Рішення

від 16.07.2019 по справі 359/8630/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 року справа № 359/8630/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом садівничого товариства Злагода до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича про визнання протиправними та скасування постанов,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду за підсудністю з Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла справа за позовом Голови Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича (далі - відповідач 1), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанову № А-0810/4 від 08.10.2018 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4250,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч.1-4 ст96 КУпАП;

- визнати неправомірною та скасувати постанову № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Голову Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірною та скасувати постанову №0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Голову Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 ;

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 08 жовтня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А.О. проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на території Садівничого товариства Злагода .

За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, позивач вказує на те, що він особисто та Садівниче товариство Злагода не вчинили жодного з вказаних у постановах про накладення штрафу правопорушень. Вони не є суб`єктом містобудівної (архітектурної) діяльності, а тому не можуть нести відповідальність у цій сфері.

Представник Позивача - адвокат Синяченко В.П., пояснив, що об`єкт архітектури, а саме будинок, який Відповідач 1 та Відповідач 2 вважали збудованим незаконно має власника, на підтвердження чого надав у додатку до адміністративного позову Витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності.

Всі видатки, що стосуються будинку провадяться за ініціативою та рішеннями забудовника (власниа об`єкту архітектури).

Представник Позивача вказує, що ОСОБА_2 , яка згідно вищевказаного витягу є власником будинку і відповідно фактичним користувачем земельної ділянки, як член садового товариства Злагода , оскільки, згідно з частиною першою статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Представник Позивача наголошує, що Садове товариство Злагода не є ні балансоутримувачем об`єкту архітектури - садового будинку, ні користувачем земельної ділянки, на якій вказаний садовий будинок розташований, а тому не могло та не може бути суб`єктом архітектурної діяльності - замовником проектів та будівництва об`єктів архітектури. Тобто, вини Садівничого товариства Злагода у порушенні вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил немає.

Відповідач-1 позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до абзацу 9 частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність", передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

На підтвердження законності проведення перевірки Відповідач 1 надав до суду копію звернення фізичної особи, яка межує з земельною ділянкою на якій забудовано садовий будинок, щодо незаконного будівництва.

Враховуючи зазначене, Відповідач-1 вважає, що посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на законних підставах здійснено перевірку Садівничого товариства Злагода , як замовника будівництва садового будинку, що забудований на території СТ Злагода .

Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався.

18 січня 2019 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, про залишення позовної заяви Голови Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків.

01 березня 2019 року суд постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі та призначив судове засідання.

У судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судові засідання не з`являлись.

Протокольною ухвалою від 25.06.2019, за заявою адвоката позивача - Синяченка В.П. суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши письмові докази, судом встановлено наступне.

До Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення фізичної особи щодо перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва садового будинку по АДРЕСА_1 , на території садівничого товариства Злагода , Гнідинська сільська рада, Бориспільський район, Київська область.

На підставі вказаного звернення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято наказ про проведення позапланової перевірки, яким призначено проведення позапланової перевірки щодо дотримання замовниками будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

08 жовтня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А.О. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва садового будинку.

Під час проведення перевірки встановлено, що вищезазначений садовий будинок експлуатується, без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Відповідно до частини восьмої статті 32 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуюче зазначене, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області дійшов висновку про порушення позивачем вимог: статті 26, статті 29, частини першої статті 31, частини першої статті 34, статті 37, частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 №466, статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури" від 11.07.2007 №903.

З метою усунення виявлених порушень головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А.О. винесено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також, на підставі висновків перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А. О. складено протоколи.

У вказаних протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться в приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, а також зазначено дату і час.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А. О. прийняті оскаржувані постанови:

- постанову № А-0810/4 від 08.10.2018, про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4250,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч.1-4 ст96 КУпАП;

- постанову № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 82845 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Голову Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 ;

- постанову №0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 66276 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Голову Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеними вище постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У відповідності до пункту 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Як визначено пунктом 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно з пунктом 20 Порядку №553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 2 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Згідно з пунктом 3 Порядку №244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 9 Порядку №244 встановлено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У пункті 11 Порядку №244 зазначено, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з пунктом 22 Порядку №244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

З аналізу вказаних норм слідує, що наведеними нормами законодавства орган державного архітектурно-будівельного контролю наділений повноваженнями проводити позапланову перевірку та у разі виявлення порушень вимог законодавства складати за її наслідками необхідні документи (акт, протокол про правопорушення, припис, постанову про накладення штрафів).

Водночас, вирішуючи даний спір суд враховує, що відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудування несуть суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

За визначенням абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (далі Закон №687-XIV), замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно статті 28 Закону №687-XIV, власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Поряд з цим, відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за порушення у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) (далі - Закон №208/94-ВР).

Так, згідно положень статті 1 Закону №208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Тобто, як вбачається з аналізу вказаної правової норми, обов`язковою умовою настання відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності є, зокрема, прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями та бездіяльністю суб`єкта містобудування та вчиненими порушеннями.

Так, абзацом 2 пункту 3, абзацом 3 пункту 4 та пунктами 5, 6 частини 2 статті 2 цього Закону №208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

3) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

4) експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

5) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

6) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тобто, суб`єктами наведених вище правопорушень, за наслідком яких і винесено відповідачем оскаржувані постанови, можуть бути саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, здійснюючи безпідставну експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Так, при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних постанов, відповідачі виходили з того, що саме позивач Садівниче товариство Злагода є замовником будівництва.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідачів, з огляду на наступне.

Як зазначалось судом вище, відповідно до положень Закону України "Про архітектурну діяльність"замовником є особа, яка має у власності або користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни об`єкта містобудування.

Отже, користувач земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи, є замовником за умови, що саме цей користувач має намір на здійснення таких будівельних робіт.

Також судом встановлено, що садовий будинок на праві власності належить ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивач зазначає, що він не є ні користувачем земельної ділянки, на якій вказаний будинок розташований ні його власником. Жодних дозволів як замовник будівництва чи як орган з питань архітектурно-будівельного контролю не надавали та не могли надати.

Водночас, суд звертає увагу на те, що сам лише факт перебування земельної ділянки у оренді позивача станом на момент проведення перевірки не може свідчити, що будівельні роботи, які були здійсненні на зазначеній земельній ділянці, виконувались особою, у оренді якої перебувала відповідна земельна ділянка.

Більш того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, що будівельні роботи на земельній ділянці були здійсненні саме позивачем.

В той же час, адвокатом позивача в судовому засіданні було надано належним чином завірену копію технічного паспорту на садовий будинок АДРЕСА_1 , що на території Ст Злагода Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Таким чином, викладені вище обставини в сукупності із наявними у справі матеріалами свідчать, що голова СТ Злагода ОСОБА_1 та саме СТ Злагода не є замовником будівництва садового будинку.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не виконував будівельних робіт по зведенню вищевказаного садового будинку, не є замовником та/або підрядником будівництва у розумінні законодавства, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності, та не експлуатує відповідну споруду без введення в експлуатацію, суд приходить до висновку, що голова Ст злагода ОСОБА_1 та саме СТ Злагода не є суб`єктом містобудівної діяльності, якого може бути притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Наведене свідчить, що відповідач неправомірно притягнув позивача до відповідальності, а відтак оскаржувані постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1533,71 грн грн., що підтверджується платіжним дорученням № 145 від 28.02.2019.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №А-0810/4 від 08.10.2018; №3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018 та №0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018.

3. Стягнути на користь Садівничого товариства Злагода (Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, СТ Злагода , код ЄДРПОУ 26191457) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір у розмірі 1533 (одна тисяча п`ятсот тридцять три) гривні 71 (сімдесят одна) коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.