Постанова

від 14.06.2007 по справі 2-а-424/07

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

21001 м. Вінниця,   

вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 61-86-28, e-mail: admin-sud@inbox.ru

П О С Т А Н О В А

І м е н е м     Ук р а ї н и

14 червня  2007 року                                                                      

Справа № 2-а-424/07   

      Вінницький окружний адміністративний суд

                                               в

складі:  головуючого - судді Сторчака В.Ю.

    при секретарі -  Заболотній О.Д.

   за участю

представників сторін:

позивача:

ОСОБА_1. (за дорученням)

відповідача:  Васюта І.В. (за

дорученням)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну

справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Вінницькому

районі Вінницької області про стягнення недоплачених щомісячних підвищень до

пенсії, як учасника війни у розмірі 791 грн. 64 коп., -

С У Т Ь     С П О Р У:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду

України у Вінницькому районі м.Вінниці, в якій просить стягнути з Управління

пенсійного фонду України у Вінницькому районі на її користь суму недоплачених

щомісячних підвищень до пенсії, як учаснику війни у розмірі 791 грн.64коп.      Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач

зазначає, що вона є учасником війни, що підтверджується виданим їй

посвідченням, і має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ст. 15 цього Закону в редакції

Закону до 01.01.2006 року передбачено, що ветеранам війни пенсії або щомісячне

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується

замість пенсії, підвищуються учасникам війни у 

розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що з січня 2004

по січень 2006 року підвищення пенсії нараховувалось їй всупереч передбаченому

Законом розміру, виходячи з встановленого постановою Кабінету Міністрів України

№ 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних

виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за

рахунок коштів державного бюджету» - 19,91 грн.

Позивач також не погоджується з тим, що підвищення до пенсії виплачується

їй як учаснику війни в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, встановленому згідно із Законом України «Про внесення змін до

Закону  України «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціальної захисту» №2939-IV від 5 жовтня 2005 року, оскільки вважає, що в такому випадку доплата до її

пенсії здійснюється у меншому розмірі порівняно з підвищенням пенсії, яке мало

б нараховуватись, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

            В судовому засіданні представник

позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних

вимог представник позивача в судовому засіданні також пояснила, що передбачене

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

підвищення до пенсії учаснику війни повинно було нараховуватись, виходячи з

розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється відповідно до закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», а не з

розміру 19,91 грн., передбаченого постановою Кабінету Міністрів України.

Представник відповідача Васюта І.В. позовні вимоги не визнала, посилаючись

в своїх запереченнях (а. с. 16 ) на те, що Законом України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визначено такого поняття,

як мінімальна пенсія за віком для обчислення щомісячних доплат до пенсії, а

підвищення до пенсії учасникам війни, передбачене цим Законом,  правомірно здійснювалось відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року, виходячи з

розміру 19,91 грн.  В судовому засіданні

представник відповідача додатково пояснила, що з встановленого за Законами

України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком

обчислюються пенсії, які призначаються відповідно до зазначених законів, а не

передбачені іншими законодавчими актами доплати до пенсійного забезпечення. З

01.01.2004 року мінімальний розмір пенсії 

за віком визначається ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», частиною 3 цієї статті зазначено, що

мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї

статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених

згідно цього Закону (а не для розрахунку підвищень).

Крім того, позивач ставить вимогу про поновлення пропущеного строку для звернення

з позовом в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку тим що вона

дізналася по порушення свого права лише 06.04.2007 року.

Суд  вважає  не правомірними посилання позивача на

пропущення строку звернення до адміністративного суду у частині вирішення

позовних вимог, які стосуються виплат підвищення до пенсії у період з

січня  2004 року по грудень 2006 року з

наступних підстав.  Так як,  позивач отримала посвідчення учасника війни

14 листопада  2003 року, що вбачається з

наявних у справі матеріалів. Починаючи з цієї дати їй і виплачувалось

передбачене законодавством підвищення до пенсії відповідно до встановлених

постановою Кабінету Міністрів України 19,91 грн. А тому, не погоджуючись з

розмірами виплат, ОСОБА_2 могла звернутися до суду за захистом своїх порушених

прав, дізнавшись про це при отриманні пенсії.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги ОСОБА_3 щодо

стягнення сум недоплачених щомісячних підвищень до пенсії  як учаснику війни задоволенню не підлягають.

Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від  сплати судового збору звільнений відповідно

до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

            Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72,

94, 99, 100, 158-163, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

У  задоволенні позову ОСОБА_2

відмовити повністю.

Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від  сплати судового збору звільнений відповідно

до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

на апеляційне оскарження або після розгляду апеляційної скарги у випадку її

подання будь-якою зі сторін.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної

інстанції шляхом подання заяви про оскарження постанови до Вінницького

окружного адміністративного суду в 10-денний строк з дня складання постанови у

повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя/підпис/

Копія вірна

Суддя:

Секретар: