Ухвала

від 15.11.2018 по справі 910/2482/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу "Полісся"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018

за позовом Київської міської ради

до Гаражно-будівельного кооперативу "Полісся"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її позивачу, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2018 Гаражно-будівельний кооператив "Полісся" звернувся із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/2482/18. Також, в касаційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Проте зазначену касаційну скаргу слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Між тим, у цій касаційній скарзі не зазначено неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права чи порушення норм процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішень, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів.

Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, Гаражно-будівельному кооперативу "Полісся" необхідно обґрунтувати, в чому, на думку скаржника, полягало неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі № 910/2482/18.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становить 1 762 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги у цій справі Гаражно-будівельний кооператив "Полісся" мав сплатити судовий збір у сумі 7 048 грн., проте скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Символ звітності банку: 207.

Отже, Гаражно-будівельному кооперативу "Полісся" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 7 048 грн.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Гаражно-будівельний кооператив "Полісся" оскаржує у справі постанову Київського апеляційного господарського суду яка ухвалена 25.09.2018, повний текст постанови складено 26.09.2018, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови у касаційному порядку закінчується 16.10.2018. Гаражно-будівельний кооператив "Полісся" звернувся із касаційною скаргою 05.11.2018, про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку на конверті, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 отримано відповідачем поштовим відправленням 16.10.2018, у зв'язку з чим, на думку скаржника, строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідний доказ, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції повинен подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

До касаційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу "Полісся" не додано жодних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, як це передбачено пунктом 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд не має можливості перевірити, чи дійсно касаційну скаргу подано скаржником протягом двадцяти днів із дня вручення йому постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

За змістом цієї норми скаржник має право подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із наданням доказів на його обґрунтування протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали Гаражно-будівельному кооперативу "Полісся" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/2482/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Полісся" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 910/2482/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 03.12.2018, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак