Ухвала

від 20.11.2018 по справі 442/8192/13-к

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/8192/13-к

Провадження № 1-кс/442/1954/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року Слідчий суддяДрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті ОСОБА_1 за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Дрогобичклопотання ТзОВ «Юніверс» на бездіяльність слідчого у порядку п.1ч.1ст.303 КПК України щодо скасування арешту нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

У провадження слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 надійшла скарга ТзОВ «Юніверс» на бездіяльність слідчого у порядку п.1ч.1ст.303 КПК України щодо скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №12013150110001114 від 04.06.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України, яке знаходиться у провадженні СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області.

В обгрунтування клопотання скаржник вказує, що підприємство з 2000 року є власником майнового комплексу (нежитлової будівлі), що знаходиться по АДРЕСА_1 та з 2001 року є власником земельної ділянки площею 0,6000 га по вказаній адресі.

У липні 2017 року ТзОВ «Юніверс» згідно Інформаційної довідки 92275321 від 19.07.2017 року дізналося про зареєстровані 21.01.2009 Першою Дрогобицькою державною нотаріальною конторою заборони на вказане вище нерухоме майно підприємства, накладені згідно постанови від 03.12.2008 року Самбірської міжрайонної прокуратури у кримінальній справі №151-0127. При цьому, жодних документів, які підтверджували накладення такого арешту на вказане майно, у ТзОВ «Юніверс» не було, тому підприємству не були відомі підстави та причини накладення арешту на це майно. У зв`язку з наведеним підприємство у липні 2017 року зверталося із скаргами у прокуратуру Львівської області, Самбірську місцеву прокуратуру та в ГУ НП у Львівській області. З отриманих відповідей від цих правоохоронних органів скаржник дізнався, що у провадженні СУ ГУ НП у Львівській області перебувало кримінальне провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України за фактом можливого незаконного заволодіння майном ТзОВ «Каштан» та майном ОСОБА_3 , яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127. В межах вказаної кримінальної справи старшим слідчим Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року (в порядку визначеному КПК України 1960 року) винесено постанову про забезпечення відшкодування завданих збитків, зокрема призупинено відчуження до вирішення кримінальної справи об`єктів нерухомості з прилеглою територією, серед іншого, за адресою місто Дрогобич, вулиці Раневицька, 19 А. Копія вказаної постанови була долучена до відповіді прокуратури Львівської області. Також у наданих відповідях вказані правоохоронні органи відмовлялися скасувати незаконну постанову від 03.12.2008 старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури про забезпечення відшкодування завданих збитків, одночасно роз`яснюючи можливість вирішення питання про скасування цієї постанови з врахуванням пункту 9 розділу ІХ «Перехідні положення» КПК України та скасування даного арешту в судовому порядку, зокрема, у порядку ст.174 КПК України чи з врахуванням постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі №6-26 цс 13.

Згідно ухвал слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 08.11.2017 та від 16.08.2018 в справі №461/6798/17 відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ «Юніверс» про скасування вказаного майна з врахуванням положень пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, а також норм ст.58 Конституції України. Поряд з цим, у цій ухвалі слідчого судді від 08.11.2017 також зазначено, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі №6-26 цс 13 спір за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного у процесі кримінального провадження, розглядається за правилами установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

У зв`язку з наведеним у грудні 2017 року ТзОВ «Юніверс» звернулося у господарський суд Львівської області з позовною заявою до прокуратури Львівської області, Самбірської місцевої прокуратури і ГУ НП у Львівській області з позовними вимогами звільнити з-під арешту шляхом зняття заборони на нерухоме майно ТзОВ «Юніверс», а саме: майновий комплекс (нежитлову будівлю) та земельну ділянку площею 6000 кв.м., які знаходяться по вулиці Раневицька, 19 А у місті Дрогобич, Львівської області, що накладені на майно вказаного підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у кримінальній справі №151-0127 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про реєстраційні номери обтяжень 8385549 і 8385572 від 21.01.2009 року про обтяження цього майна (справа №914/2587/17). Однак, згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2018 року в справі №914/2587/17 в задоволенні цього позову відмовлено повністю.

У вказаній справі №914/2587/17 господарський суд Львівської області постановив окрему ухвалу про порушення Слідчим управліннямГоловного Управління Національної Поліції у Львівській областірозумності строку розслідування кримінального провадження№12013150110001114 від 04.06.2013р. та тривалості арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс», яку скерував в Прокуратурі Львівської області для відома та належного реагування з метою дослідження обставин, наведених в окремій ухвалі та вжиття заходів для недопущення порушень при здійсненні досудового розслідування у подібних випадках.

Враховуючи вказане рішення господарського суду Львівської області 13.09.2018 ТзОВ «Юніверс» подало скаргу в Генеральну прокуратуру України та в прокуратуру Львівської області та 08.10.2018 подало скаргу в СУ ГУ НП у Львівській області про незаконність тривалого (більше 9 років) і безпідставного перебування під арештом майна ТзОВ «Юніверс» у вказаному кримінальному провадженні та порушення з цього приводу своїх службових обов`язків службовими особами прокуратури та СУ ГУ НП у Львівській області. На вказані звернення в органи прокуратури скаржник отримав відповідь з прокуратури Львівської області від 16.10.2018 №04/2/5-1478-17, в якому прокуратура області зазначила, що вирішення питання про скасування обмежень щодо нерухомого майна підприємства по вулиці Раневицька, 19А у місті Дрогобич належить до компетенції суду. Також з цієї відповіді прокуратури Львівської області та листа СУ ГУ НП у Львівській області від 19.10.2018 за №Я-42/16/02-18 встановлено, що 05.10.2018 року прокуратурою Львівської області визначено підслідність кримінального провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України за Дрогобицьким ВП ГУ НП у Львівській області та одночасно СУ ГУ НП у Львівській області повідомлено, що звернення ТзОВ «Юніверс» про скасування арешту майна направлено для розгляду в Дрогобицький ВП ГУ НП у Львівській області.

Згідно листа Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області на адресу ТзОВ «Юніверс» від 08.11.2018 за №12191/44/06-18 скаржника повідомлено, що на даний час у провадженні СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області знаходиться вказане кримінальне провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України. Також підприємство повідомлено, що підстав для скасування арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс» немає та одночасно повідомлено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України.

Також скаржник зазначає, що у кримінальному провадженні №12013150110001114 від 04.06.2013 року, яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127, нікому з посадових осіб підприємства не повідомлено про підозру, а також відсутній жодний цивільний позов, який стосується цього майна або даного підприємства, а також не складався протокол накладення арешту на майно, дане майно не було описане і таке майно нікому не передавалося на зберігання, воно не є речовим доказом у кримінальному провадженні та не має жодного відношення до кримінального провадження. При цьому, з аналізу постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків, а також підстав перебування даного майна ТзОВ «Юніверс» під забороною (арештом) з грудня 2008 року по даний час встановлено незаконність винесення такої постанови та подальше знаходження такого майна під забороною (арештом), оскільки накладення такого арешту суперечить вимогам статті 125, 126 КПК України (в редакції 1960 року) та ст.170 КПК України.

За таких обставин скаржник просить скасувати арешт (заборону) нерухомого майна ТзОВ «Юніверс», а саме: майнового комплексу (нежитлової будівлі) та земельної ділянки площею 0,600 га, кадастровий номер 4610600000:01:053:0027, які знаходяться по вулиці Раневицька, 19 А у місті Дрогобич, Львівської області, що накладений на майно вказаного підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків, по кримінальному провадженні №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України, яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про реєстраційні номери обтяжень 8385549 і 8385572 від 21.01.2009 року про обтяження цього майна.

В судове засідання скаржник не з"явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд скарги за його відстуності, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Уст. 167 КПКзазначається, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Відповідно дост. 169 КПК України, якою передбачено порядок припинення тимчасового вилучення майна, зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна; у випадках, передбачених частиною п`ятоюстатті 171 КПК України, частиною шостоюстатті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Слідчим суддею встановлено, що з 05 жовтня 2018 року в провадженні слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України за фактом можливого незаконного заволодіння майном ТзОВ «Каштан» та майном ОСОБА_3 , яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснює група слідчих у складі: ОСОБА_5 (старший групи) та слідчого ОСОБА_6 .

В межах кримінальної справи №151-0127, яка була підставою реєстрації 04.06.2013 кримінального провадження №12013150110001114, старшим слідчим Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року (в порядку визначеному КПК України 1960 року) винесено постанову про забезпечення відшкодування завданих збитків, зокрема призупинено відчуження до вирішення кримінальної справи об`єктів нерухомості з прилеглою територією, зокрема, майнового комплексу по вулиці Раневицька, 19А в м.Дрогобич, що належить ТзОВ «Юніверс».

Згідно пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» чинного Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.6 статті 126 КПК України 1960 року накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого Спеціалізованого Суду України від 07.02.2014р. встановлено, що осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 1 статті 16 КПК України передбачає, що позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому цимКодексом.

Відповідно до вимог ст.7,9 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відноситься принцип законності, відповідно до якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539Кримінального процесуальногокодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до ч.1ст.170КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддею встановлено, що згідно Інформаційної довідки 92275321 від 19.07.2017 року Першою Дрогобицькою державною нотаріальною конторою 21.01.2009 року зареєстровані заборони (обтяження, арешт), реєстраційні номери обтяжень 8385549 і 8385572 на нерухоме майно ТзОВ «Юніверс», а саме: майновий комплекс (нежитлову будівлю) і земельну ділянку по АДРЕСА_1 , накладені згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року (в порядку визначеному КПК України 1960 року) про забезпечення відшкодування завданих збитків у кримінальній справі №151-0127.

Також встановлено, що з липня 2017 року по даний час скаржник неодноразово звертався в органи прокуратури, до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12013150110001114, а також до слідчого судді з проханнями про скасування (зняття) даного арешту, що перешкоджає скаржнику як власнику майна вільному володінню, користуванню і розпорядженню майном цього підприємства.

Так, згідно відповіді прокуратури Львівської області за №04/2/5-1478-17 від 10.08.2017 року ТзОВ «Юніверс» роз`яснено пункт 9 розділу ІХ «Перехідні положення» КПК України про можливість скасування арешту в порядку КПК 1960 року. Також у цій відповіді скаржнику повідомлено підстави скасування такого арешту майна у порядку статті 174 КПК України.

Згідно відповіді Самбірської місцевої прокуратури від 23.08.2017 року за №05-22/2009вих-17 ТзОВ «Юніверс» повідомлено про можливість скасування даного арешту нерухомого майна у порядку ст.174 КПК України слідчим суддею.

Згідно відповіді ГУ НП у Львівській області від 18.08.2017 року за №Л-26/16/02-17 скаржника повідомлено, що його звернення долучено до матеріалів кримінального провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 року і факти, викладені у цьому зверненні, будуть перевірені в ході досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженні. Також у цій відповіді ГУ НП у Львівській області роз`яснило ТзОВ «Юніверс» про можливість вирішення питання про скасування арешту в судовому порядку.

Згідно ухвал слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 08.11.2017 та від 16.08.2018 в справі №461/6798/17 відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ «Юніверс» про скасування вказаного нерухомого майна підприємства з врахуванням положень пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, а також норм ст.58 Конституції України. Поряд з цим, у цій ухвалі слідчого судді від 08.11.2017 також зазначено, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі №6-26 цс 13 спір за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного у процесі кримінального провадження, розглядається за правилами установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

У зв`язку з наведеним у грудні 2017 року ТзОВ «Юніверс» звернулося у господарський суд Львівської області з позовною заявою до прокуратури Львівсьої області, Самбірської місцевої прокуратури і ГУ НП у Львівській області з позовними вимогами звільнити з-під арешту шляхом зняття заборони на нерухоме майно ТзОВ «Юніверс», а саме: майновий комплекс (нежитлову будівлю) та земельну ділянку площею 6000 кв.м., які знаходяться по вулиці Раневицька, 19 А у місті Дрогобич, Львівської області, що накладені на майно вказаного підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у кримінальній справі №151-0127 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про реєстраційні номери обтяжень 8385549 і 8385572 від 21.01.2009 року про обтяження цього майна (справа №914/2587/17).

Згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2018 року в справі №914/2587/17 в задоволенні цього позову відмовлено повністю. При цьому, відмовляючи в задоволенні вказаного позову господарський суд Львівської області послався на абзаци 3, 4 п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», згідно яких за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна має право на звернення в суд з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539Кримінального процесуальногокодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. Також господарський суд зазначив, що нормами чинногоКримінального процесуальногокодексу України передбачено, що розгляд вимог, які становлять предмет позову у даній справі, має здійснюватися за правилами кримінального судочинства, тобто, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, якщо арешт на майно накладено у провадженні по кримінальній справі, оскільки кримінальне провадження №12013150110001114, яке розпочате за матеріалами справи №151-0127,не завершене та перебуває на стадії досудового розслідування у провадженні СУ ГУ НП у Львівській області.

Враховуючи наведені вище ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 08.11.2017 та від 16.08.2018 в справі №461/6798/17 та рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2018 року в справі №914/2587/17 за позовом ТзОВ «Юніверс» 13.09.2018 скаржник подав скаргу в Генеральну прокуратуру України та в прокуратуру Львівської області про незаконність тривалого (більше 9 років) і безпідставного перебування під арештом майна ТзОВ «Юніверс» у кримінальному провадженні. У цій скарзі ТзОВ «Юніверс» просило скасувати даний арешт з врахуванням п.9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в порядку ст.126 КПК України (1960 року).

На вказані звернення від 13.09.2018 року ТзОВ «Юніверс» отримало відповідь згідно листа прокуратури Львівської області від 16.10.2018 №04/2/5-1478-17, в якій прокуратура області за підписом першого заступника прокурора Львівської області ОСОБА_7 зазначила, що, зважаючи на відсутність рішення, прийнятого в порядку КПК України (в редакції 1960 року) про скасування постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків, вирішення питання про скасування обмежень щодо нерухомого майна підприємства по вулиці Раневицька, 19А у місті Дрогобич належить до компетенції суду.

Також 08.10.2018 ТзОВ «Юніверс» зверталося з листом від 08.10.2018 на адресу СУ ГУ НП у Львівській області про незаконність тривалого (більше 9 років) і безпідставного перебування під арештом майна ТзОВ «Юніверс» у кримінальному провадженні №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України та необхідність у зв`язку з цим скасування слідчим накладеного арешту в порядку ст.126 КПК України (у редакції 1960 року) з врахуванням вимог пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» чинного КПК України. У листі СУ ГУ НП у Львівській області від 19.10.2018 за №Я-42/16/02-18 на адресу ТзОВ «Юніверс» дане слідче управлінні повідомило, що 05.10.2018 року прокуратурою Львівської області визначено підслідність кримінального провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України за Дрогобицьким ВП ГУ НП у Львівській області та одночасно повідомлено, що звернення ТзОВ «Юніверс» про скасування арешту майна направлено для розгляду в Дрогобицький ВП ГУ НП у Львівській області.

Згідно листа Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області на адресу ТзОВ «Юніверс» від 08.11.2018 за №12191/44/06-18 скаржника повідомлено, що на даний час у провадженні СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України. Також підприємство повідомлено, що у ході розгляду заяви ТзОВ «Юніверс» підстав для скасування арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс» по вулиці Раневицька, 19А в м.Дрогобич, Львівської області, накладеного згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у цьому кримінальному провадженні в порядку ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) з врахуванням пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року немає. Одночасно ТзОВ «Юніверс» повідомлено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України.

При цьому, при розгляді даної скарги слідчий суддя зазначає про обгрунтованість доводів скаржника про незаконність накладеної заборони, а фактично арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс» з 2008 року згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року (в порядку визначеному КПК України 1960 року) про забезпечення відшкодування завданих збитків у кримінальній справі №151-0127 (на даний час кримінальне провадження №12013150110001114 від 04.06.2013), згідно якої призупинено відчуження до вирішення кримінальної справи об`єктів нерухомості з прилеглою територією, серед іншого, за адресою місто Дрогобич, вулиці Раневицька, 19 А. Про обгрунтованість таких доводів, зокрема, свідчить факт, що у даному кримінальному провадженні нікому з посадових осіб чи засновників (учасників) ТзОВ «Юніверс» не повідомлено про підозру, у провадженні відсутній жодний цивільний позов, який стосується цього майна ТзОВ «Юніверс» або даного підприємства, а також не складався протокол накладення арешту на майно, дане майно не було описане і таке майно нікому не передавалося на зберігання, та вказане майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчий суддя також зазначає, що у жодній з наведених вище відповідей прокуратури Львівської області, Самбірської місцевої прокуратури, ГУ НП у Львівській області, Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області не повідомлено ТзОВ Юніверс як власнику майна жодних законних підстав знаходження нерухомого майна скаржника під арештом згідно постанови від 03.12.2008 у кримінальному провадженні (незважаючи на наведені у зверненнях скаржника доводи про незаконність такого арешту), що підтверджує обгрунтованість доводів скаржника, які наведені у клопотанні.

При цьому, з постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року (в порядку визначеному КПК України 1960 року) про забезпечення відшкодування завданих збитків, згідно якої призупинено відчуження будь-яким способом до вирішення кримінальної справи об`єктів нерухомості з прилеглою територією, зокрема майнового комплексу за адресою місто Дрогобич, вулиці Раневицька, 19 А, що належить ТзОВ «Юніверс», встановлено не дотримання вимог законодавства при винесенні такої постанови.

Так, статті 125, 126 КПК України (в редакції 1960 року) передбачали, що слідчий вправі був накласти арешт лише на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, тільки у випадках для забезпечення заявленого цивільного позову або можливої конфіскації майна. Накладення арешту на майно таких осіб могло бути лише на підставі постанови слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного (обвинуваченого). При цьому, майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Однак, у постанові старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків підставами призупинення відчуження будь-яким способом до вирішення кримінальної справи об`єктів нерухомості з прилеглою територією було передбачено вжиття заходів до відшкодування збитків, а також запобігання відчуження таких об`єктів нерухомого майна. Поряд з цим, у цій постанові слідчим не зазначено жодної з вказаних вище підстав, передбачених ст.ст.125, 126 КПК України (в редакції 1960 року) для накладення арешту на майно ТзОВ «Юніверс», а наведені ним у постанові підстави для призупинення відчуження майна цього підприємства не передбачені чинним законодавством. При цьому, КПК України (в редакції 1960 року) не передбачав можливості винесення постанов про призупинення відчуження майна юридичних осіб (як і чинний КПК України), а також не передбачав можливості накладення арешту на майно інших фізичних або юридичних осіб, службові особи або учасники (засновники) яких або самі особи не мали б статусу підозрюваного або обвинуваченого у справі.

Про необгрунтоване і тривале знаходження під арештом нерухомого майна ТзОВ «Юніверс» свідчать і норми чинного КПК України. Зокрема, стаття 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Тобто чинний КПК України дозволяє знаходження майна під арештом лише на підставі ухвали слідчого судді за наявності підстав, передбачених кримінально-процесуальним законом.

У зв`язку з наведеним ТзОВ «Юніверс» 08.10.2018 року листом за №41 зверталося з заявою до слідчого з проханням з врахуванням пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року з дотриманням вимог ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) винести постанову про скасування арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс», накладеного на майно цього підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у цьому кримінальному провадженні, яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127, оскільки у арешті вказаного нерухомого майна немає потреби і така потреба відпала.

Проте згідно листа Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області на адресу ТзОВ «Юніверс» від 08.11.2018 за №12191/44/06-18 старший слідчий СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 (член слідчої групи) повідомив про відсутність підстав для скасування арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс» по вулиці Раневицька, 19А в м.Дрогобич, Львівської області, накладеного згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у цьому кримінальному провадженні.

Наведене свідчить, що слідчий СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у ході розгляду заяви ТзОВ «Юніверс» щодо скасування арешту майна не здійснив процесуальні дії, які він зобов`язаний вчинити, оскільки, враховуючи наведені вище доводи, він зобов`язаний був з врахуванням пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року з дотриманням вимог ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) винести постанову про скасування арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс», накладеного на майно цього підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у цьому кримінальному провадженні, яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127, оскільки у арешті вказаного нерухомого майна немає потреби.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що обгрунтованість доводів скаржника про незаконність перебування нерухомого майна під арештом згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року також підтверджує окрема ухвала господарського суду Львівської області від 17.05.2018 року в справі №914/2587/17 за позовом ТзОВ «Юніверс» до прокуратури Львівсьої області, Самбірської місцевої прокуратури і ГУ НП у Львівській області про звільнення з-під арешту шляхом зняття заборони на нерухоме майно ТзОВ «Юніверс».

Так, згідно цієї окремої ухвали в справі №914/2587/17 господарський суд Львівської області вказав про порушення Слідчим управліннямГоловного Управління Національної Поліції у Львівській областірозумності строку розслідування кримінального провадження№12013150110001114 від 04.06.2013р. та тривалості арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс». Зокрема, в цій окремій ухвалі судом зазначено, що, враховуючи ту обставину, що на майно ТзОВ «Юніверс» накладено арешт старшим слідчим Самбірської міжрайонної прокуратури Львівської області шляхом винесення постанови від 03.12.2008 р. прозабезпечення відшкодування завданих збитків, якою, зокрема, зупинено відчуження об`єктів нерухомості з прилеглою територією за адресою м. Дрогобич, вул. Раневицька, 19а, до вирішення кримінальної справи, а такожтривалез 2008року знаходження майнового комплексу та земельної ділянки,набутих у власність позивачем на законних підставах, під арештом, зазначена обставина позбавляє ТзОВ «Юніверс»як власника можливості вільного володіння, користування і розпорядження цим майном.

Також прирозгляді даноїскарги слідчийсуддя звертаєувагу прообгрунтованість доводівскаржника пронеможливість убудь-якомувипадку вінших осібвитребувати нерухомемайно ТзОВ«Юніверс»(майновийкомплекс),яке булопридбано у2000році наприлюдних торгахна підставіакту про проведення прилюднихторгів,затвердженого відділом державноївиконавчої службиДрогобицького міськогоуправління юстиціїЛьвівської області21червня 2000року,оскільки відповіднодо частини2статті 388ЦК Українимайно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі" Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст.. 1 Першого протоколу до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Таким чином, за результатом розгляду даної скарги слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги ТзОВ «Юніверс», так як слідчий СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у ході розгляду заяви ТзОВ «Юніверс» щодо скасування арешту майна не здійснив процесуальні дії, які він зобов`язаний був вчинити, оскільки, враховуючи наведені вище порушення вимог КПК України, слідчий зобов`язаний був з врахуванням пункту 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року з дотриманням вимог ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) винести постанову про скасування арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс», накладеного на майно цього підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у цьому кримінальному провадженні, яке розпочато за матеріалами кримінальної справи №151-0127, оскільки у арешті вказаного нерухомого майна відпала потреба та незаконне перебування під арештом нерухомого майна цього підприємства обмежує його права як власника майна щодо вільного володіння, користування і розпорядження власним майном. Така бездіяльність слідчого з врахуванням вищенаведеного є підставою для задоволення скарги у порядку пункту 1 частини 1 статті 303, ст.307 КПК України.

Також слідчий суддя зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Враховуючи наведене, оскільки підставою звільнення майна з-під арешту може бути лише судове рішення, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги ТзОВ «Юніверс» та скасування у кримінальному провадженні №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України арешту нерухомого майна ТзОВ «Юніверс», а саме: майнового комплексу (нежитлової будівлі) та земельної ділянки площею 6000 кв.м., які знаходяться по вулиці Раневицька, 19 А у місті Дрогобич, Львівської області, що накладені на майно вказаного підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у кримінальній справі №151-0127 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про реєстраційні номери обтяжень 8385549 і 8385572 від 21.01.2009 року про обтяження цього майна.

Відповідно до ч.1ст.174КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При задоволенні клопотання скаржника слідчий суддя також враховує постанову Великої палати Верховного Суду від 17.10.2018 в справі №461/233/17-ц, провадження №14-326цс18 (предметом розгляду якої було скасування постанови слідчого у кримінальному провадженні, винесеної у кримінальній справі в порядку КПК України 1960 року). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до положень КПК України у разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є його учасником, має право звернутися із клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченомуКПК України. Також Верховний Суд звернув увагу при розгляді даної справи, що відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України від 2012 року у цьому випадку передбачено право оскарження під час досудового провадження рішення, дії чи бездіяльності слідчого володільцем тимчасово вилученого майна іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.8, 9, 24, 174, 303, 304, 307, пунктом 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ч. 1 ст. 321, ст.391 ЦК України, ст.ст.125, 126 КПК України (в редакції 1960 року), п.9 ч.1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити скаргу ТзОВ «Юніверс» на бездіяльність слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України, щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити, а саме: щодо скасування арешту (заборони) нерухомого майна ТзОВ «Юніверс» по вулиці Раневицька, 19 А у місті Дрогобич, Львівської області, що накладений на майно вказаного підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у вказаному кримінальному провадженні.

Скасувати у кримінальному провадженні №12013150110001114 від 04.06.2013 року за ч.1ст.364, ч.1ст.366 КК України, яке знаходиться у провадженні Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, арешт нерухомого майна ТзОВ «Юніверс», а саме: майнового комплексу (нежитлової будівлі) та земельної ділянки площею 6000 кв.м., які знаходяться по вулиці Раневицька, 19 А у місті Дрогобич, Львівської області, що накладені на майно вказаного підприємства згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2008 року про забезпечення відшкодування завданих збитків у кримінальній справі №151-0127 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про реєстраційні номери обтяжень 8385549 і 8385572 від 21.01.2009 року про обтяження цього майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1