ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2018 р. Справа №914/442/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Мирутенка О.Л
ОСОБА_1 при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Сколівської міської ради б/н від 08 серпня 2018року
на рішення Господарського суду Львівської області від 16 липня 2018 року (суддя Синчук М.М., повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2018 року)
у справі № 914/442/18,
позивача: Сколівської міської ради, м. Сколе Львівської області
до відповідача: Редакції народної газети Бойківська думка - видання Сколівської районної ради, м. Сколе Львівської області
про зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення в м. Сколе по вул. Д.Галицького, 52, загальною площею 91,5 кв. м.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 1048/02-07 від 21.12.2017 року
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Сколівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської обалсті із позовом до Редакції народної газети Бойківська думка - видання Сколівської районної ради про зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення в м. Сколе по вул. Д.Галицького, 52, загальною площею 91,5 кв. м.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 липня 2018 року у справі № 914/442/18 в позові Сколівської міської ради відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Сколівська міська рада подала апеляційну скаргу б/н від 08 серпня 2018року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що договір оренди нежитлового приміщення № 03 від 01.07.2016 року є нікчемним, оскільки укладений строком більш як 3 роки і не посвідчений нотаріально. Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідачем не було подано до суду відзиву на апеляційну скаргу. Відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника. Дане клопотання відхилене, оскільки не є документально обґрунтованим.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2016 між Сколівською міською радою (орендодавцем) та редакцією народної газети Бойківська думка (орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3 (надалі договір). Згідно умов договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове користування нежитлове приміщення в м. Сколе по вул. Д. Галицького, 52 (другий поверх) загальною площею 91,5 кв.м. Термін дії договору оренди з 01.07.2016 по 01.07.2021.
Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що договір оренди є нікчемний, оскільки укладений строком більш як на 3 роки і не посвідчений нотаріально. Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У зв'язку, з чим позивач звернувся до суду із позовом про зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення в м.Сколе по вул. Д.Галицького, 52, загальною площею 91,5 кв. м.
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126034464 від 01.06.2018 нежитловий будинок, загальною площею 508,3 кв.м. в м.Сколе по вул. Д.Галицького, 52 є комунальною власністю.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .
Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За ч. 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 627 визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Статтею 793 ЦК України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню .
Відповідно до ст. 794 ЦК України, право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Цивільним кодексом України у ст.215 визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Матеріалами справи не підтверджується існування судового рішення про визнання дійсним договору оренди, як і його державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи те, що договір оренди щодо спірного майна укладений строком на 5 років, останній підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак, сторонами цього не було здійснено, відтак, договір оренди є нікчемним в силу закону з моменту його вчинення. На зазначене суд першої інстанції не звернув уваги.
Необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки остання втратила чинність 22.02.2012.
Ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Станом на даний час відповідач користується спірним нежитловим приміщення в м. Сколе по вул. Д. Галицького, 52 (другий поверх) загальною площею 91,5 кв.м., власником якого є Сколівська міська рада. Зазначений факт не заперечується відповідачем.
Враховуючи вищенаведене та те, що договір оренди є нікчемним, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача відсутні правові підстави займати спірне нежитлове приміщення.
Таким чином позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлове приміщення в м. Сколе по вул. Д.Галицького, 52, загальною площею 91,5 кв. м., є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2018 у справі № 914/442/18 слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов Сколівської міської ради задоволити.
Судовий збір розподілити відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Сколівської міської ради б/н від 08 серпня 2018 року задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2018 у справі № 914/442/18 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов Сколівської міської ради задоволити.
Зобов'язати Редакцію народної газети Бойківська думка - видання Сколівської районної ради (82600, Львівська область, Сколівський район, місто Сколе, вул. Д. Галицького, 7, код ЄДРПОУ 02473843) звільнити нежитлове приміщення в м. Сколе по вул. Д. Галицького,52 загальною площею 91,5 кв.м. та повернути його Сколівській міській раді (82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056262).
3. Стягнути з Редакції народної газети Бойківська думка - видання Сколівської районної ради (82600, Львівська область, Сколівський район, місто Сколе, вул. Д. Галицького, 7, код ЄДРПОУ 02473843) на користь Сколівської міської ради (82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056262) 6 624,16 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 9 936,24 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.11.2018.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Мирутенко О.Л.
суддя Матущак О.І.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2018 |
Оприлюднено | 22.11.2018 |
Номер документу | 77982069 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні