Постанова

від 22.04.2019 по справі 911/1274/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. Справа№ 911/1274/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Символ

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018

у справі №911/1274/18 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Символ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Альянс Україна

про стягнення 300 000,00 грн,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Символ (далі - ТОВ Завод Символ , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Альянс Україна (далі - ТОВ Універсал Альянс Україна , відповідач) про стягнення 300 000,00 грн, з яких 100 000,00 грн забезпечувального платежу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.05.2018 та 200 000,00 грн штрафу за неукладення з вини відповідача основного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами попереднього договору від 11.05.2018 сторони зобов'язались у майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна (основний договір) на умовах і в порядку, визначених попереднім договором. Проте, основний договір не було укладено з вини відповідача, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для повернення сплаченого ним забезпечувального платежу у розмірі 100 000,00 грн та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 200 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №911/1274/18 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн забезпечувального платежу та 1500,00 грн судового збору за подання позову. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням від 29.11.2018 у справі №911/1274/18 заяву ТОВ Завод Символ про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 6 644,44 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вказав, що з огляду на неукладеність сторонами основного договору, забезпечувальний платіж в сумі 100 000,00 грн підлягає поверненню позивачеві на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а встановивши, що неукладення сторонами основного договору сталося не з вини відповідача, а в зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо його умов, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення 200 000,00 грн штрафу.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови ТОВ Завод Символ у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу з відповідача; прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 200 000,00 грн штрафу.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що основний договір сторони не був укладений через бездіяльність відповідача, яким не було здійснено виділу визначених попереднім договором об'єктів нерухомого майна - корпусів з цілісного майнового комплексу, виготовлення правовстановлюючих документів на частину майна, що є предметом купівлі-продажу. Таким чином, на думку позивача, наявні підстави для стягнення з відповідача 200 000,00 грн штрафу.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 апеляційну скаргу ТОВ Завод Символ передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2018, запропоновано відповідачеві подати відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 апеляційна скарга позивача залишена без руху до усунення недоліків, допущених при поданні скарги.

04.02.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивач усунув недоліки та просив відкрити апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Завод Символ , розгляд скарги призначено на 25.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у розгляді справи оголошено перерву до 22.04.2019 через неявку відповідача.

22.04.2019 від представника позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та часткове повернення судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

У судове засідання 22.04.2019 відповідач явку свого уповноваженого представника в черговий раз не забезпечив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за його відсутності.

У судовому засіданні 22.04.2019 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №911/1274/18 скасувати в частині відмови ТОВ Завод Символ у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу з відповідача; прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 200 000,00 грн штрафу.

22.04.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11.05.2018 між ТОВ Універсал Альянс Україна (сторона-1, продавець) та ТОВ Український аукціон активів (сторона-2, покупець, назву якого було змінено на ТОВ Завод Символ ) було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксаною Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за №1049 (далі - попередній договір), відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов'язуються в майбутньому, не пізніше 14 робочих днів після отримання продавцем забезпечувального платежу, відповідно до п. 5.1 даного договору, укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - основний договір) на умовах і в порядку, визначених цим договором (т.1 а.с.28-30).

Згідно з п. 1.2 попереднього договору нерухомим майном є: Виробничий (цех №31) під літерою Л загальною площею 836,1 кв.м; Виробничий (сушильний цех) під літерою Т загальною площею 432,4 кв.м; Адміністративний об'єкт нерухомого майна під літерою А загальною площею 511,8 кв.м, загальною площею 1780,3 кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Катюжанка, вулиця Заводська, 1 (далі - майно). Цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 6,3547 га, кадастровий номер: 3221883201:08:111:0001.

За змістом п. 2.1 попереднього договору, сторона-1 згодна продати, а сторона-2 - набути у власність і купити зазначене майно за ціною 6 286 119,00 грн, що за курсом Національного банку України на день підписання даного договору відповідає еквіваленту 240 000,00 доларів США; у випадку зміни офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України на день підписання основного договору, вартість майна буде перерахована.

У пункті 3.1 попереднього договору сторона-1 зобов'язується:

укласти зі стороною-2 основний договір не пізніше спливу 14 робочих днів після отримання продавцем забезпечувального платежу;

не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на відчуження майна або виникнення прав третіх осіб щодо майна (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо), за виключенням випадків, погоджених з покупцем;

на момент укладення основного договору мати в наявності всі необхідні документи для відчуження майна, в тому числі документи, що підтверджують право власності сторони-1 на майно, довідку про балансову вартість тощо;

допустити представників сторони-2 до майна для проведення робіт з підключення до комунікаційних вузлів за умови сплати стороною-2 забезпечувального платежу;

передати, а сторона-2 зобов'язується прийняти майно протягом одного дня після підписання акта приймання-передачі;

зберігати конфіденційність стосунків та умов відчуження майна.

Сторона-2, згідно з п. 4.1 попереднього договору, зобов'язується:

укласти основний договір у термін, місці та на умовах, встановлених цим договором;

прийняти майно у визначені даним договором строки;

не змінювати в односторонньому порядку строк (термін) укладення та нотаріального посвідчення основного договору та умов купівлі-продажу майна (зокрема, ціну майна тощо);

своєчасно внести забезпечувальний платіж в термін, в розмірах, передбачених даним договором; не експлуатувати майно, не здійснювати роботи по його переплануванню до підписання основного договору без отримання попередньої згоди сторони-1;

вказати третю сторону або замінити покупця в основному договорі;

зберігати конфіденційність стосунків та умов відчуження майна.

Пунктом 5.1 попереднього договору передбачено, що на підтвердження свого зобов'язання і з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу майна та своєї платіжної спроможності впродовж 5 банківських днів з дня підписання даного договору сторона-2 перераховує на поточний рахунок сторони-1, зазначений у цьому договорі, а сторона -1 - отримує забезпечувальний платіж у розмірі 100 000,00 грн, що є еквівалентом 3824,00 доларів США, за середнім курсом продажу вказаної валюти, встановленим комерційними банками України на день укладення даного договору.

Зазначений забезпечувальний платіж у фактично внесеному розмірі підлягає поверненню стороні-2 в день підписання основного договору або зараховується в якості оплати вартості майна за основним договором.

Сторони встановили, що передбачений у п.5.1 попереднього договору забезпечувальний платіж не є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, які передбачено ст.546 Цивільного кодексу України, тобто не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У випадку невнесення стороною-2 забезпечувального платежу у розмірі 100 000,00 грн впродовж 5 банківських днів з дня підписання даного договору сторона-1 звільняється від обов'язків щодо укладення основного договору і даний попередній договір вважається розірваним за згодою сторін.

Згідно з п. 5.4 попереднього договору сторони домовились, що у випадку відмови сторони-2 від укладення основного договору або у разі не укладення основного договору з вини сторони-2 у строк, встановлений цим договором, сума, вказана у п. 5.1 цього договору стороні-2 не повертається і залишається у сторони-1 як неустойка (штраф) у розмірі забезпечувального платежу.

У випадку відмови сторони-1 від укладення основного договору або у разі не укладення основного договору із стороною-2 чи вказаною нею третьою особою (іншим покупцем) з вини сторони-1 у строк, встановлений цим договором, сторона-1 зобов'язується сплатити на користь сторони-2 штраф у подвійному розмірі забезпечувального платежу, зазначеного у п. 5.1 цього договору (п.5.5 попереднього договору).

За змістом п. 5.7 попереднього договору, невиконанням даного договору є: будь-який факт, який є офіційною причиною (з винесенням відповідної постанови) відмови нотаріуса у посвідченні договору купівлі-продажу; відмова однієї із сторін від підписання договору купівлі-продажу на визначених цим договором умовах; нез'явлення до місця підписання основного договору у визначений час.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 попереднього договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься не пізніше 12 години 07.06.2018 у приміщенні офісу нотаріуса Назарчук О.М. за адресою: місто Київ, вул. Ігорівська, будинок 14А. За домовленістю сторін, може бути призначене інше місце або час підписання основного договору, але в разі наявності суперечок, обов'язковим для виконання є вказане у п. 6.1 час і місце укладення основного договору.

Сторони підтверджують, що в момент укладення договору вони усвідомлюють значення своїх дій і можуть керувати ними. Сторони також розуміють природу правочину, свої права і обов'язки за договором (п.9.4 попереднього договору).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.12.2013 №14952084, наявним у справі підтверджується, що ТОВ Універсал Альянс Україна володіє цілісним майновим комплексом, до складу якого входять, зокрема: Виробничий (цех №31) під літерою Л загальною площею 836,1 кв.м; Виробничий (сушильний цех) під літерою Т загальною площею 432,4 кв.м; Адміністративний об'єкт нерухомого майна під літерою А загальною площею 511,8 кв.м. (т.1 а.с.26-28)

14.05.2018 ТОВ Завод Символ перерахувало ТОВ Універсал Альянс Україна 100 000,00 грн забезпечувального платежу, що підтверджується платіжним дорученням №1 (т.1 а.с.31).

Однак, як свідчать матеріали справи, сторони попереднього договору, з'явившись 04.06.2018 до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М. основний договір не уклали.

Нотаріус своєю постановою від 05.06.2018 відмовив ТОВ Завод Символ у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні договору купівлі-продажу через те, що ТОВ Універсал Альянс Україна не представило документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме, посвідчення договору купівлі-продажу (т.1 а.с.44).

Сторони повідомили нотаріусу, що вони не дійшли згоди з приводу укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки ТОВ Універсал Альянс Україна не надало документів, необхідних для посвідчення договору.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 100 000,00 грн забезпечувального платежу за попереднім договором, а також - 200 000,00 грн штрафу, оскільки основний договір сторони не уклали з вини відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду щодо задоволення позову ТОВ Завод Символ в частині повернення суми забезпечувального платежу та відмови у задоволенні іншої частини позову - щодо стягнення штрафу у розмірі подвійного забезпечувального платежу.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що встановивши у справі, яка переглядається, наявність у сторін договірних правовідносин з приводу авансу, суд першої інстанції безпідставно виходив з наявності правових підстав для застосування ст.1212 ЦК України у спірних правовідносинах, що призвело до помилкового висновку про задоволення позову та повернення грошових коштів як таких, що безпідставно набуті відповідачем, оскільки ТОВ Універсал Альянс Україна набуло їх як забезпечувальний платіж (аванс) на підставі попереднього договору.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

Не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи (п.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7).

Таким чином, погоджуючись з рішенням суду, колегія судів апеляційної інстанції, зазначає власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Стаття 635 ЦК України передбачає, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Умовами попереднього договору було передбачено конкретний термін укладення основного договору - не пізніше 14 робочих днів, з дня отримання продавцем забезпечувального платежу. Одночасно в п.8.1 попереднього договору визначено, що договір діє до виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за попереднім договором.

Таким чином, за правилами ст.635 ЦК України укладення попереднього договору породжує обов'язок сторін укласти в майбутньому основний договір. Єдиним зобов'язанням сторін за попереднім договором є зобов'язання укласти основний договір у певний строк (термін), обумовлений таким попереднім договором. Якщо сторони в обумовлений строк (термін) основний договір не уклали або одна зі сторін не направила іншій стороні пропозицію про його укладення, таке зобов'язання вважається припиненим (ч.3 ст.635 ЦК України).

Доказів укладання основного договору купівлі-продажу нерухомого майна у встановленому законодавством порядку сторони суду не надали, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що неукладення сторонами основного договору у строк, визначений попереднім договором, має наслідком припинення дії попереднього договору та зобов'язань між сторонами незалежно від причин неукладення основного договору.

Відповідно до ст.570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Так як договір купівлі-продажу нерухомого майна, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, а вказана договірна відомість свідчить про те, що сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана ТОВ Завод Символ грошова сума в розмірі 100 000,00 грн є авансом, який підлягає поверненню позивачу (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі №6-176цс12 та постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі №910/11491/17).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сплачені позивачем 100 000,00 грн забезпечувальної суми (авансу) за попереднім договором купівлі-продажу підлягають поверненню, оскільки в подальшому сторонами не було укладено договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач також просить стягнути 200 000,00 грн штрафу на підставі п.5.5 попереднього договору, в чому судом першої інстанції було відмовлено з підстав недосягнення сторонами умов основного договору.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірний договір у справі за правовою природою є попереднім договором, то він встановлює лише обов'язок сторін протягом певного періоду часу укласти основний договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором і будь-які інші зобов'язання сторін попереднім договором встановлюватись не можуть.

Правовою метою попереднього договору є спонукання до укладення основного договору та фіксація умов основного договору, а не виникнення будь-яких реальних зобов'язань. Оскільки основний договір сторони не уклали, усі зобов'язання за попереднім договором вважаються припиненими.

Таким чином, з моменту спливу строку, встановленого на укладення основного договору, всі зобов'язання відповідача, в т.ч. щодо сплати штрафних санкцій припинились, а позивач втратив право притягнути відповідача до такої відповідальності на підставі попереднього договору.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ТОВ Завод Символ в частині стягнення 100 000,00 грн забезпечувального платежу та відмовив у стягненні 200 000,00 грн штрафу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №911/1274/18 підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених вище, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Завод Символ має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн, про стягнення яких просив позивач за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Водночас, на користь позивача підлягає поверненню з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в розмірі 2 250,00 грн, перерахований Товариством з обмеженою відповідальністю Завод Символ платіжним дорученням №179 від 26.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №911/1274/18 ( т.2 а.с.162).

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Символ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №911/1274/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №911/1274/18 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Завод Символ надлишково сплачений останнім судовий збір в розмірі 2 250,00 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 коп., перерахований платіжним дорученням №179 від 26.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №911/1274/18.

4. Матеріали справи №911/1274/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 25.04.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська