвування (Donation certificate) від 14 листопада 2016 року.

Відповідно до поданих документів відправником товару, зазначеного як гуманітарна допомога , вказана компанія RAFSON HOUSE LLP , В.Британія (Winnington House 2 Woodberry Grove London No 12 ODR Rn. OC400433), а отримувачем - Фонд (керівник Кульчицький О.В., вул. В.Стуса, 11, м. Луцьк, 43000, код ЄДРПОУ 38273147). Місцем завантаження вантажу відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №129628 від 7 листопада 2017 року зазначено Duseldorf, Роlsка .

Під час здійснення митного контролю вантажу встановлено, що відповідно до інформації, наявної у відкритій мережі Інтернет , компанія RAFSON HOUSE LLP (Winnington House 2 Woodberry Grove London No 12 ODR Rn. OC400433) є ліквідованою 29 листопада 2016 року.

Митне оформлення вантажу здійснене не було.

14 листопада 2017 року працівниками митниці проведено митний огляд вантажу, про що складено відповідний акт.

15 листопада 2017 року митний орган у зв'язку з виявленими невідповідностями товаросупровідних документів, зокрема щодо компанії відправника, запросив представника Фонду для надання пояснень.

Відповідно до письмових пояснень представника Фонду - волонтера ОСОБА_5 у листопаді 2016 року Фонд отримав пропозицію про отримання гуманітарної допомоги, однак про переміщення такого вантажу 11 листопада 2017 року на адресу Фонду , ким проводилось завантаження товару і хто замовляв перевезення, Фонду нічого невідомо, як і невідомо хто надавав товаросупровідні документи водієві. У разі наявності порушень митного законодавства при переміщенні зазначеного вантажу просила відправити його відправнику.

15 грудня 2017 року згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 №010625 спірний вантаж поміщено на склад митного органу.

Листом митного органу від 26 грудня 2017 року на запит адвоката Броневицького С.С. повідомлено, що в ході здійснення митного контролю вантажу гуманітарної допомоги встановлено, що відправник - компанія RAFSON HOUSE LLP є ліквідованою 29 листопада 2016 року, а тому не могла бути відправником вантажу відповідно до поданих товаросупровідних документів; одержувач гуманітарної допомоги ВОБФ Мирта фактично відмовився від зазначеної гуманітарної допомоги; відповідно до поданих до митного контролю документів встановити місце завантаження (склад, компанія тощо) не видається можливим, оскільки відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №129628 від 07 листопада 2017 року значиться лише місто та країна відправлення Duseldorf, Polska ; відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №320 від 02 березня 2017 року зазначений вище вантаж визнано гуманітарною допомогою.

Митниця зазначила, що отримані в ході перевірки матеріали вказують на наявність у діях осіб правопорушення, передбаченого статтею 483 Митного кодексу України. Однак на сьогоднішній день не встановлено суб'єкта правопорушення. Враховуючи, що отримувач вантажу ВОБФ Мирта фактично відмовився від його отримання, а відправник на сьогоднішній день не встановлений, управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС ініційовано розміщення зазначеного вантажу відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 238 Митного кодексу України на складі митного органу.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність поміщення відповідачем спірного вантажу на склад митниці, відтак і про наявність підстав для зобов'язання митного органу видати спірний вантаж позивачеві.

При цьому висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для поміщення спірного вантажу на митний склад ґрунтується на положеннях пункту 3 частини першої статті 122 Митного кодексу України (щодо заборони поміщення на митний склад товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога), положеннях статей 8 і 9 Закону України Про гуманітарну допомогу від 22 жовтня 1999 року №1192-XIV (щодо першочергового митного контролю товарів гуманітарної допомоги та проведення огляду таких товарів лише за виключних обставин).

В свою чергу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у митного органу були підстави для поміщення спірного вантажу на склад митниці, оскільки подані товаросупровідні документи містили неузгодженості, які викликали цілком резонні сумніви у відповідача щодо правомірності перетину митного кордону України, а також що спірний товар дійсно є гуманітарною допомогою (що наявні підстави для застосування при митному оформленні положень Закону №1192-XIV ).

Крім того, в основу висновку про правомірність поміщення товару на митний склад, цим судом також покладено твердження про те, що отримувач (в особі уповноваженої особи) фактично відмовився отримати спірний товар, а його відправник станом на час надходження товару в зону митного контролю не встановлений.

З огляду на наявність підстав для поміщення спірного товару на митний склад, на думку суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для зобов'язання митного органу видати такий товар.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме вимог Законів України Про гуманітарну допомогу , Про міжнародне приватне право , статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що висновок суду про фактичну відмову отримати спірний товар є хибним з огляду на те, що по-перше законодавство не містить такого поняття як фактична відмова (але містить поняття відмови на користь держави , порядок і підстави якої в межах цієї справи здійснено не було); по-друге суд не дослідив обставини заповнення митної декларації і, зокрема, внесення до неї всіх передбачених законодавством відомостей, відтак митний орган не мав права вимагати додаткові відомості про вантаж, ніж зазначені у статті 257 Митного кодексу України.

Посилається на положення Закону №1192, відповідно до яких вантаж гуманітарної допомоги повинен бути першочергово та безоплатно оформлений митним органом, а додаткові форми контролю, окрім передбачених частиною 2 статті 9 Закону №1192, яким відповідач намагався піддати спірний вантаж, є надлишковими та незаконними.

Зазначає, що процесуальні порушення вимог статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції, серед іншого, полягають у виході за межі апеляційної скарги і вирішення значно ширшого кола питань.

Зміст касаційної скарги, як і зміст позовної заяви, фактично зводиться до обґрунтування безпідставності поміщення спірного товару в режим митного складу.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводить правомірність поміщення товару в режим митного складу з огляду на обґрунтовані сумніви митниці щодо статусу товару як гуманітарної допомоги, а також з огляду на факт того, що наразі триває перевірка законності переміщення через митний кордон України спірного вантажу, в ході якої зокрема направлено відповідні запити до митних органів Польщі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Проблемою даного спору є наявність правових підстав для зобов'язання митного органу здійснити повернення (видачу) спірного товару, який поміщено на митний склад, для його подальшого митного оформлення.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції .

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права .

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Нормативне регулювання .

Відповідно до статті 121 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо порядку видачі товарів з митного складу .

Відповідно до статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Видача товарів, транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці регламентована розділом ІХ Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №627.

Відповідно до вимог цього розділу товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів (пункт 9.1.).

Видача зі складу Митниці товарів, транспортних засобів комерційного призначення особам, зазначеним у пункті 9.1 цього розділу, здійснюється за умови подання на ім'я керівника Митниці або особи, яка виконує його обов'язки, відповідної заяви/звернення, у якій зазначаються поштова адреса та за наявності електронна адреса і контактний телефон заявника (пункт 9.2.).

До заяви/звернення долучаються документи, що засвідчують особу (повноваження особи), а також інші необхідні документи з числа визначених у пунктах 9.8 та 9.9 цього розділу.

Видача товарів та транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці здійснюється за умови подання документів, що засвідчують особу (повноваження особи).

Крім того, залежно від підстави розміщення та мети видачі товарів і транспортних засобів комерційного призначення на склад Митниці подається другий примірник квитанції МД-1, якщо товари були поміщені на склад Митниці зі складанням квитанції МД-1 (пункт 9.8.).

Оцінка доводів касаційної скарги .

Вирішуючи проблему цього спору, Суд виходить з необхідності дотримання законодавчо встановлених підстав та порядку видачі (повернення) товарів з митного складу, що регламентовані наведеним вище законодавством.

Зазначені підстави та порядок враховані судом першої інстанції та безпідставно відхиленні судом апеляційної інстанції, який прийняв рішення на основі протилежних суду першої інстанції висновків щодо правомірності поміщення товару на митний склад.

Водночас, Суд зауважує, що правомірність такого поміщення не є проблемою цього спору, і її вирішення не має значення для висновку про те, чи наявні підстави для зобов'язання митного органу здійснити видачу спірного товару.

Доводи сторін щодо митного оформлення спірного товару на підставі вимог Закону №1192 та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року №544 Про Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги Суд оцінює критично з огляду на те, що відповідні норми не регулюють спірних правовідносин, відтак не підлягають застосуванню в межах цього спору.

Решту доводів касаційної скарги щодо порушень матеріального і процесуального права Суд погоджує з огляду на їх явну обґрунтованість і необхідність застосування відповідних норм до спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За змістом частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Волинського обласного благодійного фонду Мирта задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі №803/377/18 скасувати.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 7 травня 2018 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер