Рішення

від 20.11.2018 по справі 904/7071/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018м. ДніпроСправа № 904/7071/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, смт. Курилівка, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Потапенка Олега Миколайовича, смт. Курилівка, Дніпропетровська область

Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Белгаз", м. Одеса

Третя особи-2 без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Востокгаз", м. Київ

про - розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі;

- зобов'язання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці;

- зобов'язання відповідача повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Представники:

Від позивача Литвин А.В. - представник за довіреністю № 21 від 17.07.2018

Від відповідача Потапенко О.М.

Від третьої особи-1 не з'явився

Від третьої особи-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області смт. Курилівка звернулась до Приватного підприємця Потапенка Олега Миколайовича смт. Курилівка з позовом про: - розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 23.08.2008р., зареєстрованого 24.10.2008р. за №040802301685; зобов'язання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці площею 0,10га з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній; зобов'язання відповідача повернути орендодавцеві земельну ділянку площею 0,10га з кадастровим номером з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору оренди землі від 23.08.2008р., зареєстрованого 24.10.2008р. за №040802301685, в частині нецільового використання земельної ділянки; акти обстеження земельної ділянки від 19.12.2016р., від 25.05.2017р.; лист - повідомлення щодо необхідності розробки нормативної грошової оцінки №132 від 13.04.2017р., лист - повідомлення про усунення порушень №130 від 13.04.2017р.; норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначає, що згідно укладеного сторонами договору оренди землі від 23.08.2008р., орендарю (відповідачу) надано в строкове платне використання на 49 років земельну ділянку кадастровий номер №1223756800:02:005:0989, розташовану на території смт. Курилівка, вул. Зарєчна, Петриківського району, загальною площею 0,10га для комерційного використання - для розміщення ринку лісопилобудматеріалів.

В пункті 3 договору оренди землі від 23.08.2008р. сторони визначили, що на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 16 цього договору забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Пунктом 18 договору оренди землі встановлено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 24.10.2008р., орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку строком на 49 років в розмірі 0,10 га, розташовану на території смт. Курилівка, вул. Зарєчна, Петриківського району.

Позивач стверджує, що на підставі численних звернень місцевих мешканців комісією Курилівської селищної ради з моніторингу законності використання землі та перегляду договорів оренди землі проведено виїзні перевірки вказаної земельної ділянки, складено акти обстеження від 19.12.2016р. та від 25.05.2017р. та виявлено розміщення на земельній ділянці газозаправної станції без дозвільних документів.

В листі-повідомленні №130 від 13.04.2017р., направленому на адресу відповідача, позивач вимагав усунути порушення землекористування та демонтувати незаконно встановлену газозаправну станцію, який залишений відповідачем без реагування.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2017р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.03.18 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2017 у справі № 904/7071/17 скасовано. Ухвалено нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2018 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 у справі № 904/7071/17 скасовано. Справу № 904/7071/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018 справу № 904/7071/17 передано на розгляд судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 06.08.2018 прийнято справу № 904/7071/17 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2018.

22.08.2018 позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що за наявними матеріалами справи неодноразово підтверджений факт використовування відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням. Розміщення на земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту є порушенням чинного законодавства та положень договору від 23.08.2008р. Підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

27.08.2018 відповідач надав доповнення до заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що ні позивач ні відповідач не заперечують факт використання земельної ділянки в комерційних цілях. Також, позивачем не оскаржується сам факт виділення спірної земельної ділянки для ведення господарської діяльності ФОП Потапенку О.М. Внаслідок викладеного, відповідач вважає, що ним не порушено цільове комерційне використання земельної ділянки, не допущено порушення використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель з урахуванням умов договору, не допущено порушення виданої документації із землеустрою та дозвільної документації на будівництво.

Суд ухвалою від 27.08.2018 оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 24.09.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2018 надав письмові пояснення в яких підтримав відзив на позовну заяву та зазначив, що підставою для розірвання укладеного між відповідачем та позивачем договору оренди земельної ділянки є нібито порушення умов землекористування. Факт порушення умов землекористування відповідно до діючого законодавства повинен бути встановлений спеціально уповноваженим державним органом - Держгеокадастром, а не комісією селищної ради, рішення про утворення якої оскаржується в суді справа № 804/1195/18.

Від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.09.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.10.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2018 надав додаткові пояснення у справі в яких зазначив, що фактично, на земельній ділянці Відповідач розташував автомобільний газозаправний пункт. Проте, як вбачається з проектної документації, яка надавалася Відповідачем, спірна земельна ділянка призначалась саме для розташування ринку з продажу будівельних матеріалів, сторонами було визначено цільове призначення спірної земельної ділянки з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою - розміщення ринку з продажу будівельних матеріалів. Розміщення на спірній земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту є недотриманням цільового призначення вказаної земельної ділянки. Порушення цільового призначення земельної ділянки полягає у її використанні з виходом за межі видів використання. Позивач зазначив, що самостійного цільового призначення землі для комерційного використаний в Україні не існує. На практиці, більшість органів місцевого самоврядування (зокрема і Курилівська селищна рада), а також органів виконавчої влади використовують цей термін з метою загальної характеристики самої мети орендаря, якої він прагне досягнути від оренди. Безпосередньо ж вид цільового призначення землі визначається на основі даних статистичної звітності державного земельного кадастру і обирається саме з Класифікації видів цільового призначення земель, яка містить у собі також види використання земель. Класифікація видів цільового призначення земель передбачає таке самостійне цільове призначення, як землі для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) - код КВЦПЗ 03.10. Курилівська селищна рада передала Відповідачу земельну ділянку за основним цільовим призначенням - для ринку лісопилобудматеріалів.

В судовому засіданні 02.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.11.2018 та відкладено підготовче засідання на 30.10.2018.

В судовому засіданні 30.10.2018 представник позивача надав клопотання про призначення колегіального розгляду справи, обґрунтовуючи це тим, що під час першого розгляду справи у суді першої інстанції, винесена ухвала про колегіальний розгляд справи, оскільки дана справа складна та перебуває ретельного вивчення та дослідження усіх письмових доказів та пояснень сторін.

Відповідач заперечив проти клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи зазначивши, що позивач зловживає своїми правами.

Суд вивчивши клопотання прийшов до висновку про його відхилення, оскільки з поданого позивачем клопотання вбачається, що в ньому не викладено жодних обставин, які б обґрунтовували складність даної справи та неможливість її всебічного та об'єктивного розгляду суддею одноособово.

30.10.2018 відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що жодного факту порушення земельного законодавства належним чином не встановлено (першочергово у зв'язку із відсутністю такого порушення), а отже позовні вимоги не підкріплені доказами та є безпідставними. Щодо самого факту розміщення на земельній ділянці АГЗП відповідач зазначив, що у відповідності до договору оренди між ФОП Потапенко О.М. та ТОВ ВостокГаз відповідач надав ТОВ ВостокГаз майданчик із твердим покриттям для проведення господарської діяльності підприємства. При цьому попередній договір між відповідачем та ТОВ Белгаз , як і договір між відповідачем та ТОВ Востокгаз , жодним чином не передбачав передачу в оренду АГЗС або АГЗП. Це пов'язано насамперед із тим, що ФОП Потапенко О.М. такого основного засобу не має та на своїй ділянці особисто не розміщував. Як вбачається із наданих позивачем документів та змісту позову автомобільний газозаправочний пункт розмішений на спірній ділянці безпосередньо ТОВ Востокгаз та належить даному підприємству. Таким чином, відповідачем, як підприємцем не вчинено дій щодо безпосереднього розміщення АГЗП на зданому в оренду майданчику. За умови того, що позивач стверджує що даний АГЗП розміщений відповідачем на облаштованому майданчику з твердим покриттям, який в свою чергу нібито створений всупереч проектної документації, а в іншій частині позову зазначає факт належності АГЗП третій особі, можна зробити висновки про недоведеність позивачем факту порушення умов договору оренди землі відповідачем, а отже і про відсутність підстав розірвання такого договору оренди земельної ділянки з даного приводу. Відповідач вказує, що все будівництво на спірній земельній ділянці ведеться із чітким дотриманням проектної документації, у відповідності до авторського нагляду та нормативів державного архітектурно-будівельного контролю.

Ухвалою суду 30.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.11.2018.

В судовому засіданні 05.11.2018 розпочато розгляд справи по суті та досліджено докази які наявні в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018, відкладено розгляд справи на 20.11.2018.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, надав письмові пояснення на судові дебати.

Треті особи -1 та -2 не з'явились, про дату, час та місце розгляд справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 20.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням третьої сесії двадцять четвертого скликання № 17-3/ХХІV від 24.07.2002р. надано приватному підприємцю Потапенку О.М. дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 0.1 га із земель Курилівської селищної ради для ринку лісопиломатеріалів в смт. Курилівка по вул. Жовтневій (т.2 а.с. 27).

Рішенням четвертої сесії двадцять четвертого скликання № 36-4/ХХІУ від 24.10.2002р. затверджено містобудівне обґрунтування на розташування складу магазину в смт. Курилівка по вул. Колгоспна в районі мостового переходу, розроблений Придніпровською державною академією будівництва та архітектури. ПП Потапенку О.М. дозволено виконувати роботи по будівництву складу - магазину згідно вимог проекту (т.2 .а.с 53).

Рішенням шостої сесії Курилівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області ХХІV скликання № 62 від 02.04.2003 року ПП Потапенку О.М. надано дозвіл на будівництво ринку будматеріалів в сел. Курилівка вул. Колгоспній та виконання проектно-вишукувальних робіт (т.2 а.с. 24).

Відповідно до Висновку Погодження № 43 від 22.08.2006р., розглянута проектна документація погоджується до використання для влаштування ринку по продажу будівельних матеріалів в селищі Курилівка в району мостового переходу (т.2 а.с.39-40).

07.09.2006р. рішенням № 48-ОЗ/У третьої сесії п'ятого скликання Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки" поновлено рішенням третьої сесії двадцять четвертого скликання № 17-3/ХХІV від 24.07.2002р.; ПП Потапенко О.М. надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 0,1 га із земель Курилівської селищної ради для ринку лісо пиломатеріалів в смт. Курилівка по вул. Колгоспній (р-н мостового переходу) (т.2 а.с. 41).

16.05.2007р. Петриківським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів затверджено Висновок № 369, відповідно до якого, розглянувши проект відведення земельної ділянки ПП Потапенка О.М. для комерційного використання, погоджує місце розташування та вважає за можливе відвести в оренду земельну ділянку загальною площею 0.1га пасовищ за рахунок земель загального користування (Ф6 ЗЕМ ш97), що розташована на територій Курилівської селищної ради в смт. Курилівка по вул. Колгоспна поряд з мостовим краном (т.2 а.с. 43).

Відповідно до листа №1-1015 від 27.07.2007р. Петриківська районна санітарно-епідеміологічна станція Дніпропетровської області вважає можливим погодити проект відводу земельної ділянки площею 0,1000га для комерційного використання (обслуговування магазину та кафе), за умови дотримання діючих санітарних норм та правил (т.2 а.с. 45).

04.09.2007р. Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Державної адміністрації Петриківського району Дніпропетровської області затверджено Висновок № 134, яким погоджено відведення ПП Потапенку О.М. земельної ділянки площею 0,1 га для комерційного використання (т.2 а.с. 44).

Рішенням Курилівської селищної ради №214-18/V від 29.07.2008р. затверджений проект відведення земельної ділянки, розроблений Приватним підприємством Проектно-виробничою фірмою "Земкад"; надано приватному підприємцю Потапенку О.М. в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,10га пасовищ для комерційного використання із земель загального користування на території Курилівської селищної ради (т.1 а.с. 17)

20.09.2007р. ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №7004-1/1247 затверджено Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ПП Потапенку О.М. для обслуговування магазину та кафе (т.2 а.с. 49).

Рішенням Курилівської селищної ради №275-19/V від 03.10.2008р. попереднє рішення ради №214-18/V від 29.07.2008р. доповнено пунктом про затвердження розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва №7004-2/1247 від 20.09.2007р., спричинених вилученням 0,10га сільгоспугідь із земель Курилівської селищної ради Приватному підприємцю Потапенку О.М. для обслуговування магазину та кафе в розмірі 0,875 тис. грн.

В акті від 30.07.2008р., складеному за участю представників Курилівської селищної ради, Петриківського районного відділу земельних ресурсів, Приватного підприємства Проектно-виробничої фірми "Земкад" та Приватного підприємця Потапенка О.М., зазначено про встановлення на місцевості меж земельної ділянки на підставі рішення Курилівської селищної ради №214-18/V від 29.07.2008р. загальною площею 0,1000га пасовищ і сіножатей (т.1 а.с. 18).

23.08.2008р. між Курилівською селищною радою (Орендодавець) та Приватним підприємцем Потапенком Олегом Миколайовичем (Орендар) було укладено договір оренди землі від 23.08.2008р. (далі - Договір від 23.08.2008р.), зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.10.2008р. за №040802301685 (т.1 а.с. 15-17).

Відповідно до пункту 2 договору від 23.08.2008р. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,10га, з 0,10га пасовищ для комерційного використання, розташовану за адресою смт. Курилівка, вул. Зарєчна, кадастровий номер №1223756800:02:005:0989.

Згідно пункту 3 договору від 23.08.2008р. на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна.

Пунктом 16 договору від 23.08.2008р. встановлено заборону самовільної забудови земельної ділянки.

В пункті 4 вказаного договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 50 571 грн. 44 коп.

Згідно пункту 7 договору від 23.08.2008р. сторони узгодили, що цей договір укладений на 49 років та діє до 29.07.2057р.

Пунктом 8 договору від 23.08.2008р. передбачено, що орендна плата становить 74333грн., річна орендна плата дорівнює 1517 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 10 договору від 23.08.2008р., орендна плата в сумі 126 грн.42 коп. вноситься щомісяця до 01 числа, що настає за календарним місяцем.

Пунктами 14, 15, 18 договору від 23.08.2008р. визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ринку лісопилобудматеріалів. Цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання. Сторонами встановлена заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

В п.і 27 договору від 23.08.2008р. вказано, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

При цьому, п. 29 договору сторони передбачили право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду (без зміни іі цільового призначення).

03.10.2008р. рішенням Курилівської селищної ради затверджено розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва від 20.09.2007р. № 7004-2/1247 спричинений вилученням 0,10 га сільгоспугідь із земель Курилівської селищної ради ПП Потапенком О.М. для обслуговування магазину та кафе в розмірі 0,875тис.грн (т.2 а.с. 50).

23.10.2008р. відділом Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області ГУ Держкомзему у Дніпропетровській області затверджено Висновок № 40, яким погоджено та визнано за можливе надати землі в оренду ПП Потапенко О.М. розташованої на території Курилівської сільської ради загальною площею 0,10 га пасовищ строком на 49 років без зміни цільового призначення - для комерційного використання (т.2 а.с. 52).

В подальшому, сторонами складений акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 24.10.2008р., згідно з яким орендарю (відповідачу) надано вищезгадану земельну ділянку (т.1 а.с. 19).

Рішенням дванадцятої сесії шостого скликання Курилівської селищної ради включено до Переліку земель несільськогосподарського призначення. Які виставляються на продаж, земельну ділянку загальною площею 0,10 га для комерційного призначення, яка розташована в смт Курилівка по вул. Зарєчна, 21 для продажу в 2012 році. Зареєстровано для продажу на час проведення земельно-оцінюючих робіт земельну ділянку землекористування приватного підприємця Потапенка О.М ., площею 0,10 га. Дозовлити ПП Потапенку визначити експертну грошову оцінку, що пропонована для викупу на основі Методики оцінки (т.2 а.с .74).

02.02.2016р. відповідно до розпорядження селищного голови № 03-Р вулиці Жовтневій присвоєно назву Щаслива (т.1 а.с. 24).

19.12.2016р. комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки, згідно з яким за результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням; а земельній ділянці без будь-яких дозволів встановлена газозаправочна станція з метою одержання неправомірного прибутку (т. 1 а.с. 21)

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2017р. між ФОП Потапенко О.М. та ТОВ "Востокгаз" укладено договір оренди № 06/03/17 відповідно до п.1.1 якого Орендодавець (ПП Потапенко О.М.) передає, а Орендар (ТОВ "Востокгаз") приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250 квадратних метрів за адресою: смт. Курилівка Зарічна 21 ("об'єкт оренди"). Об'єкт оренди передається Орендарю для розміщення та експлуатації Автомобільного газозаправного пункту (АГЗП (п.1.2 договору) (т.2 а.с. 75-77).

06.03.2017р. ФОП Потапенком О.М. та ТОВ "Востокгаз" підписано акт приймання - передачі за яким Орендодавець (ПП Потапенко О.М.) передав, а Орендар (ТОВ "Востокгаз") прийняв в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250 квадратних метрів за адресою: смт. Курилівка Зарічна 21 (т.2 а.с. 78).

13.04.2017р. головою Курилівської селищної ради спрямовано на адресу Потапенка О.М. лист Вих. № 130 "Щодо усунень порушень"(т.1 а.с. 23).

13.04.2017р. головою Курилівської селищної ради спрямовано на адресу Потапенка О.М. лист Вих. № 132 "Щодо необхідності розробки нормативної грошової оцінки" (т.1 а.с.22);

25.05.2017р. комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки (т. 1 а.с. 20)

19.06.2017р. ГУ Держпраці у Київській області видано дозвіл № 1686.17.32, яким ТОВ "Востокгаз" дозволено експлуатація АГЗП - Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарічна 21 (т.2 .а.с 82).

29.08.2017р. на адресу ПП Потапенка О.М. спрямовано повідомлення про проведення обстеження № 320 ( т. 1 а.с. 44-45).

01.09.2017р. комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки до якого додано фотозображення зроблені за допомогою оргтехніки (т. 1 а.с. 46-47)

07.09.2017р. комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки до якого додано фотозображення зроблені за допомогою оргтехніки (т. 1 а.с. 58-61)

20.09.2017р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області від ГУ ДСНС України в Донецькій області надійшов лист за вих. № 6965/04-17, яким начальник Головного управління поінформував, що для отримання дозвільних документів на початок роботи та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки щодо газозаправної станції, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт, Курилівка, вул. Зарєчна, 21, в період з 24.10.2008 року ФОП Потапенко О.М., по теперішній час не звертався, але Головним управлінням за даною адресою зареєстровано декларацію суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Белгаз" ОСОБА_7 від 04.11.2016 року за № 6831.

Згідно вимог Закону України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності" державний нагляд та контроль під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вихідних даних покладається на органи державного архітектурно-будівельного контролю та не відноситься до повноважень органів державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки (т.1 а.с. 64-66).

22.09.2017р. за вих. № 3734/10/09-03-10-36 надійшов лист Кам'янської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до якого, в АІС "Податковий Блак" та Реєстр платників акцизного пакту з реалізації пального ФОП Потапенко О.М. не зареєстрований як платник акцизного податку з реалізації пального. Також у підсистемі РРО відсутня інформація про РРО, які зареєстровані за фізичною особою-підприємцем Потапенко О.М. (т.1 а.с. 72).

07.09.2017р. комісією у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 складено акт обстеження земельної ділянки (т.1 а.с. 77).

18.09.2017р. ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано Наказ № 337-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" щодо здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки кадастровий номер 1223756800:02:005:0989 (т.1 а.с. 114).

Відповідно до роздруківки даних які містяться на офіційній веб-сторінці http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta ділянка кадастровий номер 1223756800:02:005:0989 має наступні характеристики: Тип власності: Комунальна власність; Цільове призначення:1.11.3; Площа: 0.1 га (т.1 а.с. 125)

Відповідно до листа Голосіївського районного ГУ ДФС у м. Києві № 2077/9/26-50-12-02-09 від 13.10.2017р. в інформаційних системах, наявних в ДПІ, інформація щодо реєстраторів розрахункових операцій зареєстрованих ТОВ "Востокгаз" для здійснення господарської діяльності (газозаправна станція) за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт.Курилівка, вул. Зарєчна відсутня. (т.1 а.с. 154 -155).

Згідно з листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції №110-8/2209 від 16.09.09,автомобільні газозаправні пункти (АГЗП), котрі монтуються виключно у заводських умовах, на майданчиках, на суцільній рамі, без закладки фундаментів та огороджуючих конструкцій, без комунікаційних трубопроводів та інших будівельних робіт - не відноситься до об'єктів капітального будівництва (а.с.157 т.2).

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на порушення відповідачем положень договору оренди землі від 23.08.2008р., зареєстрованого 24.10.2008р. за №040802301685, в частині нецільового використання земельної ділянки, а саме: розміщення позивачем на орендованій земельній ділянці газозаправної станції, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди землі від 23.08.2008р., зареєстрований 24.10.2008р. за №040802301685; зобов'язати відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці площею 0,10га з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній; зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,10га з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташовану в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що земельна ділянка використовується відповідачем за цільовим призначенням, а розташування на ній третьою особою автомобільного газозаправного пункту є різновидом комерційного використання земельної ділянки та відбулося на підставі договору суборенди, укладення якого дозволено умовами спірного договору оренди.

Наведені вище обставини є причиною виникнення цього спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 29 Договору оренди від 23.08.2008 Орендар (ФОП Потапенко О.М.) має право на передачу в суборенду земельної ділянки (без зміни цільового призначення, на термін не більше даного договору).

Як вбачається зі змісту договору оренди №06/03/17 від 06.03.2017р., підписаного Приватним підприємцем Потапенко О.М. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250кв.м за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарєчна, 21 (далі - об'єкт оренди). Відповідно до пункту 7.1 договору оренди №06/03/17 від 06.03.2017 цей договір діє з 06.03.2017 по 06.03.2018 включно.

06.03.2018 між Приватним підприємцем Потапенко О.М. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" (орендар) укладено новий договір оренди №06/03/18, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарічна, 21 (далі - об'єкт оренди).

Згідно з п. 1.2. договору оренди №06/03/18, об'єкт оренди передається орендарю для наступних цілей: використання майданчику для господарських потреб.

Відповідно до пункту 7.1 договору оренди №06/03/17 від 06.03.2017р. цей договір діє з 06.03.2018р. по 06.03.2019р. включно.

Доказів визнання недійсними договорів оренди №06/03/18 від 06.03.2018р. та №06/03/18 від 06.03.2018 суду не надано.

Позивач, як на підставу позовних вимог, посилається на використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Вказаній нормі кореспондує норма пункту "а" частини 1 статті 96 Земельного Кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. У свою чергу документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено Земельним кодексом.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (ст.18 Земельного Кодексу України).

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

є) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Отже, усі землі у межах України мають своє цільове використання , як це передбачено статтею 19 ЗК, цільове використання земельних ділянок є одним із принципів земельного законодавства. За змістом статей 91, 96 ЗК як власники, так і землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Частиною 5 статті 20 ЗК встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до проекту землеустрою та за умовами договору оренди спірна земельна ділянка відноситься до земель загального користування та надана відповідачу для комерційного використання, а саме розміщення ринку лісопилобудматеріалів. У наданому відповідачу містобудівному обґрунтуванні на території ринку було передбачено влаштування таких об'єктів: магазинів, складів, відкритих майданчиків продажу, офісної будівлі, а також кафе, невеликого готелю, стоянки автомобілів та інших обслуговуючих споруд .

При цьому, в пункті 16 договору оренди встановлено заборону самовільної забудови земельної ділянки та, одночасно, у пункті 29 договору відповідачу надано право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди.

Отже, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов'язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Згідно з висновком Петриківського районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів від 16.05.2007р. № 369 та у відповідності до рішення Курилівської селищної ради п'ятого скликання 18 сесії від 29.07.2008 №214-18/У, спірна земельна ділянка належить до земель загального користування (т.2 а.с. 43, 48).

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право та речові права на земельну ділянку від 04.12.2017 (а.с.222 т. 2), ділянка кадастровий номер 1223756800:02:005:0989 має наступні характеристики: Цільове призначення: 1.11.3; Площа:0.1 га. Індекс 1.11.3 відповідно до УКЦВ визначає цільове використання земельної ділянки як для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

За даними Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, користувачами, угіддями, спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Згідно 6-зем - землі комерційного та іншого використання.(т.3 а.с.178).

Підставою для розірвання спірного договору позивач зазначає саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто зміну внаслідок господарської діяльності відповідача встановленої в документації із землеустрою категорії земельної ділянки.

Як зазначає позивач, згідно умов договору оренди землі, земельна ділянка передана відповідачу для ринку лісопилобудматеріалів (п. 14 Договору).

У відповідності зі статтею 42 Конституції України кожний має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законо давчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється виключно законом.

З урахуванням вищевикладеного, сама по собі наявність в договорі оренди землі від 23.08.2008 року пункту 14. "Земельна ділянка передається в оренду для ринку лісопилобудматеріалів" не може бути підставою для висновку, що єдиним видом комерційної діяльності, який сторони узгодили за можливе здійснювати на даній земельній ділянці є тільки ринок лісопилобудматеріалів.

При цьому, з містобудівної та проектної документації, наданої відповідачем та долученої до матеріалів справи, вбачається, що спірна земельна ділянка виділена відповідачу в тому числі, під будівництво кафе з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, склад лісопиломатеріалів, магазин, дизельну, склад будівельних матеріалів, готель, стоянку автомашин (т.2 а.с.18, 42,45, 50, 53, 64) .

Тобто на зазначеній ділянці відповідачу надано дозвіл на будівництво значної кількості приміщень, отже, майданчик з твердим покриттям, який є об'єктом інфраструктури, збудовано відповідачем в межах дозволених до розміщення на ділянці об'єктів у містобудівному обґрунтуванні.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що автомобільний газозаправний пункт, змонтований на спірній земельній ділянці, не має фундаменту та не відноситься до об'єктів капітального будівництва.

За умовами спірного договору оренди земельної ділянки, орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору.

Виходячи з викладеного та враховуючи частину 5 статті 20 Земельного кодексу України, суд приходить до висновку, що у цьому випадку має місце лише зміна порядку використання земельної ділянки наданої для комерційного використання, а не використання її відповідачем не за цільовим призначенням.

Підстави для розірвання договору визначені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

Так, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно ст. 142 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За приписами ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктом 35 договору від 23.08.2008р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Укладення відповідачем договорів оренди майданчика з Третьою особою-2 не призводить до порушення прав позивача та не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 23.08.2008р., зареєстрованого 24.10.2008р. за №040802301685, у зв'язку з використанням відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Оскільки судом було встановлено відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, не вбачається підстав і для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача повернути орендодавцеві земельну ділянку площею 0,10га з кадастровим номером з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній, з огляду на те, що ця вимога є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці площею 0,10га з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній, суд зазначає наступне.

Як вже вказувалось вище, зі змісту договорів оренди №06/03/17 від 06.03.2017р. та №06/03/18 від 06.03.2018р, укладених між Приватним підприємцем Потапенко О.М. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарєчна, 21 (далі - об'єкт оренди).

З матеріалів справи вбачається, що позовна вимога про знесення спірного об'єкта - автомобільного газозаправного пункту заявлена саме до ФОП Потапенка О.М., при цьому власником цього рухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" .

Зазначене майно розміщене на майданчику з твердим покриттям на підставі договорів оренди майна №06/03/17 від 06.03.2017р. та №06/03/18 від 06.03.2018р, укладених між Приватним підприємцем Потапенко О.М. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" (орендар), які не визнано недійсними.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача знести газозаправний пункт на земельній ділянці площею 0,10га з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній, є такою, що заявлена не до власника майна, тобто не до особи, яка розмістила цю рухому річ на спірній земельній ділянці та задоволенню не підлягає.

Протягом розгляду справи Позивач зазначав, що договори оренди, укладені між ФОП Потапенко О.М. та ТОВ Востокгаз по суті є договорами суборенди земельної ділянки.

В свою чергу, відповідач стверджував про те, що це договори оренди належного йому майна - майданчика з твердим покриттям.

Слід зазначити, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до статті 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад), вартість майна з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас, за змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення спірного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Відповідно до договору оренди №06/03/17 від 06.03.2017р., підписаного Приватним підприємцем Потапенко О.М. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250кв.м за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарєчна, 21 (далі - об'єкт оренди).

Згідно п. 1.2 цього Договору об'єкт оренди передається орендарю для наступних цілей: розміщення та експлуатації автомобільного газозаправного пункту.

Пунктом 3.5. цього договору сторони узгодили, що до розміру орендної плати, визначеного на підставі п.3.3. цього Договору, включаються всі витрати Орендодавця здійснені у зв'язку з утриманням Об'єкта оренди за звітний період, окрім витрат, пов'язаних з використанням електроенергії, які здійснюються Орендарем окремо. Орендар сплачує Орендодавцеві вартість спожитої електроенергії згідно показників лічильника та здійснює попередню оплату до 15 числа кожного поточного місяця за заявлений ліміт на кожний попередній місяць. Уповноважені представники Сторін один на місяць 20 числа фіксують показники лічильника, про що складають двосторонній акт. Вартість електроенергії, спожитої Орендарем за місяць, розраховується Орендодавцем на підставі двостороннього Акту з урахуванням діючих тарифів на електроенергію. Вартість електроенергії сплачується Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом 3 календарних днів з моменту отримання таких рахунків.

Сторони домовились, що Орендар не сплачує Орендодавцю плату за користування земельною ділянкою під Об'єктом оренди.

Пунктом 5.1. договору визначено, що всі поліпшення, що не можуть бути відокремлені від Об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, та були проведені зі згодою з Орендодавцем є власністю Орендаря. Орендодавець зобов'язаний відшкодувати Орендарю поліпшення орендованого майна, які не можуть бути відокремлені від Об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди. Відшкодування вартості проведених поліпшень, здійснених без згоди Орендодавця, не проводиться. Створення нової речі в результаті проведення Орендарем поліпшень забороняється.

06.03.2018 між Приватним підприємцем Потапенко О.М. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" (орендар) укладено новий договір оренди №06/03/18, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 250 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарічна, 21 (далі - об'єкт оренди). Згідно з п. 1.2. договору оренди №06/03/18, об'єкт оренди передається орендарю для наступних цілей: використання майданчику для господарських потреб.

Пунктом 3.4 договору сторони узгодили, що до розміру орендної плати, визначеного на підставі п.3.1. цього Договору, включаються всі витрати Орендодавця здійснені у зв'язку з утриманням Об'єкта оренди за звітний період, окрім витрат, пов'язаних з використанням електроенергії, які здійснюються Орендарем окремо. Орендар сплачує Орендодавцеві вартість спожитої електроенергії згідно показників лічильника та здійснює попередню оплату до 15 числа кожного поточного місяця за заявлений ліміт на кожний попередній місяць. Уповноважені представники Сторін один раз на місяць 20 числа фіксують показники лічильника, про що складають-двосторонній Акт. Вартість електроенергії, спожитої Орендарем, за місяць, розраховується Орендодавцем на підставі двостороннього Акту-з урахуванням діючих тарифів на електроенергію. Вартість електроенергії сплачується Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків протягом 3 календарних днів з моменту отримання таких рахунків. Сторони домовились, що Орендар не сплачує Орендодавцю плату за користування земельною ділянкою під Об'єктом оренди.

Пунктом 5.1. договору визначено, що всі поліпшення, що не можуть бути відокремлені від Об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, та були проведені зі згодою з Орендодавцем є власністю Орендаря. Орендодавець зобов'язаний відшкодувати Орендарю поліпшення орендованого майна, які не можуть бути відокремлені від Об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди. Відшкодування вартості проведених поліпшень, здійснених без згоди Орендодавця, не проводиться. Створення нової речі в результаті проведення Орендарем поліпшень забороняється.

Приписами ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, з умов правочинів, укладених між відповідачем та Третьою особою-2, вбачається, що ТОВ Востокгаз на підставі цих договорів оренди майна фактично отримало на платній основі право користування майданчиком з твердим покриттям для розміщення на ньому автомобільного газозаправного пункту, а відповідач фактично отримував плату за користування ТОВ Востокгаз цим майданчиком.

Посилання відповідача у своїх поясненнях від 30.10.2018 на те, що спірний майданчик є його власністю, судом не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

При цьому, згідно приписів абзацу 3 пункту 2 та пункту 3 цієї статті, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо,які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) . У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Отже, в даному випадку, приймаючи до уваги відсутність реєстрації права власності на майданчик з твердим покриттям, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, відповідач є власником матеріалів, які були використані ним для будівництва даного майданчика, а не власником самого майданчика.

Таким чином, договори оренди майданчика, в даному випадку є оспорюваними, відповідно до ст. 215 ЦК України. При цьому, як вже зазначено вище, доказів визнання їх недійсними суду не надано, а, згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Питання ж щодо наявності чи відсутності у ТОВ "Востокгаз" дозвільної документації на здійснення торговельної діяльності з продажу пального (скрапленого газу) через АГЗП та право на його розміщення за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зарєчна, 21 не є предметом розгляду у даній справі та може бути окремою підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Курилівської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області смт. Курилівка до Приватного підприємця Потапенка Олега Миколайовича, смт. Курилівка про: розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 23.08.2008р., зареєстрованого 24.10.2008р. за №040802301685; зобов'язання відповідача знести незаконно побудовану газозаправну станцію на земельній ділянці площею 0,10га з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній; зобов'язання відповідача повернути орендодавцеві земельну ділянку площею 0,10га з кадастровим номером з кадастровим номером №1223756800:02:005:0989, розташованій в межах населеного пункту на території смт. Курилівка по вул. Зарєчній.- відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.11.2018

Суддя Н.Г. Назаренко