Ухвала

від 20.11.2018 по справі 2015

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2018 року м. Житомир

справа № 2015

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши матеріали подання Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про заміну сторони у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. №2015,-

встановив:

15.11.2018 до відділу документального забезпечення суду надійшло подання (вх.№1811) від державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Бондарчука Т.А. про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні. Відповідно до змісту подання, заявник просить у порядку статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України замінити сторону у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. №2015, оскільки сторона виконавчого провадження - стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантье" вибув, а його правонаступником за кредитним договором від 28.11.2014 №L01.188.33423 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" на підставі договору факторингу від 28.02.2017.

Дослідивши матеріали подання Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, суд дійшов до висновку про те, що воно не підлягає розгляду в поряду адміністративного судочинства та відмову у відкритті провадження за поданням з наступних підстав.

Суд звертає увагу що державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Бондарчука Т.А. в обґрунтування своїх вимог посилається на статтю Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка не стосуються питання заміни стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником, а саме: стаття 264 КАС України "Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень".

Суд вважає за необхідне зазначити, що 15.12.2017 набрали чинності зміни до КАС України на підставі Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", на підставі чого позивачу у позовній заяві необхідно обґрунтувати свої вимоги із посиланням на норми КАС України.

Питання заміни сторони виконавчого провадження наразі врегульовані статтею 379 КАС України.

Частиною першою статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч.2 ст.379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд звертає увагу заявника, що заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження є можливою лише у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.

Водночас, заявник просить замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса, а не судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.

Суд наголошує, що положення статті 379 КАС України передбачають можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення.

Висновок суду також підтверджується законодавчо-визначеною конструкцією процесуального законодавства, оскільки стаття 379 КАС України розміщена у розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України "Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в адміністративних правах".

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого нотаріуса в порядку статті 379 КАС України суперечить нормам чинного процесуального законодавства України та не відповідає засадам адміністративного судочинства України.

Положеннями частини першої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-IV визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Суд звертає увагу, що вказана норма розміщена у розділі VI Цивільного процесуального кодексу України "Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".

Аналіз вказаних процесуальних норм свідчить на користь висновку, статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України в порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п.24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.3 ст.170 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи, що подання про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства України та керуючись ч.6 ст.7 КАС України, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 6, 7, 170, 243, 248, 256, 293, 294, 379, КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1.Відмовити у відкритті провадження за поданням Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про заміну сторони у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. №2015.

2. Роз'яснити заявнику, що розгляд подання віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами надіслати заявнику.

4. Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Горовенко