Рішення

від 08.11.2018 по справі 911/1274/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2018Справа №911/1274/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Завод Символ до Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна про стягнення 300000,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників процесу:

від позивачаВалько І.В. - представник від відповідачаДутов О.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український аукціон активів (в подальшому, після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Символ ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна 300000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами попереднього договору від 11.05.2018 сторони зобов'язались в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна (основний договір) на умовах і в порядку, визначених даним попереднім договором. Проте основний договір не було укладено з вини відповідача, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для повернення сплаченого ним забезпечувального платежу у розмірі 100000,00 грн та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 200000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2018 у справі №911/1274/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Український аукціон активів до Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна про стягнення 300000,00 грн надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі №911/1274/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 22.08.2018.

У підготовчому засіданні 22.08.2018 оголошено перерву до 19.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 19.09.2018 було оголошено перерву до 26.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 18.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2018.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що ним було вчинено всі необхідні дії для укладення основного договору, в тому числі підготовлено необхідну документацію, а договір не укладено саме з вини позивача.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Український аукціон активів (сторона 2) було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М. та зареєстрований в реєстрі за №1049 (надалі - Попередній договір).

Відповідно до п. 1.1 Попереднього договору сторони зобов'язуються в майбутньому не пізніше 14 робочих днів після отримання продавцем забезпечувального платежу, відповідно до п. 5.1 даного договору укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна (надалі - основний договір) на умовах і в поряду, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 Попереднього договору нерухомим майном є: Виробничий (цех №31) під літерою Л загальною площею 836,1 кв.м; Виробничий (сушильний цех) під літерою Т загальною площею 432,4 кв.м; Адміністративний під літерою А загальною площею 511,8 кв.м, загальною площею 1780,3 квадратних метри, які розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Катюжанка, вулиця Заводська, 1, надалі за текстом - майно. Цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 6,3547 га, кадастровий номер: 3221883201:08:111:0001.

За змістом п. 2.1 Попереднього договору, сторона 1 згодна продати, а сторона 2 згодна набути у власність і купити зазначене майно за ціною 6286119,00 грн, що за курсом Національного банку України на день підписання даного договору відповідає еквіваленту 240000,00 доларів США; у випадку зміни офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України на день підписання основного договору, вартість майна буде перерахована.

Відповідно до п. 3.1 Попереднього договору сторона 1 зобов'язується: укласти зі стороною 2 основний договір не пізніше спливу 14 робочих днів після отримання продавцем забезпечувального платежу; не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на відчуження майна або виникнення прав третіх осіб щодо майна (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо), за виключенням випадків, погоджених з покупцем; на момент укладення основного договору мати в наявності всі необхідні документи для відчуження майна, в тому числі документи, що підтверджують право власності сторони 1 на майно, довідку про балансову вартість тощо; допустити представників сторони 2 до майна для проведення робіт з підключення до комунікаційних вузлів за умови сплати стороною 2 забезпечувального платежу; передати, а сторона 2 зобов'язується прийняти майно протягом 1 дня після підписання Акта приймання-передачі; зберігати конфіденційність стосунків та умов відчуження майна.

Сторона 2, згідно з п. 4.1 Попереднього договору, зобов'язується: укласти основний договір у термін, місці та на умовах, встановлених цим Договором; прийняти майно у визначені даним договором строки; не змінювати в односторонньому порядку строк (термін) укладення та нотаріального посвідчення основного договору та умов та умов купівлі-продажу майна (зокрема, ціну майна тощо); своєчасно внести забезпечувальний платіж в термін, в розмірах, передбачених даним договором; не експлуатувати майно, не здійснювати роботи по його переплануванню до підписання основного договору без отримання попередньої згоди сторони 1; вказати третю сторону або замінити покупця у основному договорі; зберігати конфіденційність стосунків та умов відчуження майна.

Пунктом 5.1 Попереднього договору передбачено, що на підтвердження свого зобов'язання і з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу майна та своєї платіжної спроможності впродовж 5 банківських днів з дня підписання даного договору сторона 2 перераховує на поточний рахунок сторони 1, зазначений у цьому договорі, а сторона 1 отримує забезпечувальний платіж у розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп., що є еквівалентом 3824,00 долари США, за середнім курсом продажу вказаної валюти, встановленим комерційними банками України на день укладення даного договору; зазначений забезпечувальний платіж у фактично внесеному розмірі підлягає поверненню стороні 2 в день підписання основного договору або зараховується в якості оплати вартості майна за основним договором. Сторони встановили, що передбачений у цьому пункті забезпечувальний платіж не є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, які передбачено ст. 546 Цивільного кодексу України, тобто не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У випадку невнесення стороною 2 забезпечувального платежу у розмірі 100000,00 грн впродовж 5 банківських днів з дня підписання даного договору сторона 1 звільняється від обов'язків щодо укладення основного договору і даний попередній договір вважається розірваним за згодою сторін.

Згідно з п. 5.4 Попереднього договору сторони домовились, що у випадку відмови сторони 2 від укладення основного договору або у разі не укладення основного договору з вини сторони 2 у строк, встановлений цим договором, сума, вказана у п. 5.1 цього договору стороні 2 не повертається і залишається у сторони 1 як неустойка (штраф) у розмірі забезпечувального платежу.

Пунктом 5.5 Попереднього договору передбачено, що у випадку відмови сторони 1 від укладення основного договору або у разі не укладення основного договору із стороною 2 чи вказаною нею третьою особою (іншим покупцем) з вини сторони 1 у строк, встановлений цим договором, сторона 1 зобов'язується сплатити на користь сторони 2 штраф у подвійному розмірі забезпечувального платежу, зазначеного у п. 5.1 цього договору.

За змістом п. 5.7 Попереднього договору, невиконанням даного договору є: будь-який факт, який офіційною причиною (з винесенням відповідної постанови) відмови нотаріуса у посвідченні договору купівлі-продажу; відмова однієї із сторін від підписання договору купівлі-продажу на визначених цим договором умовах; нез'явлення до місця підписання основного договору у визначений час.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здіснюватиметься не пізніше 12 години 07 червня 2018 року у приміщенні офісу нотаріуса Назарчук О.М. за адресою: місто Київ, вулиця Ігорівська, будинок 14А. За домовленістю сторін, може бути призначене інше місце або час підписання основного договору, але в разі наявності суперечок, обов'язковим для виконання є вказане у п. 6.1 час і місце укладення основного договору.

За правовою природою укладений між сторонами попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.05.2018 є попереднім договором.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

За змістом ст. 182 Господарського кодексу України За попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На виконання п. 5.1 Попереднього договору 14.05.2018 позивачем перераховано на рахунок відповідача забезпечувальний платіж у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.05.2018 та визнається відповідачем.

Проте, як свідчать обставини справи, ані в обумовлений Попереднім договором строк, ані станом на момент розгляду справи договір купівлі-продажу нерухомого майна (основний договір) сторонами укладено не було.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що основний договір не було укладено з вини відповідача, а тому вказує на наявність підстав для повернення сплаченого ним забезпечувального платежу у розмірі 100000,00 грн, а також стягнення з відповідача штрафу у подвійному розмірі забезпечувального платежу, як це передбачено п. 5.5 Попереднього договору.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У Попередньому Договорі (п. 5.5) сторони передбачили, що у випадку відмови сторони 1 від укладення основного договору або у разі не укладення основного договору із стороною 2 чи вказаною нею третьою особою (іншим покупцем) з вини сторони 1 у строк, встановлений цим договором, сторона 1 зобов'язується сплатити на користь сторони 2 штраф у подвійному розмірі забезпечувального платежу, зазначеного у п. 5.1 цього договору.

Отже, з наведених положень законодавства, а також п.5.5 Попереднього договору слідує, що підставою для застосування до сторони 1 (продавця) відповідальності у вигляді штрафу є факт не укладення основного договору саме з його вини.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказуючи на те, що договір не було укладено з вини відповідача, позивач стверджує, що 04.06.2018 о 12 годині директор ТОВ Український аукціон активів з'явився до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М. за адресою м.Київ, вул. Ігорівська 14-А для підписання договору купівлі-продажу нерухомості на основі Попереднього договору, проте, в обумовлений час продавець не з'явився. Після цього директор повторно з'явився до офісу нотаріуса та з 17 години 40 хвилин до кінця робочого дня нотаріуса (19:00 години) перебував в зазначеному офісі, на підтвердження чого надає свідоцтво нотаріуса про від 04.06.2018, зареєстроване за №1280.

При цьому, позивач посилається на постанову нотаріуса від 05.06.2018, якою відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу в зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна не надані документи, необхідні для вчинення відповідної нотаріальної дії.

Судом враховується, що постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М. від 05.06.2018 відмовлено заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю Український аукціон активів у посвідченні договору купівлі-продажу в зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна не надані документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії - посвідчення договору купівлі-продажу.

Разом з тим, вказаною постановою жодним чином не підтверджується, що основний договір не було укладено з вини відповідача. Безпосередньо у тексті постанови зазначено, що директор відповідача також з'явився до офісу нотаріуса в обумовлений час, сторони проводили переговори щодо укладення договору, однак, повідомили нотаріусу про не досягнення домовленостей з приводу укладення договору купівлі продажу нерухомого майна.

Тобто зі змісту постанови нотаріуса, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, також слідує, що документи для вчинення відповідної нотаріальної дії не були надані нотаріусу у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо змісту договору, а не внаслідок відсутності у відповідача необхідних документів.

Так, за умовами Попереднього договору, сторони зобов'язалися укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: Виробничий (цех №31) під літерою Л загальною площею 836,1 кв.м; Виробничий (сушильний цех) під літерою Т загальною площею 432,4 кв.м; Адміністративний під літерою А загальною площею 511,8 кв.м, загальною площею 1780,3 квадратних метри, які розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Катюжанка, вулиця Заводська, 1, надалі за текстом - майно. Цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 6,3547 га, кадастровий номер: 3221883201:08:111:0001.

З матеріалів справи (в тому числі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14952084 від 19.12.2013) слідує, що вказані об'єкти є частинами цілісного майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці площею 6,3547 га кадастровий номер 3221883201:08:111:0001, за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Катюжанка, вулиця Заводська, будинок 1, придбаного відповідачем на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплекса від 19.12.2013, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за №3026.

Як стверджує позивач, відповідач з метою укладення договору купівлі-продажу зобов'язаний був виділити визначені в Попередньому договорі об'єкти з цілісного майнового комплексу та відчужити на користь позивача дане майно як окремі об'єкти нерухомого майна.

В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що сторони не домовлялись про виділення даних об'єктів з цілісного майнового комплексу, а зазначає, що чинним законодавством не заборонено набуття права спільної часткової власності на нерухоме майно без виділення частини цього майна в натурі та визначення сторонами порядку користування спільним майном у відповідному договорі.

Тобто, фактичні обставини справи свідчать, що основний договір не було укладено, у зв'язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо умов договору купівлі-продажу, а саме щодо правого режиму відчужуваного майна.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що основний договір не укладено саме з вини відповідача, а з матеріалів справи слідує, що договір не укладено у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо його умов.

За таких обставин, підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого п. 5.5 Попереднього договору, відсутні, а тому у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 200000,00 грн (подвійний розмір забезпечувального платежу) суд відмовляє.

Водночас, суд відзначає, що з огляду на зміст п. 5.1 Попереднього договору, сплачена позивачем на користь відповідача грошова сума (забезпечувальний платіж) у розмірі 100000,00 грн за правовою природою є авансом.

Частиною 3 ст. 635 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відтак, оскільки договір купівлі-продажу між сторонами укладено не було, в силу положень ч. 3 ст. 635, ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України передана відповідачем грошова сума (забезпечувальний платіж) підлягає поверненню позивачу.

Аналогічна правова позиція стосовно наявності підстав для повернення суми забезпечувального платежу у разі не укладення основного договору наведена у постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі №6-176цс12, постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №725/4385/15-ц.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми забезпечувального платежу у розмірі 100000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткового задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні даної заяви.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніверсал Альянс Україна (01135, м.Київ, площа Перемоги, будинок 1, ідентифікаційний код 36411674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Символ (04053, м.Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 13, ідентифікаційний код 37027583) забезпечувальний платіж у розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 22.11.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова