Рішення

від 13.11.2018 по справі 2540/3207/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/3207/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" до Управління Держпраці у Чернігівській області про за участю сторін від позивача від відповідача визнання протиправною та скасування постанови Ковалюх В.М., діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги Черевко А.П., діє на підставі довіреності № 10-07/4690 від 15.08.2018 Писана О.П., діє на підставі довіреності № 10-07/6508 від 13.11.2018 У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лира-Конд (надалі також - ТОВ Лира-Конд , позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Чернігівській області (надалі також - Управління Держпраці, відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу № 25-09-023/0552/233 від 13.09.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову на підставі акту інспекційного відвідування від 22 серпня 2018 року № 25-09-023/0552, яким встановлено що у порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Із зазначеними в акті інспекційного відвідування фактами позивач не погоджується, оскільки ОСОБА_4 працює в Приватному підприємстві Сезам-С з 18.05.2017, а ОСОБА_5 працював по цивільно-правовому договору від 03.08.2018, термії дії якого закінчився 31.08.2018.

Відповідач направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується та у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, оскільки під час проведення перевірки було встановлено, що працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допущені до роботи в ТОВ Лира-Конд без укладення трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядженням про прийняття їх на роботу. ОСОБА_4 працювала в ТОВ Лира-Конд в період з 11.08.2018 по 12.08.2018, виконувала організаційно-розпорядчі функції на підприємстві, керувала певною ділянкою роботи, та була призначена бригадиром працівників ТОВ Лира-Конд . В письмовому поясненні від 20.08.2018 ОСОБА_4, зазначила, що з 2017 року вона працює на посаді бригадира 4 лінії сахарного печива у ПП Сезам-С . Бригада працює позмінно (з 08.00 до 16.00 або з 23.00 до 08.00), складається з 13 кондитерів: ТОВ Лира-Конд та ПП Сезам-С . У серпні 2018 року бригадою було відпрацьовано 6 денних та 1 нічна зміна. 03.08.2018 на посаду слюсаря-ремонтника був прийнятий ОСОБА_5, який виконував свої функції з бригадою, та викликався на роботу по мірі надходження заказів у телефонному режимі. Відповідно до пояснень від 20.08.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_4, встановлено, що виконання роботи проводиться позмінно у робочі дні із 08.00 до 16.00 або із 23.00 до 07.00 години наступного дня. Тобто для працівників підприємства чітко встановлено графік роботи, чітко визначена підпорядкованість уповноваженій особі підприємства. Також ОСОБА_5 зазначає, що кошти ще не отримував у зв'язку з тим, що 12.08.2018 о 04 год. 40 хв ранку потрапив до лікарні, так як травмував праву руку. Повідомив, що бригадира зовуть ОСОБА_11 , а прізвище не пам'ятає, так як був прийнятий на роботу 03.08.2018. Бригадир на ім'я ОСОБА_11 вела облік виконаних ним робіт. Таким чином, відповідач зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що заява про прийняття на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не подавалась, наказ про прийняття на роботу ТОВ Лира-Конд не видавався, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що згідно з табелем обліку робочого часу ПП Сезам-С за серпень 2018 року ОСОБА_4 працювала 11 серпня 2018 року - 1 годину, та 12 серпня 2018 року - 7 годин. Крім того представником позивача зазначено, що позивач не є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_5, а тому норма статті 21 Закону України Про охорону праці на нього не поширюється. Договір від 03.08.2018, який відповідач вважає трудовим, не містить будь-яких ознак трудового договору. Також представник позивача зазначає, що кондитерський цех, що розташований по вул. Пантелеймона Куліша, 85 в м. Борзна Чернігівської області знаходиться в суборенді у ПП Сезам-С , що підтверджується договором суборенди № 6 від 25.10.2017 та актом передачі в оренду основних засобів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначила, що вона відмовляється від пояснень наданих предствнику позивача під час проведення перевірки, пояснивши, що насправді вона працює не на ТОВ Лира Конд , а на ПП Сезам-С , яка знаходиться в тому ж приміщенні що і ТОВ Лира-Конд . Також зазначила, що там працюють і інші працівники. При поломці обладнення вона викликала ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні відмовився від раніше наданих пояснень, він підписував якісь документи але не знає був то договір чи ні. Також пояснив, що з ним проводили інструктаж і він десь розписувався. Крім того він отримав компенсацію за пошкодження здоров'я.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З огляду на матеріали справи 13.08.2018 до Управління Держпраці у Чернігівській області надійшло екстрене повідомлення про звернення потерпілого щодо настання нещасного випадку на виробництві, який стався 12.08.2018 на ТОВ Лира-Конд з ОСОБА_5 (а.с. 53).

Враховуючи інформацію службової записки завідувача сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_6, начальником Управління ОСОБА_7 прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ТОВ Лира-Конд щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (а.с. 54).

На підставі наказу Управління від 16.08.2018 № 234 та направлення на перевірку від 16.08.2018 № 946 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

З 20 по 22 серпня 2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 було проведене інспекційне відвідування ТОВ Лира-Конд , за результатом якого встановлені порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 22.08.2018 № 25-09-023/0552 (а.с. 56-60).

Так, в акті перевірки зазначено, що працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допущені до роботи в ТОВ Лира-Конд без укладення трудового договору, без оформлення наказу чи розпорядження про прийняття їх на роботу.

ОСОБА_4 працювала в ТОВ Лира-Конд в період з 11.08.2018 по 12.08.2018, виконувала організаційно-розпорядчі функції на підприємстві, керувала певною ділянкою роботи та була призначена бригадиром працівників ТОВ Лира-Конд .

В письмовому поясненні від 20.08.2018 ОСОБА_4 зазначила, що з 2017 року вона працює на посаді бригадира 4 лінії сахарного печива у ПП Сезам-С . Бригада працює позмінно (з 08.00 до 16.00 або з 23.00 до 08.00), складається з 13 кондитерів: ТОВ Лира-Конд та ПП Сезам-С . У серпні 2018 року бригадою було відпрацьовано 6 денних та 1 нічна зміна. 03.08.2018 на посаду слюсаря-ремонтника був прийнятий ОСОБА_5, який виконував свої функції з бригадою, та викликався на роботу по мірі надходження заказів у телефонному режимі (а.с. 71).

Між ТОВ Лира-Конд , в особі директора ОСОБА_8 (Замовник) та громадянином ОСОБА_5 (Виконавець) 03.08.2018 було укладено цивільно-правовий договір (а.с. 70).

Згідно п. 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по ремонту обладнання в кондитерському цеху в строк з 03 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію внутрішнього трудового розпорядку, немає права на одержання допомоги на соціальне страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням.

Пунктом 1.1 договору не визначено, які саме послуги по ремонту обладнання в кондитерському цеху повинні виконуватись, не визначено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та можуть бути відображені в акті їх приймання.

Відповідно до п. 3.1 договору, за невиконання або не належне виконання покладених на них зобов'язань сторони несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пояснень від 20.08.2018 ОСОБА_5, останній зазначає, що кошти ще не отримував у зв'язку з тим, що 12.08.2018 о 04 год. 40 хв ранку потрапив до лікарні, так як травмував праву руку. Повідомив, що бригадира зовуть ОСОБА_11 , а прізвище не пам'ятає, так як був прийнятий на роботу 03.08.2018. Бригадир на ім'я ОСОБА_11 вела облік виконаних ним робіт (а.с. 72).

Головний бухгалтер ТОВ Лира-Конд ОСОБА_9 в своїх поясненнях від 20.08.2018 зазначає, що ОСОБА_5 прийнятий на підприємство слюсарем-ремонтником по цивільно-правовому договору з 03.08.2018 по 31.08.2018 у зв'язку з тим, що вакансія була вільна. Так як робота повністю не була ним виконана, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 потрапив у лікарню 12.08.2018, то акт виконання робіт не складався і розрахунок за виконану роботу по договору не проводився (а.с. 73).

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 11.09.2018 винесено припис про усунення виявлених порушень № 25-09- 023/0552-0401, який цього ж дня був скерований до ТОВ Лира-Конд . Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення припис отримано позивачем 13.09.2018.

Заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І. 13.09.2018 розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 22.08.2018 № 25-09-023/0552. Розгляд справи проводився в присутності директора ТОВ Лира-Конд ОСОБА_8, який повністю погодився з викладеними в акті інспекційного відвідування порушеннями (а.с. 67).

Уповноваженими посадовими особами відповідача винесено постанову про накладення штрафу № 25-09-023/0552/233 від 13.09.2018 на ТОВ Лира-Конд у розмірі 223380 грн, яка вручена директору ТОВ Лира-Конд ОСОБА_8 13.09.2018 (а.с. 68).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а винесену Управлінням постанову незаконною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 цього КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи наведені вище норми права, суд приходить до висновку, що договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим або цивільно - правовим договором. Основною відмінністю договорів цивільно - правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України. Правова основа цивільно - правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець.

Таким чином, за цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу.

Враховуючи наявні документи, суд дійшов висновку, що цивільно - правовий договір містить ознаки трудового договору і укладений з метою приховання трудових правовідносини між сторонами, внаслідок чого ОСОБА_5 не отримав прав та гарантій, передбачених законодавством про працю.

Окремо суд звертає увагу на надані пояснення працівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час проведеного інспекційного відвідування, відповідно до яких ОСОБА_4 з 2017 року працює на посаді бригадира 4 лінії сахарного печива у ПП Сезам-С . Бригада працює позмінно (з 08.00 до 16.00 або з 23.00 до 08.00), складається з 13 кондитерів ТОВ Лира-Конд та ПП Сезам-С . У серпні 2018 року бригадою було відпрацьовано 6 денних та 1 нічна зміна. 03.08.2018 на посаду слюсаря-ремонтника був прийнятий ОСОБА_5, який виконував свої функції з бригадою та викликався на роботу по мірі надходження заказів у телефонному режимі. Виконання роботи проводиться позмінно у робочі дні із 08.00 до 16.00 або із 23.00 до 07.00 години наступного дня. Тобто для працівників підприємства чітко встановлено графік роботи, чітко визначена підпорядкованість уповноваженій особі підприємства.

Таким чином, робота ОСОБА_5 не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності підприємства, без визначення результату роботи, без конкретного обсягу роботи, вартості виконуваних робіт. Тобто, у цивільно-правовому договорі не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.

ОСОБА_5 систематично виконував певні трудові функції в ТОВ Лира-Конд відповідно до визначеного виду виконуваних робіт, у встановлений строк, що мають ознаки трудового договору. Працював у зміні із бригадою 4 лінії сахарного печива, яка залучалася до роботи у нічний час. Оплату праці за роботу у нічний час у підвищеному розмірі не отримував.

Крім того, в штатному розписі ТОВ Лира-Конд на 2018 передбачена посада слюсаря, яка на час перевірки була вакантною. Позивач уклав з ОСОБА_5 цивільно-правову угоду, предметом якої є слюсарно-ремонтні роботи.

Пунктом 2.2 Типової посадової інструкції слюсаря-ремонтника зазначено, що слюсар-ремонтник виконує ремонт, монтаж, випробування, регулювання, налагодження складного устаткування, агрегатів і машин і здає їх після ремонту.

Тобто роботи, визначені п. 1.1 цивільно-правового договору № 2 від 03.08.2018 (ремонт обладнання в кондитерському цеху) є однотипними з посадовими обов'язками штатного працівника, а саме слюсаря ТОВ Лира- Конд .

Також слід зазначити, що посада слюсаря-ремонтника за кодом КП 7233 визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 N 327, при цьому класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Пунктами 27, 28, 29 Порядку № 295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частина 5 статті 2 Закону № 877-V передбачає, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Згідно з частиною 11 статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України № 1985-IV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), зокрема, статтею 12 передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4-7 цього пункту (підпункт 3 пункту 5 Порядку № 295).

Таким чином, за інформацією про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень, Держпраці та її територіальні органи мають право проводити інспекційні відвідування.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що перевірка додержання законодавства про працю проведена відповідачем у межах дії чинного законодавства України, за наявності відповідних обставин та наданих дозволів.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами та доповненнями, справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3).

Пункт 8 Порядку передбачає, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту складає постанову про накладення штрафу. Зазначена постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами отримана позивачем 13.09.2018, про що свідчить особистий підпис директора підприємства (а.с. 68).

Враховуючи вищевикладене, в силу вимог 77 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що позивачем не спростовано вказані в акті перевірки факти порушення вимог трудового законодавства.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Лира-Конд у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю.

Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лира-Конд", вул. Ганни Барвінок, 3, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 40005617.

Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238.

Дата складення повного рішення суду - 22.11.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб