Постанова

від 20.11.2018 по справі 761/25362/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 761/25362/16-ц

Апеляційне провадження 22-ц/824/246/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А, Мазурик О.Ф.

при секретарі Булах А.А.

сторони

позивач Київський міський центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів

відповідач Член Національної спілки художників України ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу члена Національної спілки художників України ОСОБА_4 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Гуменюк А.І., у справі за позовом Київського міського центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів до члена Національної спілки художників України ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент комунальної власності м. Києва про зобов'язання звільнити об'єкт нерухомого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди,

в с т а н о в и л а :

у/н справи № 761/25362/16-ц № а/п 22-ц/824/246/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. у липні 2016 року Київський міський Центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів звернувся до суду з позовом до члена Національної спілки художників України ОСОБА_4, в якому просив зобов'язати останню звільнити об'єкт нерухомого майна, зокрема, частину нежитлового приміщення загальною площею 46,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 20.12.2012 № 998.

В обґрунтування позову зазначав, що 20.12.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), членом Національної спілки художників України ОСОБА_4 та Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів укладено договір № 998 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду, а саме частини нежитлового приміщення загальною площею 46,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення творчої майстерні художника, строком дії з 20.12.2012 до 18.12.2015. У зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, він звертався до відповідача із проханням звільнити орендоване нежитлове приміщення та підписати акт прийому - передачі, однак остання ігнорує його звернення.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2017 позов задоволено. Зобов'язано члена Національної спілки художників України ОСОБА_4 звільнити частину нежитлового приміщення, загальною площею 46,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням строку дії договору № 998 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.12.2012. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.03.2018 у задоволенні заяви члена Національної спілки художників України ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, член Національної спілки художників України ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не звернув уваги на те, що пунктом 9.7 договору оренди сторони обумовили, що договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то на правовідносини сторін за договором поширюється дія Закону України Про оренду державного та комунального майна .Суд не врахував, що, у встановлений п. 9.7 договору та ч. 2 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна строк, сторони договору не заявляли про припинення договору або зміну його умов, вона не отримувала повідомлень такого змісту, не отримувала листів, на які посилається позивач, а тому цей договір є продовженим та той самий строк і на тих самих умовах.Доказів направлення листів, на які посилається позивач не надано. Суд не врахував її переважне право на укладення договору оренди на новий строк та на те, що вона виконувала умови договору оренди. У 2014 році нею за власний рахунок було здійснене поліпшення орендованого майна, а саме: проведений ремонт даху та стелі в будинку АДРЕСА_1, поновлена в'їзна брама до двору будинку 36-В та 36-Б, виконані роботи по благоустрою подвір'я, що дозволило започаткувати роботу гуртка художньої творчості інвалідів, що підтверджується актом про прийняття-передачі виконаних робіт від 02.10.2014 та висновком орендаря і орендодавця про виконання договору оренди буд. АДРЕСА_1 у м. Києві від 02.10.2014, згідно з яким Київський міський центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів вважає доцільним продовжити договір оренди на наступний термін. Крім того, ані позивач, ані орендодавець не повідомляли неї про свої наміри використовувати майно для власних потреб у визначений ч. 3 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального-майна строк, а саме - не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Акт про те, що вона не використовує майно за призначенням складено без її участі та без огляду приміщення, а тому не є належним доказом. Вважає, що суд мав застосувати до даних правовідносин ст. 777 ЦК України, ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Ябурова О.В. просить залишити заочне рішення суду без змін, а скаргу без задоволення. Зазначає, що орендоване майно є комунальною власністю, а позивач є балансоутримувачем будівлі на АДРЕСА_1 на підставі розпорядження КМДА від 08.11.2001 № 2382, наказу головного управління комунальної власності м. Києва від 13.02.2006 та акту приймання-передачі нежилого будинку по АДРЕСА_1. Законом, який регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями майна, що перебуває у комунальній власності, є Закон України Про оренду державного та комунального майна .Позивач діяв чітко у відповідності до вказаного Закону, а саме ч. 3 ст. 17, тобто не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення дії договору, попередив орендаря про те, що має намір використовувати зазначене приміщення для власних, особистих цілей. Позивач здійснив попередження про намір розірвати договір шляхом надсилання поштою листа № 051/029-283 від 15.09. 2015 про не продовження терміну дії договору оренди на адресу реєстрації відповідача, яка вказана в договорі оренди. Крім зазначеного листа-повідомлення позивачем також направлялись відповідачу інші листи про не продовження дії договору, а саме лист № 062/07/19-13832 від 16.12.2015. Позивач також протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди, а саме 25.02.2016 листом №051/029-69, знову письмово повідомив відповідача про небажання продовжувати дію договору, тим самим виконав норми статті 764 ЦК України та п. 2 ст.17 Закону. Також відповідач була повідомлена про намір не продовжувати з нею договір оренди листом Департаменту комунальної власності КМДА №062/07/19-13832 від 16.12.2015.Крім того, разом з укладеним договором № 998 від 20.12.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, де орендодавцем була відповідач, член національної спілки художників України ОСОБА_4, було також укладено другий договір № 999 від 20.12.2012 на іншу частину цього приміщення з іншим членом національної спілки художників України. Строки дії обох договорів були однаково обмежені терміном до 18.12.2015. При однакових обставинах справа № 761/25371/16-ц за позовом Київського міського Центру соціальної. професійної та трудової реабілітації інвалідів до члена національної спілки художників України про виселення розглядалась судами всіх інстанцій аж до Верховного Суду. Врешті постановою Верховного суду від 11.04.2018 у справі № 761/25371/16-ц (провадження № 61-629св17) касаційна скарга відповідача була залишена без розгляду, а рішення Шевченківського районного суду від 19.06.2017 та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 23.11.2017 без змін. Судом було вирішено виселити орендаря з частини орендованого приміщення.

У судовому засіданні представники відповідача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача Ябурова О.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у її відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів Апеляційний суд Київської області та Апеляційний суд міста Києва здійснювали правосуддя до початку роботи Київського апеляційного суду.

21.06.2018 Київський апеляційний суд зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на виконання Указу Президента Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017, а з 03.10.2018 Київський апеляційний суд розпочав свою роботу.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), членом Національної спілки художників України ОСОБА_4 та Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів укладено договір № 998 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду: частини нежитлового приміщення зальною площею 46,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення творчої майстерні художника, строком дії з 20.12.2012 по 18.12.2015 та підписано акт приймання-передачі майна, згідно з яким Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передало, а ОСОБА_4 прийняла в орендне користування згідно з договором оренди частину приміщення, що перебуває на балансі Київського міського Центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів, загальною площею 46,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення творчої майстерні художника.

Відповідно до пунктів 7.6, 9.1, 9.4 договору оренди, договір є укладеним з моменту підписання його сторонами, тобто з 20 грудня 2012 та діє до 18 грудня 2015. У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. Договір припиняється, в тому числі, в разі закінчення строку дії, на який його було укладено.

Згідно з п. 4.15 договору оренди, орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному намірі орендної плати.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із листами про припинення договору оренди, у зв'язку із закінченням строку його дії та повернення відповідачем об'єкту оренди за актом приймання-передачі позивачеві.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не реагує на звернення позивача та не вчиняє дій щодо передачі об`єкта оренди та підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди за договором оренди у зв'язку із закінченням строку дії останнього.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.11.2001 № 2382 Про передачу основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва , за Київським міським Центром роботи з інвалідами на праві оперативного управління було закріплено нежилий будинок АДРЕСА_1.

Згідно з Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 13.02.2006 року № 37 Про закріплення майна за Київським міським центром роботи з інвалідами , за Київським міським центром роботи з інвалідами на праві оперативного управління закріплено основні засоби на АДРЕСА_1, зокрема нежилий будинок.

Договір оренди, який є предметом розгляду у даній справі укладено 20.12.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), членом Національної спілки художників України ОСОБА_4 та Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів строком до 18.12.2015.

Позивач є балансоутримувачем спірного нежитлового приміщення та не надав згоди на пролонгацію договору оренди.

Доводи апеляційної скарги, що у висновку орендаря та орендодавця про виконання договору оренди вказано на те, що позивач вважає за доцільне після закінчення терміну дії договору продовжити його на наступний термін не свідчить про пролонгацію договору, оскільки по - перше такий висновок було складено 02.10.2014, а по - друге договір є трьохстороннім та Департамент комунальної власності м. Києва не надавав згоду на продовження строку договору.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється, в тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.1 ст. 27 цього Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки строк договору оренди закінчився та сторони у встановленому законом порядку не погодили питання про його продовження висновки суду про законність та обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке є предметом договору є правильними.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, наймач, який виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку має преважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк (ч. 1 ст. 777 ЦК).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Разом з тим позивач за обставинами справи встановлено, що не має наміру надалі здавати спірне нежиле приміщення в оренду, таких доказів матеріали справи не містять, а вказує на необхідність використання майна для власних потреб.

У цьому разі суд не повинен встановлювати для яких саме потреб власнику необхідне майно, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не була попереджена про те, що договір оренди на новий строк не буде продовжено та про необхідність звільнення спірного приміщення спростовуються матеріалами справи, а саме листом Департаменту комунальної власності м. Києва від 10.12.2015, листом Київського міського центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів від 15.09.2015 (а.с. 18,19). З листа Департаменту комунальної власності м. Києва від 10.12.2015 вбачається, що відповідач зверталася з питанням щодо продовження терміну дії договору оренди, проте в цьому їй було відмовлено.

До того ж часу подачі даного позову пройшло більш двох років, проте спірне приміщення відповідач не звільнила.

Будь - яких доказів наявності правових підстав після 18.12.2015 на користування спірним приміщенням відповідач не надала.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу Члена Національної спілки художників України ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 21.11.2018.

Головуючий

Судді