Ухвала

від 29.10.2018 по справі 359/8630/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-а/359/263/2018

Справа №359/8630/18

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2018 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши адміністративну справу за позовом голови Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить суд : - визнати неправомірною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2 № 0810/4 від 08.10.2018 року про накладення на нього штрафу у розмірі 4250 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; - визнати неправомірною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2 № 0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018 року про накладення на нього штрафу у розмірі 82845 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; - визнати неправомірною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2 № 0810/3-10/10-45/0810/09/01від 08.10.2018 року про накладення на нього штрафу у розмірі 66276 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України , Кодексом адміністративного судочинства України , Кодексом України про адміністративні правопорушення , Законами України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР , Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.07.2007 р. № 877-V, постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 № 553 .

Так, відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

За змістом ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністра-тивні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1-3 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч. 1 ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).

У свою чергу, статтею 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

Статтею 96-1 КУпАП регламентовано відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови території, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.

Частинами 1, 2 статті 188-42 визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, спеціальним Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР встановлено відповідальність юридич-нихосіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправ-ні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У п. 9 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) несуть відповідальність у вигляді штрафу за неподання інформації про зміну осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду, - у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямо-ваних на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі та на виконання наведеної ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI Кабінетом міністрів України затверджено Порядок № 553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.07.2007 р. № 877-V також визначено загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, передбачена спеціальним Законом № 208/94-ВР та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком № 553 та нормами Закону № 877-V , а не положеннями КУпАП .

Таким чином, предметом спору у даній справі є постанови органу ДАБІ, якими позивача притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норми спеціального Закону № 208/94-ВР , а не за вчинення адміністративного правопорушення, та за результатами перевірки, проведеної виключно у порядку, регламенто-ваному спеціальними нормами законодавства, зокрема Законів №№ 3038-VI, 877-V та Порядку № 553, без застосування (навіть субсидіарно) процедури, визначеної КУпАП .

Отже, дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відповідно ст. 20 КАС України , вона не підсудна Бориспільському міськрайонному суду Київської області як адміністративному, а підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Водночас, чинний КАС України не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження з цієї підстави.

Відповідно ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за позовом голови Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ч.6 ст.7, ч.1 та ч.2 ст.20, п.2 ч.1 та ч.8 ст.29, п.6 ч.1 ст.294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом голови Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, передати для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала адміністративного суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі даної ухвали здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя Яковлєва Л.В.