Постанова

від 23.11.2018 по справі 288/535/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 288/535/18

Головуючий у 1-й інстанції: Рудник М.І.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

23 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність стосовно заміни адвоката, який відмовився надавати належну правову допомогу без поважних причин,

В С Т А Н О В И В :

в квітні ОСОБА_2 звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовом до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправну бездіяльність стосовно заміни адвоката, який відмовився надавати належну правову допомогу без поважних причин.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 червня 2018 року адміністративний позов передано за підсудність до Житомирського окружного адміністративного суду.

Судом зазначено, що спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до правил територіальної юрисдикції, підлягає розгляду Житомирським окружним адміністративним судом.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

26 червня 2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.

19 листопада 2018 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження, про що 19.11.2018 року було прийнято протокольну ухвалу.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судоустрій і статус суддів правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до принципу спеціалізації Законом України Про судоустрій і статус суддів визначено види і повноваження місцевих судів: загальні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом; господарські суди, які розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції; адміністративні суди, які розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Отже, судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Так, ст. 19 КАС України передбачено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто визначено предметне коло справ, які розглядаються адміністративними судами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин. Публічно - правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.

Нормами ч. 1 ст. 20 КАС України визначено чотири конкретні категорії справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першої цієї статті.

Таким чином, оскільки ч. 1 ст. 20 КАС України визначено конкретний перелік справ, предметна підсудність яких відноситься до місцевих судів як адміністративних судів, то відповідно окружним адміністративним судам підсудні усі інші справи.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно помилковості висновку першої інстанції, що даний адміністративний позов належить до територіальної юрисдикції Окружного адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне,

На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки, згідно з законом, повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.

Виходячи із аналізу глави 2 розділу І КАС України, під підсудністю розуміється сукупність предметної, інстанційної, територіальної юрисдикції адміністративних судів.

За правилами предметної підсудності визначається, який суд (якої ланки) має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.

Територіальна підсудність це визначений Кодексом адміністративного судочинства України порядок розподілу справ між адміністративними судами одного й того самого рівня залежно від території, на яку поширюється їхня юрисдикція.

Інстанційна підсудність визначає, який суд розглядає справу як суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом до суб'єкта владних повноважень - з приводу визнання протиправною бездіяльності стосовно заміни адвоката, який відмовився надати належну правову допомогу без поважних причин.

Тобто, вказаний спір не відноситься до предметної підсудності Попільнянського районного суду Житомирської області.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано саме п.3 ч.1 ст. 29 КАС України, разом з цим, вважає необґрунтованими доводи позивача, що в даному випадку суд першої інстанції мав би застосувати до спірних правовідносин ст. 25 КАС України, з огляду на наступне.

Стаття 25 КАС України відноситься до розділу № 3 Територіальна юрисдикція ( підсудність).

Частиною 1 вказаної статті визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд враховує, що вказана стаття передбачає право позивача вибирати до якого суду звертатись з адміністративним позовом, водночас, судова колегія наголошує, що ч.1 ст. 25 КАС України містить застереження щодо випадків звернення до суду з позовом за вибором позивача, а саме регламентується порядок звернення до суду за вибором позивача, крім випадків встановлених КАС України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що саме ст. 20 КАС України чітко визначає перелік справ, які підлягають розгляду в окружних адміністративних та в місцевих судах.

З урахуванням вказаної вище статті КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що дана категорія справ підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Слід зазначити, що правила передачі справ з одного суду до іншого суду визначають норми ст.29 КАС України.

Однак, вказаними нормами законодавець не врегулював питання передачі справ за правилами предметної підсудності. Відтак, виходячи із приписів ч. 6 ст. 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в даному випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що правильним буде в даному випадку застосувати ч. 6 ст. 29 КАС України, яка визначає порядок передачі адміністративної справи.

З урахуванням наведених вище обставин та норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний окружному адміністративному суду.

Наведене свідчить про помилковість доводів апеляційної скарги про наявність підстав для розгляду даної справи місцевим загальним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.