Постанова

від 09.07.2019 по справі 288/535/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 288/535/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

09 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: Геращенко Т.В.,

третьої особи: Омельчука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката Омельчука Віктора Олександровича про визнання протиправною бездіяльності стосовно заміни адвоката, який відмовився надавати належну правову допомогу без поважних причин,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката Омельчука Віктора Олександровича в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не замінив адвоката Омельчука В.О., який неналежно виконував свої зобов`язання, допустив недотримання порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, фактично без поважних причин відмовився надати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу, апеляційну скаргу не склав, у судове засідання не з`явився;

- визнати неправильною фактичну відмову адвоката Омельчука В.О. надати якісну та своєчасну правову допомогу;

- замінити адвоката Омельчука В.О. негайно.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправильною фактичну відмову адвоката Омельчука В.О. надати якісну та своєчасну правову допомогу.

04 квітня 2019 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача та третя особа апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи судовою повісткою, в судове засідання не з`явився.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що 22 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги, що передбачає представництво його інтересів у судах по цивільній справі №288/1256/17 за його позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України про визнання внесеного запису про день звільнення недійсним.

Згідно наказу Бердичіського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги "Про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 Прокоповичу" від 22.11.2017 №1071/2 наказано надати позивачу безоплатну вторинну правову допомогу, призначити адвоката та видати доручення адвокату.

Відповідно до доручення від 24.11.2017 року №854 відповідач призначив адвоката Омельчука В.О. для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, передбаченої ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» для відповідної категорії, в межах визначених процесуальних прав і обов`язків/повноважень, протягом строку дії цього доручення.

Так, 23 березня 2018 року позивач звернувся до бюро правової допомоги у Попільнянському районі із заявою щодо організації надання безоплатної вторинної правової допомоги, недотримання порядку та неналежне виконання зобов`язань адвокатом, в якій зазначив, що адвокат Омельчук В.О. фактично відмовився від надання безоплатної вторинної правової допомоги: не з`явився до суду 22.03.2018 року; фактично відмовився складати процесуальні документи у всіх ланках судів (у тому числі апеляційну скаргу); на телефонні дзвінки з 22.03.2018 року не відповідав. Відтак, просив невідкладно видати наказ щодо зміни адвоката Омельчука В.О.

Листом №04-09/257 від 28 березня 2018 року відповідач повідомив позивачу про те, що Центр не має правових підстав для призначення йому іншого адвоката. В обґрунтування відмови зазначив, що адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено з підстав, визначених ч.1 ст.24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» .

Також, відповідач зазначив про те, що адвокат Остапенко В.В. надіслала до Центру звіт про виконану роботу, до якого була надана копія апеляційної скарги, написаної адвокатом, та чек про відправлення даної скарги позивачу рекомендованим листом від 28.02.2018 року, то правових підстав для призначення іншого адвоката немає.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідачем за заявами рішень відповідно до чинного законодавства, позивач звернулась з даним позовом до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо чсткової обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Згідно із ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 цього ж Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Статтею 15 Закону України Про звернення громадян визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно із ст. 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, в тому числі, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 Закону України Про звернення громадян визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

-об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, лист №04-09/257 від 28 березня 2018 року не містить відомостей щодо розгляду питань, викладених у заяві ОСОБА_1 від 23 березня 2018 року, а містить інформацію щодо розгляду питання про надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом, а саме - Остапенко В.В.

Таким чином, колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність бездіяльності відповідача щодо неналежного виконання вимог ст. ст. 15, 9,20 Закону України Про звернення громадян , а саме не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23.03.2018 року про заміну адвоката Омельчука В.О. та не повідомлено про результати розгляду його звернення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 липня 2019 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.