Рішення

від 08.11.2018 по справі 392/149/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/149/18

Провадження № 2/392/367/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.

при секретарі Стець Т.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Глобенка О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " Вікторія" про визнання недійсною додаткову угоду та скасування запису про державну реєстрацію права оренди,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те що вона є власником земельної ділянки площею 8, 80 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 28.12.1999 року. Належна їй земельна ділянка передана в оренду відповідачу на 5 років, згідно договору оренди землі від 14.02.2000 року. Договір оренди був переукладенений 20.07.2004 року строком на 5 років. З повідомлення ГУ Держгеокадастру від 13.12.2017 року їй стало відомо, що зареєстровано договір оренди за № 236 від 05.03.2008 року, на земельну ділянку площею 8,80 га, терміном на 10 років. Про те, вона даний договір не підписувала. Крім того, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки за відповідачем строком до 30.03.2025 року на підставі додаткової угоди від 20.08.2011 року. Вважає, що договір оренди землі та додаткова угода не відповідають вимогам ст.ст. 203, 215, 207, 638 ЦК України та Закону України Про оренду землі . А тому просить суд визнати недійсним договір оренди №236 від 05.03.2008 року та додаткову угоду від 20.08.2011 року, укладені між нею та СТОВ АФ Вікторія щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області та скасувати запис про державну реєстрацію.

В ході підготовчого судового засідання позивачем було подано заяву про залишення без розгляду позовну вимогу щодо визнання недійсним договору оренди землі №236 від 05.03.2008 року укладений між нею та відповідачем.

Ухвалою суду від 19.06.2018 року подану заяву ОСОБА_3 задоволено та залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 05.03.2008 року за № 236.

Крім того, під час підготовчого судового засідання позивачем подано заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої просить визнати недійсною додаткову угоду від 20.08.2011 року укладену між нею та відповідачем та скасувати запис про державну реєстрацію права оренди, посилаючись на те, що строк дії договору оренди землі починається після державної реєстрації цього договору, договір оренди укладено на 10 років, і він набрав чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації. Тобто, 13.04.2007 року укладено договір, 05.03.2008 року договір набрав чинності та почався відлік строку оренди, 05.03.2018 року закінчився строк, на який договір було укладено. Додатковою угодою від 20.08.2011 року до договору оренди землі внесено зміни та доповнено новою умовою щодо початку відліку строку оренди, що суперечить законодавству, адже на момент укладення додаткової угоди відлік строку оренди вже розпочався. Отже, зміст додаткової угоди суперечить ч. 1 ст. 210, ч.1 ст. 638, ч.2 ст. 792 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги зі змінами та просив визнати недійсною додаткову угоду укладену між сторонами та скасувати державну реєстрацію права. Оскільки, позивачем додаткова угода не визнається в першому реченні щодо умови строку дії договору, так як дана умова саме її формулювання дублює строк дії договору, що суперечить законодавству. При цьому представник вказав, що вони не оспорюють факт підписання угоди, та належне виконання умов оренди. Зазначив, що під час підписання додаткової угоди позивач не вірно зрозуміла зміст самого речення щодо строку дії договору. І лише в 2018 році дізналася про те, що договір укладено на 20 років.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив. Просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що договір оренди землі який було укладено між сторонами підписано саме позивачем, а також додаткову угоду до нього. Позивач з моменту підписання додаткової угоди почала отримувати орендну плату в підвищеному розмірі, жодних претензій щодо неналежного виконання умов договору оренди з урахуванням змін викладених в додатковій угоді, позивач не пред'являла товариству. Відповідно до умов додаткової угоди, договір оренди укладається на 10 років з моменту державної реєстрації даної додаткової угоди, тобто чітко і зрозуміло зазначено дану умову. Крім того, представником позивача подано заяву про застосування строків позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними докази, судом встановлено наступні обставини.

Позивач є власником земельної ділянки, площею 8, 80 га, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серія КР № 1805.

14.04.2000 року між сторонами було укладено договір оренди.

20.07.2004 року між ОСОБА_3 та СТОВ АФ Вікторія було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач передала в оренду належну їй земельну ділянку, площею 8.80 га, строком на 5 років.

13.04.2007 року між сторонами-ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма Вікторія було укладено договір оренди землі, строком на 10 років. Даний договір зареєстровано у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України 05.03.2008 року за № 236.

Пунктом 43 умов даного договору оренди передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

20.08.2011 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007 року зареєстрованого 05.03.2008 року за № 236. Відповідно до умов даної додаткової угоди, сторони дійшли згоди щодо внесення в договір оренди земельної ділянки від 13.04.2007 року, який зареєстровано 05.03.2008 року за № 236 слідуючі зміни та доповнення: перше речення пункту 8 договору оренди викладено в наступній редакції: Договір укладається на 10 років з моменту державної реєстрації даної додаткової угоди . Пункт 40 договору оренди в наступній редакції : Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для змін умов або розірвання договору . Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від кадастрової вартості землі".

Дана додаткова угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що право оренди зареєстровано 27.03.2015 року строком дії до 30.03.2025 року, на підставі додаткової угоди від 20.08.2011 року.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 даного Закону передбачено істотні умови договору оренди, серед яких і строк дії договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, яку не суперечать закону.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначені умов договору, та з урахуванням вимог цивільного законодавства можуть відступити від положень цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд ( ст.6, ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов"язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 18, 20 Закону України " Про оренду землі" ( у редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі підлягає державній реєстрації, набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Статтею 2 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, цивільні права та обов"язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди , набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про оренду землі ( в редакції на момент укладення додаткової угоди сторонами) зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Отже, укладенням додаткової угоди сторони продовжили строк дії основного договору оренди землі, оскільки за взаємною згодою зазначили, що строк 10 років, визначений в додатковій угоді, починає відлік дії договору оренди землі після державної реєстрації додаткової угоди.

Отже, обчислення початку строку дії договору оренди, після укладення сторонами додаткової угоди є момент державної реєстрації додаткової угоди-27.03.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача в судовому засіданні не надав жодного доказу на підтвердження того, що позивач під час укладення додаткової угоди не розуміла значення першого речення пункту 8 договору оренди, яким врегульовано строк дії договору і що лише в 2018 році дізналася, про те, що договір оренди між сторонами укладено на 20 років.

Відповідно до ст.ст. 256,257 ЦК УКраїни, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Факт укладення додаткової угоди та належне виконання сторонами істотних умов договору оренди, отримання орендної плати у розмірі 4% від кадастрової вартості землі, позивач не оспорює, а тому суд вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду з вказаним позовом.

Враховуючи, що додаткову угоду від 20.08.2011 року до основного договору оренди сторонами було укладено за взаємною згодою, позивач погодила умови викладені в тексті додаткової угоди, поставивши свій підпис, умовами даної угоди внесено зміни щодо строку дії договору оренди землі, а саме змінено час з якого починається відлік дії договору, тобто з моменту державної реєстрації додаткової угоди, позивачем пропущено строк звернення до суду, адже вона знала про існування даної додаткової угоди, жодних претензій чи то листів вимог до товариства не направила, тому суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 258,259,263,264,265273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " Вікторія" про визнання недійсною додаткової угоди від 20.08.2011 року укладену між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " Вікторія" щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі додаткової угоди від 20.08.2011 року, укладеної між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " Вікторія"-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання до Маловисківського районного суду Кіровоградської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення буде складено 19.11.2018 року.

Учасники справи:

ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, проживає : АДРЕСА_1

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " Вікторія", ідентифікаційний код 30665225, місцезнаходження: вул. Соборна,1 с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Кавун