Постанова

від 15.11.2018 по справі 371/463/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/1798/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 371/463/17

15 листопада 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- БорисовоїО.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства Коритищанське адвоката Одноволик ІриниВалеріївни на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Капшук Л.О., у цивільній справі за позовом Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Михайловича, ОСОБА_5, треті особи:Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_6 про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

31 березня 2017 року позивач Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Михайловича, ОСОБА_5, треті особи:Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_6 про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року № ділянки 3222984000:01:004/00016456 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , що надана ОСОБА_5, скасувати свідоцтво права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що було зареєстровано 01 квітня 2014 року з індексним номером 5214605 на ім'я ОСОБА_5.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 01 квітня 2014 року на ім&q?ле;я ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на земельну ділянку на території Малобукринської сільської ради Миронівського району з індексним номером 5214605, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Посилаючись на те, що ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечить статусу і завданням Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , оскільки може перешкоджати збереженню парку в природному стані, як унікального комплексу і об'єктів, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, позивач просив задовольнити позовні вимоги

27 квітня 2018 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, належну ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, номер запису про право в державному реєстрі прав 23273728, шляхом заборони відчуження та здійснення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі переоформлення земельної ділянки, здачі в оренду, реєстрації права оренди, об'єднання, поділ, зміни кадастрових номерів, оформлення технічної документації відповідними органами.

На обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки існує ризик відчуження земельної ділянки або передачі її в оренду до вирішення спору. Вказав, що у вересні та листопаді 2017 року сусідні земельні ділянки, які є предметами позову у тотожних спорах, були продані, а в грудні здані в оренду Приватному підприємству Коритищанське .

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року заву представника позивача Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів Сіренка Олександра Васильовича про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, належної до 09 листопада 2017 року ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, номер запису про право в державному реєстрі прав 5214605, з 09 листопада 2017 року - ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 2163, виданого 09 листопада 2017 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г., номер запису про право в державному реєстрі прав 23273728, який полягає у тимчасовому позбавленні права відчуження, розпорядження та користування такою земельною ділянкою.

Роз'яснено представнику позивача положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник Приватного підприємства Коритищанське адвокат Одноволик ІринаВалеріївна, яке не учасником справи, проте вважає, що оскаржуваною ухвалою порушені його права та інтереси, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року, якою накладено арешт на нерухоме майно у виді земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, який полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування такою ділянкою в частині заборони користування такою земельною ділянкою.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що згідно договору оренди від 23 листопада 2017 року ОСОБА_6 передав в оренду Приватному підприємству Коритищанське земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області строком на 10 років. Відповідно до п. 15 вказаного договору оренди, земельна ділянка передана в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Зазначає, що оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову у частині заборони користування вказаною земельною ділянкою порушує права Приватного підприємства Коритищанське на ведення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці, унеможливлює здійснення догляду за посівними культурами.

Вказує на те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що вжиті заходи забезпечення позову, в частині заборони користування земельною ділянкою, перешкоджають господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим порушено права апелянта.

Представник позивача Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів Сіренко О.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Коритищанське адвоката Одноволик Ірини Валеріївни залишити без задоволення. Зазначає, що ухвала Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Указом Президента України від 29 грудня 2018 року №452/2017 про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, шляхом ліквідації Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області.

Відповідно до статті 147 Закону України &q?ів;Про судоустрій і статус суддів&quап; суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?ід;Голос України&q? с; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03 жовтня 2018 року опубліковано в газеті &quсу;Голос України&q? л; № 185 повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду.

Матеріали цивільної справи передано до Київського апеляційного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаного суду від 03 жовтня 2018 визначено суддю-доповідача Ратнікову В.М., у складі колегії: Борисової О.В., Левенця Б.Б.

В судовому засіданні представник Приватного підприємства Коритищанське адвокат Одноволик Ірина Валеріївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державний реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзик Олександр Миколайович, представник Департаменту екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника Приватного підприємства Коритищанське адвоката Одноволик ІриниВалеріївни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 березня 2017 року позивач Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області ЮзикаОлександра Михайловича, ОСОБА_5, треті особи:Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_6 про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

27 квітня 2018 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно - земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, належну ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, номер запису про право в державному реєстрі прав 23273728, шляхом заборони відчуження та здійснення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі переоформлення земельної ділянки, здачі в оренду, реєстрації права оренди, об'єднання, поділу, зміни кадастрових номерів, оформлення технічної документації відповідними органами.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року заяву представника позивача Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів - Сіренка Олександра Васильовича про забезпечення позову задоволено частково.

Постановляючи ухвалу про застосування заходів забезпечення позову способом накладення арешту на земельну ділянку, який полягає у тимчасовому позбавленні права відчуження, розпорядження такою земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з положення ст.ст. 149,150 ЦПК України, зазначаючи про наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову та невжиття вказаних заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону, з наступних підстав.

Так відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, як позивач звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Михайловича, ОСОБА_5, треті особи:Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_6 про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що була зареєстрована 01 квітня 2014 року з індексним номером 5214605 на ім'я ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку, таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2017 року між ОСОБА_6 та Приватним підприємством Коритищанське в особі Директора ОСОБА_12, укладено договір оренди землі № 335, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Малобукринської сільської ради, Миронівського району, Київської області згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 103192726 кадастровий № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 15, п. 16 вказаного договору, земельна ділянка надається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони користування цією земельною ділянкою та вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки такий захід забезпечення не направлений на забезпечення позову та виконання можливого рішення суду, при цьому суд не врахував, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не взяв до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову шляхом заборони користування земельною ділянкою.

Оскільки при постановленні ухвали в частині заборони користуватися земельною ділянкою, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Миронівського районного суду від 03 травня 2018 року в цій частині підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватися спірною земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Коритищанське адвоката Одноволик Ірини Валеріївни задовольнити.

Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року в частині тимчасової заборони користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення.

У забезпеченні позову способом тимчасової заборони користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2018 року.

Головуючий: Судді: