Постанова

від 15.11.2018 по справі 821/481/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/481/18

Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О.О.,

- Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року у складі суду судді: Кисильової О.Й. в місті Херсоні по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування та виплати позивачу доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- зобов'язати Апеляційний суд Херсонської області нарахувати ОСОБА_2 доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- стягнути з Апеляційного суду Херсонської області на користь ОСОБА_2 недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів у порядку встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 року № 845;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_2 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано протиправними дії Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Зобов'язано Апеляційний суд Херсонської області (код ЄДРПОУ 02894160, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілкової дивізії, 1-а) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року та грошового утримання за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Апеляційний суд Херсонської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Конституційного суду України, Верховного Суду України, а також за кожним видом та спеціалізацією щодо місцевих та апеляційних судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Відповідно до частини 4 статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року №2862- XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин (період з 01.01. по 31.12.2007), суддям виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. Таким чином, у 2007 році щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до Закону України Про статус суддів № 2862-ХІІ від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, тобто у розмірах, які ОСОБА_2, просить їй перерахувати у позовній заяві, а тому предмет спору відсутній. Апелянт/відповідач також наголошує, що рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року (справа № 1-7/99) визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Відтак, у період у період з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року діяли норми чинного на той момент законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки за вислугу років, виходячи із розміру посадового окладу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Державна судова адміністрація України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що після 22.05.2008 року, тобто з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 Закон №2862-ХІІ і постанова № 865 по різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Проте, звертає увагу на те, що чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство не містило визначення загальна сума щомісячного заробітку . Таким чином, на думку цього відповідача, у спірний період діяли норми чинного законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу, а тому Державна судова адміністрація України, як державний орган не може порушувати чинне законодавство України. Крім того, ДСА України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності судів у межах повноважень, передбачених законом. Фінансування судів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. У свою чергу, ДСА України є головним розпорядником коштів Державного бюджету, спрямованих на фінансування судів та провадить видатки, зокрема, на виплату заробітної плати суддям, в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. ДСА України не наділена правами роботодавця, визначеними КЗпП України стосовно суддів та не є роботодавцем для суддів в розумінні КЗпП України. Отже, ДСА України є державним органом, який фінансується з державного бюджету і у своїй діяльності керується Конституцією та законами України та не може порушувати чинне законодавство України.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна судова адміністрація України просить задовольнити апеляційну скаргу Апеляційного суду Херсонської області, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Державна судова адміністрація України посилається на те, що у спірний період часу діяли норми чинного законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 обіймала посаду судді з 21.06.1982 року по 15.09.2016 року.

Постановою Верховної Ради України Про звільнення суддів від 08.09.2016 року №1515-VIII ОСОБА_2 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Апеляційного суду Херсонської області від 15.09.2016 року №96-ос ОСОБА_2 звільнена з займаної посаду у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 року №1515-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2001 року позивачу присвоєно перший кваліфікаційний клас. Доплата за кваліфікаційний клас у розмірі 375 грн. проводилася до грудня 2011 року включно, що підтверджується даними розрахункових листів нарахованої заробітної плати за 2007 - 2011 роки судді ОСОБА_2 Посадовий оклад у зазначений період становив 2988,00 грн. (а.с. 31-35).

Судом першої інстанції встановлено, що у зазначений період надбавка за вислугу років нараховувалася позивачу, виходячи із посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Щомісячне грошове утримання виплачувалось позивачу з 2002 по 2011 рік, що підтверджується розрахунковими листами нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 за 2007-2011 роки встановлено.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності дій Апеляційного суду Херсонської області в частині неправильного нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років за спірний період 2007 та 2008-2011 років, а тому позовні вимоги задовольнив частково.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з розрахунків нарахованої заробітної плати судді у відставці ОСОБА_2 у період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року заробітна плата позивача за вказаний період нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 375,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за січень-лютий 24% - 807,12 грн., за березень - грудень 30 % - 1008,90 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 40 % - січень-лютий - 1668,05 грн. березень - грудень-1748,76 грн.; премії відповідно до Постанови №865 січень-15%, лютий-25%, березень-20%, квітень-10%, травень-20%, жовтень-грудень-10%.

Отже, надбавка за вислугу років за період роботи позивача січень-грудень 2007 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (24 % та 30 %), без урахування премії.

Як вбачається з розрахунків нарахованої заробітної плати судді у відставці ОСОБА_2 у період з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року заробітна плата позивача за вказаний період нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 375,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за травень 2008 - січень 2010 - 25 % - 840,75 грн., за лютий 2010 - грудень 2011 - 50% - 1681,50 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р року (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 40% - травень 2008 - січень 2010 - 1681,50 грн. лютий 2010 - грудень 2011- 2017,80 грн.; премії відповідно до Постанови № 865 за вказаний період нараховані не кожного місяця та у розмірі від 10 до 65 %.

Отже, надбавка за вислугу років за період роботи позивача з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (25% та 50 %), без урахування премії.

Згідно частини четвертої статті 44 Закону № 2862-XII від 15 грудня 1992 року Про статус суддів (далі Закон № 2862-ХІІ, який втратив чинність з 01 січня 2012 року) суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Статтею 113 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV Про Державний бюджет України на 2006 рік (далі - Закон № 3235-IV) установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону № 2862-ХІІ, від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Проте, Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям.

Таким чином, з 01 січня 2007 року вищезгадана надбавка мала нараховуватися відповідно до частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ.

Згідно підпункту б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) були внесені відповідні зміни до Закону № 2862-ХІІ. Зокрема, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862 слова загальної суми щомісячного заробітку замінено словами посадового окладу .

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (далі - Рішення № 10-рп/2008) Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункту 61 розділу ІІ Закону № 107-VI щодо внесення зазначених вище змін.

Таким чином, з 1 січня до 22 травня 2008 року (дати винесення Рішення № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року № 19 Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03вересня 2005 року №865 (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Отже, після 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-XII та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

Разом з тим, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-XII, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.

Окрім того, з 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України Про судоустрій та статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453- VI(далі Закон № 2453-VI) пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453- VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856- VI Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453- VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 129 Закону № 2453- VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

Законами про Державний бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було зроблено підпунктом б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI).

Згідно частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Тому, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України (частина четверта статті 9 КАС України на час виникнення спірних правовідносин) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами вимоги позивача про нарахування і виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року та грошового утримання за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми, є обґрунтованими.

Вказаний правовий висновок щодо визначення бази обчислення суддям набавки за вислугу років був зроблений Верховним Судом України у постановах від 13 січня 2015 року (№ 21-582а14) та від 20 вересня 2017 року (№ 2а-19282/10/0570) .

Таким чином, оскільки позивачу не було включено до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років: надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас, чим суттєво зменшено розмір його заробітної плати і грошового утримання, то позовні вимоги в частині зобов'язання нарахувати позивачу доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно частини першої статті 148 Закону України Про судоустрій та статус суддів фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 148 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Верховний Суд щодо фінансового забезпечення його діяльності; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Таким чином, Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Апеляційний суд Херсонської області - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Отже, оскільки Апеляційний суд Херсонської області не провів нарахування і виплати заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_2 відповідно до вимог закону та не звернувся до Державної Судової Адміністрації України щодо внесення змін до затвердженого кошторису доходів і видатків, доведення до суду збільшених граничних видатків на утримання суду, в тому числі на оплату праці за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії цього відповідача та задовольнив позов до цього відповідача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав про задоволення позовних вимог про стягнення з Апеляційного суду Херсонської області на користь ОСОБА_2 недоплаченої суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів у порядку встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 року №845, виходячи з наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, що на виконання ухвали від 14.03.2018 року позивач не надала суду розрахунок розміру суми, що, на її думку, підлягає стягненню, тобто самостійно не визначила суму стягнення.

Нарахування та виплата суддівської винагороди належить до функцій відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення Апеляційного суду Херсонської області, відтак суд позбавлений можливості здійснити розрахунок недоплаченої позивачу суддівської винагороди та грошового утримання за оспорюваний період, оскільки вказане належить до повноважень відповідача-1, а позивач самостійно розрахунки не здійснив та не заявив вимогу про стягнення певної суми.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_2 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Статтею 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України, зокрема, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів.

Отже, Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Апеляційний суд Херсонської області - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Таким чином, правовідносини щодо розподілу коштів, в тому числі для виплати суддівської винагороди, існують між відповідачами, як розпорядниками бюджетних коштів, а тому вимога позивача про зобов'язання Державної судової адміністрації України вчинити дії, які належать до повноважень ДСА України на підставі закону, є некоректними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відбудеться втручання у правовідносини, що виникнуть між двома суб'єктами владних повноважень у майбутньому та у яких позивач ще не бере участь.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_2.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко