Рішення

від 07.11.2018 по справі 2040/6310/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 листопада 2018 р. № 2040/6310/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Бідило Т.О.

представника відповідачів Лисенка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" (вул. Мала Панасівська, буд. 6/14, офіс 1,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ41001765) до Державна фіскальна служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197) , Головного управління ДФС у Харківській області (м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії-

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №775912/41001765 від 11.06.2018 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №17 від 18.09.2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784890/41001765 від 13.06.2018 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №7 від 09.08.2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784891/41001765 від 13.06.2018 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №13 від 07.08.2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №711830/41001765 від 21.09.2018 року; зобов'язати Державну фіскальну службу У країни зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №7 від 21.09.2017 року.

Ухвалою від 08.08.2018 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи у загальному провадженні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 р. залучено як другого відповідача Головне управління ДФС у Харківській області до участі у розгляді адміністративної справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на те, що не погоджується з рішеннями комісії Державної фіскальної служби про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування їх реєстрації. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв'язку з чим, просить зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні.

Представник відповідачів, в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення з тих підстав, що приймаючи оскаржувані рішення контролюючий орган виходив з того, що позивачем не надано повного комплекту документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій, а тому, дії контролюючого органу відповідають вимогам законодавства у сфері реєстрації податкових накладних .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, основним видом діяльності якого, зокрема, є неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном тощо.

У межах здійснення господарської діяльності, позивачем, з урахуванням положень п.201.10 ст.201 ПК України подано на реєстрацію податкові накладні № 17 від 18.09.2018 року, № 7 від 09.08.2018 року, № 13 від 07.08.2018 року , № 7 від 21.09.2018 року

По вказаним деклараціям підприємством отримано квитанції № 1, якими повідомлено, що документи прийнято; відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація зупинена, внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД

За результатами розгляду наданих документів відповідачем по справі прийнято рішення № 775912/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 17 від 18.09.2017 року; № 784890/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 09.08.2017 року; № 784891/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 13 від 07.08.2017 року; № 711830/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 21.09.2017 року

Не погодившись з рішенням комісії, позивач оскаржив його в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги, оскаржувані рішення залишені без змін, а скарги без задоволення .

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено податкову накладну № 7 від 09.08.2017 року на загальну суму 743059.16 грн., в тому числі ПДВ 123843.19 грн.; № 13 від 07.08.2017 року на загальну суму 1017100.00 грн., в тому числі ПДВ 169516.67 грн.; № 7 від 21.09.2017 року на загальну суму 500000.00 грн., в тому числі ПДВ 83888.33 грн.; № 17 від 18.09.2017 року на загальну суму 176000.00 грн., в тому числі ПДВ 29333.33 грн., які виписано за правилами першої події (передплата), та які були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ.

Проте, отримано від ГУ ДФС у Харківській області квитанції про відмову в реєстрації податкових накладних, з посиланнями на вимоги: п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК /РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатми опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, вичерпний перелік, яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 наказу № 567.

За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції до 31.12.2017), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови КМ України від 21.02.2018р. встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕДабо кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Так, судом встановлено, що реєстрація податкових накладних зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем на адресу контролюючого органу надіслано пояснення по податковим накладним реєстрацію, яких було зупинено та в подальшому повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена (а.с.117-154), до яких долучено відомості з ЄДР, договори з контрагентами, по яким випи сано спірні податкові накладні, листи пояснення, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт, копії яких містяться у матеріалах справи.

Вказані пояснення та повідомлення отримано Державною фіскальною службою України та збережено на центральному рівні, доказів протилежного податковим органом в судове засідання не надано.

За результатами розгляду наданих документів контролюючим органом прийняті рішення № 775912/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 17 від 18.09.2017 року; № 784890/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 09.08.2017 року; № 784891/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 13 від 07.08.2017 року; № 711830/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 21.09.2017 року

Підставами відмови визначено - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи),, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевих специфікацій, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків .

Між позивачем та ПП Сподобівка агро плюс укладено договір послуг № 01/06-07 від 01.06.2017, згідно з яким позивач зобов'язується надати контрагентові зернозбиральні комбайни з екіпажем на збирання сільськогосподарських культур врожаю 2017 року, а ПП Сподобівка агро плюс зобов'язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт (п.1.1 Договору). Відповідно до п.4.1 Договору приймання робіт по прибиранню здійснюється після збирання врожаю, після чого складається акт прийому-передачі виконаних робіт.

В подальшому на виконання умов вказаного договору 03.07.2017 року між позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладено договір на оренду сільськогосподарських машин та устаткування № 307/01, згідно з яким ФОП ОСОБА_6 передає в тимчасове користування комбайни; та ОСОБА_7 укладено договір оренди сільськогосподарських машин і устаткування № 0307/2, згідно якого позивачеві передано в тимчасове користування зернозбиральні комбайни.

На підтвердження виконання умов договору сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2017 року № ОУ-080901 та відповідно виписано податкову накладну № 7 від 09.08.2017 року.

03.07.2017 року між позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладено договір на оренду сільськогосподарських машин та устаткування № 307/01, згідно з яким ФОП ОСОБА_6 передає в тимчасове користування комбайни.

Між позивачем та ДП ДГПантелеймонівське укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 19/07/02-17 від 19.07.2017 року, згідно з яким позивач зобов'язується надати контрагентові сільськогосподарські роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт (п.1.1 Договору). Відповідно до п.3.4 Договору оплата робіт здійснюється замовником у десятиденний термін з дня підписання акту виконаних робіт .

Акт № 2 виконаних робіт за вказаним договором підписаний сторонами 07.08.2017 року та відповідно виписано податкову накладну № 13 від 07.08.2017 року.

Між позивачем та ПП Сподобівка Агро плюс укладено договір на збирання соняшника врожаю 2017 року № 10/08-17, згідно з яким позивач зобов'язується надати зернозбиральні комбайни з екіпажем на збирання соняшника, а замовник прийняти та оплатити вказані роботи (п.1.1 Договору).

21.09.2017 року відповідно до платіжного доручення № 776 від 21.09.2017 року ПП Сподобівка агро плюс зроблено передоплату по вказаним договору у розмірі 500 тис.грн. та відповідно позивачем виписано податкову накладну № 7 від 21.09.2017 року. Акт прийому передачі виконаних робіт за вказаним договором складено 05.10.2017 року

03.07.2017 року між позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладено договір на оренду сільськогосподарських машин та устаткування № 307/01, згідно з яким ФОП ОСОБА_6 передає в тимчасове користування комбайни.

Між позивачем та ДП ДГ Пантелеймонівське укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 14/09/01-17 від 14.09.2017 року, згідно з яким позивач зобов'язується надати контрагентові сільськогосподарські роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт (п.1.1 Договору). Відповідно до п.3.4 Договору оплата робіт здійснюється замовником у десятиденний термін з дня підписання акту виконаних робіт .

Акт № 1 виконаних робіт за вказаним договором підписаний сторонами 18.09.2017 року та відповідно виписано податкову накладну № 17 від 18.09.2017 року.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкових накладних позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії № 775912/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 17 від 18.09.2017 року; № 784890/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 09.08.2017 року; № 784891/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 13 від 07.08.2017 року; № 711830/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 21.09.2017 року є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані для реєстрації позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також зауважує, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №775912/41001765 від 11.06.2018 року

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №17 від 18.09.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784890/41001765 від 13.06.2018 року

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №7 від 09.08.2017 року

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784891/41001765 від 13.06.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №13 від 07.08.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №711830/41001765 від 21.09.2018 року

Зобов'язати Державну фіскальну службу У країни зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" податкову накладну №7 від 21.09.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП" (код ЄДРПОУ 41001765) судовий збір у розмірі 14096 ( чотирнадцять) грн., в тому числі

7048 (сім тисяч сорок вісім) грн..00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197)

7048 (сім тисяч сорок вісім) грн..00 коп.за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 19.11.2018

Суддя Зоркіна Ю.В.