Постанова

від 26.02.2019 по справі 910/19625/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/19625/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача (прокуратури) - Збариха С. М. (за посвідченням №028728 від 05.09.2014),

відповідача - Снісара Б. Ю. (за довіреністю №7834/30/2-18 від 26.12.2018),

третьої особи-1 - не з'явився,

третьої особи-2 - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 (головуючий - Тищенко А. І., судді: Разіна Т. І., Скрипка І. М.) у справі

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави

до Житомирської обласної державної адміністрації,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради,

2) Житомирської обласної ради,

про визнання незаконним та скасування розпорядження від 31.08.2017 №344

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2017 року заступник прокурора Житомирської області (далі - прокуратура, позивач) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирська ОДА, Облдержадміністрація), треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (далі - ДП "Коростенський лісгосп АПК", Підприємство); Житомирська обласна рада (далі - Житомирська облрада, Облрада) про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Житомирської ОДА від 31.08.2017 №344 "Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження землями" (далі - розпорядження №344, оспорюване розпорядження), з посиланням на статті 20, 122, 141, 144, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статтю 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та пункти 5.1, 5.2 Порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.08.2014 №317 (далі - Порядок №317).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що в порушення норм земельного законодавства голова Житомирської ОДА, приймаючи 31.08.2017 розпорядження №344, безпідставно здійснив розпорядження землями спільної комунальної власності територіальних громад Житомирської області та припинив право постійного користування комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства землями лісогосподарського призначення, що є зміною цільового призначення вказаних земельних ділянок, яка (зміна) має здійснюватися за погодженням з Кабінетом Міністрів України, проте жодного погодження на таку зміну Облдержадміністрацією не було отримано.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 (суддя Борисенко І. І.) позов задоволено повністю.

4. Рішення мотивоване тим, що земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебувають у ДП "Коростенський лісгосп АПК" на праві постійного користування, відносяться до земельних ділянок комунальної форми власності і є спільною власністю територіальних громад Житомирської області, внаслідок чого станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження у Житомирської ОДА відсутні повноваження щодо розпорядження цими землями.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Ця постанова мотивована положеннями статей 57, 83, 92, 117, 122, 125, 126, 141, 144 ЗК України, статті 17 ЛК України, статей 63, 78, 126 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 16, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та статей 73, 74, 269, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на час звернення з позовом земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 86,65га з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0002; 1822381200:09:000:0004; 1822381200:09:000:0002 (далі - спірні земельні ділянки), які знаходяться за межами населених пунктів на території Горщиківської сільської ради Коростенського району, не були зареєстровані за Житомирською облрадою або її комунальними підприємствами, тобто право комунальної власності не виникло і земельні ділянки залишилися у державній власності, підтвердженням чого є відсутність прийняття Облрадою рішень стосовно зазначених земельних ділянок та рішень про їх реєстрацію, відтак їх належним розпорядником є Житомирська ОДА, яка й мала повноваження припинити право постійного користування землями державної власності. При цьому апеляційним судом встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Коростенський лісгосп АПК" є дочірнім підприємством, тобто самостійною юридичною особою (код ЄДРПОУ 30913009), засновником якої є Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство "Житомироблагроліс" (код ЄДРПОУ 24708494), тобто Підприємство не є комунальним підприємством, оскільки серед його засновників відсутня Житомирська облрада, як і відсутні докази заснування Підприємства на базі комунального майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, заступник прокурора міста Києва звернувся з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 8, 83, 141, 144 ЗК України, пунктів 3, 4, 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та статей 7, 86 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) відповідно до державних актів від 29.06.2006 постійним користувачем спірних земельних ділянок лісового фонду є ДП "Коростенський лісгосп АПК" як комунальне лісогосподарське підприємство, засновником якого є Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство "Житомироблагроліс", у зв'язку з чим повноваження щодо розпорядження (припинення права постійного землекористування) ними належать до компетенції Житомирської облради, а не Житомирської ОДА, як наслідок, оспорюване розпорядження прийнято з перевищенням наданих законом повноважень та на підставі клопотання Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (далі - Держсільгоспінспекція в Житомирській області) від 08.08.2016 №01/669, яке (клопотання) не відповідає вимогам законодавства; 2) з 01.01.2013 право власності на земельну ділянку комунальної власності виникло в силу закону і відсутність державної реєстрації такого права не впливає на обставини набуття права комунальної власності на спірні земельні ділянки; 3) Держсільгоспінспекцією в Житомирській області складено та скеровано два приписи (№10/09 від 06.06.2016 та №13/22 від 07.07.2016) на адресу ДП "Коростенський лісгосп АПК", в якому перевірка фактично не проводилася та посадові особи якого до адміністративної відповідальності не притягувалися, а також судом апеляційної інстанції не враховано викладені в актах обстеження земельних ділянок від 04.07.2016 та від 11.10.2017 зауваження постійного землекористувача щодо відсутності виявлення порушень ґрунтового покриву спірних земельних ділянок.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Житомирська ОДА у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. 06.06.2016 Держсільгоспінспекцією в Житомирській області при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель лісогосподарського призначення державної власності на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:03:000:0002 орієнтовною площею 12,2га виявлено порушені землі у зв'язку із проведенням вскришних робіт, в наслідок чого знищено родючий шар ґрунту. На земельній ділянці з кадастровим номером 1822381200:09:000:0004 площею 9,7841га, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Коростенський лісгосп АПК", виявлено порушені землі у зв'язку із проведенням вскришних робіт, внаслідок чого знищено родючий шар ґрунту. Також в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:09:000:0002, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Коростенський лісгосп АПК", розміщено трансформатор та ЛЕП орієнтовною площею 50кв.м., що є порушенням вимог статті 96 ЗК України, а саме не забезпечено цільове використання земельної ділянки. Державний інспектор сільського господарства в Житомирській області приписав: 1) вжити заходів щодо проведення рекультивації порушених земель та приведення земельних ділянок у стан придатний для використання за цільовим призначенням про виконання повідомити до 21.06.2016; 2) припинити нецільове використання земельної ділянки про виконання повідомити до 05.07.2016.

11. Державним інспектором сільського господарства в Житомирській області надіслано припис №10/09 від 06.06.2016 до ДП "Коростенський лісгосп АПК" та припис №11/09 від 06.06.2016 голові Коростенської районної державної адміністрації.

12. 07.07.2016 Держсільгоспінспекцією в Житомирській області при повторній перевірці встановлено, що вимоги припису №10/09 від 06.06.2016 не виконано, не проведено рекультивацію порушених земель та не приведено вказані земельні ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням. Державний інспектор сільського господарства в Житомирській області приписав усунути виявлені порушення вимог законодавства у термін до 05.08.2016.

13. 08.08.2016 Держсільгоспінспекція в Житомирській області направила до Житомирської ОДА клопотання №01/669 про усунення порушень та припинення права користування земельними ділянками, в якому вказано про наступні порушення: на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1822381200:03:000:0002 орієнтовною площею 12,2га у зв'язку із проведенням вскришних робіт виявлено порушені землі, родючий шар ґрунту знищено. Згідно даних публічної кадастрової карти земельна ділянка обліковується як ненадана у власність чи користування. На земельній ділянці з кадастровим номером 1822381200:09:000:0004 площею 9,7841га у зв'язку з проведенням вскришних робіт порушені землі, родючий шар ґрунту знищено. В межах земельної ділянки, з кадастровим номером 1822381200:09:000:0002, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Коростенський лісгосп АПК", розміщено трансформатор та ЛЕП орієнтовною площею 50кв.м., що є порушенням вимог статей 91, 96 ЗК України, а саме не забезпечено використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На земельній ділянці орієнтовною площею 1,4га, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0001 та 1822381200:09:000:0017, і відповідно до звітності форми 6-зем рахується заболоченими землями, ненаданими у власність та користування, виявлено порушені землі в зв'язку з проведенням вскришних робіт, внаслідок чого знищено родючий шар ґрунту.

14. Відповідно до клопотання від 08.08.2016 №01/669 запропоновано в межах наданих законодавством повноважень усунути виявлені порушення шляхом проведення рекультивації та вжити заходів щодо припинення користування ДП "Коростенський лісгосп АПК" земельними ділянками (кадастрові номери 1822381200:03:000:0002; 1822381200:09:000:0004; 1822381200:09:000:0002) на території Горщиківської сільської ради.

15. 31.08.2017 головою Житомирської ОДА прийнято розпорядження №344 "Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження землями", яким припинено право ДП "Коростенський лісгосп АПК" на постійне користування земельними ділянками лісогосподарського призначення загальною площею 86,65га, що знаходяться на території Горщиківської сільської ради Коростенського району (кадастрові номери 1822381200:03:000:0002; 1822381200:09:000:0004; 1822381200:09:000:0002).

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

17. В силу приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

19. Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

20. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

21. Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

22. Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ЗК України, на підставі яких Житомирською ОДА було прийнято оспорюване розпорядження, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

23. Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено та скаржником не спростовано того факту, що прийняттю Житомирською ОДА оспорюваного розпорядження про припинення Підприємству права постійного користування спірними земельними ділянками передувало дотримання Держсільгоспінспекцією в Житомирській області визначеної статтею 144 ЗК України процедури виявлення порушення земельного законодавства та вжиття у встановлений строк низки заходів, спрямованих на спонукання землекористувача усунути допущені порушення, а саме шляхом направлення на адресу ДП "Коростенський лісгосп АПК" приписів №10/09 від 06.06.2016 та №13/22 від 07.07.2016.

24. Наведеним повністю спростовуються твердження скаржника про те, що: 1)Держсільгоспінспекцією в Житомирській області складено та скеровано два приписи (№10/09 від 06.06.2016 та №13/22 від 07.07.2016) на адресу ДП "Коростенський лісгосп АПК", в якому перевірка фактично не проводилася та посадові особи якого до адміністративної відповідальності не притягувалися; 2)судом апеляційної інстанції не враховано викладені в актах обстеження земельних ділянок від 04.07.2016 та від 11.10.2017 зауваження постійного землекористувача щодо відсутності виявлення порушень ґрунтового покриву спірних земельних ділянок; 3) оспорюване розпорядження прийнято з перевищенням наданих законом повноважень та на підставі клопотання Держсільгоспінспекції в Житомирській області від 08.08.2016 №01/669, яке (клопотання) не відповідає вимогам законодавства. Крім того, ці доводи колегія суддів не приймає до уваги як такі, що зводяться виключно до заперечень щодо оцінки судами доказів по справі, що виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України.

25. З матеріалів справи вбачається, судами встановлено та скаржником не заперечується той факт, що спірні земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів.

26. Відповідно до частини 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів , а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

27. Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

28. Натомість відповідно до підпункту "г" пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів , крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

29. Відповідно до частини 2 статті 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

30. Частиною 1 статті 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

31. Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

32. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження вищевказані земельні ділянки лісогосподарського призначення перебувають у державній власності в особі Житомирської ОДА, тоді як в матеріалах справи відсутні докази про те, що Житомирська облрада приймала рішення стосовно зазначених земельних ділянок та рішення про реєстрацію земельних ділянок за собою. Тим більше, що при реєстрації права постійного користування земельними ділянками за ДП "Коростенський лісгосп АПК" визначено, що земельні ділянки відносяться до земель державної власності, про що свідчать відомості статистичної звітності та Державного земельного кадастру, які надані відповідним територіальним органом Держгеокадастру України.

33. З огляду на вищенаведене, касаційна інстанція не приймає до уваги безпредметні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на те, що з 01.01.2013 право власності на земельну ділянку комунальної власності виникло в силу закону і відсутність державної реєстрації такого права не впливає на обставини набуття права комунальної власності на спірні земельні ділянки, а, отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення не є комунальною власністю, а залишилися у державній власності, з якої вони не вибували у порядку, встановленому земельним законодавством.

34. Способи захисту порушених прав встановлені статтею 20 ГК України та статтею 16 ЦК України до яких відноситься, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування рішень органу державної виконавчої влади суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти. Також обов'язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв'язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

35. Згідно з частиною 3 статті 144 ЗК України рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

36. Відповідно до абзаців 1-3 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу . Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

37. Касаційний господарський суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль , замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

38. Враховуючи положення частини 2 статті 4 ГПК України, частини 3 статті 144, частини 2 статті 152 ЗК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів зауважує на недоведеності обґрунтування прокуратурою неможливості представництва інтересів держави в особі компетентного державного органу в сфері земельних чи лісових відносин (наприклад, територіальне управління лісового господарства чи Держгеокадастру), позаяк зі змісту позовної заяви вбачається її подання прокурором передусім в інтересах Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" як самостійного суб'єкта господарювання, засновником якого не є ані держава Україна, ані Житомирська облрада. При цьому прокуратурою не обґрунтовано неможливості самостійного звернення ДП "Коростенський лісгосп АПК" як постійного землекористувача, що володіє процесуальною дієздатністю, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

39. Верховний Суд також погоджується з позицією апеляційного суду щодо безпідставності доводів скаржника про те, що ДП "Коростенський лісгосп АПК" є комунальним лісогосподарським підприємством, оскільки дослідивши вміщені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо ДП "Коростенський лісгосп АПК", судом встановлено, що Підприємство є дочірнім підприємством, тобто самостійною юридичною особою, що зареєстрована у відповідності до законодавства і має код ЄДРПОУ 30913009. Єдиний зв'язок між ДП "Коростенський лісгосп АПК" та Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 24708494) полягає у тому, що комунальне підприємство стало засновником іншої юридичної особи. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що у відомостях серед засновників Підприємства відсутня Житомирська облрада, а також відсутні докази заснування Підприємства на базі комунального майна, статутний капітал складає 0 грн.

40. Крім того, в матеріалах справи відсутні рішення Житомирської облради про створення ДП "Коростенський лісгосп АПК" або про надання згоди на його створення, а в статуті ДП "Коростенський лісгосп АПК" зазначено, що воно створено шляхом реорганізації державного підприємства.

41. Також надавши оцінку державним актам на право постійного користування землею серії ЯЯ №072213 та серії ЯЯ №072222, апеляційний господарський суд встановив, що вони видані ДП "Коростенський лісгосп АПК" як самостійній юридичній особі, що здійснює господарську діяльність на свій розсуд і ризик, та дане майно не має відношення ані до Житомирської облради, ані до Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс".

42. За таких обставин касаційна інстанція відхиляє передчасні посилання скаржника та суду першої інстанції в обґрунтування своїх висновків на те, що відповідно до державних актів від 29.06.2006 постійним користувачем спірних земельних ділянок лісового фонду є ДП "Коростенський лісгосп АПК" як комунальне лісогосподарське підприємство, засновником якого є Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство "Житомироблагроліс", у зв'язку з чим повноваження щодо розпорядження (припинення права постійного землекористування) ними належать до компетенції Житомирської облради, а не Житомирської ОДА, як наслідок, оспорюване розпорядження прийнято з перевищенням наданих законом повноважень.

43. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про необґрунтованість позовних вимог.

44. В свою чергу касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами відповідача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

46. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Щодо судових витрат

47. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №910/19625/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков