Рішення

від 16.11.2018 по справі 815/2833/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2833/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Кириленка А.В. за довіреністю,

представника відповідача Кунаренка О.О. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ІНТМАКС" (вул. Новосельського, буд.64, м. Одеса, 65029) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень від 27.03.2018 р.,-

І. Суть спору:

Дочірне підприємство ІНТМАКС звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області в якому просило:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.03.2018 р. №0011081401, яким було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23 650 (двадцять три тисячі шістьсот п'ятдесят),00 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 р. №0011091401 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 708 481 (сімсот вісім тисяч чотириста вісімдесят одна), 00 грн. - за основним зобов'язанням, 177 120 (сто сімдесят сім тисяч сто двадцять), 00 грн.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ГУ ДФС в Одеській області провело документальну планову виїзну перевірку ДП ІНТМАКС .

За результатами перевірки інспектори контролюючого органу склали акт від 13.03.2018 р. за №571/15-32-14-01 в якому зафіксували порушення позивачем податкового законодавства.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення рішення від 27.03.2018 р. №0011081401, яким було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23 650 грн., та № 0011091401 про донарахування грошових зобов'язань на суму 708481 грн. - за основним зобов'язанням, 177 120 - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх прийнятими з порушенням норм діючого законодавства.

05.04.2018 р. позивач зі скаргою звернувся до ДФС України . Далі позивач отримав рішення ДФС України від 23.04.2018 р. про продовження строку розгляду скарг до 08.06.2018 р. (включно).

06.06.2018 р. позивач отримав рішення від 30.05.2018 р. Про розгляд скарг , відповідно до якого скарги ДП ІНТМАКС було залишено без розгляду та повернено.

Як підставу для залишення скарги без розгляду та її повернення ДФС України зазначила, що її було подано після спливу 10-денного строку для подання скарги, як встановлено ст.56.3 ПК України.

Таким чином, зазначив позивач, що ДФС України фактично позбавила ДП ІНТМАКС права на адміністративне оскарження.

Також позивач зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо не реальності здійснення господарських операцій з наступними контрагентами позивача ПП Дельта Групп , ТОВ Компанія Нікос , ТОВ Перший бізнес-центр , ТОВ Укрлайф ЛТД , ТОВ ЕТРЕКС-9 , ТОВ Трейд-Комплект , ТОВ Цент Маркет , ТОВ Укрекспотрейд , ТОВ Стейл Плюс , ТОВ Фундмонолітбуд , ТОВ Грін Еко Стиль , ТОВ Брокштайн , ТОВ Делфи Плюс .

Позивач зазначив, що реальність здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами підтверджується наданими представникам податкового органу, що проводили перевірку, первинними документами. Сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності ДП ІНТМАКС та його основним видам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (т.1 а.с.5-26).

13.06.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

09.08.2018 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого судового засідання до 90 днів.

17.10.2018 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче судове засідання та продовжив розгляд справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (т.14 а.с.176-188).

В обгрунтування відзиву представник відповідача зазначив наступне.

Проведеною перевіркою та аналізом діяльності встановлено, що фактично операції з придбання ДП ІНТМАКС товарно - матеріальних цінностей від його контрагентів відбуватись не могли.

Неможливість реального здійснення платниками вказаних операцій, тобто відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у постачальників ПП Дельта Групп , ТОВ Компанія Нікос , ТОВ Перший бізнес-центр , ТОВ Укрлайф ЛТД , ТОВ ЕТРЕКС-9 , ТОВ Трейд-Комплект , ТОВ Цент Маркет , ТОВ Укрекспотрейд , ТОВ Стейл Плюс , ТОВ Фундмонолітбуд , ТОВ Грін Еко Стиль , ТОВ Брокштайн , ТОВ Делфи Плюс адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань.

Таким чином, позивач безпідставно завищив податковий кредит в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України .

Представник відповідача зазначив, що податкові повідомлення - рішення винесені на підставі податкового законодавства та не належать до скасування.

Представник позивача надав відповідь на відзив в якій зазначив, що можливість здійснювати господарські операції ДП ІНТМАКС підтверджуються як наявними транспортними засобами так і складськими приміщеннями, які ДП ІНТМАКС орендує (т.14 а.с.196-214).

