Постанова

від 21.11.2019 по справі 821/481/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа №821/481/18

адміністративне провадження №К/9901/68284/18, К/9901/68659/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 821/481/18

за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді - Кисильової О.Й.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Апеляційного суду Херсонської області (далі-відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі-відповідач 2), в якому просила:

Визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування та виплати позивачу доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов`язати відповідача 1 нарахувати ОСОБА_1 доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Стягнути з відповідача 1 на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 03.08.2011 № 845.

Зобов`язати відповідача 2 виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 до 31.12.2007, з 22.05.2008 до 01.01.2012.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у порушення вимог закону на день звільнення позивачу не виплачена заробітна плата в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІІ. Вважає бездіяльність відповідача 1 щодо виплати заробітної плати у період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 до 01.01.2012 в неповному обсязі протиправною та такою, що порушує її конституційні права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Визнано протиправними дії Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов`язано Апеляційний суд Херсонської області (код ЄДРПОУ 02894160, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілкової дивізії, 1-а) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 та грошового утримання за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності дій Апеляційного суду Херсонської області в частині неправильного нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років за спірний період 2007 та 2008-2011 років, а тому позовні вимоги задовольнив частково.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року апеляційні скарги Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року - залишено без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів на них

7. 17 грудня 2018 року Державна судова адміністрація України (касатор 1) подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач 2 просить:

Скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 821/481/18, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

8. 20 грудня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області (касатор 2) подав касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач 1 просить:

Скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 821/481/18, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи без участі представника Апеляційного суду Херсонської області.

9. 10 січня 2019 року відповідач 2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити касаційну скаргу відповідача 1, скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 821/481/18, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Апеляційного суду Херсонської області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2018 та від 20.12.2018 для розгляду справи № 821/481/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білоус О.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи № 821/481/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторін, які подали касаційні скарги

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги відповідача 1 ґрунтуються на тому, що після 22.05.2008, тобто з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 Закон №2862-ХІІ і постанова № 865 по різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Проте, звертає увагу на те, що чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство не містило визначення загальна сума щомісячного заробітку . Таким чином, на думку цього відповідача, у спірний період діяли норми чинного законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу, а тому Державна судова адміністрація України, як державний орган не може порушувати чинне законодавство України. Крім того, ДСА України є органом у системі судової влади, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності судів у межах повноважень, передбачених законом. Фінансування судів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. У свою чергу, ДСА України є головним розпорядником коштів Державного бюджету, спрямованих на фінансування судів та провадить видатки, зокрема, на виплату заробітної плати суддям, в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. ДСА України не наділена правами роботодавця, визначеними КЗпП України стосовно суддів та не є роботодавцем для суддів в розумінні КЗпП України. Отже, ДСА України є державним органом, який фінансується з державного бюджету і у своїй діяльності керується Конституцією та законами України та не може порушувати чинне законодавство України.

Доводи касаційної скарги відповідача 2 ґрунтуються на тому, що видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Конституційного суду України, Верховного Суду України, а також за кожним видом та спеціалізацією щодо місцевих та апеляційних судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Відповідно до частини 4 статті 44 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 №2862- XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин (період з 01.01. по 31.12.2007), суддям виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. Таким чином, у 2007 році щомісячна надбавка за вислугу років нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до Закону України Про статус суддів № 2862-ХІІ від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, тобто у розмірах, які ОСОБА_1 , просить їй перерахувати у позовній заяві, а тому предмет спору відсутній. Відповідач також наголошує, що рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 (справа № 1-7/99) визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Відтак, у період у період з 22.05.2008 до 01.01.2012 діяли норми чинного на той момент законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки за вислугу років, виходячи із розміру посадового окладу.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 обіймала посаду судді з 21.06.1982 по 15.09.2016.

13. Постановою Верховної Ради України Про звільнення суддів від 08.09.2016 №1515-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв`язку з поданням заяви про відставку.

14. Наказом Апеляційного суду Херсонської області від 15.09.2016 №96-ос ОСОБА_1 звільнена з займаної посаду у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VIII.

15. Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2001 позивачу присвоєно перший кваліфікаційний клас. Доплата за кваліфікаційний клас у розмірі 375 грн. проводилася до грудня 2011 року включно, що підтверджується даними розрахункових листів нарахованої заробітної плати за 2007 - 2011 роки судді ОСОБА_1 Посадовий оклад у зазначений період становив 2988,00 гривень.

16. Судом першої інстанції встановлено, що у зазначений період надбавка за вислугу років нараховувалася позивачу, виходячи із посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливої роботи, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Щомісячне грошове утримання виплачувалось позивачу з 2002 по 2011 рік, що підтверджується розрахунковими листами нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за 2007-2011 роки встановлено.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

17. Конституція України від 28 червня 1996 року

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Закон Про статус суддів від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (далі - Закон № 2862-ХІІ)

18.1. Згідно частини четвертої статті 44 Закону № 2862-XII суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

19. Закон України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII)

19.1. Згідно частини першої статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

21. Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з розрахунків нарахованої заробітної плати судді у відставці ОСОБА_1 у період з 01.01.2007 по 31.12.2007 заробітна плата позивача за вказаний період нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 375,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за січень-лютий 24% - 807,12 грн., за березень - грудень 30 % - 1008,90 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 40 % - січень-лютий - 1668,05 грн. березень - грудень-1748,76 грн.; премії відповідно до Постанови №865 січень-15%, лютий-25%, березень-20%, квітень-10%, травень-20%, жовтень-грудень-10%.

22. Отже, надбавка за вислугу років за період роботи позивача січень-грудень 2007 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (24 % та 30 %), без урахування премії.

23. Як вбачається з розрахунків нарахованої заробітної плати судді у відставці ОСОБА_1 у період з 22.05.2008 по 01.01.2012 заробітна плата позивача за вказаний період нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 375,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за травень 2008 - січень 2010 - 25 % - 840,75 грн., за лютий 2010 - грудень 2011 - 50% - 1681,50 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р року (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 40% - травень 2008 - січень 2010 - 1681,50 грн. лютий 2010 - грудень 2011- 2017,80 грн.; премії відповідно до Постанови № 865 за вказаний період нараховані не кожного місяця та у розмірі від 10 до 65 %.

24. Отже, надбавка за вислугу років за період роботи позивача з 22.05.2008 по 01.01.2012 нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (25% та 50 %), без урахування премії.

25. Згідно частини четвертої статті 44 Закону № 2862-XII від 15 грудня 1992 року Про статус суддів (далі Закон № 2862-ХІІ, який втратив чинність з 01 січня 2012 року) суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

26. Статтею 113 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV Про Державний бюджет України на 2006 рік (далі - Закон № 3235-IV) установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону № 2862-ХІІ, від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Проте, Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям.

Таким чином, з 01 січня 2007 року вищезгадана надбавка мала нараховуватися відповідно до частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ.

27. Згідно підпункту б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) були внесені відповідні зміни до Закону № 2862-ХІІ. Зокрема, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862 слова загальної суми щомісячного заробітку замінено словами посадового окладу .

28. Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (далі - Рішення № 10-рп/2008) Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункту 61 розділу ІІ Закону № 107-VI щодо внесення зазначених вище змін.

29. Таким чином, з 1 січня до 22 травня 2008 року (дати винесення Рішення № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

30. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року № 19 Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03вересня 2005 року №865 (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

31. Отже, після 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-XII та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

32. Разом з тим, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-XII, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.

33. Окрім того, з 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України Про судоустрій та статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453- VI(далі Закон № 2453-VI) пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453- VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

34. Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856- VI Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453- VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

35. Відповідно до частини п`ятої статті 129 Закону № 2453- VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

36. Законами про Державний бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було зроблено підпунктом б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI).

37. Згідно частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

38. Тому, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України (частина четверта статті 9 КАС України на час виникнення спірних правовідносин) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами вимоги позивача про нарахування і виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 та грошового утримання за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми, є обґрунтованими.

39. Таким чином, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій відносно того, що оскільки позивачу не було включено до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років: надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас, чим суттєво зменшено розмір його заробітної плати і грошового утримання, то позовні вимоги в частині зобов`язання нарахувати позивачу доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

40. Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Апеляційний суд Херсонської області - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

41. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що Апеляційний суд Херсонської області не провів нарахування і виплати заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог закону та не звернувся до Державної Судової Адміністрації України щодо внесення змін до затвердженого кошторису доходів і видатків, доведення до суду збільшених граничних видатків на утримання суду, в тому числі на оплату праці за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012, то суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали неправомірними дії цього відповідача та задовольнили позов до цього відповідача.

42. Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав про задоволення позовних вимог про стягнення з Апеляційного суду Херсонської області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.01.2012 у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів у порядку встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 №845, виходячи з наступного.

43. Як вірно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, що на виконання ухвали від 14.03.2018 позивач не надала суду розрахунок розміру суми, що, на її думку, підлягає стягненню, тобто самостійно не визначила суму стягнення.

44. Нарахування та виплата суддівської винагороди належить до функцій відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення Апеляційного суду Херсонської області, відтак суд позбавлений можливості здійснити розрахунок недоплаченої позивачу суддівської винагороди та грошового утримання за оспорюваний період, оскільки вказане належить до повноважень відповідача 1, а позивач самостійно розрахунки не здійснив та не заявив вимогу про стягнення певної суми.

45. Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 до 31.12.2007, з 22.05.2008 до 01.01.2012, суди першої та апеляційної інстанцій, з чим погоджується Верховний Суд, виходили з наступного.

46. Статтею 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

47. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України, зокрема, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів.

48. Отже, Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Апеляційний суд Херсонської області - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

49. Таким чином, правовідносини щодо розподілу коштів, в тому числі для виплати суддівської винагороди, існують між відповідачами, як розпорядниками бюджетних коштів, а тому вимога позивача про зобов`язання Державної судової адміністрації України вчинити дії, які належать до повноважень ДСА України на підставі закону, є некоректними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відбудеться втручання у правовідносини, що виникнуть між двома суб`єктами владних повноважень у майбутньому та у яких позивач ще не бере участь.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №0840/3371/18.

50. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

51. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України - залишити без задоволення.

2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.