Рішення

від 20.02.2007 по справі 2-72/07

КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

СПРАВА № 2-72/07

СПРАВА № 2-72/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2007 року            Красноперекопський

міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого судді                                              Караваева К.М.

при секретарі                                                       

Буторіній Н.В., розглянувши у відкритому

судовому засіданні в місті Красноперекопську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Кримської Республіканської організації Політичної партії „Народний

Союз Наша Україна" та Політичної партії „Народний Союз Наша Україна"

про стягнення заборгованості по розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

визнання розпоря­джень незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до КРО ПП „Народний Союз Наша Україна",

вимогами за яким є стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у

розмірі 4000

грн. та моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що, розпорядженням КРО ПП

«Народний союз Наша Україна" за НОМЕР_1 вона була прийнята на посаду

консультанта виконавчого комітету Красноперекопської міської організації

Кримської Республіканської організації Політичної партії „Народний Союз Наша

Украї­на" з окладом відповідно до штатного розпису.

Позивачка вважає, що під час роботи у відповідача її право на своєчасне

отримання винагороди за виконувану ро­боту у розмірі, встановленому договором,

є порушеним відповідачем, а саме відповідачем не виплачено заробітну плату у

розмірі та строки, передбачені трудовим договором та законодавством про працю.

Розпорядженням НОМЕР_2 позивачка звільнена з посади на підставі п.1 ст.36

КЗпП України, за угодою сторін.

13.12.2006 року позивачка доповнила свої вимоги, просить суд також визнати незаконним

розпорядження КРО ПП „Народний Союз Наша Україна" НОМЕР_3, згідно якого її посадовий оклад був зменшений до мініма­льної заробітної

плати в період з 1.06.2006

року по 1.08.2006 року, посилаючись на

те, що, на порушення вимог ст. 103 ч.2 КЗПП України, про

зміну умов оплати праці її за 2 місяця до їх введення

ніхто не попередив, а про наявність такого розпо­рядження їй стало відомо під

час слухання справи у суді 11.09.2006 року.

Оскільки позивачка з 10.10.2006

року була звільнена відповідачем з підстав, передбачених

п.1 ст.36 КЗпП України, то вона просить суд стягнути з відповідача на її

користь невиплачений розрахунок при звільненні - різницю між її посадо­вим окладом і нарахованою заробітною платою з 1.06.2006 року по 10.10.2006

року у сумі 3285 грн. та

компенсацію за не­використану відпустку за період з 24.10.2005 року по 10.10.2006

року у розмірі 939,26 грн.

У судовому засіданні позивачка визначила остаточно свої позовні вимоги,

просить суд визнати незаконними розпорядження КРО ПП „Народний Союз Наша

Україна" НОМЕР_3, НОМЕР_4,

НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7

в частині зменшення її посадового окладу до мінімальної

заробітної плати в період з 1.06.2006 року по 10.10.2006 року, стягнути різницю між посадовим окладом і нарахованою позивачці

заробітною платою у сумі 3285

грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 862,72 грн., згідно представленого нею розрахунку.

Також позивачка збільшила свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди до

розміру її посадового окла­ду- 1190 грн.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був пропущений строк для подачі позову в

частині визнання розпоря­дження КРО ПП „НСНУ" НОМЕР_3 незаконним з поважних причин, то вона, крім того, просить суд поновити їй

даний строк.

Представник відповідача Алієв В.В. до суду не з'явився, будучи раніше

допитаний судом, заперечує проти задо­волення позовних вимог, мотивуючи свої

заперечення тим, що витрати на утримання КРО ПП „Народний Союз Наша

Україна" здійснювалися у межах кошторису, який діяв до 31.03.2006 року.

Після цього кошторис на утримання організації вищою ланкою Партії не

затверджувався, у зв'язку з чим випла­та заробітної плати працівників КРО ПП

„Народний Союз Наша Україна" повинна бути за рахунок Політичної Партії

„Народний Союз Наша Україна", а не її територіальної організації, у

зв'язку з чим КРО ПП „Народний Союз Наша Укра­їна" на забезпечення

виконання своїх обов'язків по оплаті праці робітникам направлявся лист на

адресу голови Центра­льного виконавчого комітету ПП „Народний Союз Наша

Україна".

Заперечення проти позовних вимог представником відповідача Алієвим В.В.

мотивуються також тим, що по­зивачкою не було виконано умов трудового договору

щодо виконання функцій консультанта, що підтверджується розпорядженнями НОМЕР_3, НОМЕР_4,

НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7

Внаслідок вказаного, КРО ПП „Народний Союз Наша Україна", відповідно

до норм ст. 111

КЗпП України, проведено перерахунок заробітної плати

позивачки за період з 01.06.2006

року по 10.10.2006 року, виходячи, з розмі­ру

окладу, який дорівнює мінімальній заробітній платі, встановленій законодавством

України.

З 10.10.2006

року позивачка звільнена з підстав ст.36 п.1 КЗпП

України, за угодою сторін.

Враховуючи, що під час розгляду справи був проведений розрахунок з

позивачкою, розмір якого було обчис­лено КРО ПП „НСНУ" з урахуванням вищевказаних

розпоряджень, у тому числі і компенсація за невикористану відпус­тку, то Алієв

В.В. вважає вимоги позивачки по стягненню сум необгрунтованими.

На думку представника КРО ПП „НСНУ" Алієва В.В. ніяких порушень щодо

нарахування та виплати розра­хунку не було допущено, у зв'язку з чим підстав

для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди не має.

В частині визнання розпоряджень КРО ПП „НСНУ" незаконними Алієв В.В.

також позов не визнає, посилаю­чись на те, що вони були видані компетентною

посадовою особою відповідно до вимог чинного трудового законодав­ства України

та Статуту ПП „НСНУ".

За клопотанням представника відповідача Алієва В.В. до участі у справі

притягнуто Політичну партію „На­родний Союз Наша Україна" як

співвідповідача.

Представник співвідповідача ПП „Народний союз „Наша Україна", Філенко

І.В., у судове засідання не з'явився, просить розглянути справу у його

відсутність, при цьому заперечує проти притягнення ПП „НСНУ" у якості

співвідповідача, посилаючись на те, що КРО ПП «НСНУ» є самостійним суб'єктом

господарювання з повним обсягом прав і обов'язків, визначених Цивільним

кодексом України, Господарським кодексом України та Кодексом закбнів про працю

України для юридичної особи. КРО ПП «НСНУ» самостійно веде

фінансово-господарську діяльність, а також здійснює організаційно-технічне

забезпечення функціонування відповідної організації Партії.

Представник співвідповідача посилається на те, що роботодавцем, згідно

законодавства України, для співро­бітників Красноперекопської міської

організації Партії є саме КРО ПП «НСНУ» яка й повинна нести відповідальність за

невиплату заробітної плати.

Крім того, відповідно до п.8.2 Статуту Партії, організації Партії, що мають

статус юридичної особи, несуть самостійну фінансову та іншу відповідальність за

свою діяльність і не несуть відповідальності за зобов'язання одне одного та

будь-яких інших юридичних осіб.

У зв'язку з вищевикладеним, представник співвідповідача вважає, що ПП

„НСНУ" є неналежний відповідач по справі, а тому у позиві ОСОБА_1 до

Партії слід відмовити.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи,

вважає за необхідне позов задо­вольнити частково.

Відповідно до статті 21

КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і

власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за

якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з

підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства,

установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати

працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необ­хідні для

виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і

угодою сторін.

Статтею 24

КЗпП України зазначено, що укладення трудового договору

оформляється наказом чи розпоряджен­ням власника або уповноваженого ним органу

про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до розпорядження НОМЕР_1 позивачка прийнята на посаду

консультанта виконавчо­го комітету Красноперекопської міської організації

Кримської Республіканської організації Політичної партії „Народ­ний Союз Наша

Україна" з окладом відповідно до штатного розпису.

Розпорядженням НОМЕР_8 посади консультантів районних та міських, районних у міс­тах організацій

партії з 01.10.2006

року скорочено.

Розпорядженням НОМЕР_2 позивачка звільнена з посади на підставі п.1 ст.36

КЗпП України, за уго­дою сторін.

Згідно з п.1.1 Статуту Політичної партії „Народний Союз Наша Україна"

(Статуту), Партія є неприбутковим добровільним об'єднанням громадян, що діє

відповідно до Конституції України, законодавства України, цього Стату­ту та

Програми Партії.

Відповідно до статті 4

Закону України „Про оплату праці" об'єднання

громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з

їх статутами.

Пунктом 5.5.13

Статуту визначено, що Джерелами коштів і майна

регіональної організації Партії є членські внески та добровільні пожертви

українських громад та юридичних осіб.

Згідно п.п.7.4, 7.5

Статуту оплата праці та заохочення працівників може

здійснюватися також за рахунок гро­шових коштів Партії, функції з оперативного

господарського управління якими здійснюють виконавчі органи органі­зацій

партії, згідно з положенням про порядок використання коштів та майна Партії.

Пунктом 5.5.1

Статуту Партії передбачено, що після реєстрації

регіональна організація Партії набуває статусу юридичної особи у встановленому

законодавством порядку.

На час розгляду справи Кримська Республіканська організація Політичної

партії „Народний Союз Наша Укра­їна" є зареєстрованою як юридична особа,

має свою печатку та рахунки у банківській установі.

Статтею 96

Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа

самостійно відповідає за своїми зобо­в'язаннями.

Враховуючи вимоги зазначених статей, суд приходить до висновку про

наявність між позивачкою та КРО ПП „Народний Союз Наша Україна" трудових

правовідносин та порушення відповідачем права позивачки на винагороду за

виконану нею роботу у розмірі посадового окладу, встановленого відповідно до

штатного розкладу.

Доводи представника відповідача про встановлення зобов'язання щодо витрат

на оплату праці за рахунок вищої ланки Партії, суд вважає необгрунтованими,

оскільки трудовий договір укладено між позивачкою та КРО ПП „Народний Союз Наша Україна", яка є юридичною особою, через що, відповідно до статті 96 ЦК України, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно штатному розпису виконавчого комітету Красноперекопської міської

організації у Кримській республі­канській організації Політичної партії

«Народний Союз Наша Україна», затвердженому розпорядженням Голови Цент­рального

виконавчого комітету Політичної партії «Народний Союз Наша Україна» НОМЕР_9,

розмір посадового окладу позивачки при укладенні трудового договору складав 1190 гривень.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) нарахована

заробітна плата (дохід) позивачці у січні-травні місяцях 2006 року складала 1190

гривень за місяць.

Відповідно до статті 21

Закону України „Про оплату праці", розмір заробітної

плати може бути нижчим за вста­новлений трудовим договором та мінімальний

розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення

продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством

причин, які мали місце .з вини пра­цівника.

Статтею 22

Закону України „Про оплату праці" встановлено, що

суб'єкти організації оплати праці не мають пра­ва в односторонньому порядку

приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені

законодав­ством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до статті 103

КЗпП України та статті 29 Закону України „Про оплату праці" про нові або зміну дію­чих умов

оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен

повідомити працівника не піз­ніш як за два місяці до їх запровадження або

зміни.

Враховуючи вимоги статей 103 КЗпП України та статей 21, 22, 29 Закону України „Про оплату праці", суд визнає обґрунтованими доводи

позивачки в частині неправомірності зменшення розміру окладу позивачки у період

з 01.06.2006

року по 10.10.2006 року, й визнання

незаконними розпоряджень КРО ПП „Народний Союз Наша Україна" НОМЕР_3, НОМЕР_4,

НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, оскільки відповідачем не доведено суду й не надано переконливих доказів

невиконання позивачкою обов'язків консультанта.

Підстави для встановлення позивачці окладу у меншому розмірі, ніж

встановлений при укладенні трудового дого­вору, які викладені у оскаржуваних

позивачкою розпорядженнях, суд вважає такими, що не відповідають вимогам статті

21 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до п.п.5.5.12 Статуту ПП „НСНУ" затвердження структури та

штатного розкладу виконавчого комі­тету районної, районної у місті, міської

організацій Партії належить виключно до компетенції Голови центрального ви­конавчого

комітету Партії.

До компетенції керівника виконавчого комітету регіональної організації

Партії належить лише подання пропо­зицій щодо структури та штатного розкладу

відповідних виконавчих комітетів, для їх затвердження Головою Централь­ного

виконавчого комітету Партії.

Враховуючи, що розпорядження щодо зміни розміру посадового окладу позивачки

прийнято особою, яка не має повноважень на прийняття вказаного рішення, за

відсутності підстав, передбачених статтею 21 Закону України

«Про оплату праці», суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних

вимог щодо визнання вищезазначених розпоря­джень незаконними.

Відсутність об'ємів роботи для консультантів організацій ПП „НСНУ"

викликана відсутністю надходжень гро­шових коштів від Центрального виконавчого

комітету ПП «НСНУ» для фінансування районних й міських організацій, вказана у

розпорядженні НОМЕР_8, свідчить про відсутність вини позивачки у незабезпеченні

виконання іншого об'єму роботи, ніж виконаний нею, та неможливість зміни діючих

умов оплати праці в бік погіршення.

Приймаючи до уваги, що про наявність розпорядження КРО ПП „Народний Союз

Наша Україна" НОМЕР_3 позивачці стало відомо лише під час судового розгляду справи, 11.09.2006 р., та ту обставину що з 15.09.2006

року по 28.11.2006 року позивачка

знаходилася за межами міста, у Волинській області, де здійснювала до­гляд за

хворим родичем, суд вважає за необхідне, згідно вимог ст.233 КЗпП України,

поновити позивачці строк для оскарження вказаного розпорядження.

Наявність причин, передбачених статтею 21 Закону України

„Про оплату праці", які потягли за собою змен­шення посадового окладу

позивачки і мали місце з її вини, суду відповідачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про допущення відповідачем

порушень в оплаті праці позивач­ки в період з 01.06.2006 р. по 10.10.2006

року, а саме прийняття в односторонньому порядку рішення

з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством;

встановлення розміру заробітної плати позивачки у розмірі нижчому за

встановлений трудовим договором за відсутності вини працівника; неповідомлення

працівника про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення за два місяці до

їх запровадження або зміни.

Відповідно до розрахунку компенсації за невикористану відпустку, складеної

на замовлення позивачки головним бухгалтером ПП «Услуга» ОСОБА_2,

розмір вказаної компенсації складає 1027 гривень 60

копійок.

Доводів щодо неправильності вказаного розрахунку, а також обґрунтувань його

неповноти, суду відповідачем не надано.

Згідно з розрахунковим листком по заробітній платі ОСОБА_1 за жовтень 2006 p., розмір компенсації за

не­використану відпустку (відпускні) склав 600 гривень 62 копійки.

Факт отримання даної компенсації позивачка не оспорює.

Відповідно до пояснень представника відповідача розмір компенсації за

невикористану відпустку встановлено по­зивачці з урахуванням розміру посадового

окладу, встановленого оскаржуваними позивачкою розпорядженнями.

Приймаючи до уваги, що розпорядження відповідача щодо зміни розміру

посадового окладу позивачки прийнято з порушенням вимог законодавства про

працю, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку нарахуван­ня

позивачці компенсації за невикористану відпустку.

При визначенні суми заробітної плати, яка належить виплаті позивачці, суд

виходить з наступного:

1) різниця між посадовим окладом позивачки (1190 грн.),

встановленим трудовим договором і посадовим окладом, встановленим у червні

місяці 2006

p., відповідно до

розпорядження НОМЕР_3, у розмірі 350 грн., скла­дає 840 грн. (1190 грн-350 грн.=840грн.);

2) різниця між посадовим окладом позивачки (1190 грн.) і посадовим окладом,

встановленим, відповідно до розпо­ряджень НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, у

розмірі 375 грн., складає 815 грн. (1190 грн. - 375 грн. =

815 грн.). Тривалість зазначеного порушення складає 3 місяці -з 01.07.2006

року по 01.10.2006 року. Сума неотриманих

позивачкою коштів складає 2445 гривень (815 грн.* З міс. =

2445 гривень);

3) різниця між сумою, яка підлягає виплаті позивачці, виходячи з посадового

окладу у розмірі 1190

грн. і посадо­вим окладом, встановленим, відповідно до

розпоряджень НОМЕР_7 у розмірі 375 грн. за період З 01.10.2006 р. по 10.10.2006

р. складає 237,75 грн. (1190 грн/21 добу 6 робочих днів - 102,27 грн. = 237,75 грн.);

4) різниця між розміром компенсації відповідно до розрахунку, наданого

позивачкою (1027.60 грн.) та компе­нсацією, яку виплачено позивачці (600,62

грн.) складає 426,98 грн. (1027,60 грн. - 600,62 грн. = 426,98 грн.).

Загальна сума коштів, недонарахованих позивачці в результаті допущених

відповідачем порушень, склала 3949,73 гривень (2445 грн. + 840 грн. + 237,75 грн. + 426,98 грн. = 3949,73 грн.).

Оцінивши здобуті та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,

суд дійшов висновку про те, що від­повідачем були порушені відносно позивачки

законні права на оплату її праці, що призвело до її моральних страждань.

Відповідно до статті 237-1

КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим

ним органом мора­льної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його

законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих

зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачкою надано докази, які підтверджують понесені нею моральні

страждання, а саме зміни психоемоцій­ного стану здоров'я позивачки, яке потягло

звернення її до лікаря, що підтверджується довідкою лікаря від 03.07.2006 року.

Суд вважає доведеним позивачкою тимчасову втрату нормальних життєвих

зв'язків, та необхідність додатко­вих зусиль позивачки по організації свого

житті, забезпеченню виховання та забезпечення неповнолітньої дитини по­зивачки.

Порушення законних прав позивачки, що призвели до моральних страждань,

втрату нормальних життєвих зв'язків судом встановлено, що є підставою для

покладення відповідальності на відповідача.

Оцінюючи у грошовому виразі рівень моральних страждань позивачки, виходячи

з тривалості часу порушень, ступеня вини відповідача, суд вважає за можливе

відшкодувати позивачки суму у розмірі 500 грн. як

компенсацію мо­ральних страждань.

З урахування викладеного, у позові до ПП „НСНУ" слід відмовити.

Доводи представника КРО ПП „НСНУ" про те, що законними підставами для

зменшення посадового окладу позивачки,, до рівня

мінімальної заробітної плати є положення, яки містяться в ст.111 КЗпП України, а саме -

неви­конання ОСОБА_1 своїх трудових обов"язків, суд

визнає необгрунтованими, оскільки положення цей статті стосуються працівників,

яким встановлена норма виробітку, а обов'язки юрисконсульта не передбачають

встановлен­ня таких норм.

Відповідно до ст..88

ЦПК України, судові витрати по справі повинні бути

покладені на КРО ПП „НСНУ". Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209,

212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 103, 111, 231, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.21,22,29 Закону України „Про

оплату праці", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кримської Республіканської організації Політичної партії

„Народний Союз Наша Україна" про визнання незаконними розпоряджень,

стягнення заборгованості по заробітній платі та від­шкодування моральної шкоди,

задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження розпорядження КРО ПП „Народний Союз

Наша Україна" НОМЕР_3.

Визнати незаконними розпорядження КРО ПП „Народний Союз Наша Україна" НОМЕР_3, НОМЕР_4,

НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 в час­тині зменшення

посадового окладу ОСОБА_1 до мінімальної заробітної плати.

Стягнути з КРО ПП „Народний Союз Наша Україна", р/р 2600700145826, філія ВАТ „Укрексімбанк" м.Ялта, МФО 324786 ЕДРПОУ 33656538,

на користь ОСОБА_1 4449,73 грн, у т.ч.

заробітну плату у розмірі 3949,73 гривень та суму у відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Вказана сума заробітної плати підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за

вирахуванням суми податку з до­ходів фізичних осіб і інших обов'язкових

платежів.

Стягнути з КРО ПП „Народний Союз Наша Україна" у

дохід держави судовий збір у розмірі 51

грн.

Стягнуті з КРО ПП „Народний Союз Наша Україна" ЗО

грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Красноперекопському

міськрайонному суді, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 37319012000604 Управління

Держказначейства в АР Крим МФО 824026

ЗКПО 26273942, одержувач

- Управління ДСА

України в АР Крим, призначення платежу -

оплата за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Краснопере­копському

міськрайонному суді.

У решті частини позовних вимог ОСОБА_1, у тому числі у

позові до Політичної партії „Народний Союз На­ша Україна", відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до

Апеляційного суду АР Крим через Красноперекоп-ський міськрайонний суд АР Крим

шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеля­ційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: