Рішення

від 22.10.2018 по справі 804/3541/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 804/3541/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 25" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство №25 до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 07.11.2017 року №0019771416;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 22.03.2018 року №0007142200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство №25 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по теперішній час, з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час, за результатами якої складено акт перевірки №12472/04-36-14-16/32616672 від 19.09.2017 року, яким встановлено порушення п.5.2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141, п.7 П(С)БО №16 Витрати , п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 825385,00 грн., у тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 261449,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 273171,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 290765,00 грн.; Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138; п.30 П(С)БО №17 Податок на прибуток ; п.5.7, п.5.9 ст.5 ПСБО №25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2016 рік на загальну суму 320041,00 грн., в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 91335,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 145538,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 83168,00 грн.;

та п.201.10 ст.201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.11.2017 року №0019771416 та №0019781416, від 22.03.2018 року №0007142200. Разом з тим, позивач вважає, що означені податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону, прийняті відповідачем за відсутності належних на те правових підстав.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили задовольнити його.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 зареєстровано 07.10.2003р. Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради.

З 16.10.2003р. КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 перебуває на податковому обліку в контролюючих органах та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200101134 є платником ПДВ.

На підставі направлень від 25.08.2017р. №112414 та від 29.08.2017р. №11257, відповідно до наказу ГУ ДФС України у Дніпропетровській області №4549-п від 23.08.2017р. працівниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 (код ЄДРПОУ 32616672) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по теперішній час, з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт №12472/04-36-14-16/32616672 від 19.09.2017 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.5.2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141, п.7 П(С)БО №16 Витрати , п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 825385,00 грн., у тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 261449,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 273171,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 290765,00 грн.; Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138; п.30 П(С)БО №17 Податок на прибуток ; п.5.7, п.5.9 ст.5 ПСБО №25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2016 рік на загальну суму 320041,00 грн., в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 91335,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 145538,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 83168,00 грн.;та п.201.10 ст.201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

На підставі висновків акту №12472/04-36-14-16/32616672 від 19.09.2017 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення рішення, а саме:

№0019781416 від 07.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на загальну суму 400051,25 грн., з яких за основним платежем - 320041,00 грн. та за штрафними санкціями - 80010,25 грн.;

№0019771416 від 07.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (міста або району) на загальну суму 1031731,25 грн., з яких за основним платежем - 825385,00 грн. та за штрафними санкціями - 206346,25 грн.

Не погодившись із висновками означеного акту перевірки, позивачем у встановлені законом строки було подано заперечення за вих.№196 від 25.10.2017 року.

Листом про результати розгляду заперечень до акту перевірки за вих. №32132/10/04-36-14-08 від 03.11.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було визнано правомірними висновки акту податкової перевірки №12472/04-36-14-16/32616672 від 19.09.2017 року.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, за результатами якого було скасовано податкове повідомлення-рішення №0019781416 від 07.11.2017 року в частині штрафної санкції та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0007142200 від 22.03.2018 року. Щодо податкового повідомлення-рішення №0019771416 від 07.11.2017 року - залишено без змін.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно п.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Так, згідно п.187.1 ст.187 ПК України за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Приписами п.187.10 ст.187 ПК України визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 отримало послуги з поточного ремонту за період з травня-грудень 2016 року від наступних підрядників:

ТОВ ВКФ Радіус ЛТД (код ЄДРПОУ 20200379), ТОВ Солар Продакшн (код ЄДРПОУ 30260900), ВКП Укрпромзабезпечення (код ЄДРПОУ 31154765), ТОВ Фірма Никс-М (код ЄДРПОУ 31816298), ТОВ Дайкбуд (код ЄДРПОУ 31911527), ТОВ Берг (код ЄДРПОУ 32794270), ТОВ ЗМПО Прогрес (код ЄДРПОУ 34825022), ТОВ Підприємство Монтажстрой (код ЄДРПОУ 34984320), ТОВ БК Еталон-2010 (код ЄДРПОУ 37383135), ТОВ Дніпро Агротехніка Плюс (код ЄДРПОУ 38835008), ТОВ Комунальник (код ЄДРПОУ 39068134), ТОВ Будмакс-Компані (код ЄДРПОУ 39091713), ТОВ Аліас-Компані (код ЄДРПОУ 39323999), ТОВ Вавілон Строй (код ЄДРПОУ 40089016), ТОВ Дніпробудстрой (код ЄДРПОУ 40095805), ТОВ Лідер-Інжиніринг (код ЄДРПОУ 40097137), ТОВ Ольвікс (код ЄДРПОУ 40250422).

З означеними підрядниками позивачем було укладено типовий договір.

На виконання умов договорів постачальниками виписані податкові накладні та акти виконаних робіт.

Отримання послуг з поточного ремонту від означених підприємств було відображено позивачем в бухгалтерському обліку методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках бухгалтерського обліку та в подальшому враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Однак, суми податку на додану вартість за відповідними податковими накладними до складу податкового кредиту КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 не включало.

Так, згідно п.198.6 ст.198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше для платників податку, що застосовують касовий метод, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Таким чином, право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних відповідно до абз.5 п.198.6 ст.198 ПК України зберігається за платником податків, що застосовують касовий метод протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.

При цьому, п.50.1 ст.50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо сума ПДВ відображена у податковій декларації, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податків, що застосовує касовий метод, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України.

З означеного випливає, що датою включення до складу витрат сум ПДВ, раніше не включених до складу податкового кредиту, є день, наступний після останнього для граничного терміну для реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відсутності її реєстрації протягом терміну, встановленого для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, та з дати якої минуло 1095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПДВ, включений КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 до складу собівартості у періоді їх оплати на підставі податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН без порушення термінів реєстрації та які з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України, підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно п.5.2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141 на дату перерахування коштів або на дату надання інших видів компенсацій вартості одержаних (або тих, що підлягають одержанню) сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображається покупцем за дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість", у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 "Податковий кредит". На дату отримання покупцем сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів, які придбаваються з метою їх подальшого використання у виробництві для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності покупця, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 644 "Податковий кредит" у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.

Згідно п.5.3 Інструкції дебетове сальдо субрахунків 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит" наводиться в статті "Інші оборотні активи", а кредитове сальдо субрахунків 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит" наводиться в статті "Інші поточні зобов'язання" Балансу".

Пунктом 8 означеної Інструкції визначено, що при неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані/попередньо оплачені сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, зареєстрованої в ЄРПН в терміни, встановлені податковим законодавством, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 644 Податковий кредит , аналітичний рахунок Податковий кредит непідтверджений , у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань. У разі отримання податкової накладної з порушенням терміну реєстрації зазначена в ній сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунку 641 Розрахунки за податками , аналітичний рахунок Розрахунки за податком на додану вартість , у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 Податковий кредит , аналітичний рахунок Податковий кредит непідтверджений .

Наступного дня після останнього дня граничного терміну для реєстрації податкової накладної в ЄРПН сума податку на додану вартість, що міститься в такій податковій накладній, відображається за дебетом субрахунку 949 Інші витрати операційної діяльності у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 Податковий кредит , аналітичний рахунок Податковий кредит непідтверджений .

Таким чином, для включення до витрат суми ПДВ, раніше не включеної до складу податкового кредиту, така сума повинна обліковуватися по дебету субрахунка 644 Податковий кредит та відображатись у рядку 250 Інші оборотні активи Балансу.

Відповідно п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Так, п.5,7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N318 визначає, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань та визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п.9.4 цього П(С)БО №16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Згідно п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, при визнанні витрат одночасно з визнанням доходу сума ПДВ не визнається доходом та як наслідок цього не може бути визнана витратами.

КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 отримало з місцевого бюджету фінансування за кодом бюджетної класифікації 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) на підставі Програми реформування та розвитку житлового господарства міста Дніпропетровська, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року №18/5.

Так, якщо такі кошти надходять до платника податків на виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, то для цілей оподаткування ПДВ такі кошти вважаються оплатою (компенсацією) виконаних ним робіт в межах таких програм, а тому їх сума повинна бути включена до бази оподаткування вартості виконаних платником робіт/послуг.

Однак, товари, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, повинні бути віднесені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

Щодо розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, суд зазначає наступне.

За період з 01.01.2014 року по 30.07.2017 року КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 задекларовано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями у сумі 224368,00 грн.

Однак, при проведенні перевірки контролюючим органом за вказаний період встановлено його заниження у сумі 320041,00 грн., в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 91335,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 145538,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 83168,00 грн.

Відхилення складає 4585472,00 грн., яке утворилось за рахунок віднесення до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд.2050) суми ПДВ.

Так, п.5.7 ст.5 П(С)БО №25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року N39 у статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між чистими доходами та витратами підприємства (код рядка 2290).

Згідно п.5.9 П(С)БО №25 у статті "Чистий прибуток (збиток)" відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування і сумою витрат з податку на прибуток.

Згідно п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. №138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно п.3 цього Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

У зв`язку з відображенням у складі витрат сум ПДВ у розмірі 4585472,00 грн., в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 1452495,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 1517617,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 1615360,00 грн. позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування, зазначений у рядку 2290 Звіту про фінансові результати за 2016 рік на 3703182,00 грн., у тому числі в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 1351447,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 1394211,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 957524,00 грн., в результаті чого відбулось заниження прибутку чистого фінансового результату по рядку2350 Звіту про фінансові результати за 2016 рік на суму 2133605,00 грн., у тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 608902,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 970248,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 554455,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_1