Також представник позивача зазначив, що наявність або відсутність у підприємства основних засобів та робітників жодним чином не може свідчити про неможливість останнім виконувати господарські операції, адже підприємство транспортні засоби та обладнання може орендувати, аналогічним чином і залучати працівників за цивільно - правовим договорм або заключати договори з іншими підприємствами.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення з наступних мотивів.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що ДП ІНТМАКС зареєстроване ВКК ОМР від 31.08.2001 р. №04056919Ю0020939, нове свідоцтво №15561050009003457 від 12.03.2011 р. Взято на облік в контролюючих органах 11.09.2001 р. за №4569 в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Відповідно до інформацію про юридичну особу, позивач займається наступними видами діяльності: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний), код КВД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 62.02. Консультування з питань інформатизації, код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і ком'ютерних систем, код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (т.1 а.с.28-32).

Відповідач у період з 20.02.2018 р. по 03.03.2018 р. провів документальну планову виїзну перевірку ДП ІНТМАКС з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. валютного - за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.14 р. по 31.12.16 р.

За результатами перевірки ревізори-інспектори контролюючого органу склали акт від 13.03.2018 р. за №571/15-32-14-01 ( т.1 а.с.46-94), в якому зафіксували порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

-п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п. 138.1, пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, п.2 ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-ХIV із змінами та доповненнями, пп.2.15, 2.16 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 із змінами та доповненнями, п.3 ст.5 та п.1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 №463-ІV, в результаті чого встановлено завищення від'ємного;

-п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України, п.1, п.2 ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-ХІV із змінами та доповненнями, пп. 2.15, 2.16 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 713211 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.2.2 розділу ІІІ акта перевірки та порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України;

-п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 №637 із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення рішення від 27.03.2018 р.:

- №0011081401, яким завищена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23650 грн. (т.1 а.с. 42);

-№0011091401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 875 601,00 грн. із них за податковим зобов'язанням на суму 708 481 грн., за штрафними санкціями 177120 грн. (т.1 а.с.43).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 ПК України визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України доходом з джерелом їх походження з України є - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно з вимогами ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Відповідно до п.44.2 ст.42 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Розділу 2 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Також, згідно з пунктами 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.03.2018 року № 0011091401 суд зазначає наступне.

Підставою для донарахувань позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість були господарські операції Позивача з ПП Дельта Групп .

На сторінці 16 акту перевірки зазначено: Аналізом, проведеним фахівцями ДП І у Малиновському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі якого складено Лист - податкова інформація від 30.04.2016 року за № 29/15-52-22-01 ПП Дельта Групп (код за ЄДРПОУ 37421311) за червень 2014-січень 2015 року зазначено, що ПП Дельта Групп є вигодо транспортуючим суб'єктом . Також, в наведеній податковій інформації зазначено про відсутність основних фондів (споруд, складів, транспорту) у контрагента Позивача. В результаті чого, перевіряючі приходять до висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Суд встановив, що господарські операції між позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором (т.2 а.с.15-17, 97-99), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари Позивачем були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Окрім того, можливість здійснювати господарські операції ДП Інтмакс підтверджується як наявними транспортними засобами так і складськими приміщенням, які ДП Інтмакс орендує.

Також, суд зазначає, що наявність або відсутність у підприємства основних засобів та робітників жодним чином не може свідчити про неможливість останнім виконувати господарські операції, адже, підприємство транспортні засоби та обладнання може орендувати, аналогічним чином і залучати працівників за цивільно-правовим договором або заключати договори в іншими підприємствами.

Відповідно до інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ПП Дельта Групп в процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ПП Дельта Групп було платником податку на додану вартість.

ТОВ Компанія Нікос :

На сторінці 17 акту перевірки зазначено: ГУДФС в Миколаївській області зібрано податкову інформацію (лист від 10.03.2017 № 12/14-29-14-07/39665642) щодо вказаного контрагента , в якій вказано: ...ТОВ Компанія Нікос доведено до відпрацювання наказом ДФС України від 28.07.2016 № 543 Про запровадження комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ як транзитер . Фахівцем було здійснено вихід за податковою адресою підприємства: 54030, м. Миколаїв, вул.. Потьомкгнська, буд. 214. За вказаною адресою було встановлено відсутність ТОВ Компанія Нікос та його посадових осіб .

Також, в акті перевірки йдеться про неможливість останнього здійснювати господарські операції у зв'язку із відсутністю основних фондів.

Господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором(т.1 а.с.169-174, т.2 а.с.92-96) , на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари ДП Інтмакс були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ Компанія Нікос в процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ Компанія Нікос було платником податку на додану вартість.

ТОВ Перший бізнес-центр :

Єдиною підставою для висновків ГУ ДФС в Одеській області про нереальність здійснення господарських операцій є, як зазначено в акті перевірки, відсутність у вказаного постачальника в приході електронагрівачів та тенів, які в подальшому були поставлені на адресу ДП Інтмакс , згідно інформації наведені в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором (т.1 а.с. 165-168, т.2 а.с. 88-91), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари ДП Інтмакс були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ Перший бізнес-центр , в процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ Перший бізнес-центр було платником податку на додану вартість.

ТОВ Укрлайф ЛТД , ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС :

В акті перевірки міститься посилання на податкову інформацію, яка складена на виконання ухвали слідчого судді, де зазначено про неможливість ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС здійснювати господарські операції через відсутність основних засобів. Окрім того, в акті перевірки зазначено про кримінальне провадження стосовно осіб, якими в порушення норм діючого законодавства були створені суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС .

В акті перевірки міститься посилання на податкову інформацію, яка складена на виконання слідчого судді, де зазначено про неможливість провести перевірку ТОВ Укрлайф ЛТД у зв'язку із відсутністю останнього за податковою адресою. Окрім того, в акті перевірки зазначено про кримінальне провадження стосовно осіб, якими в порушення норм діючого законодавства були створені суб'єкти підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ Укрлайф ЛТД .

Частиною 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Зазначена норма знайшла своє відображення також у Кримінальному кодексі України, а саме ст. 2, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже вину особи у вчиненні конкретного інкримінованого злочину, а також всі його інші ознаки, може бути встановлено лише у обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили.

Відповідач жодного документу, що підтверджує існування обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, перевіряючими надано не було. До того ж, будь-яка інформація з цього приводу, та посилання на це в Акті перевірки, відсутні.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, і'їзичних осіб-ідприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ Укрлайф ЛТД та ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ Укрлайф ЛТД та ТОВ СТЕЙЛ ПЛЮС були платниками податку на додану вартість.

Господарські операції між позивачем та контрагентами підтверджується укладеним між сторонами договором (т. 1 а. с.175-201, 229-244, т.2 а.с.104-125), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари ДП Інтмакс були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

ТОВ ЕТРЕКС-9 :

На сторінці 21 акту перевірки зазначено: Згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ ЕТРЕКС-9 в приході: Пряно-ароматичні суміші та юбавки, ковбаси, шампуні, креми, мало, бензин. Тобто відбувся розрив ланцюга поставляє 'лого товару, в зв 'язку з чим ТОВ ЕТРЕКС-9 не могло поставляти на адресу ДП Інтмакс вказану номенклатуру товару .

Слід зазначити, що господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором (т.1 а.с.202-206, т.2 38-40), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари ДП Інтмакс були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ ЕТРЕКС-9 в процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ ЕТРЕКС-9 було платником податку на додану вартість.

ТОВ Трейд-комплект :

Єдиною підставою для висновків ГУ ДФС в Одеській області про нереальність здійснення господарських операцій є, як зазначено в акті перевірки, відсутність у вказаного постачальника в приході електронагрівачів та тенів, які в подальшому були поставлені на адресу ДП Інтмакс , згідно інформації наведені в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між: сторонами договором (т. 1 а.с.207-215, т.2 а.с.41-51), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, боротно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари Позивачем були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ Трейд- комплект в процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ Трейд-комплект було платником податку на додану вартість.

ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ :

Єдиною підставою для висновків ГУ ДФС в Одеській області про нереальність здійснення господарських операцій є, як зазначено в акті перевірки, відсутність у вказаного постачальника в приході електронагрівачів та тенів, які в подальшому були поставлені на адресу ДП Інтмакс , згідно інформації наведеної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором(т.1 а.с.216-220, т.2 а.с.34-37), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари ДП Інтмакс були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ в процесі припинення не перебуває.Станом на момент спірних правовідносин ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ було платником податку на додану вартість.

ТОВ Укрекспотрейд :

В акті перевірки зазначено про нереальність здійснення господарських операцій у зв'язку із відсутністю у вказаного постачальника в приході електронагрівачів та тенів, які в подальшому були поставлені на адресу ДП Інтмакс , згідно інформації наведені в Сдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором (т.1 а.с.221-228, т.2 а.с.26-33), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно- сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари Позивачем були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, різичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ Укрекспотрейд ь процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ Укрекспотрейд було платником податку на додану вартість.

ТОВ ФУНДМОНОЛІТБУД :

В акті перевірки зазначено про нереальність здійснення господарських операцій у зв'язку із відсутністю у вказаного постачальника в приході електронагрівачів та тенів, які в подальшому були поставлені на адресу ДП Інтмакс , згідно інформації наведені в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарські операції між Позивачем та контрагентом підтверджується укладеним між сторонами договором (т.1 а.с.245-247, т.2 18-19), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари Позивачем були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно інформації наведеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ТОВ ФУНДМОНОЛІТБУД в процесі припинення не перебуває. Станом на момент спірних правовідносин ТОВ ФУНДМОНОЛІТБУД було платником податку на додану вартість.

ТОВ ГРІН ЕКО СТИЛЬ , ТОВ БРОКШТАЙН , ТОВ ДЕЛФИ ПЛЮС :

В акті перевірки міститься посилання на податкову інформацію:

- яка складена Києво - Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області , де зазначено про неможливість ТОВ ГРІН ЕКО СТИЛЬ здійснювати господарські операції через відсутність основних засобів;

- яка складена Києво - Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області , де зазначено про неможливість ТОВ БРОКШТАЙН здійснювати господарські операції через відсутність основних засобів;

- яка складена Києво - Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області , де зазначено про неможливість ТОВ ДЕЛФИ ПЛЮС здійснювати господарські операції через відсутність основних засобів.

Надаючи оцінку використання податковим органом аналітичних даних податкової інформації як доказу, суд застосовує приписи ст.ст.71, 74 ПК України.

Так, відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1) ; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2) .

З метою зберігання, опрацювання отриманої інформації в ході діяльності податкових органів 01.01.2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий Блок від 24.12.2012 року №1197 введено в дію ІС Податковий блок .

Крім того, наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації № 165).

Вказані Методичні рекомендації були запроваджені з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій № 165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи Податковий блок - Реєстрація ПП , Обробка податкової звітності та платежів , Податковий аудит , Аналітична система , Облік платежів ; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ Митниця ; підсистема Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС Реєстри платників податків .

Єдина система Податковий блок та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов'язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Проаналізувавши, вказані вище норми права, суд зазначає, що висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов'язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація оцінюється судом з урахуванням інших доказів у справі. Однак відповідач не надав будь-яких інших доказів обґрунтування винесеного ним рішення.

Господарські операції між Позивачем та зазначеними контрагентами підтверджується укладеним між сторонами договором (т.2 а.с.8-14, т.2 а.с.1-7, 20-25, 100-103, ), на виконання якого останнім на адресу ДП Інтмакс були поставлені електронагрівачі та комплектуючі. Підтвердженням цього факту були надані під час проведення перевірки податкові та видаткові накладні, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281: місця зберігання ТМЦ. За поставлені товари Позивачем були сплачені грошові суми у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.03.2018 року № 0011081401 суд зазначає наступне.

Підставою для висновку про зменшення сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток були взаємовідносини позивача з ПП Дельта Групп .

На сторінці 7 акту перевірки зазначено: При проведенні аналізу наявної в органі ДФС інформації, аналізом діяльності ПП Дельта Групп згідно баз даних ІС Податковий блок , Архів електронної звітності та Єдиного державного реєстру податкових накладних за липень 2014 року по ПП Дельта Групп ДПІу Малиновському районі м. Одеси вбачаються наступні ризики: - ознаки невідповідності придбання та постачання товару (робіт, послуг); - надання послуг невластивих основному виду діяльності; - відсутність основних фондів (споруд, складів, транспорту. В результаті чого, перевіряючи приходять до висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що наявність або відсутність у підприємства основних засобів та робітників жодним чином не може свідчити про неможливість останнім виконувати господарські операції, адже, підприємство транспортні засоби та обладнання може отсндувати, аналогічним чином і залучати працівників за цивільно-правовим договором заключати договори в іншими підприємствами.

В подальшому, придбані товари були реалізовані наступним підприємствам ПАТ Веско , ПАТ Новий Стиль , ПМП Тумен , ТОВ ДЗСО , ПАО Фітофарм , ТОВ Фіеско Принт Плюс , ПАТ Запорожсько автомобільнобудівельний завод , ТОВ Смарт Техно Трейд , ТОВ Побужський феронікелевий комбінат , ТОВ Кріон Інжиніринг , ПАТ Кондитерська фабрика А.В.К .М., ТОВ Бета-В , ТОВ Мега ПАК ЛТД , ТОВ Укрюгєкопром , Спільне Українське підприємство в формі ТОВ Модерн-Експо , ТОВ Тара-Пак , ТОВ Інтеравтоматика , ТОВ ЮМГ Трейдінг , ПАТ Чергіговська взуттєва фабрика Берегиня , ТОВ Юрія-Фарм , ТОВ ЮОН , ТОВ Престиж , ТОВ Кабельний завод Енергопром , ТОВ Тис-Руда , ТОВ УКпостач , ПАТ Полтавкондитер , ПАТ Кондитерська фабрика А.В.К. м. Дніпропетровськ , ТОВ Сервіс-Ходрс , МП Дельта - Оптима , Фармацифтична фабрика Віола , ПАТ Фірма Елліпс , ТОВ Алюпласт Україна , ТОВ ГерУк і К , ТОВ Білласт , Донпромкабель ТОВ , ТОВ Одеський Коровай , ТОВ Юрія-Фарма , ПАТ Новий Стиль , ТОВ Пластхім , ОДО ЗОНТ , ТОВ Борика , ТОВ - підприємство АВІС , ПАТ УКСНАБ , що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами (т.3 а.с.179-219, т.4 а.с.1-134)

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують отримання товарів від контрагентів та документи підтверджуючі подальшу реалізацію товару, а саме видаткові накладні , податкові накладні , банківські виписки, акти приймання передачі ТМЦ, оборотно сальдові відомості по рахунку 281, місця зберігання ТМЦ, акти здачі прийняття робіт, довіреності(т.2 а.с.126-246, 247-250, т.3 а.с.1-178, т.4 а.с.189-245, т.5 а.с. 1-245, т.6 а.с.1-250, т.7 а.с.1-245, т.8 а.с.1-243, т.9 а.с.1-250, т.10 а.с.1-250, т.11 а.с.1-250, т.12 а.с.1-245, т.13 а.с.1-250, т.14 а.с.1-58).

Підтвердженням направлення товарів засобами поштового зв'язку є акти здачі-прийняття робіт, складені між Позивачем та ТОВ Нова пошта (т.4 а.с.135-188).

Отже, подальша реалізація придбаних товарів контрагентам ДП Інтмакс є взаємовиключною обставиною щодо висновків перевіряючих про безтоварність господарських операцій та спростовує висновки акту перевірки.

Окрім того, можливість здійснювати господарські операції ДП Інтмакс і складськими приміщеннямми, які позивач орендує у ТОВ Бином-Юг та ТОВ Раф-Плюс , що підтверджується догодами та актами приймання передачі - приміщень (т.1 а.с.126-164).

Таким чином, в матеріалах справи в повному об'ємі знаходяться первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Відповідно до акту перевірки, зазначені документи надавалися ревізорам-інспекторам під час проведення перевірки.

Також з огляду на акт перевірки, в якості доказу не підтвердження реальності господарських операцій, є твердження відповідача про неможливість реального виконання контрагентами позивача договірних зобов'язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Суд зазначає, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку добюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню належать обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню належать усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів. А відтак - суд робить висновок про недоведеність з боку відповідача факту порушення позивачем податкового законодавства та відповідно вважає його рішення необґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 статті 77 : В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язанні із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст.134 КАС України: " 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами".

Відшкодування витрат на правову допомогу розраховувалося з урахуванням фактично витраченого часу на надання правової допомоги по справі.

Позивачу по зазначеній справі надається правова (правнича) допомога згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги № 06/06 від 06.06.2018 р. (т.1 а.с.34-37).

У відповідності до умов договору ДП Інтмакс в рахунок витрат на правову (правничу) допомогу було сплачено грошову суму у розмірі 19 200,00 грн., відповідно до звіту про надання правової (правничої) допомоги відповідно до наведеного договору, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 6 від 05.11.2018 р. на суму 9400,00 грн., №7 від 06.11.2018 р. на суму 9800,00 грн.

Суд зазначає, що по даній справі було проведено 09.08.2018 р. підготовче судове засідання, 17.10.2018р. в судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.11.2018 р., в судовому засіданні 17.10.2018 р. справу розглянуто. Тобто справа №815/2833/18 розглянута за три судові засідання.

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з урахуванням фактично витраченого часу на надання правової допомоги по справі.

Таким чином, суд робить висновок про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ДП ІНТМАКС суму витрат на правничу допомогу у розмірі 9800,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 13 638,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2829 від 07.06.2018 р. (т.1 а.с.4).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.03.2018 р. №0011081401, яким було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23 650 (двадцять три тисячі шістьсот п'ятдесят),00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 р. №0011091401 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 708 481 (сімсот вісім тисяч чотириста вісімдесят одна), 00 грн. - за основним зобов'язанням, 177 120 (сто сімдесят сім тисяч сто двадцять), 00 грн.

4.Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства ІНТМАКС код ЄДРПОУ 31506766 суму витрат на правничу допомогу у розмірі 9800 (дев'ять тисяч вісімсот),00 грн та судовий збір у розмірі 13638(тринадцять тисяч шістсот тридцять вісім),77 грн.

4.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач - Дочірнє підприємство "ІНТМАКС" адреса: 65029, м. Одеса, вул. Новосельського, буд.64 код ЄДРПОУ 31506766.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5 код ЄДРПОУ 39398646.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 16 листопада 2018 року.

Суддя О.Я. Бойко

.