Ухвала

від 12.11.2018 по справі 920/551/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2018 Справа № 920/551/18 Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/551/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Державного підприємства Держреєстри України (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 32383020),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху (пров. Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42304, ідентифікаційний номер 36325046),

про стягнення 36397,33 грн. на підставі договору про надання інформаційно-технічних послуг з передачі інформації до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів № 47/116/ЄР від 10.11.2014, укладеного між сторонами,

представники сторін:

позивач - Руднєва О.М. згідно ордеру серії КВ № 10441 від 03.09.2018 приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

відповідач - Білик Є.В. за довіреністю № 02 від 01.12.2017.

ВСТАНОВИВ:

19.07.2018 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 36397,33 грн. заборгованості за договором про надання інформаційно-технічних послуг з передачі інформації до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів № 47/116/ЄР від 10.11.2014, укладеного між сторонами, з яких: 28840,70 основний борг, 7755,08 грн. інфляційні втрати, 1,55 грн. 3 % річних та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1762,00 грн.

Також до позовної заяви додано клопотання № 410 від 11.07.2018 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.07.2018 відкрито провадження у справі № 920/551/18, задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження та встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов із врахуванням вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України до 09.08.2018.

09.08.2018 від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху до суду надійшла заява № 60 від 08.08.8018 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі № 920/551/18, в якій відповідач зазначає, що з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи № 920/551/18 просить суд ухвалити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засідання.

Відповідно до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.08.2018 у справі № 920/551/18 судом вирішено розгляд зазначеної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; замінити засідання для розгляду справи по суті, призначене ухвалою господарського суду Сумської області від 20.07.2018 про відкриття провадження у справі № 920/551/18 на 14.08.2018 о 14 год. 20 хв., підготовчим засіданням.

Відповідач подав відзив № 59 від 08.08.2018 на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що відповідач сам формує та передає до Єдиного реєстру встановлені Положенням про Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.01.2013 за № 29, відомості у вигляді електронних документів. Відповідач вважає, що перекладання обов'язку фінансувати діяльність позивача з держателя реєстру на реєстраторів є неправомірним і суперечить суті правовідносин, встановлених договором про надання інформаційно-технічних послуг з передачі інформації до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів № 47/116/ЄР від 10.11.2014, укладеному між сторонами, та вищезазначеному Положенню.

02.10.2018 від відповідача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі від 02.10.2018 Вих. № 78, відповідно до якої відповідач просить суд закрити провадження у справі в порядку статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що позивачем не зазначено у позовній заяві жодного обґрунтування правомірності своєї правової позиції у справі, не надано доказів надання послуг з інформаційно-технічного забезпечення передачі інформації відповідача до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів шляхом підключення відповідача за його заявою до Єдиного реєстру.

У відповіді на відзив вих. № 631 від 26.09.2018 позивач зазначає, що відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між сторонами договір про надання інформаційно-технічних послуг з передачі інформації до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів № 47/116/ЄР від 10.11.2014 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, доказів в підтвердження протилежного відповідачем не зазначено та суду не надано.

Також позивач зазначає, що висновки відповідача про те, що доступ до Реєстру в електронному вигляді та за допомогою спеціальної комп'ютерної програми йому має бути забезпечений на безоплатній основі, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до пункту 1.3 Положення про Єдиний реєстр, реєстр ведеться з метою інформаційного забезпечення Державної інспекції сільського господарства та її територіальних органів для збору, накопичення та обробки певних відомостей, а не інших суб'єктів, включаючи реєстраторів, яким вважає себе відповідач. Із пункту 1.4 Положення, на який посилається відповідач у своєму відзиві, не вбачається безоплатність надання інформаційно-технічних послуг, що є предметом укладеного між сторонами договору, як надання доступу до реєстру саме реєстраторам на безоплатній основі. Згідно з наказом Держсільгоспінспеції України від 18.07.2013 адміністратором реєстру є позивач. Пункт 1.5 Положення визначає обов'язок позивача надавати реєстраторам доступ до реєстру, але не визначає та не зобов'язує позивача, як адміністратора реєстру, надавати доступ до реєстру саме на безоплатній основі. А тому висновок відповідача про перекладання обов'язку фінансувати діяльність позивача з держателя реєстру на реєстраторів, на думку позивача, є неправомірним, суб'єктивним та передчасним. Фактично відповідач мав можливість або передавати документи позивачу шляхом їх надсилання поштою/кур'єрською доставкою тощо або шляхом використання відповідного програмного забезпечення комп'ютерної програми AgroTech , що і вибрав відповідач, уклавши договір з позивачем, про що свідчить складена відповідачем заява № 156 від 27.10.2014 на отримання паролю та логіну для роботи із вказаною програмою. Факт отримання від позивача рахунків на оплату не заперечується відповідачем. Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд перейшов до розгляду заяви відповідача про закриття провадження у справі від 02.10.2018 № 78 (вх. № 7231 від 02.10.2018).

Обґрунтовуючи дану заяву відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору, а тому просить закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у письмових поясненнях вих. № 17/1-юр від 17.10.2018 щодо заяви відповідача про закриття провадження у справі зазначає, що відсутність предмету спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, в свою чергу саме лише заперечення відповідача проти позовних вимог та не визнання ним заборгованості не можуть свідчити про відсутність предмету спору, а навпаки підтверджують наявність спору між сторонами щодо існуючої заборгованості за дійсним договором № 47/116/ЄР від 10.11.2014, укладеного між сторонами. В даному випадку, як зазначає представник позивача, відповідачем не виконано його обов'язки перед позивачем згідно договору про надання інформаційно-технічних послуг з передачі інформації до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів № 47/116/ЄР від 10.11.2014, укладеного між сторонами, щодо оплати наданих йому послуг, докази оплати таких послуг відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що предмет спору - це об'єкт спірних відносин, щодо якого виник спір між позивачем та відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 905/1688/15 предмет спору визначено як матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 905/1587/15 припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, відносно якого виникає спір між позивачем і відповідачем. Прикладом відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; відсутній предмет спору; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 Господарського процесуального кодексу України; позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно з пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , про відсутність предмета спору, зокрема, свідчить припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17).

Предмет спору - це матеріальний об'єкт з приводу якого ведеться спір між сторонами.

Як встановлено судом, предметом у даній справі є спір між сторонами щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 36397,33 грн., яка виникла на підставі договору про надання інформаційно-технічних послуг з передачі інформації до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів № 47/116/ЄР від 10.11.2014, укладеного між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під предметом позову розуміється об'єкт спірних правовідносин, щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем. Предмет позову містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги, які в даному випадку не припинили своє існування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Принц Ліхтенштейну Ганс- Адам II проти Німеччини ( Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany , № 42527/98) зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви відповідача про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору та відмовляє в її задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини перша, друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 року, Смірнова проти України від 08 листопада 2005 року, Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 року, Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За приписами статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 12.11.2018 судом розглянуто питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 12.11.2018 представники позивача та відповідача повідомили суду, що всі докази, необхідні для об'єктивного розгляду даної справи по суті зібрані, та зазначили, що вважають за можливе закрити підготовче провадження у даній справі та перейти до розгляду справи по суті.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.10.2018 у справі № 920/551/18 призначено проведення судових засідань у справі № 920/551/18 в режимі відеоконференції та доручено господарському суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-в, 01030) забезпечити проведення усіх судових засідань у справі № 920/551/18 в режимі відеоконференції, де братиме участь представник позивача - Державного підприємства Держреєстри України (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 32383020).

Згідно частини п'ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до вищезазначеної норми, суд вважає за необхідне призначити проведення судового засідання у справі № 920/551/18 в режимі відеоконференції та доручити господарському суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-в, 01030) забезпечити представнику позивача - Державного підприємства Держреєстри України (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 32383020) можливість участі у судовому засіданні у справі № 920/551/18 яке відбудеться 05.12.2018 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Керуючись статтями 120, 182, 185, 197, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху (пров. Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42304, ідентифікаційний номер 36325046) про закриття провадження у справі від 02.10.2018 № 78 (вх. № 7231 від 02.10.2018) відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 920/551/18.

3. Призначити справу № 920/551/18 до судового розгляду по суті на 05 грудня 2018 року об 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, просп. Шевченко, 18/1, 1-й поверх, зал судових засідань № 4.

4. Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

5. Доручити господарському суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-в, 01030) забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/551/18, яке призначене на 05 грудня 2018 року об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-в, 01030). У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник позивача - Державного підприємства Держреєстри України (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 32383020).

6. Копію ухвали надіслати учасникам справи та господарському суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-в, 01030), в тому числі електронною поштою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Повну ухвалу складено 15 листопада 2018 року.

Суддя Н.О. Спиридонова

Примітка. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов'язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України,учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.