Ухвала

від 19.11.2018 по справі 814/1526/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2018 року

Київ

справа №814/1526/17

адміністративне провадження №К/9901/65520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області О. Білоуса

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний кар'єр ,

третя особа Миколаївська обласна рада

про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, що надіслана на адресу суду 01 листопада 2018 року, не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3200,00 грн. (1600,00х200%).

Крім того, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду прийнято 22 лютого 2018 року, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду ухвалена 11 липня 2018 року, а касаційна скарга подана скаржником до Верховного Суду 01 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року.

В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначає, що прокурор не брав участі у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій, судові рішення у справі № 814/1526/17 були виявлені прокуратурою області при здійсненні моніторингу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 21 вересня 2018 року до Миколаївського окружного адміністративного суду прокурором було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Можливість ознайомитися з матеріалами справи була надана лише 02 жовтня 2018 року, з причин, які не залежали від прокурора. Вказує, що про наявність підстав для оскарження судових рішень прокурору стало відомо 02 жовтня 2018 року, про що свідчить відповідна відмітка в матеріалах справи.

До клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження додано копію клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, датовану 19 вересня 2018 року за вих. № 05/1-88вих-18, адресованого Миколаївському окружному адміністративному суду, на якій відсутні вхідні реквізити такого клопотання (номер та дата), та наявна розписка про ознайомлення з матеріалами справи 02 жовтня 2018 року.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджують наявності непереборних обставин, які б перешкоджали вступу чи залученню скаржника до участі у розгляді справи, ознайомленню з матеріалами справи та судовими рішеннями у судах як першої, так і апеляційної інстанцій, з метою своєчасного оскарження судових рішень у даній справі.

Скаржником не наведено обставин, підтверджених належними доказами, які б свідчили про вжиття будь-яких заходів для забезпечення подачі касаційної скарги у встановлений законодавством термін.

Також слід зазначити, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28 лютого 2018 року, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року - 20 липня 2018 року.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам пунктів 4 та 5 частини другої статті 330 КАС України.

В силу положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Скаржник обґрунтовує наявність інтересів держави порушенням порядку використання та охорони надр, в частині дотримання встановленого порядку видобування корисних копалин. Оскаржуваними рішеннями нівелюється функція Державної служби геології та надр України як органу, на який покладено обов'язок контролю за дотриманням законодавства в сфері використання надр, що є надбанням Українського народу та перебуває під особливою увагою держави. Вказує, що згідно з інформацією Державної служби геології та надр України копію постанови суду апеляційної інстанції остання отримала 27 липня 2018 року, однак, своїм правом на оскарження незаконного судового рішення не скористалася, що свідчить про її бездіяльність.

Розглянувши доводи скаржника, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що ним не доведено необхідності захисту інтересів держави у справі № 814/1526/17 саме прокурором та не доведено підстав для такого представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом обґрунтування факту нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави державним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Крім того, невиконання вимог частини четвертої статті 53 КАС України має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення згаданих вище недоліків шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження підстав для такого поновлення; надання обґрунтування підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави з урахуванням положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частини четвертої статті 53 КАС України; подання документа про сплату судового збору в розмірі 3200,00 грн., який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.

Аналогічна правова позиція була висловлена в ухвалах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 754/13359/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 712/12872/17.

Керуючись статтями 5, 53, 121, 169, 248, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, викладені у касаційній скарзі заступника прокурора Миколаївської області О. Білоуса.

2. Залишити касаційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області О. Білоуса на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний кар'єр , третя особа Миколаївська обласна рада про анулювання спеціального дозволу на користування надрами без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Надіслати заступнику прокурора Миколаївської області О. Білоусу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко