Постанова

від 21.11.2018 по справі 922/408/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. Справа № 922/408/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - на підставі договору про надання адвокатських послуг від 02.06.2017р. б/н; ОСОБА_2 КВ№359356 від 02.06.2018р.;

від відповідача - ОСОБА_3 - на підставі паспорту Серії МТ 033183; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.08.2018р.;

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віас", м. Харків (вх.№432 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 (суддя Рильова В.В., ухвалене в м.Харків о 12:42год., повний текст рішення складено - 13.09.2018р.)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ,

до відповідача: Приватного підприємства "Віас", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", Київська область, м. Обухів,

про стягнення 508530,34грн.

ВСТАНОВИЛА:

22.02.2018р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Приватного підприємства "Віас-МФК" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 508530,34грн.

В обґрунтування наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивач посилався на те, що шкода майну ТОВ "Спектр-Агро" була завдана неправомірними діями відповідача - Приватним підприємством "ВІАС - МФК", яким всупереч приписам чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності та перевезень, а також взятих на себе зобов'язань за договором на транспортно-експедиторське обслуговування по території України від 05.01.2017р. №0501/17-СА, не було виконано своїх обов'язків щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення.

Разом з тим, позивач зазначає, що ним на підставі генерального договору добровільного страхування вантажів № 103г6кш від 22.04.2016р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", внаслідок настання страхової події - викрадення вантажу під час перевезення, було виплачено останньому страхове відшкодування в розмірі 508530,34грн., а отже ПрАТ СК "АХА Страхування", відповідно до приписів статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", отримало право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду - ПП "Віас- МФК".

У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ТОВ "Спектр-Агро" звернулось з претензією до ПП "Віас-МФК" 09.03.2017р., тобто коли вже не мало права на таку претензію тому що завдані збитки вже були йому відшкодовані та було скрито факт отримання відшкодування від відповідача, у відповіді на претензію, направленій 20.03.2017р. на адресу ТОВ "Спектр-Агро", відповідач - Приватне підприємство "Віас-МФК" просило надати інформацію щодо подій які висвітлювались у претензії, а також надати відомості щодо того, кому належить право пред'явлення вимоги, проте, ТОВ "Спектр-Агро" не було надано відповідь на вказану претензію, а отже, на думку відповідача, ТОВ "Спектр-Агро" мало на меті крім страхового відшкодування від ПрАТ СК "АХА Страхування" отримати відшкодування від ПП "Віас- МФК", що свідчить про шахрайські дії з боку ТОВ "Спектр-Агро".

Крім того, відповідач звертав увагу місцевого господарського суду на те, що 17.03.2017р. на адресу ТОВ "Спектр-Агро" ним було направлено акт виконаних робіт від 22.02.2017р. №19, який не було підписано ТОВ "Спектр-Агро", а отже, на думку відповідача, якщо після отримання акту виконаних робіт замовник не надіслав зауважень до виконавця стосовно якості виконаних робіт, що покладено на нього законом, він втратив право на пред'явлення вимог до останнього.

Також відповідач зазначав, що позивачем належним чином не було доведено вартості майна, що було втрачено, оскільки надані ТОВ "Спектр-Агро" довідки та прайс-листи постачальника складені в односторонньому порядку, а отже, не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

14.08.2018р. відповідачем було подано до господарського суду Харківської області заяву (вх.№23438), в якій він керуючись приписами частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України повідомляв суд про те, що на підставі рішення власника від 02.08.2018р. №1 та згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.08.2018р. відбулася зміна в назві підприємства відповідача: з "Приватне підприємство "ВІАС - МФК" на "Приватне підприємство "ВІАС", а також зміна юридичної адреси: 61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3, офіс 17/8.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного підприємства "ВІАС" задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "ВІАС" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" суму страхового відшкодування в розмірі 508530,34грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7627,96грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані обґрунтованістю та доведеністю належними та допустимим доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства "Віас-МФК" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 508530,34грн.

Зокрема, господарським судом першої інстанції було встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у порушенні своїх зобов'язань щодо збереження вантажу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача; самої шкоди та вини, оскільки відповідачем не було доведено, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, за приписами статті 614 Цивільного кодексу України.

Крім того, з огляду на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач виплатив суму страхового відшкодування страхувальнику - ТОВ "Спектр-Агро", то він відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування", статі 993 Цивільного кодексу України, а також статті 25 Закону України "Про страхування", якою передбачено можливість виплати страхового відшкодування на користь третьої особи, місцевий господарський дійшов висновку про те, що позивач має право на компенсацію виплаченої ним суми такого відшкодування з відповідача.

Приватне підприємство "Віас" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається не те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення було отримано його уповноваженим представником лише 21.09.2018р., що підтверджується доданою до апеляційної скарги копією конверту з відмітками про пересилання поштового відправлення та роздруківкою з веб-сайту ПАТ "Укрпошта".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухвалення оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено усіх наданих сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів та пояснень, що призвело до передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на невідповідність висновків місцевого господарського суду викладеним в оскаржуваному рішенні, вимогам нормативно правових актів, що регулюють правовідносини при перевезенні вантажів, а саме на приписам пункту 17.20. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідно до якого, вантажоотримувач не має права при прийнятті контейнеру з вантажем знімати пломбу і розкривати контейнер до проведення його зовнішнього огляду, перевірки пломб і засвідчення приймання контейнера підписом і печаткою (штампом) у товарно - транспортній накладній. Тобто, процедура перевірки пломби та її зняття покладається на саме вантажоотримувача, що свідчить про відсутність вини у діях відповідача.

Крім того, посилаючись на пункти 64,65, 134 Статуту автомобільного транспорту Української РСР скаржник наголошує на тому, що вантаж було доставлено у справному автомобілі за справними пломбами вантажовідправника, а отже в силу приписів вищевказаних пунктів Статуту автомобільного транспорту Української РСР відповідач звільняється від відповідальності за втрату вантажу.

Решта доводів апеляційної скарги фактично дублює заперечення викладені апелянтом у відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018р. поновлено Приватному підприємству "Віас" строк на апеляційне рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Віас" на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18; встановлено сторонам у справі строк до 14.11.2018р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 21.11.2018р. о 16:30год. та зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18.

13.11.2018р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№1003), в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання призначеного на 21.11.2018р. о 16:30год. у справі №922/408/18 у режимі відеоконференції; визначити відповідальним за проведення відеоконференції один з таких судів: Шевченківський районний суд м.Києва (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А); Солом'янський районний суд м.Києва (03113, м.Київ, вул. Полковника Шутова); Київський апеляційний суд (03110, м.Київ, вул. Солом'янська, 2а).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про забезпечення проведення судового засідання у справі №922/408/18 в режимі відеоконференції; постановлено провести судове засідання призначене на 21.11.2018р. о 16:30год. в режимі відеоконференції в приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 13, зал судових засідань №105; доручено Солом'янському районному суду м.Києва (03113, м.Київ, вул. Полковника Шутова, 1) забезпечити проведення відеоконференції 21.11.2018р. о 16:30год.

19.11.2018р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1204), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Віас", рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 залишити без змін.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 21.11.2018р. з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Віас" на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 відбулось за участю представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" - ОСОБА_1 в режимі відеоконференції.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що явка представника третьої особи не була визнана обов'язковою та про дату час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином (т.2 а.с.132), а представники позивача та відповідача з'явились в судове засідання та надали відповідні пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.04.2016р. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" (надалі - страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів № 103г6кш (надалі - договір страхування т.1 а.с.15-21), відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням заявленими на страхування вантажами (пункт 1.1. договору).

Дата початку дії договору 25.04.2016р., дата закінчення дії договору 24.04.2017р. (пункти 2.1.1. та 2.1.2. договору страхування).

Умовами пункту 2.2. договору страхування визначено "Умови страхування": з відповідальністю за всі ризики, відповідно до пункту 4.2. договору страхування.

Згідно з пунктом 4.2. договору страхування, страховими випадками є:

- 4.2.1. пошкодження або повна загибель (втрата) всього вантажу або його частини під час перевезення вантажу внаслідок будь-яких подій за винятком зазначених в п. 5 Договору;

- 4.2.2. збитки, втрати і внески по загальній аварії і рятуванню вантажу;

- 4.2.3. витрати по зменшенню збитків і встановленню їх розмірів, розподілені і встановлені у відповідності з договором перевезення, діючими законами і звичаями, викликані необхідністю уникнення загибелі за будь-якою причиною за виключенням випадків, зазначених в пункті 5 договору страхування.

Страхова сума встановлена на підставі планового обсягу вантажів за період дії договору та становить 1200000000,00грн. Страхова сума за кожним окремим перевезенням становить 100% від вартості вантажу при перевезенні. В будь-якому випадку страхова сума за кожним окремим перевезенням не перевищує 6000000,00грн. (підпункт 2.2.3 пункту 2.2. договору страхування).

Застрахований вантаж: аграрна продукція, а саме: насіння, пестициди, агрохімікати (пункт 3.1. договору страхування).

Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. договору страхування сторони також погодили, що вартістю вантажу є його дійсна вартість в місці знаходження вантажу в день початку перевезення і визначається згідно переліку документів, що її підтверджують (інвойс, рахунок - фактура, товарно-транспортна накладна тощо)

Пунктом 6.6. договору страхування визначено умови покриття викрадення.

Так, відповідно до підпункту 6.6.1. пункту 6.6. договору страхування, не застраховані будь-які випадки таємничого зникнення вантажу або протиправних дій стосовно вантажу, окрім викрадення шляхом; підпункт 6.6.1.1. - крадіжки із ознаками силового та насильницького проникнення, що засвідчуються наявними пошкодженнями належно зачиненого транспортного засобу або його частини, що містить застрахований вантаж, або явним пошкодженням пломб та/або замків належно зачиненого транспортного засобу або його частини; підпункт 6.6.1.2. - грабежу; підпункт 6.6.1.3. - розбою, тобто нападу з метою заволодіння вантажем, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

З метою підтвердження викрадення чи (крадіжки з проникненням, грабежу або розбою) страхувальник надає страховику довідку чи інший документ правоохоронних органів України, що підтверджує початок кримінального провадження за ознаками відповідного злочину згідно пунктів 6.6.1.1. - 6.6.1.3. договору та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (або аналогічний документ правоохоронних органів іноземної держави) (пункт 6.6.3. договору страхування).

При настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний негайно, після того, як йому стало відомо про настання події, що може бути визнана страховим випадком, але не пізніше 24 годин, повідомити про настання страхового випадку страховика шляхом надання повідомлення про подію згідно з пунктом 13.1.1. договору. При здійсненні дзвінка страхувальник зобов'язаний повідомити наступні дані: вид страхування, номер та місто укладанні договору; назву організації страхувальника, П.І.Б. та контактний телефон; вид вантажу та вид транспорту; дата, місце, обставини, причини події (пункти 12.1.1. договору страхування).

Пунктом 12.3. договору страхування встановлено що для забезпечення реалізації права страховика на регресний позов до особи, відповідальної за завданий збиток, якщо є підстави припускати, що в настанні збитків винна третя особа (перевізник, власник транспортного засобу, експедитор, власник складу чи ін.). Заявити винній третій особі (перевізнику, власнику транспортного засобу, експедитору, власнику складу чи ін.) претензію про відшкодування збитків в письмовій формі протягом наступного терміну :

- підпункт 12.3.1. пункту 12.3.1. договору страхування, заявити винний третій особі претензію про відшкодування збитків в письмовий формі протягом наступного терміну:

- підпункт 12.3.1.4. пункту 12.3.1. договору страхування, семи днів при автоперевезенні з моменту одержання вантажу відправити рекомендованим листом відповідне повідомлення на адресу перевізника, а копію листа перевізнику та чек про оплату поштового відправлення зберегти для надання Страховику разом із заявою про відшкодування збитків.

Згідно пункту 13.2. договору страхування, обов'язковою умовою визнання події страховим випадком та здійснення виплати страхового відшкодування є доведення страхувальником: законного майнового інтересу у застрахованому вантажі; факту настання страхового випадку; розмір збитку; належного виконання своїх обов'язків по забезпеченню страховику можливості пред'явити позов до винної сторони.

Відповідно до пункту 13.3. договору страхування, основними (належними) документами визнаються, зокрема: підпункт 13.3.4. - для доведення належного виконання своїх обов'язків по забезпеченню страховику можливості пред'явити позов до винної сторони - копія претензії перевізнику з відміткою перевізника про її отримання чи копія поштової квитанції про її відправлення перевізнику.

Пунктом 16.1. договору страхування визначено, що з моменту виплати страхового відшкодування до страховика переходить, в межах фактичних витрат, право вимоги, що має страхувальник по відношенню до осіб, відповідальних за завданий збиток.

05.01.2017р. між Приватним підприємством "Віас - МФК" (надалі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" (надалі - замовник) було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування по території України №0501/17-СА (надалі - договір транспортного експедирування т.1 а.с.22-24), відповідно до умов якого в порядку та на умовах визначених даним договором, замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за рахунок замовника виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу замовника по території України, а саме:

а)виконання робіт, пов'язаних з прийомом, складуванням, збереженням, перевезенням вантажів;

б)оформлення товарно-транспортної документації;

в)організація охорони вантажів за заявками замовника під час їх перевезення, зберігання;

г)здійснення страхування вантажів при погодженні із замовником та страхування своєї відповідальності;

д)надання додаткових і супутніх транспортно-експедиторським послугам, передбачених даним договором.

Пунктом 1.2. договору транспортного експедирування сторони погодили, що послуги по даному договору надаються, на підставі письмової заявки замовника, в якій узгоджено умови перевезення, а також заявлено дані щодо вантажу, що перевозиться.

Пунктом 2.1. договору транспортного експедирування визначено обов'язки експедитора, зокрема: експедитор зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі виконати умови узгодженої між замовником та експедитором заявки; інформувати замовника про вимушені затримки транспортних засобів в дорозі, аварії та інші непередбачені обставини, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу; перевіряти при прийомі вантажу до перевезення цілісність його упаковки, відповідність фактичної кількості вантажних місць кількості, вказаній у товарно-транспортній накладній; в разі отримання вантажу з пошкодженнями або в разі невідповідності кількості, виду, найменування вантажу, пошкодження цілісності його упаковки в місці його завантаження, належним чином документально оформити дане пошкодження з відповідними підписами представників сторін, шляхом внесення відповідних приміток до товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) та складення відповідного акту; доставити вантаж до пункту призначення і здати його вантажоодержувачу (підпункти 2.1.1.- 2.1.5. пункту 2.1. договору транспортного експедирування ).

Відповідно до підпункту 4.3.1. пункту 4.3. договору транспортного експедирування, експедитор несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, які сталися з його вини під час виконання ним своїх зобов'язань. Факт виявлення нестачі, пошкодження вантажу повинен бути документально підтверджений шляхом складення відповідного акту, що відображає природу і обсяг заподіяної шкоди. Акт повинен містити підписи водія та представника одержувача.

При втраті або нестачі вантажу експедитор відшкодовує замовнику завдану шкоду шляхом переказу на рахунок замовника грошових коштів в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає, що вказується в заявці на перевезення та підтверджується специфікацією на вантаж.

Експедитор не несе відповідальності за втрату, нестачу та пошкодження вантажу у випадках: використання відкритих або непокритих транспортних засобів, якщо таке використання було вимогою замовника та було обумовлено у заявці на перевезення; неналежної (невідповідної) упаковки вантажів або її відсутності, а також відправлення вантажів у пошкодженому стані; внутрішньо тарної нестачі, якщо вантаж був прийнятий до перевезення належним чином та упакований замовником (підпункти 4.4. та 4.5. пункту 4.3. договору транспортного експедирування).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками та діє до 31.12.2018р. (пункт 7.1. договору транспортного експедирування).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.02.2017р. №02 (додаток № 1 до договору №0501/17-СА від 05.02.2017р.) експедитором - ПП "Віас - МФК" у відповідності до пункту 1.2. договору транспортного експедирування було прийнято на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу замовника - ТОВ "Спектр - Агро", а саме: насіння в кількості 289 мішків,

- засоби захисту рослин у кількості 2030 літрів, за маршрутом Київська область м. Обухів, вул. Промислова 20/2 - Харківська обл., Богодухівський район, с. Першотравневе, вул. Першотравнева 18 - перше розвантаження; Харківська обл., Вовчанський район, с. Лиман (Жовтневе), вул. Харківська 77а - друге розвантаження; Харківська обл., Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Покровська 13 - третє розвантаження (т.1 а.с.162).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 21.02.2017р. № 2102-1, експедитором -ПП "Віас - МФК" було прийнято до перевезення автомобілем ДАФ AI 79 - 73 CM (водій ОСОБА_4В.), вантаж, що належить ТОВ "Спектр - Агро", а саме:

- соняшник 8N421CLDM у кількості 289 мішків;

- засоби захисту рослин Фалкон 460 ЕС у кількості 560 літрів;

- засоби захисту рослин Балерина СЕ у кількості 250 літрів;

- засоби захисту рослин Коннект у кількості 300 літрів;

- засоби захисту рослин Діанат у кількості 100 літрів (т.1 а.с.163).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 21.02.2017р. №2102-2, експедитором -ПП "Віас - МФК" було прийнято до перевезення автомобілем ДАФ AI 79 - 73 CM (водій ОСОБА_4В.), вантаж, що належить ТОВ "Спектр - Агро", а саме:

- засоби захисту рослин Біскайя 240 OD у кількості 400 літрів (т.1 а.с.164).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 21.02.2017р. №2102-3, експедитором -ПП "Віас - МФК" було прийнято до перевезення автомобілем ДАФ AI 79 - 73 CM (водій ОСОБА_4В.), вантаж, що належить ТОВ "Спектр - Агро", а саме:

- Засоби захисту рослин Біскайя 240 OD у кількості 420 літрів(т.1 а.с.165).

Відповідно до Акту зняття товарів з відповідального зберігання від 21.02.2017р. №000043376, складеного в місці відвантаження продукції (відомості, що містяться в Акті: місце відвантаження товару та складання акту: ТОВ "РЕМ Транс", Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20/2; відправник: ТОВ "РЕМ Транс"; власник товару СПЕКТР-АГРО, ТОВ; № розпорядження: 4216; № автомобіля: НОМЕР_1; № пломби: Пломба № РЕМТРАНС; час початку завантаження: 10:32, час закінчення завантаження: 10:49; кількість ТТН: 3), водієм автомобіля АІ 7973СМ - ОСОБА_4 було прийнято до перевезення наступний вантаж:

1 .CONNECT SD 112,5 - 4* 5 L у кількості 300 літрів;

2. BISKAYA OD 240 - 4* 5 L у кількості 820 літрів;

3. Балерина - 4* 5 л - с.е. у кількості 250 літрів;

4. S № 421 CLDM Соняшник у кількості 289 мішків;

5. Діанат - 2 * 10 л - в.р. у кількості 100 літрів;

6. FALCON ЕС460 - 4 * 5 L у кількості 560 літрів.

Будь-яких претензія до кількості та якості товару водієм заявлено не було, про що свідчить його особистий підпис на вказаному акті (т.1 а.с.166).

Разом з тим, як зазначає в позовній заяві позивач, 22.02.2017р. у першому місці розвантаження транспортного засобу автомобіля НОМЕР_2 - Харківська область, Богодухівський район, с. Шарівка, представниками вантажоодержувача було виявлено відсутність частини вантажу.

Так, згідно Акту виявлення №01, складеного 22.02.2017р. та підписаного менеджером з логістики вантажоодержувача, менеджером зі збуту вантажоодержувача та водієм автомобіля АІ 7973СМ - ОСОБА_4 (т.1 а.с. 167-168), даними особами було встановлено наступне:

- кількість засобів захисту рослин Біскайя 240 OD згідно ТТН - 820 літрів; фактично прийнято 700 літрів (нестача 120 літрів );

- кількість засобів захисту рослин Фалькон 460ЕС згідно ТТН - 560 літрів; фактично прийнято 80 літрів (нестача 480 літрів );

- кількість засобів захисту рослин Балерина, СЕ згідно ТТН - 250 літрів; фактично прийнято 230 літрів (нестача 20 літрів );

- кількість засобів захисту рослин Діанат згідно ТТН - 100 літрів; фактично прийнято 0 літрів (нестача 100 літрів ).

Крім того, з доданої позивачем до позовної заяви копії Акту від 22.02.2017р., який було складено членами комісії - представниками вантажоодержувача ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" у довільній формі вбачається, що при огляді автомобіля в присутності представника постачальника гербіцидів ТОВ "Спектр - Агро" та водія автомобіля ОСОБА_4 була знята пломба на тенті автомобіля; при огляді кузова автомобіля була встановлена нестача гербіцидів: "Біскайя" - 120л; "Балерина" - 20 л; "Фальконе" -480 л; "Діанат" - 100 л (т. 1 а.с.108).

З матеріалів справи також вбачається, що по факту крадіжки частини вантажу слідчим відділенням Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області порушено кримінальне провадження № 12017220220000122, внесене 22.02.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 185 Кримінального кодексу України.

Згідно листа заступника начальника ВП - начальника СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області від 27.03.2017 № 71/3521 досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа, 22.02.2017 року, під час перевезення товару за маршрутом м. Обухів, Київська область - Богодухівський район, с. Першотравневе, шляхом вільного доступу, таємно проникла до середини тентованого кузова вантажного автомобіля марки "DAF" р.н. AI 79 73 CM, під керуванням ОСОБА_4, 10.09.1970р.н, звідки скоїла крадіжку гербіцидів, що належать ТОВ "Спектр - Агро", чим спричинила останньому матеріальну шкоду на суму 513530,34грн. (т. 1 а.с.170-171).

Як було зазначено вище, майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням вантажами є предметом Генерального договору добровільного страхування вантажів № 103г6кш, укладеного 22.04.2016р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" (надалі - страхувальник).

23.02.2017р. представником ПрАТ СК "АХА Страхування" в присутності страхувальника було проведено огляд пошкодженого вантажу з метою виявлення об'єму пошкоджень та складено Акт огляду пошкодженого вантажу, в якому зазначено, що: "На момент приїзду АК пломби на а/м були відсутні. Зі слів вантажників та водія пломба до початку відвантаження була в наявності. Перед розвантаженням пломба була знята водієм в присутності вантажників. Після відкриття тенту а/м було виявлено пошкодження захисної плівки вантажу. Після чого про це було повідомлено в СК та компетентні органи. Після відвантаження було виявлено недостачу вантажу, про що замовником було складено акт виявлення № 01 (копія додається). На тенті а/м є поріз длиною біля 30 см." (місце проведення огляду: Харківська область, м. Шарівка; транспорт DAF AI 79 73 CM) (т.1 а.с.169).

В матеріалах справи також міститься довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" від 24.02.2017р. вих.№ 60, видана фінансовим директором та головним бухгалтером Товариства яка свідчить про те, що згідно даних бухгалтерського обліку загальна вартість майна, яке було викрадено невідомими особами 22.02.2017р., становить 513530,34грн. в т.ч ПДВ 85 588,39 грн. (т.1 а.с.34)

24.02.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", з метою виконання умов Генерального договору добровільного страхування вантажів № 10Зг6кш від 22.04.2016р., звернулося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.193-194).

В пункті 6.3 Повідомлення було зазначено такі обставини настання події, що має ознаки страхового випадку: "авто приїхало на розгрузку і виявили зникнення грузу (засоби захисту рослин). Перевозили на ТЗ ДАФ АІ7973СМ. Компетентні органи викликали. Вартість викраденого майна становить 513 530,34 грн .".

Вказане повідомлення було розглянуто Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", та подія, пов'язана із втратою частини вантажу, визнана страховим випадком, у зв'язку з чим, за заявою від 22.02.2017р. та на підставі договору про передачу права власності (АБАНДОН) від 22.05.2017р., Повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та ОСОБА_1 з кримінального провадження № 12017220220000122 від 22.02.2017р. страховиком (позивачем) відносно справи № 1.200.17.0001597 було складено страховий акт № АХА 221096 (т.1 а.с.195).

На підставі вказаного страхового акту №АХА 221096 та відповідно до розрахунку страхового відшкодування у справі №1.200.17.0001597 від 07.03.2017р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" виплату суми страхового відшкодування в розмірі 508530,34грн. (розрахункова формула: 513530,34грн. збитків * 1,00, - 5000,00грн. безумовної франшизи = 508530,34грн.) (т.1 а.с. 196).

Грошові кошти в розмірі 508530,34грн. були перераховані позивачем згідно платіжного доручення № 340 663 від 08 червня 2017 року; призначення платежу: "страхове відшкодування згідно акту №АХА2210969, спектр-Агро ТОВ, ІПН 36348550 Без ПДВ " (т.1 а.с.197).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 09.03.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 64/2 від 01.03.2017р., однак, на час звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до суду з відповідним позовом, відшкодування на користь позивача відповідачем сплачено не було.

Отже, як вірно встановленого господарським судом першої інстанції, підставою заявлених позовних вимог стали посилання позивача на те, що оскільки він виплатив суму страхового відшкодування за генеральним договором добровільного страхування вантажів № 103г6кш від 22.04.2016р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" у розмірі 508530,34грн., він має право на компенсацію виплаченої ним суми такого відшкодування з відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного підприємства "ВІАС" задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.2 а.с.84-97).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Нормами частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 3 статті 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Стаття 307 Господарського кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За приписами статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно зі статтею один Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Згідно частин 2 та 3 статті 14 Закону "Про транспортну-експедиторську діяльність", за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України, що узгоджується з приписами статті 314 Господарського кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Обставинами, з яких випливають спірні правовідносини, є обставини завдання шкоди майну внаслідок його крадіжки під час виконання договору перевезення.

У відповідності з приписами статті 1166 Цивільного кодексу України щодо повного відшкодування завданої шкоди, шкоду відшкодовано іншою особою, згідно правил статті 1191 Цивільного кодексу України, до неї переходить право зворотної вимоги до винної особи.

Статтею 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Якщо шкоду відшкодовано страховиком на підставі договору страхування майна, право вимоги страховика випливає також з положень статті 993 Цивільного кодексу України.

Положення статті 993 Цивільного кодексу України кореспондують із нормами статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до змісту яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписом статті 22 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Як було зазначено вище, відповідно до умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування по території України від 05.01.2017р. № 0501/17-СА, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" та Приватним підприємством "Віас - МФК", на експедитора було покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі виконати умови узгодженої між замовником та експедитором заявки; перевіряти при прийомі вантажу до перевезення цілісність його упаковки, відповідність фактичної кількості вантажних місць кількості, вказаній у товарно-транспортній накладній; в разі отримання вантажу з пошкодженнями або в разі невідповідності кількості, виду, найменування вантажу, пошкодження цілісності його упаковки в місці його завантаження, належним чином документально оформити дане пошкодження з відповідними підписами представників сторін, шляхом внесення відповідних приміток до товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) та складення відповідного акту; доставити вантаж до пункту призначення і здати його вантажоодержувачу (підпункти 2.1.1.- 2.1.5. пункту 2.1. договору транспортного експедирування).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем - Приватним підприємством "Віас - МФК" було прийнято товар в пункті завантаження без будь - яких зауважень в товарно-транспортних документах, в тому числі без зазначення недоліків, пов'язаних з порушенням умов завантаження продукції (т.1 а.с.163-165), а отже відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.

Крім того, як було зазначено вище, підпунктом 4.3.1. пункту 4.3. договору транспортного експедирування, сторони погодили, що експедитор несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, які сталися з його вини під час виконання ним своїх зобов'язань. Факт виявлення нестачі, пошкодження вантажу повинен бути документально підтверджений шляхом складення відповідного акту, що відображає природу і обсяг заподіяної шкоди. Акт повинен містити підписи водія та представника одержувача.

Обставини щодо втрати вантажу, які сталися з вини експедитора під час виконання ним своїх зобов'язань на думку судової колегії, місцевим господарським судом правомірно визнано доведеними та таким, що підтверджуються поданими до суду документами, зокрема, факт виявлення нестачі вантажу документально підтверджений шляхом складення відповідних актів, що відображають обсяг заподіяної шкоди, містять підписи водія та представників одержувача (т.1 а.с.167-168).

Щодо посилань апелянта на приписи пункту 17.20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, відповідно до якого, вантажоотримувач не має права при прийнятті контейнеру з вантажем знімати пломбу і розкривати контейнер до проведення його зовнішнього огляду, перевірки пломб і засвідчення приймання контейнера підписом і печаткою (штампом) у товарно - транспортній накладній, отже процедура перевірки пломби та її зняття покладається на саме вантажоотримувача, що свідчить про відсутність вини у діях відповідача , а також на пункт 134 Статуту автомобільного транспорту УРС, як на підставу звільнення перевізника від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу , колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено вище, по факту крадіжки частини вантажу слідчим відділенням Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області порушено кримінальне провадження № 12017220220000122, внесене 22.02.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 185 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.170-171).

Отже, заперечень апелянта щодо цілісності пломби під час відкриття автомобіля та викрадення гербіцидів є предметом дослідження в кримінальному провадженні та не може свідчити про звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої законодавством та договором, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених вище норм законодавства, встановлених фактичних обставин справи та умов договору транспортного експедирування, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідальність за втрату товару під час перевезення, що здійснювалось відповідачем на замовлення позивача на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування по території України від 05.01.2017р. №0501/17-С, несе саме Приватне підприємство "Віас - МФК".

Отже, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції вірно встановлено наявність порушення Приватним підприємством "Віас - МФК" умов укладеного між сторонами правочину в частині виконання прийнятих на себе зобов'язань відносно збереження вантажу у період між його перевезенням та здачею належному вантажоодержувачу, що у відповідності до зазначених вище норм чинного законодавства є однією зі складових елементів складу цивільного правопорушення.

Крім того, нормами цивільного законодавства України передбачено презумпцію вини перевізника. Проте, ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду справи відповідачем своєї вини у вчиненні правопорушення (недотримання взятих на себе зобов'язань) та невиконанні умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування по території України від 05.01.2017р. №0501/17-С не спростовано.

Судова колегія також вважає обґрунтованим відхилення місцевим господарським судом заперечень відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" умов договору страхування, оскільки повідомлення про настання події, що може бути визнано страховим випадком, було подано з порушенням стоків, а претензія до ПП "Віас-МФК" була направлена 09.03.2017р., коли завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" збитки вже були відшкодовані, враховуючи наступне.

Так, статтею 26 Закону України "Про страхування" визначені підстави відмови у страхових виплатах та страховому відшкодуванні. Також у частині другій даної статті зазначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

З системного аналізу Закону України "Про страхування", можна дійти висновку, що обов'язок страховика за договором добровільного страхування виплатити страхове відшкодування страхувальнику виникає у разі настання страхового випадку та за відсутності підстав визначених законом або договором для відмови у такої виплаті.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідно до розділів 11, 12 договору страхування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" виконало всі покладені на нього обов'язки при настанні страхового випадку, в той час як пункт 12.3 договору страхування стосується лише забезпечення реалізації права страховика на регресний позов до особи, відповідальної за завданий збиток, якщо є підстави припускати, що в настанні збитків винна третя особа (перевізник, власник транспортного засобу, експедитор, власник складу чи ін.).

Колегія суддів також зазначає, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування. Слід також враховувати, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником.

З наведеного вище вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до відповідача в порядку статті 993 Цивільного кодексу України було, оскільки за твердженням позивача саме Приватне підприємство "Віас-МФК", як перевізник, є відповідальною за збереження вантажу особою, а отже має відшкодувати заподіяні в межах фактичних витрат збитки.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те що розмір понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" збитків також вважається доведеним належними в розумінні статті 623 Цивільного кодексу України доказами, а саме: довідкою вих.№60 від 24.02.2017р., яка видана фінансовим директором та головним бухгалтером третьої особи - ТОВ "Спектр - Агро" про те, що згідно даних бухгалтерського обліку загальна вартість майна, яке було викрадено невідомими особами 22.02.2017р., становить 513530,34грн. (т.1 а.с.34); прайс-листами постачальника, які містять ціни на втрачені гербіциди за одиницю вимірювання та є додатками до договорів ТОВ "Спектр - Агро" на їх постачання (т.1 а.с.177,186-187,190).

Крім того, платіжне доручення № 340663 від 08.06.2017р. з призначенням платежу: "страхове відшкодування згідно акту №АХА2210969, спектр-Агро ТОВ, ІПН 36348550 Без ПДВ " (т.1 а.с.197) на думку судової колегії також є достатнім доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування.

Щодо причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями Приватного підприємства "Віас - МФК" та завданими Товариству з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" збитками, на думку судової колегії, він полягає в тому, що за приписами статей 924, 925 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність перевізника за нестачу, псування, пошкодження вантажу, тобто збитки, які виникають у власника вантажу під час здійснення його перевезення.

З наведеного випливає, що у разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором на транспортно-експедиторське обслуговування по території України від 05.01.2017р. №0501/17-С в частині забезпечення збереження вантажу, у позивача, як у страховика у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", не виник би обов'язок з відшкодування останньому вартості втраченого товару. Обов'язок страховика виплатити суму страхового відшкодування страхувальнику відповідно до положень статті 988 Цивільного кодексу України пов'язаний з правом вимоги до особи, яка винна у завданих збитках на підставі статті 993 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у порушенні своїх зобов'язань щодо збереження вантажу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача; самої шкоди та вини, оскільки відповідачем не доведено, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, за приписами статті 614 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із чим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного підприємства "Віас-МФК" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в сумі 508530,34грн.

Судова колегія зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віас" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018р. у справі №922/408/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.А. Шутенко