Постанова

від 14.11.2018 по справі 826/17815/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17815/17 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуджитло" до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" та рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуджитло", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Святошинському районі від 25.10.2016 № 0028931203, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в Печерському районі від 30.06.2017 №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року у адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.10.2016 №0028931203 форми ПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.06.2017 №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем, Державною податковою інспекцією в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 13.10.2016 ДПІ в Святошинському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Міськбуджитло у податковій декларації з плати за землю, за земельні ділянки державної або комунальної власності.

За результатами перевірки складено акт від 13.10.2016 №943/26-57-12-03-09, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України, а саме неподання товариством податкової декларації з плати за землю за 2016 рік.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Святошинському районі прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн.

В подальшому, листом ГУ ДФС у м. Києві від 25.05.2017 №16016/7/26-15-12-04-17 до ДПІ в Печерському районі довело перелік платників єдиного податку, у яких наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів та зобов'язало здійснити заходи згідно чинного законодавства. Так, станом на 25.05.2017 у ТОВ Міськбуджитло з земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) обліковувалась заборгованість в сумі 170 грн з 20.12.2016.

На виконання Листа ГУ ДФС у м. Києві від 25.05.2017 №16016/7/26-15-12-04-17 ДПІ в Печерському районі направила на адресу ТОВ Міськбуджитло лист від 13.06.2017 вих. №10944/10/26-55-12-04 з пропозицією подати заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування згідно вимог підпункту 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 ПК України.

30.06.2017 ДПІ в Печерському районі прийняла рішення №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло з 01.07.2017 на підставі абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 пункту 298.2 статті 298 ПК України у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав, що оскільки позивач є власником нежилих приміщень та відповідно й землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовані такі об'єкти нерухомості, які використовуються у власній господарській діяльності позивача, а тому у товариства відсутній обов'язок нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку). Крім того, суд першої інстанції зазначав, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі інвентаризації платників єдиного податку, а не на підставі акта перевірки, а тому ДПІ в Печерському районі порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ в Святошинському районі від 25.10.2016 № 0028931203, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170 грн. за неподання товариством податкової декларації з плати за землю за 2016 рік.

Підпунктами 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом пунктом 291.2 статті 291 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 269.2 статті 269 ПК також передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).

Підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України передбачає, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Міськбуджитло є платником єдиного податку третьої групи.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів господарської діяльності позивача за КВЕД є 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ Міськбуджитло належить на праві приватної власності нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 26,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, будинок 1, що розташовані на земельній ділянці площею 2408,3 кв.м., кадастровий номер: 75:318:009, а саме:

- будівля КПП (літ. А), загальною площею 6,3 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.2015 №2262, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46682363 від 30.10.2015;

- виробнича ремтехмайстерня (літ. Б), загальною площею 15,4 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.2015 №2263, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46682611 30.10.2015;

- матеріальний склад (літ. В), загальною площею 4,8 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.2015 №2264, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46684020 від 30.10.2015.

01.11.2015 між ТОВ Міськбуджитло та Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Рент укладено договір оренди об'єкта нерухомості №М5. На підставі даного договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди від 01.11.2015 позивач надав в орендне користування ТОВ Пром-Рент зазначені вище нежитлові будівлі. Строк оренди нерухомого майна з 01.11.2015 по 30.09.2018.

Отже, належні товариству нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, будинок 1, використовуються ним для здійснення господарської діяльності, а саме : надання в оренду власного нерухомого майна.

Таким чином, наявність двох умов надання пільги, а саме використання позивачем власного нежилого приміщення у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку третьої групи, обумовлює звільнення його від обов'язку подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку).

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 ( справа № 826/14081/16).

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Державною податковою інспекцією в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203 форми ПС .

Щодо правомірності рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.06.2017 №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

З матеріалів справи вбачається, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі інформації отриманої від ГУ ДФС у м.Києві щодо платників єдиного податку.

В порушення вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірку проведено не було, що свідчить про порушення Державною податковою інспекцією в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві порядку прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуджитло" до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "ПС" та рішення.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено - 14.11.2018.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма