Постанова

від 13.11.2018 по справі 820/4357/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4357/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018, суддя Сагайдак В.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 09.08.18 по справі № 820/4357/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН"

до Одеської митниці ДФС, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000142/2 від 05.12.17р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00893 від 01.12.17,; визнати дійсною митну вартість товарів, заявлену позивачем; зобов'язати Одеську митницю ДФС повернути кошти, сплачені позивачем в якості гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України в сумі 112 766, 00 грн. (з яких сума в розмірі 21685,77 грн. - надмірно сплачені митні платежі, та сума в розмірі 91 080, 23 грн. - надмірно сплачений ПДВ) на поточний рахунок позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН".

В обґрунтування позовних вимог вказував, що рішення про коригування митної вартості товарів №11А500060/2017/000142/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500060/2017/00893 від 01.12.2017 року Одеської митниці ДФС є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.18 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500060/2017/000142/2 від 05.12.2017 р. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500060/2017/00893 від 01.12.2017року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими, прийнятим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 05.09.2017 р. між ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (в якості покупця) та FORMOSAPLASTICSCORPORATION (Taiwan) (в якості продавця) укладено контракт №FPC-WH-52.

Відповідно до п. 1.1 контракту, продавець продає, а позивач купує на умовах і в терміни товари, які зазначені в додатках, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Пунктом 2.1. 4.2 контракту встановлено, що ціни на товар приймаються на умовах FOBKaoshiung, Тайвань, згідно з "Інкотермс 2010" якщо інше не обумовлено в додатках на поставку конкретної партії товару, які є невід'ємною частиною цього контракту.

На виконання вимог контракту, сторони уклали додаток №1 від 05.09.2017 року та додаткову угоду №1 від 03.10.2017 року у яких визначили якість, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за товар.

Додатком №1 від 05.09.2017 року до контракту в редакції додаткової угоди №1 від 03.10.2017 сторони додатково узгодили поставку ACETALCOPOLYMER(РОМ)FORMOCONFM090 / Поліформальдегід, Поліоксіметілен (АцетальСополімер), марка: FORMOCONFM090 у кількості 20 т., вартістю 840,00 дол. США за тонну (20x840=16 800,00 дол. США).

На виконання умов додатку №1 (п.1.4.) до контракту позивачем платіжним дорученням №38 від 18.10.2017 року було перераховано 100% попередньої оплати за товар в сумі 16 800,00 доларів США на рахунок продавця.

Судом встановлено, що між ПП "РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС" (в якості декларанта) та ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (в якості довірителя) 03.10.2017 р. укладено договір доручення №Р/ВЮ03102017 про надання брокерських послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору довіритель доручає, а декларант приймає на себе зобов'язання з надання послуг із здійснення в межах своєї компетенції декларування вантажів довірителя, що через кордон України згідно з діючим Митним кодексом України.

Для митного оформлення товару ПП "РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС" було надано митному органу митну декларацію №UA500060/2017/024614.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №FPC-WH-52 декларантом також було подано:

Контракт укладений з FORMOSAPLASTICSCORPORATION (Taiwan) №FPC-WH-52 від 05.09.2017 р., додаток №1, додаткова угода до контракту №FPC-WH-52, рахунок -фактура (інвойс) від 24.10.2017 р. на суму 16800,0 доларів США, платіжне доручення №38 від 18.10.2017 р., коносамент №4410-0177-710.011 від 31.10.2017 р., рахунок фактури №12010429 від 29.11.2017 р., довідка №008 від 29.11.2017 р.

З метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та на виконання листа-запиту Одеської митниці ДФС також були надані: виписка по рахунку №032 від 18.10.2017 р., звіт про оцінку майна №А/04/12/17/07 від 04.12.2017 р., прейскурант (прайс-лист) виробника №б/н від 04.09.2017 р. та переклад митної декларації країни відправлення від 01.12.2017 р.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №11А500060/2017/000142/2 від 05.12.2017 р. та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500060/2017/00893 від 01.12.2017 року.

Не погодившись із прийнятими рішенням і карткою відмови позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.12.2017, митним органом зазначено: у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 01.12.2017 зазначені умови поставка - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; надане до митного оформлення платіжне доручення від 18.10.2017 №38 не містить відмітки банку. Тобто, платіжне доручення не підтверджує виконання умов оплати за товар, що зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 24.10.2017; наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.09.2017 б/н не містить терміну дії.

У зв'язку з чим, митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи.

За результатами дослідження наданих документів митний орган дійшов висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів, з огляду на те, що: в виписці по рахунку від 18.10.2017 р. №032, серед іншого, зазначено номер зовнішньоекономічного контракту та додатку до нього, а також суму, яка не стосується спірної поставки; наданий прайс-лист не є адресований необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН", він не може розглядатися як документ, що підтверджує заявлену митну вартість; наданий звіт про оцінку майна від 04.12.2017 р. не містить джерел інформації згідно з якими була визначена вартість товарів.

Посилання відповідача на відсутність у митній декларації країни відправлення №BC06A06F8417 від 01.12.2017 інформації щодо географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є некоректним, адже в розділі 8 митної декларації країни відправлення зазначено порт завантаження та розвантаження товару - Kaohsiung, Taiwan, та Одеса, Україна відповідно.

При цьому, поставка товару та момент переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на їх транспортування були узгоджені сторонами на умовах FOB (Kaohsiung, Taiwan) згідно "ІНКОТЕРМС 2010", що й відображено у Контракті № FPC- WH-52 від 05.09.2017 р., додатку № 1 до нього від 05.09.2017 та додатковій угоді №1 до нього від 03.10.2017, інвойсі №1PF7A232Z/1 від 24.10.2017. Інші умови поставки, переходу відповідальності або розподілу витрат між сторонами вищезазначеного Контракту не узгоджувались.

Відносно неможливості підтвердження оплати за контрактом № FPC-WH-52 від 05.09.2017 на підставі рахунку-фактури (інвойсу) № 1PF7A232Z/1 від 24.10.2017 через відсутність відмітки банку на платіжному дорученні №38 від 18.10.2017, колегія суддів зазначає, що надані документи під час митного оформлення товару повинні оцінюватися у всій сукупності. Разом із платіжним дорученням в іноземній валюті №38 від 18.10.2017 р. декларантом було подано виписку по рахунку №032 від 18.10.2017, яка підтверджує здійснення банком перерахування суми попередньої оплати за товар згідно контакту № FPC-WH-52 від 05.09.2017.

При цьому, наявність реквізитів інших зовнішньоекономічних договорів, а також сум, які не стосуються поставки за контрактом № FPC-WH-52 від 05.09.2017 р., у виписці по рахунку №032 від 18.10.2017 жодним чином не впливає на стан розрахунків з FORMOSAPLASTICSCORPORATION.

Згідно наданих позивачем пояснень, за один банківський день ТОВ "Віндхенд Юкрейн" проводить оплату за декількома контрактами на рахунки різних контрагентів, у виписці по рахунку №032, що її було надано декларантом, була присутня інформація щодо розрахунків з іншим продавцем.

Також, матеріали справи містять копію виписки, згідно змісту якої грошові зобов'язання позивача перед постачальником виконані в повному обсязі (а.с.56).

Стосовно прайс-листа, наданого ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" до митниці, колегія суддів вказує наступне.

Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Тобто, прайс-лист це список, що не може вважатися первинним документом і слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, у зв'язку із чим, може оформлюватись у довільній формі та на власний розсуд.

Згідно листа (FORMOSAPLASTICSCORPORATION) № 2017596РР від 27.12.2017 останній формує ціни для кожного з клієнтів окремо. Ціна на продукцію залежить від багатьох факторів, які включає ситуацію на ринку, строки поставки та оплати товарів, обсяг замовлень, ритм замовлень, ділову репутацію та історію відносин з клієнтом.

Крім того, митним органом не обґрунтовано, яким чином відсутність у прайс-листі терміну дії може вплинути на числові складові митної вартості товару.

Декларантом також надано копію звіту про оцінку майна №А-04/12/17/07 від 04.12.2017, підготовленого ПП "Агентство майна та землі", що підтверджує заявлену вартість товару та який видано уповноваженим суб'єктом оціночної діяльності і складено належним чином відповідно до вимог чинного законодавства. Більше того, порядок та форма надання висновків щодо неякісності чи необ'єктивності оцінки майна викладеної у звіті про його оцінку чітко встановлено діючим законодавством.

Згідно ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" надання такого роду висновків є формою проведення професійної оціночної діяльності, що здійснюється суб'єктами оціночної діяльності - оцінювачами, що мають чинне відповідне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з певного напрямку та є членами саморегулівної організації, або які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України (ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Згідно постанови КМУ від 10 вересня 2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" чітко встановлені вимоги до порядку та форми проведення рецензування звіту про оцінку майна, які в даному випадку не були дотримані.

З огляду на вказане, доводи відповідача про необ'єктивність оцінки чи висновків про вартість є необґрунтованими.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем додатково зроблено запит від 09.02.2018 №09/02-2018/08 до ДП "УКРПРОМЗВНІШЕКСПЕРТИЗА" щодо проведення аналізу відповідних цінових умов контракту №FPC-WH-52 від 05.09.2017.

Листом від 16.02.2018 №364 ДП "УКРПРОМЗВНІШЕКСПЕРТИЗА" повідомило, що згідно з ціновою інформацією виробників та постачальників відповідної та подібної продукції, можна вважати, що рівень ціни на поліформальдегід поліоксиметилен (ацетальсополімер) марки FORMOCONFM090, а саме 840,00 дол. США/т., на умовах поставки FOB- Kaoshiung, Тайвань, що імпортується згідно з Комерційним Інвойсом №1PF7A232Z/1 від 24.10.2017 року до контракту №FPC-WH-52 від 05.09.2017, відповідає кон'юнктурі ринку.

Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №11А500060/2017/000142/2 від 05.12.2017р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А500060/2017/00893 від 01.12.2017 р.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 245, 246, 250, 310, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі № 820/4357/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 19.11.2018.