Постанова

від 25.09.2019 по справі 359/8630/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/8630/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Голови Садівничого Товариства Злагода ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року позивач, Голова Садівничого Товариства Злагода ОСОБА_1, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати неправомірною та скасувати постанову № А-0810/4 від 08.10.2018 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4250,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч.1-4 ст96 КУпАП;

- визнати неправомірною та скасувати постанову № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Голову Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1;

- визнати неправомірною та скасувати постанову №0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Голову Садівничого товариства Злагода ОСОБА_1;

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення фізичної особи щодо перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва садового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 72).

На підставі вказаного звернення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято наказ № 173П від 16.08.2018 про проведення позапланової перевірки, яким призначено проведення позапланової перевірки щодо дотримання замовниками будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 81).

Також 16.08.2018 було видано направлення № 613613.18/03 на проведення позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво за адресою: діл. 364 СТ Злагода Бориспільський район Київська область (а.с. 81).

За результатами такої перевірки було складено Акт № Т-2009/1 щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 89).

Вищевказаним Актом зафіксовано наступні порушення: На земельній ділянці за адресою: діл. № 364 СТ Злагода Бориспільського району Київської області, яка відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 21.11.2006, зареєстрованого в Бориспільському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 15.01.2007 № 080782300001 перебуває в оренді СТ Злагода згідно даних сервісу Google Earth та інформації власників сусідніх земельних ділянок орієнтовно у період з 2016 по 2018 роки виконано будівельні роботи з будівництва 2-хповерхового садового будинку розмірами в плані 7,4*6,1м.

Будівельні роботи з будівництва 2-х поверхового садового будинку розмірами в плані 7,4*6,1м виконано без оформлення документів, які дають право на їх виконання.

Будівельні роботи з будівництва 2-х поверхового садового будинку розмірами в плані 7,4*6,1м виконано без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

2-х поверховий садовий будинок розмірами в плані 7,4*6,1м влаштовано по межі сусідньої земельної ділянки № 39 та по червоній лінії вулиці. (а.с. 94).

20.09.2018 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А.О. складено протоколи № 3-Л-З-2009/1 та № 3-Л-З-2009/2 стосовно СТ Злагода про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачена відповідно п. 2 ч. 2 ст. 2 та п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 98, 100).

Також 20.09.2018 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А.О. складено протокол № 3-Л-А-2009/1 стосовно голови СТ Злагода ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1, 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с 96).

20.09.2018 також було видано припис № С-2009/1 про усунення правопорушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким було визначено усунути виявлені порушення до 20.11.2018 шляхом отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або шляхом відповідно до чинного законодавства (а.с. 97).

У подальшому, за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А. О. було винесено відносно СТ Злагода постанови:

- постанову № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018, якою визнано СТ Злагода винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 82 845 грн. (а.с 104);

- постанову № 3-0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018, якою визнано СТ Злагода винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 66 276 грн. (а.с. 105).

Також постановою № А-0810/4 від 08.10.2018, на ОСОБА_1 , як на керівника СТ Злагода накладено штраф у розмірі 4250,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1-4 ст. 96 КУпАП (а.с. 106).

Вважаючи вищевказані постанови незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки позивач не є замовником та/або підрядником будівництва у розумінні законодавства, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності, відтак голова СТ Злагода ОСОБА_1 та саме СТ Злагода не є суб`єктом містобудівної діяльності, якого може бути притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, проте не підтримує доводи, викладені в оскаржуваному апелянтом рішенні.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Як визначено пунктом 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 2 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Згідно з пунктом 3 Порядку №244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 9 Порядку №244 встановлено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У пункті 11 Порядку №244 зазначено, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з пунктом 22 Порядку №244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно з вищевказаними нормами законодавства, відповідач наділений повноваженнями проводити позапланову перевірку та у разі виявлення порушень вимог законодавства складати за її наслідками необхідні документи (акт, протокол про правопорушення, припис, постанову про накладення штрафів).

Однак, задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №А-0810/4 від 08.10.2018; №3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018 та №0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018, суд першої інстанції виходив з того, що голова СТ Злагода ОСОБА_1 та саме СТ Злагода не є суб`єктом містобудівної діяльності, якого може бути притягнуто до відповідальності за відповідні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В свою чергу, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області в апеляційній скарзі наполягає, що оскільки відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 21.11.2006, зареєстрованого в Бориспільському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 15.01.2007 № 080782300001, відповідна земельна ділянка, на якій розташовано садовий будинок, перебуває в оренді СТ Злагода , то СТ Злагода , як користувач земельної ділянки, є замовником будівництва і має нести відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Щодо вищевказаних доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 11 частини першої ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV, замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку , подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно зі ст. 28 Закону №687-XIV, власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Законом України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності врегульовано відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, згідно положень статті 1 вищевказаного Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Окрім того, статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відтак, колегія суддів наголошує, що прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями та бездіяльністю суб`єкта містобудування та вчиненими порушеннями є обов`язковою умовою настання відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Причинним зв`язком є об`єктивний зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідної особи і певним наслідком. Якщо закон, забороняючи те чи інше діяння, пов`язує відповідальність за нього з настанням певного шкідливого наслідку, то для притягнення особи, винної у вчиненні цього діяння, до відповідальності треба, крім інших обставин, встановити і те, що цей наслідок спричинили її дії або бездіяльність .

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименко А. О. було винесено відносно СТ Злагода постанову № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 від 08.10.2018, якою визнано СТ Злагода винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 82 845 грн. (а.с 104) та постанову № 3-0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018, якою визнано СТ Злагода винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 66 276 грн. (а.с. 105).

Так, пункт восьмий ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Пункт другий ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тобто, відповідачем постановами № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 та № 3-0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018 СТ Злагода було притягнуто до відповідальності за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень та за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання.

Також постановою № А-0810/4 від 08.10.2018, на ОСОБА_1 , як на керівника СТ Злагода накладено штраф у розмірі 4250,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 4 ст. 96 КУпАП (а.с. 106).

Тобто, згідно з частинами першою та четвертою статті 96 КУпАП України, вищевказаною постановою відповідача було притягнуто до відповідальності ОСОБА_2 за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд та за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до статті 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 247 КУпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Так, складом адміністративного правопорушення є передбачена відповідними нормами сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт, об`єк тивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону.

Як вже було визначено вище, відповідно до норм статті 247 КУпАП України за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Так, при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних постанов, відповідач виходив з того, що саме Садівниче товариство Злагода та ОСОБА_1 як його керівник є замовником будівництва садового будинку, відтак саме вони є суб`єктами вчинення правопорушень.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, садовий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 9).

До того ж, в матеріалах справи наявна копія технічного паспорту на садовий будинок АДРЕСА_3 , відповідно до якого замовником технічної інвентаризації є саме ОСОБА_3 (а.с. 116).

Окрім того, з копії технічного паспорту на садовий будинок АДРЕСА_3 вбачається, що рік побудови відповідного садового будинку - 1991.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що власником садового будинку, будівництво якого виконано без оформлення документів, які дають право на їх виконання, без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, що було встановлено за результатами перевірки відповідачем, належить на праві власності ОСОБА_3 .

В той же час, відповідачем при винесенні оскаржуваних постанов про притягнення до відповідальності СТ Злагода та ОСОБА_1 , як керівника СТ Злагода , не було з`ясовано, проаналізовано та визначено складу відповідних правопорушень.

Так, відповідачем не надано жодних доказів того, що саме СТ Злагода виконували будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил та виконували будівельні роботи без повідомлення про початок їх виконання, як і не доведено, що безпосередньо ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та виконував будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

В оскаржуваних постановах № 3-0810/2-10/10-44/0810/09/01 та № 3-0810/3-10/10-45/0810/09/01 від 08.10.2018, якими СТ Злагода визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених відповідно п. 8 ч. 3 ст. 2 та п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та в постанові № А-0810/4 від 08.10.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 4 ст. 96 КУпАП, відповідачем було лише констатовано факти правопорушення без дослідження та з`ясування всіх обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, колегія суддів наголошує, що відповідачем не було належним чином з`ясовано всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних постанов про притягнення до відповідальності, не було встановлено склад правопорушень , а саме їх суб`єкт, суб`єктивну та об`єктивну сторони, що прямо суперечить критеріям обґрунтованості, неупередженості та розсудливості, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, колегія суддів наголошує, що відповідачем не було доведено вчинення СТ Злагода та ОСОБА_1 правопорушень, визначених у оскаржуваних постановах про притягнення їх до відповідальності.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року.

В той же час, з огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, зазначивши у мотивувальній частині, що підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові суду.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Голови Садівничого Товариства Злагода ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименка Артема Олександровича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, про визнання протиправними та скасування постанов.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково: необхідно змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, зазначивши у мотивувальній частині, що підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові суду. У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - змінити в мотивувальній частині.

В решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 26.09.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма