Ухвала

від 07.11.2018 по справі 755/16150/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/16150/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"07" листопада 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. КиєваКатющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 21 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0165/10200/16, -

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 21 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0165/10200/16. 06 листопада 2018 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 18 КАС України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

В той же час, як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем вказано адресу місцезнаходження відповідача, як: м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 6, що територіально не відноситься до Дніпровського району м. Києва, а власне місце проживання визначено, як: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва. При цьому, до матеріалів позовної заяви не було надано належних підтверджуючих відомостей щодо підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача саме за адресою, визначеною у позовній заяві, а наданий суду витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, датований станом на 21 грудня 2016 року, що не являється належним підтвердженням зареєстрованого місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 станом на день подання даного позову до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати іншіпідстави для поновлення строку.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати повністю постанову від 21 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0165/10200/16, якою його обуло визнано виним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 403 584 гривень 17 копійок.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що йому стало відомо про оскаржувану постанову лише в результаті отримання листа Чернігівської митниці ДФС від 21 серпня 2018 року, отриманого у відповідь на адвокатський запит.

В той же час, матеріали поданої позовної заяви не містять відомостей в підтвердження поважності причин пропущення строку для звернення до суду з позовом про оскарження ланої постанови. У зв'язку з наведеним, судом не може бути вирішено питання про поважність пропущення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, за наведеними позивачем у позові підставами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 25, 169, 286 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 21 липня 2016 року у справі про порушення митних правил № 0165/10200/16, залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: