Постанова

від 08.11.2018 по справі 295/3890/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р.

м. Київ

Справа № 259/3890/17

Провадження № 51-4299 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника

ТОВ «РЕНТЗЕМ» ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу судді Апеляційного суду Житомирської області від 27 квітня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2017 року .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10квітня 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 02 листопада 2016 року за № 12016060170001395 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 358, 190, 356 КК України, та зобов`язано слідчого повернути ОСОБА_7 тимчасово вилучене майно.

Представник ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвокат ОСОБА_9 , не погоджуючись із вищевказаною ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Житомирської області від 27 квітня 2017року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 10 квітня 2017 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвокат ОСОБА_9 , не погоджуючись із ухвалою судді суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги адвокат ОСОБА_9 мотивує тим, що: 1) слідчий суддя безпідставно передав ОСОБА_7 спірне майно, яке було вилучено у ТОВ «РЕНТЗЕМ»; 2) суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, не врахував, що оскаржити ухвалу слідчого судді в інший спосіб неможливо.

На касаційну скаргу представника ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвоката ОСОБА_9 потерпілою ОСОБА_7 подано письмове заперечення.

Позиції учасників судового провадження

Представник ТОВ «РЕНТЗЕМ» підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Прокурор, потерпіла та представник потерпілої заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Положення ч. 3 ст. 307 КПК України визначають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Отже, перелік судових рішень слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає та не включає в себе ухвалу слідчого судді, якою визнано незаконною бездіяльність слідчого та повернуто майно особі.

Не передбачають можливості окремого оскарження такої ухвали слідчого судді і положення частин 1, 2 ст. 309 КПК України, які є більш загальними по відношенню до положень ст. 307 КПК України і містять перелік судових рішень слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді, і цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Такими рішеннями слідчого судді є ухвали про:

- відмову у наданні дозволу на затримання;

- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

- продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

- застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

- продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

- поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

- продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

- направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

- арешт майна або відмову у ньому;

- тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

- відсторонення від посади або відмову у ньому;

- відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

- відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження;

- повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження за скаргою по ній.

За змістом ч. 3 ст. 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого, ніж ті, що включені до ст. 309 КПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2017 року не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції загальних засад кримінального провадження та положення Конституції України, якими забезпечується право на апеляційне оскарження, то вони не ґрунтуються на законі.

Відповідно до кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про це йдеться в касаційній скарзі.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, порушень прав представника ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвоката ОСОБА_9 на доступ до правосуддя не встановлено.

Ухвала судді суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Враховуючи зазначене, Суд уважає, що підстав для задоволення касаційної карги представника ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвоката ОСОБА_9 немає.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу представника ТОВ «РЕНТЗЕМ» - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу судді Апеляційного суду Житомирської області від 27 квітня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 квітня 2017 року без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3