Постанова

від 15.11.2018 по справі 911/5681/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. Справа № 911/5681/14

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Тимошенко А. А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність, адвокат,

від відповідачів: не з'явився

від органу ДВС : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ (вх.№277X/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017р. (суддя Яризько В.О.),

у справі №911/5681/14

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ №2468 від 18.04.2017

на дії та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ по справі № 911/5681/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до 1. Приватного підприємства "Комбіагроіндастрі", смт. Бабаї Харківського району Харківської області

2. Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Леінарт Трейдінг Лімітед" (Leinart Trading Limited), ОСОБА_2

про стягнення 727 572 602,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2015 року у справі №911/5681/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Комбіагроіндастрі" (62403, АДРЕСА_1, код 33713255) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 41, код 19357489) 650 000 000,00 грн. заборгованості за векселями, 77 572 602,64 грн. заборгованості по процентам.

Стягнуто з приватного підприємства "Комбіагроіндастрі" (62403, АДРЕСА_1, код 33713255) на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 73080,00 грн.

В частині стягнення боргу з приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Леінарт Трейдінг Лімітед ", ОСОБА_2, провадження у справі припинено.

Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову до виконання рішення суду шляхом накладення арешту на грошові кошти приватного підприємства "Комбіагроіндастрі" (62403, АДРЕСА_1, код 33713255) в межах суми 727 572 602,64 грн. В задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

На примусове виконання рішення від 07.07.2015р. у справі №911/5681/14 господарським судом Харківської області 24.07.2015 видані відповідні накази.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою №2468 від18.04.2017р. на дії державного виконавця, якою просило: поновити АТ "Брокбізнесбанк" строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.03.2017 № 51852681; визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.03.2017 № 51852681; скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.03.2017 № 51852681; зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 відновити виконавче провадження № 51852681.

Стягувач не погодився з постановою державного виконавця від 27.03.2017р., вважаючи, що державним виконавцем вжито не всіх заходів щодо розшуку майна боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2017 року у справі №911/5681/14 скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії та постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.03.2017 № 51852681.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.03.2017 № 51852681. В задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що державний виконавець при виконанні наказу суду, виданого по справі №911/5681/14, не в повній мірі виконав свої обов'язки та не в повній мірі використав надані йому права з метою виконання рішення суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017 року у справі №911/5681/14 в частині задоволених вимог скарги скасувати та прийняти нове рішення, яким в частині задоволених вимог відмовити.

Апелянт вважає, що ухвала місцевого господарського суду в частині задоволених вимог скарги, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Наголошує на повноті дій державного виконавця з примусового виконання наказу суду за результатами яких встановлено відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, що і стало підставою для прийняття постанови від 27.03.2017 року № 51852681 про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Щодо нездійснення державним виконавцем виходу за місцем знаходження юридичної особи боржника, посилається на те, що в матеріалах виконавчого провадження міститься копія конверту з відміткою листоноші, що за адресою, зазначеною у виконавчому документі, такого підприємства немає. Зазначає, що звернення до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи - боржника за кордон відповідно до приписів ч.3 п.19 ст.18 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. є правом, а не обов'язком державного виконавця.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі №911/5681/14 клопотання заявника апеляційної скарги про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд скарги призначено на 30.04.2018. Зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в семиденний строк з дня отримання даної ухвали та підписаного судом прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів в двох примірниках здійснити їх переклад на англійську мову, правильність якого посвідчити нотаріально, та повернути на адресу Харківського апеляційного господарського суду. Вирішено направити Ministry of Justice (United Kingdom) 102 Petty France, London, SW1H9AJ прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів на адресу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Леінарт Трейдінг Лімітед" (Leinart Trading Limited) (офіс 11, 43 Бедфорт Стріт, Ковент Гарден, Лондон, WC2E 9НА) копії даної ухвали суду. Зупинено провадження у справі № 911/5681/14 в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.04.2018 у справі №911/5681/14 відкладено розгляд справи №911/5681/14 на 01.11.2018. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників у судове засідання справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. Зупинено провадження у справі №911/5681/14 до 01.11.2018 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом на підставі Указів Президента України від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та від 28.09.2018 року № 295/2018 "Про переведення суддів", з метою дотримання вимог ч.5 ст.31 ГПК України, враховуючи приписи ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , на підставі розпорядження Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018р. «Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів» апеляційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017р. у справі №911/5681/14 передана на розгляд Східного апеляційного господарського суду, повідомлення про початок роботи якого оприлюднено в газеті Голос України №185 (6940) від 03.10.2018р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 року, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_4 - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2018р. у справі №911/5681/14 прийнято справу №911/5681/14 до провадження Східного апеляційного господарського суду, поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017 року у справі №911/5681/14, призначено справу №911/5681/14 до розгляду на 15.11.2018 о 12:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2018р. у справі №911/5681/14 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про участь представника у судових засіданнях у режимі відеоконференції у справі №911/5681/14 у приміщенні суду, доручено Солом'янському районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 15.11.18 о 12:00 год. у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва, розташованого за адресою: 03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова,1 за участю представника Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк".

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2015 року у справі №911/5681/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Комбіагроіндастрі" (62403, АДРЕСА_1, код 33713255) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 41, код 19357489) 650 000 000,00 грн. заборгованості за векселями, 77 572 602,64 грн. заборгованості по процентам.

Стягнуто з приватного підприємства "Комбіагроіндастрі" (62403, АДРЕСА_1, код 33713255) на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080,00 грн.

В частині стягнення боргу із приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Леінарт Трейдінг Лімітед ", ОСОБА_2, провадження у справі припинено.

На примусове виконання рішення від 07.07.2015р. у справі №911/5681/14 господарським судом Харківської області 24.07.2015 видано наказ про стягнення з ПП "Комбіагроіндастрі" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" 650 000 000,00 грн. заборгованості за векселями, 77 572 602,64 грн. заборгованості по процентам.

На примусове виконання рішення від 07.07.2015р. у справі №911/5681/14 господарським судом Харківської області 24.07.2015 видано наказ про стягнення з ПП "Комбіагроіндастрі" на користь державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

Стягувач заявою про відкриття виконавчого провадження(вих.№5459 від 22.07.2016р.) звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якою просив винести постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого документа у справ №911/5681/14, виданого 24.07.2015р. господарським судом Харківської області, про стягнення з ПП "Комбіагроіндастрі" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" 650 000 000,00 грн. заборгованості за векселями, 77 572 602,64 грн. заборгованості по процентам. Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження просив винести постанову про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать боржнику та внести інформацію про накладені арешти до відповідних державних реєстрів; примусово стягнути з боржника грошові кошти, пререрахувати на рахунок стягувача за реквізитами, які вказані в заяві.

05.08.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову ВП № 51852681 про відкриття виконавчого провадження №51852681 з примусового виконання наказу по справі № 911/5681/14, виданого 24.07.2015 року господарським судом Харківської області про стягнення з Приватного підприємства "Комбіагроіндастрі" на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" 650000000,00 грн. заборгованості за векселями та 77572602,64 грн. заборгованості по процентам.

05.08.2016р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ПП Комбіагроіндастрі в межах суми звернення стягнення в розмірі 727 572 602,64 грн.

Арешт, накладений постановою державного виконавця від 05.08.2016р. зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна боржника, та Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстрацію обтяжень.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 65322260 від 08.08.2016р. відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником відсутні.

Постанова державного виконавця від 05.08.2016р. про арешт майна боржника, листом №20.1/455/3 від 05.08.2016р. направлена на адресу Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, яка повернута останнім (листом №31/20-44.79 від 17.08.2016р.) державному виконавцю без виконання у зв'язку з тим, що згідно бази реєстрації транспортних засобів за вказаним у постанові власником транспортних засобів не зареєстровано.

З метою виявлення майна та цінних паперів боржника державним виконавцем були здійснені запити (б/д №20.1/455/5) до Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції сільського господарства у Харківській області.

Головне управління Держпраці у Харківській області листом від 24.11.2016р. №10463/05-18/9278 повідомило державного виконавця, що інформації щодо наявності зареєстрованих великотоннажних і інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування згідно з Порядком відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів , затвердженого Постановою КМУ від 06.01.2010р. №8 зареєстрованих за ПП "Комбіагроіндастрі" в Головному управлінні Держпраці у Харківській області, не виявлено.

З відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.11.2016 №09/02/24740 не вбачається надання відомостей на запит державного виконавця стосовно боржника, ПП "Комбіагроіндастрі"(б/д №20.1/455/5).

Відповідь Державної інспекції сільського господарства у Харківській області в копіях наданих до суду матеріалах виконавчого провадження відсутня, також не зазначено про отримання такої відповіді і в запереченнях на скаргу.

Державною фіскальною службою надано відповідь від 26.01.2017 року на запит державного виконавця від 25.01.2017 року про перелік рахунків боржника.

07.02.2017р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у сумі 72 757 260,26 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 07.02.2017 року, на підставі ст.30 Закону України Про виконавче провадження об'єднано виконавчі провадження №51852681, №51894254 у зведене виконавче провадження №53361499.

Постановою державного виконавця від 07.02.2017р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, що відкриті та будуть відкриті після винесення постанови, в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 866 545 113,00грн.

Листом № БТ-353 від 17.02.2017р. АБ "Укргазбанк" повідомив державного виконавця про прийняття до виконання постанови про арешт коштів ПП "Комбіагроіндастрі", а також про недостатність коштів на рахунку боржника станом на 15.02.2017р.

Листом № 1265/010-06 від 20.02.2017р. АТ "Брокбізнесбанк" повідомив державного виконавця, що залишок коштів на рахунку, який відкрито на ім'я ПП "Комбіагроіндастрі" становить 0,00 грн., а також повідомлено про неможливість прийняття постанови про арешт коштів боржника до виконання у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії в АТ "Брокбізнесбанк".

27.03.2017р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3, на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , прийнято постанову ВП № 51852681 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою зазначено про відсутність у боржника коштів та майна, на які може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи, щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними, що згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження є підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві.

Не погодившись з наведеною постановою, стягувач, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця.

20.07.2017р. господарським судом Харківської області за наслідками розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" прийнято ухвалу, що оскаржена Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України в редакції на час відкриття виконавчого провадження).

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі Півень проти України зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п. 27).

Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п. 84).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України Про виконавче провадження , як спеціальним нормативним актом, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ст.ст.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів (ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV).

Згідно з ч.ч. 2,3,8 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час відкриття виконавчого провадження) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, державним виконавцем запит до державної фіскальної служби щодо виявлення рахунків боржника був здійснений лише 25.01.2017р., а постанова про арешт коштів боржника винесена 07.02.2017р., тобто через шість місяців після відкриття виконавчого провадження.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно (ст.66 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV).

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, з дня набрання чинності яким втрачає чинність Закон України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. N 1-рп/99 дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з приписами ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями ст.10 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відтак, законодавцем визначено умови і порядок виконання судових рішень у примусовому порядку, низку повноважень (прав та обов'язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.

Зі змісту оскаржуваної постанови органу ДВС вбачається, що державний виконавець при винесені постанови від 27.03.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, керувався п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , про що зазначено в мотивувальній частині постанови.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р. (в редакції станом на 27.03.2017р.), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна, на яке може бути звернено стягнення, факту відсутності майна чи коштів, на які можливо звернути стягнення, встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

В пункті 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" роз'яснено щодо необхідності у разі прийняття рішення про повернення виконавчого документа обстеження державним виконавцем майна боржника за місцем його знаходження на предмет використання майна у виробничій діяльності та складення за результатами такого обстеження акту.

Згідно з приписами ч.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Матеріали справи та матеріали виконавчого провадження не містять доказів виходу державного виконавця за місцем реєстрації боржника, акту за результатами обстеження державним виконавцем майна боржника, перевірки наявності грошових коштів у касі підприємства, належних та достатніх дій щодо з'ясування наявності належних боржнику грошових коштів на банківських рахунках боржника, виклику посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, вчинення інших дій та використання прав, наданих ст.18 Закону України Про виконавче провадження з метою примусового виконання рішення у справі №911/5681/14.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець при виконанні наказу господарського суду Харківської області у справі № 911/5681/14, не в повній мірі виконав свої обов'язки та не в повній мірі використав надані йому права з метою виконання рішення суду; державним виконавцем не було проведено всіх заходів щодо розшуку майна боржника та стягнення грошових коштів, а отже дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу є незаконними, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.03.2017р. у виконавчому провадженні № 51852681 прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні скарги стосовно вимоги про зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 відновити виконавче провадження № 51852681, оскільки відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016р. у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, а отже вказані дії виконавець зобов'язаний вчинити згідно положень Закону, що не потребує винесення судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 20.07.2017 року у справі №911/5681/14.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 20.07.2017 року у справі №911/5681/14 покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017р. у справі №911/5681/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2017р. у справі №911/5681/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 15.11.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 20.11.2018 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук