Постанова

від 16.11.2018 по справі 185/7494/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1132/18 Справа № 185/7494/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Головін В.О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересовані особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмет-трейд» , товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» , публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» , товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометпостач» , про скасування рішення третейського суду, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до суду з уточненою заявою про скасування рішення третейського суду, в якій просили скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Юристи Донбасу від 02 квітня 2014 року по справі №8/161 за позовом ТОВ Трансмет-трейд до ТОВ Дніпрометпостач , ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №120К-13Ю від 14 березня 2011 року.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року заяву задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на виниклі правовідносини поширюється дія Закону України «Про третейські суди» , а в укладених між сторонами спірних угодах містилось третейське застереження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що по справі №8/161 02 квітня 2014 року рішенням Постійного діючого третейського суду при асоціації "Юристи Донбасу" у складу судді Марусенко В.О. задоволено позов ТОВ "Трансмет-трейд" до ТОВ "Дніпрометпостач", ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії №120К-13Ю від 14 березня 2011 року. Стягнуто солідарно з ТОВ "Дніпрометпостач", ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Трансмет-трейд" - 8.000.000 грн. заборгованості по кредиту; 4.130.777 грн.61 коп. заборгованасті по процентам; 1.406 грн.01 коп. заборгованість по комісії; 3.091.092 грн. 38 коп. пені, а всього стягнуто 15.223.276 грн.

З заяви про скасування рішення третейського суду та з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Постійного діючого третейського суду при асоціації Юристи Донбасу від 02 квітня 2014 року по справі №8/161 третейське застереження викладено у наступних документах: Договорі про надання відновлювальної кредитної лінії від 14 березня 2011 року №120К-13Ю - оригінал відсутній, копія, що завірена нотаріусом, не містить посилання на третейську угоду взагалі, як і на існування вказаних вище договорів поруки, і за текстом відрізняється від тієї копії, що долучається систематично відповідачами у різні справи.

В договорі поруки, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ Південкомбанк , №120П-13Ю від 14 березня 2011 року відсутній оригінал документу.

В договорі поруки, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ КБ Південкомбанк , №П120П-13Ю/1 від 14 березня 2011 року відсутній оригінал документу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Так, статтею 5 Закону України Про третейські суди визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону .

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України Про третейські суди третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України Про третейські суди визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України Про внесення змін до статті 6 Закону України Про третейські суди щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам частину першу статті 6 Закону України Про третейські суди доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). ОСОБА_4 набрав чинності 12 березня 2011 року.

Отже, на момент ухвалення рішення Постійного діючого третейського суду при асоціації "Юристи Донбасу" у складі судді Марусенко В.О. - 02 квітня 2014 року, ОСОБА_4 України Про третейські суди містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Частиною 6 ст.457 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд має право або постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін або постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Відповідно ст.458 ЦПК України , рішення третейського суду може бути скасоване лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1)справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2)рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3)третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4)склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5)третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-64цс15 від 20 травня 2015 року, ОСОБА_4 України Про внесення змін до статті 6 Закону України Про третейські суди щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам частину першу статті 6 Закону України Про третейські суди доповнив пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

У постанові Верховного Суду України у справі №6-856цс15 від 02 вересня 2015 року викладена правова позиція щодо непідвідомчості спорів за позовами банків про стягнення заборгованості за кредитними договорами із споживачами банківських послуг третейським судам.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Оскільки заявники є споживачами послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду, в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України Про третейські суди , така справа не підвідомча.

У зв'язку із викладеним вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення третейського суду, оскільки справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

У відповідності до вимог ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212-214 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахування наведеного , колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_5