Рішення

від 18.10.2018 по справі 818/889/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 р. Справа №818/889/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача Потапенко Н.І.,

представника відповідача Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 17.02.2017. За наслідками перевірки, незважаючи на подані позивачем заперечення та додаткові пояснення, відповідачем 09.03.2017 винесено податкові повідомлення-рішення якими збільшено зобов'язання з податку на додану вартість, зменшено від'ємне значення суми ПДВ, застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки, збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, застосовано фінансові санкції та збільшено зобов'язання з військового збору.

З такими рішення позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 04.04.2017 термін розгляду карги продовжено до 21.05.2017. Рішенням ДФС України від 22.05.2017 скаргу задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000641402 та 0000631402 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення зобов'язання з податку на додану вартість по відносинах з ТОВ "Альже", ТОВ ВТФ "Авіас", ТОВ "Сумиальтербуд", ТОВ Агрохім-партнер", ТОВ "МТС-2012". В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін. 19.06.2017 відповідачем винесено нові податкові повідомлення-рішення у зв'язку з частковим скасуванням попередніх: 0002071402,яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 222,50 грн.; 0002081402, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 77533 грн.

Вважає, що при розгляді скарги ДФС України порушено строки її розгляду, оскільки строк було продовжено до 21.05.2017, а рішення за скаргою винесено лише 22.05.2017. За таких обставин, відповідно до вимог ст. 56 п. 56.9 ПК України скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку.

Крім того, вважає, що у відповідача не було підстав для винесення податкових повідомлень-рішень. Підприємством була реалізована ТОВ "Агрохім партнер" соя. За договором зберігання придбаний товар знаходився у складських приміщеннях позивача та відпускався покупцеві частинами. Відповідачем вірно встановлено, що соя реалізована за договором постачання та право власності на неї перейшло до покупця відповідно до накладної від 31.12.2015. 30.12.2015 сторонами укладено договір відповідального зберігання, товар передано позивачу на зберігання відповідно до акту від 31.12.2015. Сторонами договору не встановлювалась плата за зберігання товару. Відповідач самостійно, без правових підстав визначив вартість послуг зберігання на підставі дослідження договорів про надання послуг зі зберігання, які надавались іншими суб'єктами. Такі дії є протиправними, оскільки операції між позивачем та контрагентом не є контрольованими, а тому базою оподаткування є ціна за договором.

Відповідачем зроблено висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. Вважає такий висновок протиправним. Позивачем здійснювався ремонт автодороги в с. Сніжки, де знаходиться рухоме та нерухоме майно позивача. У господарській діяльності позивач використовує автотранспорт. Наявність доріг з твердим покриттям безпосередньо пов'язана з діяльністю позивача. З цією метою позивачем укладались договори на проведення поточного ремонту дороги. Податок на додану вартість, сплачений виконавцю у складі вартості робіт, позивачем віднесено до податкового кредиту правомірно.

Також відповідачем неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем порядку оформлення авансових звітів та неналежного підтвердження витрачання коштів підзвітними особами. В порушення порядок оформлення результатів перевірок відповідачем в акті порушення описано без посилання на документи, що підтверджують таке порушення. При цьому відповідач в акті перевірки зазначає авансовий звіт № 6 від 30.06.2016 підзвітної особи ОСОБА_3 на суму 5276 грн. такий документ в бухгалтерському обліку підприємства взагалі не значиться. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.03.2017: № 0001551304, № 0000651406, № 0001561304, № 0001541304, від 19.06.2017: № 0002071402, № 0002081402.

У письмових запереченнях відповідач позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства виявлено ряд порушень. Це стало підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, які оскаржує. У періоді,який перевірявся, підприємство перебувало на спеціальному режимі оподаткування сільськогосподарського виробника. Податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ відображались виключно у скороченій податковій декларації. Було укладено договір постачання сої на загальну суму 10 000 000 грн. Право власності на товар перейшло до ТОВ "Агрохім Партнер"31.12.2015. Сторонами договору було укладено 30.12.2015 договір за яким покупець передавав придбану сою на зберігання позивачу. Товар був переданий покупцеві частинами в період з травня 2016 по серпень 2016 року.

Ціна послуги зберігання була визначена шляхом дослідження договорів за ідентичними послугами з іншими контрагентами на території Буринського району Сумської області. Встановлено, що ціна послуги становить 1,07 грн. за 1 тонно /день. Відповідно до ст. 188 ПК України в редакції на 01.01.2015, базою оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості. Відповідно до ст. 188 ПК України в редакції чинній у 2016 році, база оподаткування самостійно виготовлених товарів/послуг не можу бути нижче звичайних цін.

В ході перевірки встановлено відображення позивачем в складі податкового кредиту сум податку, сплачених в операціях що не пов'язані з господарською діяльністю. Проводився ремонт доріг загального користування, що не перебувають на балансі позивача. Такі дії є порушенням вимог ст. 198 п. 198.5 ПК України.

В періоді, що перевірявся встановлено порушення проведення операцій з готівкою. На підтвердження використання коштів, виданих під звіт, не були додані до фінансових звітів розрахункові документи встановленої форми. Надані ж документи не є розрахунковими. Таким чином, кошти, що видавались під звіт, є додатковим благом, з якого позивачем не утримано та не сплачено податок.

Податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання МП "Гранум ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013 по 30.11.2016, про що складено акт (т. 1 а.с. 62-94). За наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення 09.03.2017 № 0001551304, яким збільшено суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 335,22 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 060,24 грн.; № 0000651406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25 609,68 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; № 0001561304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. 00 коп. з податку на доходи фізичних осіб; № 0001541304 про збільшення податкового зобов'язання з військового збору в сумі 355,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 247,64 грн. Податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017: № 0002071402 про збільшення суми зобов'язання з податку на додану вартість на 178 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44,50 грн.; № 0002081402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2016 року на 77533 грн. ( т. 1 а.с. 9-16).

Не погодившись з такими рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. Скарга отримана ДФС 23.03.2017. Рішенням ДФС України від 04.04.2017 строк розгляду скарги продовжено до 21.05.2017 включно. Рішенням від 22.05.2017 скарга задоволена частково (т. 1 а.с. 17-44).

Позивач вважає, що строк розгляду скарги пропущено, а тому вона вважається повністю задоволеною. Таке твердження суд вважає безпідставним. Відповідно до ст. 56 п.п. 56.8-56.9 ПК України (в редакції на момент розгляду скарг) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Відповідно ж до п. 56.13 ст. 56 ПК України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строк розгляду скарги ДВС України продовжено до 21.05.2017 включно. Цей день був неділею, тобто вихідним днем. За таких обставин, направлення позивачу рішення за результатами розгляду скарги 22.05.2017 не створює передбачених п. 56.9 ст. 56 ПК України умов та не свідчить про повне задоволення скарги.

В ході перевірки встановлено відповідачем та не оспорюється позивачем, що 30.12.2015 ним укладено договір постачання сої в кількості 1000 тонн з ТОВ "Агрохім-Партнер". Перехід права власності відбувся у день підписання видаткової накладної - 31.12.2015 (т. 1 а.с. 122-124). Крім цього, 30.12.2015 цими ж сторонами укладено договір відповідального зберігання відповідно до якого ТОВ "Агрохім-Партнер" передав, а МП "Гранум ЛТД" у формі ТОВ прийняло на відповідальне зберігання сою кількості 1000 т. Строк дії договору до 30.06.2016. Оплата послуг зі зберігання договором не передбачена. Передача товару на зберігання здійснена 31.12.2015, що оформлено актом № 1 ( т. 1 а.с. 95). Передача (повернення) товару поклажодавцю відбувалась частинами, протягом травня-серпня 2016 року, що підтверджується актами приймання-передачі (повернення) з відповідального зберігання та заявками на відвантаження (т. 1 а.с. 97-103).

Відповідно до ст. 188 п. 188.1 ПК України (в редакціях на момент виконання умов договору - 2016 рік) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.71 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу. Відповідно до п.14.1.219 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Для визначення рівня звичайних цін на послуги зі зберігання зерна відповідачем досліджено податкові накладні за ідентичними послугами інших суб'єктів, що надають такі послуги за той же самий період ( т. 1 а.с. 165-169, т. 2 а.с. 94-97). З наданих копій податкових накладних вбачається, що послуги зі зберігання сої надавались ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". В акті перевірки відповідачем зазначено, що послуги надаються філіями товариства - Буринським елеватором. Надання послуг зі зберігання та обробки зерна для такого суб'єкта є напрямком господарської діяльності. Суд погоджується з твердженням позивача, що умови зберігання зерна, а у зв'язку з цим і вартість послуг з такого зберігання, в умовах елеватору та на складі позивача не є співставними. Крім того, відповідачем не подано доказів дослідження договорів з надання послуг ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" чи отримання у будь-який інший спосіб інформації про умови надання послуг цим суб'єктом. Також відповідачем не взято до уваги, що зберігання товару ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" здійснюється з метою отримання прибутку. Позивачем же зберігався товар, що був придбаний покупцем та отримувався покупцем частинами, а прибуток отримувався від продажу товару, а не від операцій з його зберігання. Суд вважає, що за таких обставин економічні (комерційні) умови надання послуг не можуть вважатися порівняними. Рішення відповідача про збільшення зобов'язань позивача з ПДВ та зменшення від'ємного значення з цього податку по зазначених операціях є безпідставним.

Судом встановлено, що у серпні 2016 позивачем укладено з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" договори підряду за яким останній зобов'язався виконати на замовлення позивача поточний ремонт автомобільних доріг в с. Сніжки вул. Гагаріна, вул. Корольова. На підтвердження виконання умов договорів надано копії локальних кошторисів, актів приймання виконаних робіт відомостей ресурсів платіжних доручень, довідок про рух коштів по рахунках у банку ( т. 1 а.с. 105-121). За цими операціями позивачем віднесено до податкового кредиту 52764 грн.

З копії свідоцтва на право власності на нерухоме майно вбачається, що МП "Гранум ЛТД" у формі ТОВ дійсно має на праві власності майновий комплекс, що розташований в с. Сніжки Буринського району Сумської області, вул. Гагаріна 2. З копії схеми доріг на території с. Сніжки вбачається, що вулиці Калініна та Гагаріна дійсно розташовані поблизу майнового комплексу, що належить на праві власності позивачу (т. 1 а.с. 163-164). Разом з тим, дороги, договори на проведення ремонту яких укладені позивачем, не перебувають у його власності, а є дорогами загального користування. Ніякими, дослідженими у судовому засіданні доказами такі висновки відповідача не спростовано.

Відповідно до ст. 198 п. 198.5 п.п. "г" ПК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зазначений обов'язок позивачем не було виконано, доказів визначення податкових зобов'язань по операціях на суму ПДВ, сплачену в операціях з ремонту автодоріг та подання зведеної податкової декларації не подано. За таких обставин, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 52764 грн. є правомірними.

Судом встановлено, що в періоді, який перевірявся, позивачем видавались під звіт фізичним особам готівкові кошти. Такими особами подавались зійти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. До звітів додавались товарні чеки, видані фізичними особами-підприємцями, розрахункові квитанції фіскальні чеки (т. 1 а.с. 131-162). відповідачем в ході перевірки зроблено висновок про відсутність оформлених належним чином підтверджувальних документів про використання виданих коштів на загальну суму 25609 грн. 68 коп., а додані до звітів документи не є розрахунковими та належними доказами сплати готівкових коштів. З такими висновками суд погодитись не може.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначається "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі Положення). Відповідно до п. 1.2 Положення готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами; готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України.

З наведеного вбачається, що встановлені Положенням правила ведення касових операцій розповсюджуються і на фізичних осіб-підприємців. Відповідачем зроблено висновок, що фізичні особи-підприємці, не ведуть каси та касової книги, а тому не можуть видавати прибуткові касові ордери. Такий висновок суперечить вимогам Положення, відповідно до п.п 2.2. якого підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Як було зазначено вище, такими книгами Положення визначає касову книгу, книгу обліку доходів та витрат, книгу обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книгу обліку розрахункових операцій. Відповідно до абзацу 4 п. 4.2 Положення підприємці касової книги не ведуть. З аналізу наведених норм вбачається, що вимога до ведення та оформлення касових операцій розповсюджується і на підприємців, такі операції можуть відображатися в будь-якій з наведених книг, в тому числі і в книзі обліку доходів та витрат.

Таким чином, підприємець, що здійснює розрахунки із застосуванням готівкових коштів без використання реєстратора розрахункових операцій, зобов'язаний відображати операції у відповідних книгах обліку. Також він зобов'язаний видати розрахунковий документи, який засвідчує факт отримання готівки. Відповідно до п. 1.2 Положення розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Таким чином, фізична особа-підприємець здійснюючи розрахунки із застосуванням готівки зобов'язана видати розрахунковий документ, але форма такого документу не встановлена. Суд вважає, що в такому випадку цей документ може бути оформлений в довільній формі, в тому числі і аналогічно до прибуткового касового ордера та квитанції до такого ордера за формою, наведеною в додатку № 2 до "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Невизнання відповідачем квитанцій до прибуткових касових ордерів, наданих на перевірку позивачем, належними розрахунковими документами суперечить вимогам законодавства.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними висновки відповідача про отримання фізичними особами додаткового блага на суму 25609 грн. 68 коп. Безпідставним є рішення відповідача про збільшення зобов'язань позивача з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору, застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки, штрафних санкцій за неподання звітності.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017: № 0001551304, яким збільшено суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 335,22 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 060,24 грн.; № 0000651406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25 609,68 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; № 0001561304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. 00 коп. з податку на доходи фізичних осіб; № 0001541304 про збільшення податкового зобов'язання з військового збору в сумі 355,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 247,64 грн.; від 19.06.2017 року № 0002071402 про збільшення суми зобов'язання з податку на додану вартість на 178 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44,50 грн.; № 0002081402 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 24 769 грн.

В задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 0002081402 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 52 764, грн. відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 886,65 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень 11 коп.), сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 року № 0001551304, яким збільшено суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4 335,22 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 060,24 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 № 0000651406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 25 609,68 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 № 0001561304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. 00 коп. з податку на доходи фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 № 0001541304 про збільшення податкового зобов'язання з військового збору в сумі 355,81 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 247,64 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 року № 0002071402 про збільшення суми зобов'язання з податку на додану вартість на 178 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 0002081402 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 24 769 грн.

В задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 0002081402 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 52 764, грн. відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.

Стягнути на користь Малого підприємства "Гранум ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Кринична, б. 2/48, м. Суми, 40016, код ЄДРПОУ 21101656) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) судовий збір в розмірі 886,65 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень 11 коп.), сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.10.2018

Суддя О.В. Соп'яненко