ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 листопада 2018 року № 826/14870/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
за участю:
секретаря судових засідань - Шаповалової К.В.,
та представників:
від позивача - ОСОБА_2,
від відповідача-1 - Шевченко О.С.,
від третьої особи-1 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_5 до 1. Міністерства юстиції України, 2. Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації треті особи: 1. ОСОБА_7, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 провизнання протиправними та скасування висновку і наказу, -
В И Р І Ш И В:
ОСОБА_5 (далі по тексту - ОСОБА_5, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - Мін'юст, відповідач-1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі також - Комісія, відповідач-2) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 30.10.2017, складений за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 від 26.10.2017, зареєстрованої в Мін'юсті 27.10.2017 за №32256-0-33-17;
- визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 31.10.2017 за №3361/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не була своєчасно і належним чином повідомлена про надходження до Комісії скарги ОСОБА_7 і про дату її розгляду, що позбавило її можливості прийняти участь на засіданні Комісії з розгляду такої скарги, яка безпосередньо стосується прав позивача, оскільки реєстраційні дії, які були предметом оскарження стосуються права власності ОСОБА_5 Позивачу також не було належним чином вручено копії скарги, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуваний наказ, а з тексту самого наказу не вбачається причин скасування державної реєстрації. Стверджуючи про те, що висновок Комісії є таким, що складений із порушенням вимог законодавства, позивач просить визнати його протиправним і скасувати, що в свою чергу слугує підставою для скасування наказу Мін'юсту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 за №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України - викладено його в новій редакції.
Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.
02.01.2018 від ОСОБА_7 надійшла заява про залучення його до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, за результатами розгляду якої у підготовчому засіданні 09.01.2018 судом постановлено ухвалу про її задоволення.
12.03.2018 від Мін'юсту надійшов відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник відповідача-1 просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_5 в частині вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України та закрити провадження в частині вимог про скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 30.10.2017. Свою позицію представник Мін'юсту мотивує тим, що Комісія не може бути відповідачем у адміністративній справі, оскільки не є окремим, самостійним органом державної влади, а являє собою постійно діючий колегіальний консультативно-дорадчий орган при Мін'юсті, що в межах повноважень, визначених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації. При цьому, висновок Комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, сам по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, тому не може бути предметом спору. Щодо оскаржуваного наказу Мін'юсту, представник відповідача-1 вказує на те, що він прийнятий на підставі вимог законодавства та з урахуванням всіх обставин, що пов'язані з оскаржуваними реєстраційними діями. Щодо доводів позивача про неповідомлення її про розгляд скарги, представник Мін'юсту вказує на те, що у відповідності до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, 27.10.2017 року на офіційному веб-сайті Мін'юсту було розміщено оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на якому буде розглядатися, серед іншого, скарга ОСОБА_7, отже, зацікавлені особи могли ідентифікувати предмет скарги. За телефонним номер ТОВ Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , керівником якого, як стверджує позивач, вона є, повідомити про розгляд скарги не виявилось за можливе, оскільки абонент на дзвінки не відповідав. У відповідності до пункту 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги не перешкоджає її розгляду. Наведене в сукупності, на переконання відповідача-1 свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог.
20.03.2018 від ОСОБА_7 (далі по тексту - ОСОБА_7, третя особа-1) надійшли письмові пояснення по суті позову, в яких третя особа-1 в особі свого представника наполягає на законності рішень відповідачів, які винесені з урахуванням всіх обставин, які мали місце при вчиненні оскаржуваних ним до Комісії реєстраційних дій.
У підготовчому засіданні 20.03.2018 судом була постановлена ухвала про залучення до участі у справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , оскільки постановлене у даній справі рішення може вплинути на права та інтереси вказаної юридичної особи, зважаючи на предмет оскарження до Комісії.
17.05.2018 судом постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача-2 проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні в частині вимог до Мін'юсту та закрити провадження в частині оскарження висновку Комісії з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи-1 цілком підтримав позицію відповідача і просив відмовити у задоволенні позову.
Інші учасники справи у судові засідання не з'явились, повідомлялись у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, заяв/клопотань до суду не направляли, причини неявки не повідомили.
У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, заперечення представників відповідача-1 і третьої особи-1, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 18.04.2017 вона придбала частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 (надалі - ТОВ Сімферопольське АТП №14329 , шляхом укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 18.04.2017. Вказаний договір укладено ОСОБА_8 з громадянином ОСОБА_9, який являвся засновником та директором ТОВ Сімферопольське АТП №14329 , про що були внесені записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі також - ЄДР) від 05.04.2017 за №18821050004016670 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичних осіб та №18821070005016670 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах .
Наказом Мін'юсту від 30.05.2017 за №1770/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2017 за №18821050004016670 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та №18821070005016670 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах , проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Павленко І.М.; від 18.04.2017 за №10741050006066353 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та від 19.04.2017 року №10741070007066353 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах , проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карабазовим С.В. стосовно ТОВ Сімферопольське АТП №14329 (код за ЄДРПОУ 37039782) та тимчасово заблоковано доступ до ЄДР державного реєстратора Павленко І.М. строком на 3 (три) місяці та приватного нотаріуса Карабазова С.В. на 2 (два) місяці.
При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі №910/7426/17 за позовом ОСОБА_7 до ТОВ Сімферопольське АТП №14329 , Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень загальних зборів та договору,- позов ОСОБА_7 задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Сімферопольське АТП №14329 , оформлене протоколом №31/03-2012 від 31.03.2017; визнано недійсним Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ Сімферопольське АТП №14329 від 31.03.2017, укладений між ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_9.
Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі №910/7426/17 рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 скасовано та прийнято нове рішення - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_7.
24.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 вчинено реєстраційні дії:
- №10741070018066353 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих ;
- №10741050019066353 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ;
- №107410/0020065353 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах ;
- №10741070021066353 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах .
26.10.2017 ОСОБА_7 на особистому прийомі в Управлінні по роботі зі зверненнями громадян Міністерства юстиції України подав до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України скаргу, що була зареєстрована в Мін'юсті 27.10.2017 за №32256-0-33-17.
У вказаній скарзі ОСОБА_7 через свого представника ОСОБА_15 просив скасувати реєстраційні дії від 24.10.2017 за №10741070018066353, №10741050019066353, №107410/0020065353, №10741070021066353 та зазначив, що скасування вказаних чотирьох реєстраційних дій від 24.10.2017 необхідно провести невідкладно у зв'язку з розглядом значної кількості судових справ щодо спору за участю Товариства, ОСОБА_5 та ОСОБА_7
30.10.2017 за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 від 26.10.2017, зареєстрованої в Мін'юсті 27.10.2017 за №32256-0-33-17 Комісією складено висновок, у відповідності до резолютивної частини якого, Комісією вирішено: скаргу ОСОБА_7 задовольнити повністю, скасувати оскаржувані реєстраційні дії від 24.10.2017 за №10741070018066353, №10741050019066353, №107410/НОМЕР_1, №10741070021066353.
Висновок мотивований наявністю численних порушень, допущених приватним нотаріусом під час вчинення реєстраційних дій.
У відповідності до пунктів 1, 6 частини 1 статті 27, частини 6 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, Мін'юстом 31.10.2017 винесено наказ №3361/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , яким скаргу ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі, скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.10.2017: №10741070018066353 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих , №10741050019066353 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , №107410/НОМЕР_1 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах , №10741070021066353 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах , проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нотари О.І. стосовно ТОВ Сімферопольське АТП №14329 .
Не погоджуючись з наведеним наказом Мін'юсту від 31.10.2017 за №3361/5 та висновком Комісії, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ, позивач звернулась до суду з вимогами про їх скасування з підстав порушення відповідачами процедури розгляду скарги, що і є предметом дослідження у даній справі.
Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади утворення та організації діяльності органів виконавчої влади врегульовано Законом України Про центральні органи виконавчої влади .
Відповідно до статті 3 Закону України Про центральні органи виконавчої влади Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 за №228 (далі - Положення №228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Пунктом 10 Положення №228 визначено, що Мін'юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення виконання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закону України від 01.07.2004 за №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 37 Закону №1952-IV передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Так, відповідно до даної норми Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до пункту 2 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.01.2016 за №37/5 Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1128 (далі - Порядок №1128), забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Згідно з пунктом 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Пунктом 14 передбачено, що висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:
1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;
2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .
Оцінюючи позовні вимоги щодо неправомірності прийнятого 31.03.2017 Комісією висновку, суд зазначає, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, сам по собі не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта та, відповідно, не є актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, тому не може бути предметом спору. Висновок є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства суб'єктами у сфері державної реєстрації, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення органу.
Отже, заявлені позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.
Стосовно доводів відповідача про те, що адміністративна справа в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасування висновку Комісії підлягає закриттю у зв'язку з тим, що Комісія не може бути відповідачем у адміністративній справі, оскільки Комісія не є окремим, самостійним органом державної влади, суд визнає такі доводи безпідставними, оскільки вони суперечать вимогам процесуального законодавства.
Так, відповідно до частини 3 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із визначенням, наведеним у пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює, що відповідачем у адміністративній справі не обов'язково має бути суб'єкт владних повноважень, який має статус юридичної особи.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачами законодавчо визначеної процедури розгляду скарги, суд враховує наступне.
Відповідно до п.9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Використання прислівника обов'язково свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника та суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.
Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це є перешкодою у розгляді скарги по суті. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем Комісії відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172.
З огляду на передбачені Законом вимоги, встановивши, що особу, якої безпосередньо стосуються реєстраційні дії, що є предметом оскарження до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, Комісія не має законних підстав розглядати скарги по суті, навіть якщо скаржник наполягає на терміновому розгляді скарги, тим більше зважаючи на численні судові спори між скаржником і позивачем.
Способи повідомлення визначені у п.10 Порядку №1128, відповідно до якого суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб'єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), осіб, яких безпосередньо стосуються оскаржувані дії, суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема особа, якої стосуються реєстраційні дії), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають відношення, і суть цієї скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2017 (п'ятниця) Мін'юстом розміщено оголошення про засідання Комісії на 30.10.2017 (понеділок) на 15 год. 00 хв. наступного змісту: Скарга ОСОБА_7, інтереси якого представляє ОСОБА_15, від 26.10.2017, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2017 за №32256-0-33-17. (Щодо товариства з обмеженою відповідальністю СІМФЕРОПОЛЬСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМТСВО №14329 ) . Відомості про час оприлюднення цього оголошення на сайті Мін'юсту відповідачем не надано.
Зі змісту вказаного оголошення вбачається, що воно не дає можливості ідентифікувати реєстраційні дії, що є предметом оскарження і особи, якої ці дії безпосередньо стосуються - ОСОБА_5
Отже, зазначеним вище вимогам оголошення відповідача не відповідає, а тому воно не може вважатися належним за ознакою змісту.
ОСОБА_5, якої безпосередньо стосуються оскаржувані реєстраційні дії, про що прямо вказується представником ОСОБА_7 у самій скарзі, у засіданні комісії участі не брала.
Журнал телефонограм, витяг з якого надано представником відповідача-1 для приєднання до матеріалів справи, засвідчує, що про засідання Комісії по розгляду скарги ОСОБА_7 повідомлення засобами телефонного зв'язку направлялись лише представнику скаржника, приватного нотаріуса, чиї дії оскаржувались і ТОВ Сімферопольське АТП №14329 , причому останніх повідомити не вдалося з незалежних від відповідача причин. Ці докази відповідачем не спростовано. Отже, щодо позивача не дотримано вимог закону про належне повідомлення про час та місце розгляду скарги. Це порушення призвело до того, що розгляд скарги, яка стосується її безпосередньо, було проведено без неї та без урахування її пояснень.
Позбавлення позивача, якої безпосередньо стосуються оскаржувані реєстраційні дії, можливості взяти участь у розгляді скарги, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
Оскільки підставою для прийняття спірного рішення став висновок відповідної Комісії, на останню, серед іншого, покладено обов'язок під час розгляду скарги по суті встановити наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги.
Абзацом першим п.11 Порядку №1128 визначено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.
У контексті наведеної норми слід зазначити, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють дотриманню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення спору.
Важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Такий правовий висновок Верховний Суд неодноразово висловлював у своїх постановах, зокрема, від 27.02.2018 у справі №826/4194/16, від 28.03.2018 у справі №826/19452/16 та від 06.07.2018 у справі №826/3442/17.
Згідно із нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Тобто, у цих нормах Основного Закону України втілено принцип обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що передбачено законом).
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими. Приймаючи рішення або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Пунктом 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оскільки Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Мін'юст порушили встановлену законодавством процедуру прийняття рішення, внаслідок чого позивача було позбавлено можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосувалася її особисто, суд приходить до висновку про протиправність наказу Мін'юсту від 31.10.2017 за №3361/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про наявність підстав для його скасування.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_16 підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, понесених позивачем судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 640,00 грн.
Керуючись ст.ст.3, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2017 року №3361 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .
Стягнути на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Позивач - ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 01 квітня 1997 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач -1 - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)
Відповідач -2 - Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)
Третя особа-1 - ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса: 95050, Україна, АДРЕСА_1)
Третя особа-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 (код ЄДРПОУ - 37039782, адреса: 34053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4-А)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77923901 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні