Ухвала

від 19.11.2018 по справі 922/3970/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 922/3970/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. (далі - Банк)

на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Констракшн Груп Інтернешнл",

товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К",

приватного підприємства "Експресс-Буд",

фізичної особи-підприємця Навольського Тараса Івановича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СКС",

про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Банк звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 зі справи № 922/3970/17.

Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір визначений у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на автомобілі шляхом їх продажу з прилюдних торгів у процедурі виконавчого провадження за початковою ціною продажу, визначеною у розмірі 1 000 000,00 грн. При цьому позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 15 000,00 грн.

Банк просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, яким у позові було відмовлено повністю.

Відтак, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону у сумі 30 000,00 грн.[ 200 відсотків від (1,5 відсотка від 1 000 000,00 грн)].

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, згідно з приписами статі 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Водночас матеріали касаційної скарги не містять документів які б свідчили про надсилання касаційної скарги та додатків до неї іншим учасникам справи, що також підтверджується актом Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 № 13-42/32.

Разом з тим, частинами першою та другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018, повний текст якої складено 26.09.2018, двадцятиденний строк на оскарження якої припадав на 16.10.2018 .

У цьому випадку, касаційну скаргу було подано скаржником до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд 23.10.2018 , підтвердженням чого є відмітка на конверті в якому касаційна скарга направлялась до суду, тобто, з пропуском строку на оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018.

Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Проте заявник в касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 та з відповідною заявою до суду касаційної інстанції не звертається. Також Банк не зазначає та не надає документів на підтвердження дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Банку необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документи на підтвердження надсилання копії касаційної скарги та додатків до неї іншим учасникам у справі, подати обґрунтоване клопотання з поважними підставами пропуску процесуального строку та оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 30 000,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку 207 .

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. на рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 зі справи № 922/3970/17 залишити без руху.

2. Надати публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. строк для усунення недоліків касаційної скарги до 03 грудня 2018 року . Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз'яснити публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у її прийнятті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарження не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. Булгакова