Постанова

від 13.11.2018 по справі 910/19625/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2018 р. Справа№ 910/19625/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Ярмак О.В.

За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.11.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.05.2018 (повне рішення складено 18.06.2018)

у справі №910/19625/17 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави

до Житомирської обласної державної адміністрації

треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, Житомирська обласна рада

про визнання незаконним та скасування розпорядження №344 від 31.08.2017

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житомирська обласна рада про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 31.08.2017 № 344 Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження землями .

В обґрунтування своїх вимог заступник прокурора Житомирської області, посилається на те, що спірне розпорядження прийнято з порушенням вимог ст. 144 Земельного кодексу України та Порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.08.2014 №317 . Також, прокурор у позові зазначає, що голова облдержадміністрації, приймаючи 31.08.20217 спірне розпорядження №344 безпідставно здійснив розпорядження землями комунальної власності, а припинення права постійного користування комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства такими землями припиняє їх використання для потреб лісового господарства, що є зміною цільового призначення вказаних земельних ділянок. Водночас, положеннями ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України , передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, жодного погодження на таку зміну Житомирська обласна державна адміністрація не отримала.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/19625/17 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 31.08.2017 №344 Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження землями .

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2400, 00 грн.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебувають у Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на праві постійного користування відносяться до земельних ділянок комунальної форми власності і є спільною власністю територіальних громад області. Також, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №344 "Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження землями" у Житомирської обласної державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська обласна державна адміністрація звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт також зазначає, що земельні ділянки, які видані ДП "Коростенський лісгосп АПК" не є комунальною власністю та продовжують перебувати у державній власності, а тому, на думку відповідача, відповідно до пп. Г п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті а пункту 3 цього розділу їх розпорядником є Житомирська обласна державна адміністрація, а тому відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України вона мала право припинити право постійного користування.

Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно із ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України зазначені земельні ділянки на момент подання позовної заяви не були зареєстровані за Житомирською обласною радою або її комунальними підприємствами, а тому право комунальної власності не виникло, земельні ділянки залишилися у державній власності. Апелянт звертає увагу, що Житомирська обласна рада не приймала рішення стосовно зазначених земельних ділянок та не приймала рішень про реєстрацію земельних ділянок за собою.

Крім того, Житомирська обласна державна адміністрація наголошує, що згідно з відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство Коростенський лісгосп АПК в розумінні положень Господарського процесуального кодексу є дочірнім підприємством, тобто самостійною юридичною особою, що зареєстрована у відповідності до законодавства, має код ЄДРПОУ - 30913009. Єдиний зв'язок між ним та Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством Житомироблагроліс Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ - 24708494) у тому, що комунальне підприємство стало засновником іншої юридичної особи. Крім того, в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що серед засновників Житомирська обласна рада відсутня, а статутний капітал складає 0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором та третіми особами не було надано відзиви на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

В судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України .

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч. 3 ст. 202 ГПК України ).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника прокуратури та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб, які повідомлялися про час та місце розгляду справи, однак не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга з наведених в ній підстав підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/19625/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2016 Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель лісогосподарського призначення державної власності на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:03:000:0002 орієнтовною площею 12,2 га виявлено порушені землі у зв'язку із проведенням вскришних робіт, в наслідок чого знищено родючий шар грунту. На земельній ділянці з кадастровим номером 1822381200:09:000:0004 площею 9,7841 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП Коростенський лісгосп АПК , виявлено порушені землі у зв'язку із проведенням вскришних робіт, в наслідок чого знищено родючий шар грунту. Також, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:09:000:0002, яка перебуває у постійному користуванні ДП Коростенський лісгосп АПК , розміщено трансформатор та ЛЕП орієнтовною площею 50 кв.м., що є порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України , а саме не забезпечено цільове використання земельної ділянки.

Державний інспектор сільського господарства в Житомирській області приписав: 1) Вжити заходів щодо проведення рекультивації порушених земель та приведення земельних ділянок у стан придатний для використання за цільовим призначенням про виконання повідомити до 21.06.2016; 2) Припинити нецільове використання земельної ділянки про виконання повідомити до 05.07.2016.

Державним інспектором сільського господарства в Житомирській області надіслано припис №10/09 від 06.06.2016 ДП Коростенський лісгосп АПК та припис №11/09 від 06.06.2016 голові Коростенської районної державної адміністрації.

21.06.2016 ДП Коростенський лісгосп АПК направлено лист №236 державному інспектору сільського господарства в Житомирській області, в якому В.о. директора Лісовець О.М. повідомив, що працівниками лісгоспу порушених земель у зв'язку з проведенням вскришних робіт на земельних ділянках кадастровий номер 1822381200:03:000:0002 та кадастровий номер 1822381200:09:000:0004 виявлено не було. Також вказав, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:03:000:0002 розміщено ЛЕП та трансформатор, які відповідно матеріалів лісовпорядкування 2013 року виділено в окремий відділ квартал 15 виділ 9 площа 1,0 га лінії електромережі.

07.07.2016 Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області при повторній перевірці встановлено, що вимоги припису №10/09 від 06.06.2016 не виконані, не проведена рекультивація порушених земель та не приведено вказані земельні ділянки у стан придатний для використання за цільовим призначенням. Державний інспектор сільського господарства в Житомирській області приписав усунути виявлені порушення вимог законодавства у термін до 05.08.2016.

08.08.2016 Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області направила Житомирській обласній державній адміністрації клопотання про усунення порушень та припинення права користування земельними ділянками №01/669, в якому вказано про наступні порушення: на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:03:000:0002 орієнтовною площею 12,2 га у зв'язку із проведенням вскришних робіт виявлено порушені землі, родючий шар ґрунту знищено. Згідно даних публічної кадастрової карти земельна ділянка обліковується як ненадана у власність чи користування. На земельній ділянці з кадастровим номером 1822381200:09:000:0004 площею 9,7841 га у зв'язку з проведенням вскришних робіт порушені землі, родючий шар ґрунту знищено. В межах земельної ділянки, з кадастровим номером 1822381200:09:000:0002, яка перебуває у постійному користуванні ДП Коростенський лісгосп АПК , розміщено трансформатор та ЛЕП орієнтовною площею 50 кв.м., що є порушенням вимог ст.ст. 91 , 96 Земельного кодексу України , а саме не забезпечено використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На земельній ділянці орієнтовною площею 1,4 га, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0001 та 1822381200:09:000:0017 яка відповідно до звітності форми 6-зем рахується заболоченими землями, не наданими у власність та користування, виявлено порушені землі в зв'язку з проведенням вскришних робіт, в наслідок чого знищено родючий шар ґрунту.

Відповідно до клопотання від 08.08.2016 №01/669 запропоновано в межах наданих законодавством повноважень усунути виявлені порушення, шляхом проведення рекультивації та вжити заходів щодо припинення користування земельними ділянками ДП Коростенський лісгосп АПК (кадастрові номери 1822381200:03:000:0002; 1822381200:09:000:0004; 1822381200:09:000:0002) на території Горщиківської сільської ради.

31.08.2017 головою Житомирської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №344 Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження землями , відповідно до якого Дочірньому підприємству Коростенський лісгосп АПК припинено право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, загальною площею 86,65 га, що знаходяться на території Горщиківської сільської ради Коростенського району (кадастрові номери 1822381200:03:000:0002; 1822381200:09:000:0004; 1822381200:09:000:0002).

Звертаючись до суду з указаним позовом, заступник прокурора Житомирської області посилався на те, що голова облдержадміністрації, приймаючи 31.08.20217 спірне розпорядження №344 безпідставно здійснив розпорядження землями комунальної власності, а припинення права постійного користування комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства такими землями припиняє їх використання для потреб лісового господарства, що є зміною цільового призначення вказаних земельних ділянок.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебувають у Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на праві постійного користування відносяться до земельних ділянок комунальної форми власності і є спільною власністю територіальних громад області, тому у Житомирської обласної державної адміністрації відсутні повноваження стосовно розпорядження землями комунальної власності.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 2 статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною 1 статті 57 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Приписами частин 1, 2 ст. 17 Лісового кодексу України встановлено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегією суддів встановлено, що відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження вищевказані земельні ділянки лісогосподарського призначення перебувають удержавній власності в особі Житомирської обласної державної адміністрації.

Крім того, відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого

майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім

земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.

З огляду на вказане вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що положення п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності застосовано прокурором помилково.

Відповідно до пп. г п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Отже, з огляду на зазначене вище, вказані земельні ділянки не є комунальною власністю, а перебувають у державній власності.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані земельні ділянки на момент подання позовної заяви не були зареєстровані за Житомирською обласною радою або її комунальними підприємствами, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що право комунальної власності не виникло, земельні ділянки залишилися у державній власності.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що Житомирська обласна рада приймала рішення стосовно зазначених земельних ділянок та рішення про реєстрацію земельних ділянко за собою.

Також, при реєстрації права постійного користування земельними ділянками за ДП Коростенський лісгосп АПК визначено, що земельні ділянки відносяться до земель державної власності, про що свідчать відомості статистичної звітності та Державного земельного кадастру, які надані відповідним територіальним органом Держгеокадастру.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані земельні ділянки не є комунальною власністю, а перебувають у державній власності. В свою чергу, їх розпорядником є Житомирська обласна державна адміністрація, а тому відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України саме вона мала право припинити право постійного користування.

Відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою. Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.

З правового аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що комунальне підприємство повинно утворюватися органом місцевого самоврядування, мати найменування комунальне підприємство та розмір статутного капіталу комунального підприємства повинен визначається відповідною місцевою радою.

Частиною 8 ст. 63 Господарського кодексу України передбачено, що у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Проте, залежність підприємства передбачена ст. 126 Господарського кодексу України не є доказом того, що воно є комунальним підприємством.

Дослідивши відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнього підприємства Коростенський лісгосп АПК , колегія суддів встановила, що воно є дочірнім підприємством, тобто самостійною юридичною особою, що зареєстрована у відповідності до законодавства, має код ЄДРПОУ - 30913009. Єдиний зв'язок між дочірнім підприємством Коростенський лісгосп АПК та Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством Житомироблагроліс Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ - 24708494), у тому що комунальне підприємство стало засновником іншої юридичної особи. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в відомостях серед засновників підприємства відсутня Житомирська обласна рада, також відсутні докази заснування підприємства на базі комунального майна, статутний капітал складає 0 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні рішення Житомирської обласної ради про створення Дочірнього підприємства Коростенський лісгосп АПК чи про надання згоди на його створення. Крім того, Дочірнім підприємством Коростенський лісгосп АПК в статуті зазначено, що воно створено шляхом реорганізації державного підприємства.

Також, дослідивши державні акти на право постійного користування (серія ЯЯ №072213 та серія ЯЯ №072222), апеляційний господарський суд встановив, що вони видані ДП Коростенський лісгосп АПК , як самостійній юридичній особі, що здійснює господарську діяльність на свій розсуд і ризик, та дане майно не має відношення ні до Житомирської обласної ради, ні до Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомироблагроліс Житомирської обласної ради.

Отже, твердження суду першої інстанції про створення Житомирською обласною радою чи за її дорученням Дочірнього підприємства Коростенський лісгосп АПК спростовується з огляду на встановлене вище.

Стосовно висновків суду першої інстанції про порушення Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області строків встановлених ст. 144 Земельного кодексу України, колегія суддів оцінює критично, з наступного.

Згідно із статтею 144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушень земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Як вже було вказано вище, 06.06.2016 державний інспектор сільського господарства в Житомирській області виніс приписи 10/09 та 11/09 про необхідність проведення рекультивації порушених земель, приведення земельних ділянок у стан придатний для використання за цільовим призначенням та припинення нецільового використання земельної ділянки. У 30-денний строк, а саме 07.07.2016, державним інспектором повторно винесено приписи 13/22, 14/22, в яких вказано усунути виявлені порушення вимог законодавства. У 30-денний строк, а саме 08.08.2016, державний інспектор сільського господарства в Житомирській області направив Житомирській обласній державній адміністрації клопотання про усунення порушень та припинення права користування земельними ділянками №01/669.

Отже, з огляду на вказане вище, колегія суддів зазначає, що державним інспектором сільського господарства в Житомирській області дотримано строки відповідно до статті 144 Земельного кодексу України .

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження №344 від 31.08.2017 слід відмовити.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до 277 ГПК України , підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі № 910/19625/17 підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України .

Керуючись статтями 26 7, 27 0, 271, 273, 275, 277 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України , Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/19625/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/19625/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера,11, ЄДРПОУ 02909950, р/р 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) на користь Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова,1, ЄДРПОУ 00022489) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3600,00 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/19625/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 281-285 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.11.2018.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Т.І. Разіна