Постанова

від 23.11.2018 по справі 922/1755/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2018 р. справа №922/1755/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС , м. Харків на рішення господарського суду Харківської області ухваленого 22.08.2018р. (повний текст підписано 27.08.2018р.) у м. Харкові у справі №922/1755/18 (суддя Светлічний Ю.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа , м. Харків про стягнення 16569,09грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Приватне акціонерне товариство ХЕМЗ-ІРЕС , м. Харків (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа , м. Харків (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 16569,09грн., у тому числі:

- 10968,00грн. заборгованості зі сплати орендних платежів за договором оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. за грудень 2017р.;

- 1734,31грн. компенсаційних витрат за спожиту електричну енергію за грудень 2017р.;

- 1625,66грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. за період з 05.01.2018р. по 20.06.2018р.;

- 479,12грн. інфляційної індексації, нарахованої за період січень-квітень 2018р.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2018р. відкрито провадження у справі №922/1755/18 та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.08.2018р. (повний текст підписано 27.08.2018р.) у справі №922/1755/18 у задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС , м. Харків відмовлено в повному обсязі.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту своєчасного повідомлення Відповідачем Позивача як Орендодавця про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р., враховуючи неможливість користування орендованим приміщенням (лист Відповідача №016/2 від 30.10.2017р. з відміткою про отримання 30.10.2017р.) та того, що означений договір оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. є розірваним, а приміщення, які були надані в оренду, повернуті Орендодавцю 30.11.2017р. за актом прийому-передачі, підписаного згідно з п.9.2 договору в односторонньому порядку, а отже підстави для нарахування орендної плати за грудень 2017р. відсутні. Означене також зумовило відмову у задоволені позовних вимогах про стягнення компенсації спожитої електричної енергії за грудень 2017р., заявленої суми пені та інфляційної індексації.

ІІ. ОСОБА_5 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Приватне акціонерне товариство ХЕМЗ-ІРЕС , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018р. у справі №922/1755/18 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Підставою для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає безпідставне та необґрунтоване прийняття судом, в якості належного доказу на підтвердження вчинення Позивачем перешкод у користуванні Відповідачем орендованим майном, заяву останнього, викладену у листі №016/2 від 30.10.2017р. про розірвання договору оренди №33-3 від 01.09.2017р., незважаючи на відсутність доказів надсилання чи вручення цього листа уповноваженому працівнику Позивача.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа , в межах визначеного апеляційним судом строку, наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення, зазначаючи, що:

- суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про існування обставин, передбачених у п.8.1.5 договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р., на які посилався Відповідач у листі №016/2 від 30.10.2017р. про розірвання означеного договору оренди;

- твердження Позивача щодо відсутності повноважень у ОСОБА_6 на отримання листа №016/2 від 30.10.2017р. є необґрунтованим, оскільки згідно з даними офіційного сайту Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС в мережі Інтернет станом на 22.08.2018р. ОСОБА_6 зазначена як секретар-референт, що свідчить про наявність у неї повноважень на прийняття кореспонденції для керівництва Позивача.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2018р. у справі №922/1755/18 (колегія суддів: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_7, судді Терещенко О.І., Слободін М.М.) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС на рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018р. та призначено розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

10 . Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України для справи №922/1755/18.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018р., враховуючи Указ Президента України №295/2018 від 28.09.2018р. Про переведення суддів , повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду було оприлюднено в газеті Голос України №185 (6940), а отже Харківський та Донецький апеляційні господарські суди припинили здійснювати правосуддя.

Приписами ч.ч.5 та 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

11. Розпорядженням Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018р. Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів , у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом, доручено відділу документального забезпечення та контролю здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Харківського апеляційного господарського суду до, зокрема, Східного апеляційного господарського суду.

12. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2018р. у справі №922/1755/18 та з урахуванням прийнятого в порядку ч.3 ст.32 Господарського процесуального кодексу України зборами суддів Східного апеляційного господарського суду рішення про персональний склад постійних колегій суддів сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_1 та судді Пушай В.І. і ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст.8 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

13. Ухвалою від 11.10.2018р. вказана судова колегія прийняла справу №922/1755/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначила розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження. При цьому, заяви Позивача б/н б/д (а.с.92) та б/н від 25.10.2018р. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи до уваги судовою колегією не приймаються з підстав зазначених вище, а також через їх надходження до апеляційного суду вже після винесення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2018р.

14. Враховуючи викладене в п.п.8-13 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

15. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

16. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 01.09.2017р. між Приватним акціонерним товариство ХЕМЗ-ІРЕС (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа (Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №33/3 (договір - а.с.а.с.10-13), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець зобов'язується надати нежитлові приміщення у тимчасове користування (в оренду) Орендарю у стані, що дозволяє здійснювати його нормальну експлуатацію згідно з цільовим призначенням, вказаним у п.1.3. договору, що знаходяться в нежитловому приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 15-А.

Окрім того, в п.1.1 договору сторони визначили, що в оренду передаються: виробничі приміщення площею 260кв.м., офісні приміщення площею 60,10кв.м., складське приміщення площею 14,2кв.м., приміщення чоловічої роздягальні площею 30кв.м.

17. У п.1.3 договору сторони дійшли згоди, що приміщення надаються Орендарю для здійснення ним господарської діяльності - механічної обробки сталевих матеріалів, виготовлення обладнання тощо.

Відповідно до п.2.1 договору, Орендодавець передає Орендарю приміщення за актом приймання-передачі приміщень, що підписується представниками сторін.

18. Згідно з п.4.2.1 договору, розмір орендної плати з врахуванням ПДВ складає:

- офісних приміщень - 30,00грн. за 1кв.м. в місяць в неопалювальний період і 42,00грн. в місяць в опалювальний період, включаючи витрати Орендодавця на водопостачання та водовідведення, без електроенергії;

- виробничих приміщень - 24,00грн. за 1кв.м. в місяць включаючи витрати Орендодавця на водопостачання та водовідведення, без електроенергії;

- складські приміщення - 15,00грн. за 1кв.м. в місяць включаючи витрати Орендодавця на водопостачання та водовідведення, без електроенергії;

- приміщення чоловічої роздягальні - 30,00грн. за 1кв.м. в місяць в неопалювальний період і 42грн. в місяць в опалювальний період, включаючи витрати Орендодавця на водопостачання та водовідведення, без електроенергії.

Своєю чергою, у п.4.2.2 договору було встановлено, що щомісячне споживання електроенергії на освітлення та експлуатацію обладнання фіксується приладами обліку електроенергії. Там де установка лічильника неможлива чи нераціональна, споживання електричної енергії визначається розрахунковим шляхом. Тарифи на спожиту електроенергію встановлюються у відповідності до тарифів електропостачальної організації. Оплата Орендарем компенсації за спожиту електроенергію здійснюється на підставі акта виконаних робіт та окремим рахунком.

19. Згідно з п.4.2.4 договору, орендна плата сплачується Орендодавцю до 15 числа періоду, за який здійснюється оплата, на підставі рахунків, виставлених останнім. Розрахунковим періодом визнається календарний місяць.

Відповідно до п.4.5 договору, всі розрахунки проводяться Орендарем в гривнях на підставі наданого Орендодавцем рахунку, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

20. Окрім того, у п.7.6 договору сторонами було погоджено, що за порушення строків оплати за договором понад 20 робочих днів, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

21. Згідно з п.8.1 договору, останній може бути змінений або розірваний достроково:

8.1.1. за взаємною згодою сторін шляхом укладення угоди про розірвання;

8.1.2. за рішенням суду;

8.1.3. в разі ліквідації або банкрутства Орендодавця чи Орендаря;

8.1.4. за ініціативою Орендодавця в односторонньому порядку з обов'язковим письмовим повідомленням Орендаря у строк не пізніше, ніж за 30 календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору в наступних випадках:

- при виникненні виробничої необхідності у використанні цих приміщень;

- при нецільовому використанні Орендарем приміщень або з порушенням умов договору відносно порядку використання;

- Орендар передав приміщення у використання іншій особі без дозволу Орендодавця;

- Орендар своїм необережним ставленням до приміщень створює загрозу його пошкодження.

В такому випадку договір вважається розірваним на 31 день з моменту отримання Орендарем повідомлення про розірвання

22. Також, у п.8.1.5 договору встановлено, що за ініціативою Орендаря з обов'язковим письмовим повідомленням Орендодавця в строк не пізніше, ніж за 30 календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення листа поштою з повідомленням про вручення в наступних випадках:

- Орендодавець передав у користування приміщення, стан яких не відповідає умовам договору та призначенню майна;

- Орендодавець не повідомив Орендаря про права третіх осіб на приміщення, наданих в оренду;

- Орендодавець не проводить капітального ремонту приміщень;

- у разі економічної недоцільності здійснення комерційної діяльності Орендаря в орендованих приміщеннях;

- при виникненні не з вини Орендаря обставин, через які неможливо використовувати приміщення за цільовим призначення.

В такому випадку, договір вважається розірваним на 31 день з моменту отримання Орендодавцем повідомлення про розірвання.

23. Відповідно до п.5.1 договору, останній набирає чинності з дня підписання сторонами та діє до 31.12.2017р., а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.

24. Місцевим судом встановлено, що на виконання умов означенного договору сторонами було підписано акти приймання-передачі №1 від 01.09.2017р. та №2 від 01.11.2017р. (а.с.а.с.14-20), відповідно до яких Орендодавець передав в оренду наступні нежитлові приміщення: виробничі приміщення площею 260,00кв.м., офісні приміщення площею 60,1кв.м., складське приміщення площею 14,2кв.м., приміщення чоловічої роздягальні площею 30кв.м., офісне приміщення площею 4,0кв.м., службове приміщення площею 13,4кв.м.

Відповідно до п.2 акту приймання-передачі №2 від 01.11.2017р. розмір орендної плати офісного приміщення площею 4,0кв.м., і службового приміщення площею 13,4кв.м. складає з урахуванням ПДВ 30,00грн. в місяць в неопалювальний період і 42,00грн. в опалювальний період.

25. Вказані в п.п.16-24 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

26. Позивачем до матеріалів справи було надано акт здачі-приймання послуг за грудень 2017р. від 31.12.2017р., рахунок №210 від 01.12.2017р. на суму 10968,00грн. (а.с.а.с.23, 24), акт на компенсаційні витрати за споживчу електроенергії в грудні 2017р. від 31.12.2017р., рахунок №230 від 31.12.2017р. на суму 1734,31грн. (а.с.а.с.26, 27) та супровідні листи №194 від 18.12.2017р., №199 від 21.12.2017р. (а.с.а.с.22, 25), в додатках до яких значаться означені документи, що за твердженням Позивача були надані на підпис Відповідачу та не повернуті останнім.

27. 31.05.2018р. Позивач повторно надіслав Відповідачу цінним листом (а.с.а.с.28, 29) акти здачі-приймання послуг за грудень 2017р. та на відшкодування витрат за спожиту в грудні 2017р. електроенергію, разом з рахунками на оплату означених послуг. Лист повернувся з пошти за закінченням терміну зберігання, що вбачається з відповідної відмітки на копії конверта.

28. Своєю чергою, Відповідач надав до матеріалів справи копію листа №016/2 від 30.10.2017р. (а.с.45), яким останній повідомив Позивача про бажання розірвати з 30.11.2017р., зокрема, договір оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. у зв'язку з вчиненням протиправних дій Орендодавцем у вигляді блокування доступу до приміщень та відключення електроенергії. Окрім того, Відповідач просить підписати акт приймання-передачі приміщень від 30.11.2017р. (а.с.44) і врахувати у вартість орендної плати за жовтень вартість заміни металопластикових вікон в кількості 4шт. загальною сумою 18000,00грн., що знаходяться в орендованих приміщеннях. Відповідно до напису на листі, останній був отриманий 30.10.2017р. ОСОБА_6, яка відповідно до роздруківки (а.с.57) зі сайту Позивача займає посаду секретаря-референта.

При цьому, матеріали справи не містять доказів блокування доступу Відповідача до орендованого приміщення та відключення йому електричної енергії з боку Позивача.

29. Так, враховуючи нездійснення Відповідачем оплати на користь Позивача в сумі стягуваної заборгованості, останній звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення такої заборгованості, яка складається наразі з:

- 10968,00грн. заборгованості зі сплати орендних платежів за договором оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. за грудень 2017р.;

- 1734,31грн. компенсаційних витрат за спожиту електричну енергію за грудень 2017р.;

- 1625,66грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. за період з 05.01.2018р. по 20.06.2018р.;

- 479,12грн. інфляційних втрат, нарахованих за січень-квітень 2018р.

30. Своєю чергою, у відповіді на відзив Відповідача та у своїй апеляційній скарзі Позивач заперечує проти наявності у ОСОБА_6 повноважень на отримання від Позивача листа №016/2 від 30.10.2017р., яким Відповідач повідомив про бажання розірвати з 30.11.2017р. договір, а також наявності перешкод у користуванні останнім (Відповідачем) орендованим майном.

31. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Господарського та Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини з оренди (найму), а також наслідків порушення зобов'язань.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

32. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

33. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з оплати орендних платежів та витрат на компенсацію вартості спожитої електроенергії за грудень 2017р., які (зобов'язання) випливають з договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. та застосуванні наслідків прострочення такого виконання у вигляді стягнення нарахованої на суму заборгованості пені та інфляційної індексації.

34. Беручи до уваги правову природу укладеного договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Господарського та Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини з оренди (найму) та наслідки порушення грошових зобов'язань.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

35. Так, враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін, зокрема, права Орендодавця на отримання орендних платежів, що безпосередньо закріплено і в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України.

36. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

37. Місцевий суд, враховуючи своєчасне (по відношенню до періоду формування стягуваної заборгованості) повідомлення листом №016/2 від 30.10.2017р. Позивача як Орендодавця про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р., вмотивованим наявністю перешкод у користуванні Відповідачем орендованим приміщенням, дійшов висновку про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. (повернення орендованих приміщень Орендодавцю 30.11.2017р. за актом прийому-передачі, підписаного згідно з п.9.2 договору в односторонньому порядку), прийнявши до уваги і висловлені вже у судовому засіданні міркування Орендаря відносно економічної недоцільності продовження комерційної діяльності. Наслідком такого розірвання договору та одностороннє повернення орендованого майна, що відбулося до початку спірного періоду, дійшов висновку про безпідставність стягнення орендної плати та компенсації спожитої електричної енергії за грудень 2017р., а отже й нарахованих на них сум пені та інфляційної індексації.

38. Своєю чергою, проаналізувавши наявні матеріали справи та спірні правовідносини сторін, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення п.8.1.5 договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. містять як вказівки на фактичні обставини, при яких у Орендаря у відповідності до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України виникає право на одностороннє дострокове розірвання договору, так і регламентацію процедури розірвання. Зважаючи на це, висновок місцевого суду про розірвання договору Орендарем повинен ґрунтуватися на встановленому належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у відповідності до ст.73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України як факту наявності визначених підстав для розірвання договору, так і дотримання процедури розірвання.

38.1. Наразі, у відзиві та листі Відповідача №016/2 від 30.10.2017р. в якості підстави розірвання договору вказано, що Орендодавцем вчинялися протиправні дії у вигляді блокування доступу до приміщень та відключення електроенергії, що можна співвіднести з передбаченою п.8.1.5 договору підставою виникнення обставин не з вини Орендаря, при існуванні яких неможливо використовувати приміщення за цільовим призначенням.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів існування таких обставин (Позивач їх не підтвердив), обов'язок з надання яких згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України покладається саме на Відповідача, а посилання на їх наявність в листі №016/2 від 30.10.2017р. не тільки не відповідає критеріям достатності (ст.79 Господарського процесуального кодексу України), але й хронологічно не може сприйматися в такій якості, оскільки означений лист опосередковує вже реалізацію права на односторонню відмову, тоді як підстава для виникнення такого права за логікою причинно-наслідкового зв'язку повинна передувати його реалізації. Відтак, апеляційний суд зазначає, що висновок місцевого суду в цій частині заснований на недоведених обставинах справи, а посилання в рішенні на розірвання договору з мотивів втрати економічної доцільності не тільки в рівній мірі не доведені, але й в якості підстави в листі №016/2 від 30.10.2017р. взагалі не зазначались, що в силу ч.8 ст.80, ст.165 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює врахування таких обставин як встановлених.

38.2. Окрім того, місцевим судом не було надано правової оцінки, що врегульована сторонами процедура одностороннього розірвання договору відповідно до п.8.1.5 останнього передбачає направлення Орендарем повідомлення Орендодавцю поштою з повідомленням про вручення, дата якого є початком спливу 30 денного строку. Договір не містить ані іншого порядку повідомлення, ані визначення ОСОБА_6 уповноваженою на взаємодію з Орендатором особою, так само як і матеріали справи також не містять будь-яких інших доказів наявності у цієї особи відповідних повноважень на представництво Орендодавця. При цьому, суд також допустив неповноту з'ясування обставин, пов'язаних з дотриманням п.п.9.4, 9.5 договору, що регламентують дії Орендатора при поверненні об'єкту оренди за актом приймання-передачі в разі неявки Орендодавця та необґрунтованої відмови в прийманні, оскільки доказів опечатування приміщення, подальшого (наступного робочого дня) відправлення ключів цінною бандероллю та повідомлення телеграмою матеріали справи не містять.

39. З огляду на викладене п.38. цієї постанови, судова колегія зазначає, що факт одностороннього розірвання договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. до настання спірного періоду формування стягуваної заборгованості доведено не було, а тому Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасного розрахунку з оплати орендних платежів та компенсаційних витрат за спожиту електроенергію за договором оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. за грудень 2017р. на суму 10968,00грн. та 1734,31грн. відповідно. Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

40. За змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати інфляційної індексації та пені, нарахування якого в розглядуваному випадку передбачено як ст.785 Цивільного кодексу України так і п.7.6 укладеного договору оренди нежитлових приміщень №33/3 від 01.09.2017р. відповідно.

Так, апеляційний суд здійснивши перевірку розрахунку Позивача (міститься в тексті позовної заяви) дійшов висновку щодо правомірності позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 1625,66грн. пені, нарахованої за період з 05.01.2018р. по 20.06.2018р. та 479,12грн. інфляційної індексації, нарахованої за період з січня по квітень 2017р.

41. Враховуючи викладене в п.п.32-40 цієї постанови, колегія суддів дійшла висновку про скасування переглядуваного рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018р. у справі №922/1755/18 через недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та прийняття нового - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, що зумовлює задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС .

42. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору як за подання позовної заяви так і за подання апеляційної скарги покладаються на рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018р. (повний текст підписано 27.08.2018р.) у справі №922/1755/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018р. (повний текст підписано 27.08.2018р.) у справі №922/1755/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №922/1755/18, яким задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа , м. Харків в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа (61106, м. Харків, вул.Індустріальна, буд.15А, кімн.33) на користь Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд.15-А) 10968,00грн. заборгованості з орендної плати, 1734,31грн. компенсаційних витрат за спожиту електричну енергію, 1625,66грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 479,12грн. інфляційної індексації та 1762,00грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Гідроформа (61106, м. Харків, вул.Індустріальна, буд.15А, кімн.33) на користь Приватного акціонерного товариства ХЕМЗ-ІРЕС (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд.15-А) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2643,00грн.

6. Доручити Господарському суду Харківської області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

7. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_1

Суддя В.І. Пушай

Суддя О.В. Стойка