ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2018 року м. Дніпро Справа № 35/8-10
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.
секретар Манчік О.О.
за участю:
від відповідача: ОСОБА_1, ордер серія ДП № 02/002 від 18.05.2018р., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року
за результатом розгляду
скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради
на дії та рішення державного виконавця
у справі № 35/8-10 (суддя - Назаренко Н.Г., м. Дніпро)
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 171 313,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року у даній справі закрито провадження з розгляду скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на дії чи бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Вказана ухвала мотивована тим, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у такому випадку застосовується частина 1 статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. При цьому, суд зазначив, що оскільки вимоги скарги стосуються стягнення виконавчого збору, то вони не підлягають розгляду в межах даної справи за правилами господарського судочинства.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу передати на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що:
- застосування висновків ОСОБА_2 палати Верховного Суду, викладених в постановах від 06.06.2018 року у справі № 921/16-14-г/15 та у справі № 127/9870/16-ц, стосовно різних обставин є недопустимим;
- із аналізу вимог частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби оскаржуються до суду, який видав виконавчий документа та за правилами того судочинства, в якому розглянуто спір. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби стосовно виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не надали відзиви на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності відзивів учасників провадження у справі за наявними матеріалами справи.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 року поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.11.2018 року.
Представник скаржника в судовому засіданні повністю підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по апеляційній скарзі, згідно з якими проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що інформацію про час та місце проведення судового засідання 15.11.2018 року було розміщено за веб-адресою https://cag.court.gov.ua/sud4876/gromadyanam/csz/, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2018 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77393622).
Таким чином, апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.
Враховуючи, що явка представників учасників справи не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників провадження у справі, які не з'явиливсь в судове засідання.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2010 року стягнуто з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж" 171 313,52 грн., та витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 713,14 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
На виконання вказаного рішення господарським судом 09.02.2010 року видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 року змінено найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" та змінено найменування відповідача з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2010 року.
21.09.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на дії та рішення державного виконавця, в якій останній просить:
- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 18413808 від 12.09.2018 року;
- визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 18413808 від 12.09.2018 року;
- зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області провести необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження № 18413808 на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути на поточний рахунок КП "Дніпроводоканал" стягнутий на користь держави за виконавчим провадженням № 18413808 виконавчий збір в сумі 17 326,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року вказану скаргу залишено без руху.
01.10.2018 року на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшли уточнені скарги на дії та рішення державного виконавця, в яких скаржник просить:
- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 18413808 від 12.09.2018 року;
- визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору № 18413808 від 12.09.2018 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2018 року скаргу прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 10.10.2018 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року закрито провадження з розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
3.3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
3.3.1. Норми права, що підлягають застосуванню.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавчий збір" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина 2 статті 27 Закону України "Про виконавчий збір").
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (частина 7 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 Господарського процесуального кодексу України).
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу ДВС та приватного виконавця.
Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
3.3.2. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків місцевого господарського суду.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги відповідач обґрунтовує свою скаргу тим, що на примусовому виконанні у старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 перебуває зведене виконавче провадження, в яке входить в тому числі виконавче провадження № 18413808, відкрите на виконання судового наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 09.02.2010 року у справі № 35/8-10. 14.09.2018 року на адресу відповідача надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 12.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 18413808 на суму 17 326,26 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 року визнано судовий наказ № 35/8-10 від 09.02.2010 року таким, що не підлягає виконанню. На думку відповідача, оскільки наказ визнано таким, що не підлягає виконанню, то відсутньою є сума, яка підлягає стягненню. Враховуючи, що виконавчий збір розраховується як 10 % від суми, що підлягає стягненню, постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 17 326,26 грн. відповідач вважає безпідставною. В зв'язку з чим дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови про стягнення виконавчого збору є протиправними. Відповідач звертає увагу, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
В постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) зроблено висновок про те, що аналіз правових норм, передбачених частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням вимог статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України дає підстави зробити висновок, що у разі оскарження рішень, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства. Разом з тим, Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні. Можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець,який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням. Суд такими повноваженнями не наділений. Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. В зв'язку з чим ОСОБА_2 Верховного Суду вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину 1 статті 287 КАС України і вказані справи щодо оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) зроблено висновок, що враховуючи вимоги частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", крім загального порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Також, ОСОБА_2 Верховного Суду в постанові від 06.06.2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) зробила висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічний висновок зроблено ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду в постанові від 12.09.2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18).
На підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що скарга відповідача на дії та бездіяльність державного виконавця не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а провадження щодо розгляду такої скарги має бути закрито.
3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Таким чином, оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін.
3.3.4. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року у справі № 35/8-10 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2018 року.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77948152 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні