Постанова

від 08.08.2019 по справі 761/25362/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 761/25362/16-ц

провадження № 61-1904св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Київський міський центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів,

представники позивача: Петренко Юлія Олександрівна, Ябурова Олена Василівна

відповідач - член Національної спілки художників України ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа - Департамент комунальної власності м. Києва,

представники третьої особи: Костюк Оксана Миколаївна , Тетерятник Ольга Вікторівна ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу члена Національної спілки художників України Щербак Олени Вікторівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді Гуменюк А. І. від 02 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф. від 20 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року Київський міський центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів звернувся до суду з позовом до члена Національної спілки художників України ОСОБА_5 , в якому просив зобов`язати останню звільнити об`єкт нерухомого майна, зокрема, частину нежитлового приміщення загальною площею 46,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди від 20 грудня 2012 року № 998.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 грудня 2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), членом Національної спілки художників України ОСОБА_5 та Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів укладено договір № 998 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду, а саме частини нежитлового приміщення загальною площею 46,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , для розміщення творчої майстерні художника, строком дії з 20 грудня 2012 року по 18 грудня 2015 року. У зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, він звертався до відповідача із проханням звільнити орендоване нежитлове приміщення та підписати акт прийому-передачі, однак остання ігнорує його звернення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року позов задоволено. Зобов`язано члена Національної спілки художників України ОСОБА_5 звільнити частину нежитлового приміщення, загальною площею 46,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_6, у зв`язку із закінченням строку дії договору № 998 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 20 грудня 2012 року. Вирішено питання про судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не реагує на звернення позивача та не вчиняє дії щодо передачі об`єкта оренди та підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди у зв`язку із закінченням строку його дії.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу члена Національної спілки художників ОСОБА_5. залишено без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про задоволення позову, зазначив про те, що оскільки строк договору оренди закінчився та сторони у встановленому законом порядку не погодили питання про його продовження, то висновки місцевого суду про законність і обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке є предметом договору правильні.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2019 року член Національної спілки художників України ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки у встановлений пунктом 9.7 договору та частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна строк, сторони договору не заявили про припинення договору або зміну його умов, повідомлень такого змісту позивач на її адресу не надсилав, листів, на які посилається позивач, вона не отримувала, а тому, відповідно до умов договору та зазначених норм Закону, цей договір є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Висновки судів попередніх інстанцій про припинення договору оренди не ґрунтуються на належних і допустимих доказах.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У березні 2019 року на адресу Верховного Суду від Київського міського центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів надійшов відзив на вищезазначену касаційну скаргу, у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено відсутність будь-яких правових підстав для користування спірним приміщенням відповідача після 18 грудня 2015 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року вказану справу витребувано із Шевченківського районного суду м. Києва № 761/25362/16-ц. Зупинено виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 20 грудня 2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), членом Національної спілки художників України ОСОБА_5 та Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів укладено договір № 998 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду: частини нежитлового приміщення загальною площею 46,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , для розміщення творчої майстерні художника, строком дії з 20 грудня 2012 року по 18 грудня 2015 року та підписано акт приймання-передачі майна, згідно з яким Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передало, а ОСОБА_5 прийняла в користування згідно з договором оренди частину приміщення, що перебуває га балансі Київського міського Центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів загальною площею 46,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 для розміщення творчої майстерні художника.

Відповідно о пунктів 7.6., 9.1, 9.4 договору оренди, договір є укладеним з моменту підписання його сторонами, тобто з 20 грудня 2012 року та діє до 18 грудня 2015 року. У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння шкоди, з урахуванням зносу за період дії договору оренди. Договір припиняється, в тому числі, в раз закінчення строку дії, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 9.7 вказаного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Позивачем прийнято рішення про відмову в пролонгації вищевказаного договору та здійснено попередження про це відповідача, шляхом направлення листів на її адресу.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 759 ЦК України, за договором найму оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша статті 785 цього Кодексу).

Відповідно до частини другої, третьої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин справи про те, що позивач не має наміру надалі здавати спірне нежиле приміщення в оренду, а вказує на необхідність використання майна для власних потреб, суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність користування відповідачем майном після 18 грудня 2015 року.

Додаткової угоди до договору від 20 грудня 2012 року про продовження дії останнього у відповідності до положень пункту 9.7 цього договору сторонами не укладалось.

Аргументи касаційної скарги про те, що відповідач не була попереджена про те, що договір оренди на новий строк не буде продовжено та про необхідність звільнення спірного приміщення спростовуються матеріалами справи, а саме листом Департаменту комунальної власності м. Києва від 10 грудня 2015 року, листом Київського міського центру соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів від 15 вересня 2015 року. З листа департаменту комунальної власності м. Києва від 10 грудня 2015 року вбачається, що відповідач зверталася з питанням щодо продовження дії договору оренди, проте в цьому їй було відмовлено.

Оскільки переважне право на укладення договору оренди на новий строк відповідачем не реалізовано в порядку встановленому статтею 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обгрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року було зупинено виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Оскільки оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу члена Національної спілки художників України Щербак Олени Вікторівни залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун