26.09.2018
РІШЕННЯ
Іменем України
26 вересня 2018 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Новікової Н.В.,за участі секретаря судового засідання: Похвалітової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Токмацького районного суду Запорізької області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 328/1283/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,
за участі: представника позивача - адвоката ОСОБА_4, представника відповідачів: - адвоката ОСОБА_5,
встановив:
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Котовського (далі ТОВ Агрофірма ім. Котовського ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, в якому просив: 1) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.09.2016 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма ім. Котовського , зареєстрований в Токмацькій районній державній адміністрації Запорізької області 24.01.2017 року, кадастровий номер земельної ділянки 2325280800:09:002:0081; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.10.2016 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма ім. Котовського , зареєстрований в Токмацькій районній державній адміністрації Запорізької області 24.01.2017 року, кадастровий номер земельної ділянки 2325280800:09:001:0020; 3) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма ім. Котовського , кадастровий номер земельної ділянки 2325280800:09:002:0081; 4) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма ім. Котовського , кадастровий номер земельної ділянки 2325280800:09:001:0020; 5) стягнути солідарно з відповідачів на його користь сплачений судовий збір (т. 1 а.п. 2-5).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 (відповідач 1) було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки, загальною площею 3,96 га, що розташована на території Долинської сільської ради Токмацького району, кадастровий номер 2325280800:09:002:0081, строком на 49 років. Даний договір зареєстрований в ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 09.02.2010 року за № 041028000002. На підставі договору оренди землі, в рахунок орендної плати ним, відповідачу 1 було сплачено 13 480 грн., про що надає розписку від 25.10.2006 року, а йому віддали оригінал державного акту на право власності на землю.
28.03.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 (відповідач 2) було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки, загальною площею 3,90 га, що розташована на території Долинської сільської ради Токмацького району, кадастровий номер 2325280800:09:001:0020, строком на 49 років. Даний договір зареєстрований в ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 10.11.2008 року за № 040828000076. У зв'язку з укладенням договору оренди землі відповідачу 2 було наперед сплачено орендну плату в розмірі 15 000 грн., про що надає розписку від 25.10.2006 року, а йому віддали оригінал державного акту на право власності на землю.
Реєстрація договорів оренди землі підтверджується інформаційними листами Міжрайонного управління Держгеокадастру у Токмацькому районі та м. Токмак № 29-8-0.211-468/120-17 та № 29-8-0.211-469/120-17 від 20.03.2017 року.
З часу реєстрації вищевказаних договорів оренди землі до теперішнього часу, на протязі багатьох років позивач користується земельними ділянками. Відповідач 1 та відповідач 2 з власної волі, розуміючи всі наслідки укладення договорів оренди землі підписали ці договори та отримали грошові кошти, в рахунок оренди землі, написавши відповідні розписки та залишивши йому оригінали Державних актів на право приватної власності на землю. Після реєстрації договорів оренди землі позивачем було надано відповідачу 1 та відповідачу 2 їх екземпляри договорів. Він користується земельною ділянкою відповідача 1 - з 2010 року, а відповідача 2 - з 2008 року. Весь цей час сумлінно виконує умови договорів оренди землі, вклав немало грошових коштів для покращення родючості землі. На протязі багатьох років відповідачами 1 і 2 жодного разу не було пред'явлено до нього претензій з приводу користування їхніми земельними ділянками. Укладені договори оренди на цей час не розірвані, не визнанні не дійсними, їх умови виконуються сторонами, земельні ділянки перебувають у нього в оренді.
В березні 2017 року поштою надійшов лист № 28 від ТОВ Агрофірма ім. Котовського (відповідач 3) зі змісту якого позивачу стало відомо, що між відповідачем 3 та відповідачами 1 і 2 були укладені договри оренди земельних ділянок, предметом яких були ті ж самі земельні ділянки, що знаходяться в його користуванні. Дані договори оренди було зареєстровано реєстратором Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області 24.01.2017 року.
Позивач вважає, що його права та інтереси, як орендаря земельних ділянок на теперішній час грубо порушуються з боку відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позивач також зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства третя особа при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладених між відповідачем 3 та відповідачами 1 і 2, не перевіривши належним чином, чи зареєстровано право оренди на ці земельні ділянки чи ні, внаслідок якої, здійснив повторну реєстрацію договорів оренди тих же самих земельних ділянок, що є незаконним та недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди виникає з моменту державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок. При цьому, реєстрація договору оренди земельної ділянки з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем. Факт подвійної реєстрації речового права є підставою для визнання договору оренди не дійсним та скасування зареєстрованого речового права.
Оскільки вказані договори оренди землі діють до 2057 року та 2059 року, укладання та державна реєстрація оспорюваних договорів оренди мала місце в період дії вказаних договорів. Оспорювані договори оренди укладені та зареєстровані в період дії договорів оренди, за якими позивач є орендарем, що вважає порушенням своїх прав, а тому просить визнати недійсними договори оренди укладені між відповідачами.
Крім того, зазначає, що державний реєстратор під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення їх подвійної реєстрації. Державний реєстратор не з'ясував обставин щодо наявності його права на оренду земельних ділянок та прийняв рішення про реєстрацію прав, які були зареєстровані. (т. 1 а.п. 2-5).
29 травня 2017 року за ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 червня 2017 року (т. 1 а.п. 34).
27 червня 2017 року ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ Агрофірма ім. Котовського , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними до розгляду та набрання законної сили рішення у цивільній справі № 328/929/17 за позовом ТОВ Агрофірма ім. Котовського , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державне підприємство Центр Державного земельного кадастру в особі Токмацького міськрайонного виробничого відділу Запорізької регіональної філії про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні землею (т. 1 а.п. 73).
17 серпня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2017 року по вказаній справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 1 а.п. 99-100).
19 жовтня 2017 року до Токмацького районного суду Запорізької області, представником відповідачів адвокатом ОСОБА_5, подано заперечення на позовну заяву в яких просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Заперечення обґрунтовано наступним, відповідачі 1 і 2 зазначають, що надані позивачем договори не підписували, вказані договори підписані невідомими особами від їх імені, у зв'язку з чим, надали суду заяви про фальшивість доказів.
Крім того, ОСОБА_2 до матеріалів справи додається копія довідки Державної пенітенціарної служби від 19.09.2012 року, з якої вбачається, що він був засуджений за ст. 309 ч. 2, ст. 71 ч. 1 КК України на строк 3 роки 6 місяців і станом на 28.07.2006 року, на дату, нібито укладення договору оренди з позивачем, відбував покарання в Оріхівській виправній колонії.
Якщо договори оренди земельних ділянок відповідачами 1 і 2 не підписувалися, вони є неукладеними, отже прав орендаря, які підлягають судовому захисту у позивача не виникло.
ОСОБА_6 діючого законодавства України, державній реєстрації підлягають правочини. Інформаційні листи МРУ Держгеокадастру у Токмацькому районі від 20.03.2017 року лише підтверджують факт державної реєстрації, але не можуть бути доказом укладення правочинів.
Розписки на отримання грошових коштів також не можуть бути доказами укладення правочинів щодо користування земельними ділянками, оскільки чинним законодавством України передбачено, що земельні ділянки можуть передаватися в користування виключно на підставі договорів оренди, укладених сторонами в письмовій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Доказом наявності між сторонами орендних відносин є виключно договір оренди, який укладається в письмовій формі та відповідає Типовому договору оренди землі. ОСОБА_7 орендаря виникають у особи виключно на підставі договору оренди. Відсутність порушеного права позивача унеможливлює його захист в судовому порядку (т. 1 а.п. 121-122).
19 жовтня 2017 року ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ Агрофірма ім. Котовського адвоката ОСОБА_5 про об'єднання в одне провадження позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма ім. Котовського , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації та позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма ім. Котовського до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ДП Центр Державного земельного кадастру про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні землею - відмовлено (т. 1 а.п. 129).
19 лютого 2018 року Токмацьким районним судом Запорізької області постановлено ухвалу здійснювати розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ Агрофірма ім. Котовського , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, в загальному позовному провадженні, спочатку, зі стадії підготовчого провадження та призначено у справі підготовче засідання, роз'яснено відповідачам право на подання відзиву на позовну заяву (т. 1 а.п. 169).
12 березня 2018 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідачів адвоката ОСОБА_5, в якому просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного. Як вказує позивач, між ним та відповідачами 1 і 2 нібито укладені договору оренди строком на 49 років, а реєстрація договорів з ТОВ Агрофірма ім. Котовського відбулася в період їх дії. Позивач вважає, що відповідачами порушено його права орендаря і обґрунтовує свої вимоги статтею 25 Закону України Про оренду землі та ч. 5 ст. 116 ЗК України. В свою чергу відповідачі 1 і 2 заявляють, що надані позивачем договори не підписували. Вказані договори підписані невідомими особами від їх імені, повноважень на укладення договорів від свого імені будь-яким особам відповідачі 1 і 2 не надавали. Крім того, відповідно до довідки Державної пенітенціарної служби від 19.09.2012 року ОСОБА_2 станом на 28.07.2006 року, на дату, нібито укладення договору оренди з позивачем, відбував покарання в Оріхівській виправній колонії.
Копії договорів оренди, нібито укладених позивачем з відповідачами 1 і 2 не засвідчені у встановленому законом порядку, відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів вказаних договорів до справи не надані. Відповідачі 1 і 2 зазначають, що не підписували з позивачем жодних договорів оренди і не уповноважували будь-кого на їх підписання. Якщо договори оренди земельних ділянок відповідачами 1 і 2 не підписувалися, вони є неукладеними, отже прав орендаря, які підлягають судовому захисту у позивача не виникло.
ОСОБА_6 діючого законодавства України, правочини підлягають державній реєстрації. Інформаційні листи МРУ Держгеокадастру у Токмацькому районі від 20.03.2017 року лише підтверджують факт державної реєстрації, але не можуть бути доказом укладення правочинів.
Розписки на отримання грошових коштів також не можуть бути доказами укладення правочинів щодо користування земельними ділянками, оскільки чинним законодавством України передбачено, що земельні ділянки можуть передаватися в користування виключно на підставі договорів оренди, укладених сторонами в письмовій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом наявності між сторонами орендних відносин є виключно договір оренди, який укладається в письмовій формі та відповідає Типовому договору оренди землі. ОСОБА_7 орендаря виникають у особи виключно на підставі договору оренди землі. Позивач оригінали вищевказаних договорів до суду не надав.
Відсутність порушеного права позивача унеможливлює його захист в судовому порядку.
З 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким викладено в новій редакції процесуальні кодекси, в тому числі Цивільний процесуальний кодекс України. Пунктом 9 частини 1 Перехідних положень нової редакції ЦПК передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.
Пунктом 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України передбачено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
З урахування складності справи, поведінки позивача і систематичного зловживання ним своїми процесуальними правами та обов'язками, а також через відсутність в штаті підприємства юриста, відповідачем 3 - ТОВ Агрофірма ім. Котовського для захисту власних прав та інтересів був залучений адвокат ОСОБА_5 з якою укладено договір про надання правової допомоги № 89 від 01.12.2016 року.
На даний час, відповідач 3, права та обов'язки якого порушує позивач, вже поніс витрати на правничу допомогу, що підтверджується актом № 89/2 від 18.01.2018 року на суму 8900 грн., які складаються з наступних процесуальних дій: 1) 02.06.2017 - 03.06.2017 ознайомлення з позовною заявою та долученими до неї доказами, формування процесуальної позиції по справі, пошук та підготовка правових позицій Верховного суду з аналогічних спорів, тривалість 3 години, вартість 1500 грн.; 2) 26.06.2017 - клопотання про зупинення провадження по справі, тривалість 1 година, вартість 600 грн.; 3) 27.06.2017 - клопотання про зобов'язання надати оригінали документів, тривалість 50 хвилин, вартість 500 грн.; 4) 27.06.2017 - клопотання про об'єднання справ, тривалість 1 година, вартість 600 грн.; 5) 27.06.2017 - витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні, ознайомлення адвоката з матеріалами справи та їх фотокопіювання, тривалість 6 годин, вартість 2000 грн.; 6) 13.08.2017 - заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, тривалість 1,2 години, вартість 700 грн.; 7) 25.09.2017 - заперечення а позовну заяву ОСОБА_1, тривалість 1,5 години, вартість 1000 грн.; 8) 19.10.2017 - витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні, тривалість 5 годин, вартість 2000 грн.
Вказані витрати вже сплачені відповідачем 3, наступні витрати відповідача 3 на правничу допомогу орієнтовно складатимуть 7100 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок понесених відповідачем 3 витрат на правничу допомогу складає 16 000 грн. (т. 1 а.п. 182-183).
12 березня 2018 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання, від представника відповідачів адвоката ОСОБА_5, про витребування у позивача, ОСОБА_1, оригіналів договорів оренди земельних ділянок від 28.03.2006 р. укладеного зі ОСОБА_3 та від 28.07.2006 р. укладеного з ОСОБА_2, на які ОСОБА_1 посилається у позові (т. 1 а.п. 190-191).
12 березня 2018 року Токмацьким районним судом Запорізької області постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання директора ТОВ Агрофірма ім. Котовського ОСОБА_8 про забезпечення та попередню оплату судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу (т. 1 а.п. 227).
22 березня 2018 року, представником позивача адвокатом ОСОБА_4, до Токмацького районного суду Запорізької області, подано заяву про долучення до матеріалів справи позовної заяви ОСОБА_1, в порядку уточнення імені відповідача ОСОБА_3, замість помилково зазначеного імені ОСОБА_9 та доказів відправлення уточненої позовної заяви відповідачам та третій особі (т. 1 а.п. 231).
В уточненій позовній заяві уточнено ім'я відповідача ОСОБА_3, обґрунтування позову та вимоги залишилися незмінними (т. 1 а.п. 232-234).
17 травня 2018 року за ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_4 - задоволено, уточнено анкетні дані відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 250).
17 травня 2018 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання, від представника відповідачів адвоката ОСОБА_5, про витребування з Оріхівської виправної колонії № 88 оригіналів документів, які містять особистий підпис ОСОБА_2 та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (т. 1 а.п. 244-245). В судовому засіданні в задоволенні клопотання представника відповідачів адвоката ОСОБА_5 про витребування документів відмовлено, відповідне рішення занесено в журнал судового засідання від 17 травня 2018 року.
17 травня 2018 року ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області в задоволенні клопотання, представника відповідачів адвоката ОСОБА_5, про призначення почеркознавчої експертизи відмовлено (т. 2 а.п. 1).
11 червня 2018 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання про стягнення судових витрат від представника відповідачів адвоката ОСОБА_5, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Агрофірма ім. Котовського судові витрати по справі в сумі 16 832,40 грн. (т. 2 а.п. 9-11).
11 червня 2018 року Токмацьким районним судом Запорізької області постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення до судового розгляду по суті вказаної цивільної справи (т. 2 а.п. 23).
На підставі розпорядження № 7 від 27.06.2018 року, після закінчення строку повноважень у судді Погрібної О.М., справу розподілено судді Новіковій Н.В.
27 червня 2018 року, справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання, про що постановлено відповідну ухвалу (т. 2 а.п. 33).
19 липня 2018 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшла заява від представника позивача адвоката ОСОБА_4 про доручення письмових доказів, а саме копій державних актів на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, копії 2-х аркушів з газети Таврія від 08.09.2016 року та копій квитанцій про сплату позивачем податку на прибутки фізичних осібна рахунок Долинської сільської ради за користування земельними ділянками (т. 2 а.с. 50-59).
13 вересня 2018 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання від представника відповідачів 1-2 адвоката ОСОБА_5 про врахування додаткових аргументів, а саме при розгляді справи по суті, на підтвердження доводів відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, викладених в тому числі в заявах про фальшивість доказів, просять врахувати, що згідно висновку експерта № 639-17 від 28.03.2018 р. за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис виконаний від імені ОСОБА_2 та розміщеного в договорі оренди земельної ділянки кадастровий № 2325280800:09:002:0081 площею 3,9606 га, укладеного 28.07.2006 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2; згідно висновку експерта № 320-18 від 07.08.2018 р. за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис виконаний від імені ОСОБА_3 в договорі оренди земельної ділянки кадастровий № 2325280800:09:001:0020 площею 3,9901 га, укладеного з ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_3
Як неодноразово зазначали відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не виникло права оренди, яке б підлягало судовому захисту в дійсному провадженні, а тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 2 а.п. 74- 92).
13 вересня 2018 року Токмацьким районним судом Запорізької області постановлено ухвалу про призначення судового засідання для розгляду вказаної цивільної справи по суті (т. 2 а.п. 95).
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позові (т. 1 а.с. 2-5) та уточненій позовній заяві поданій до суду 22.03.2018 року (т. 1 а.п. 232-234).
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідачів адвокат ОСОБА_5 проти позову заперечувала з підстав зазначених у відзиві (т. 1 а.п. 182-183) та клопотанні про врахування додаткових аргументів (т. 2 а.п. 74-92).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є дружиною позивача ОСОБА_1 та вони разом займаються підприємництвом. В 2006 році її чоловік фактично придбав земельні ділянки у відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_2, за що їм було одноразово сплачено по 3000 доларів і про що в матеріалах справи містяться розписки. Однак, оскільки продаж землі на той час була заборонена, її чоловік та відповідачі уклали договори оренди. Як відповідачі їх підписували вона не бачила, оскільки вказані договори були їм залишені, а потім вони їх отримали вже підписаними. Договори були зареєстровані у встановленому порядку та до 2016 року вони безперешкодно обробляли орендовані земельні ділянки. В 2016 році їм зателефонувала бухгалтер ТОВ АФ ім.. Котовського та повідомила, що агрофірма укладає договори зі ОСОБА_9 та ОСОБА_2, а в березні 2017 року вони отримали офіційного листа від агрофірми про укладання цих договорів, та звернулись до адвоката.
Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали, на які сторони посилаються як на підставу позову та відзиву, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
ОСОБА_6 ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2325280800:09:001:0020, площею 3,9001 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Запорізька область, Токмацький район, Долинська сільська рада. Підставою виникнення права власності є витяг з ДЗК, серія та номер: НВ-2302403082016, виданий 07.09.2016 Управлінням Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 67896505 від 13.09.2016 року (т. 1 а.п. 19).
10 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського в особі генерального директора ОСОБА_8 укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області (кадастровий номер 2325280800:09:001:0020 ), загальною площею 3,9001 га, у тому числі 3,9001 га ріллі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159596,90 грн. Договір укладено на 15 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, що підтверджується відповідним договором (т. 1 а.п. 25-26).
ОСОБА_7 оренди земельної ділянки зареєстровано, орендарем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 78980167 (т. 1 а.п. 18).
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2325280800:09:002:0081, площею 3,9606 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Запорізька область, Токмацький район, Долинська сільська рада. Підставою виникнення права власності є державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЗП 119560, виданий 06.06.2005 року Токмацькою райдержадміністрацією, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 66330636 від 22.08.2016 року (т. 1 а.п. 21).
07 вересня 2016 року між ОСОБА_2та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського в особі генерального директора ОСОБА_8 укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Долинської сільської ради Токмацького району Запорізької області (кадастровий номер 2325280800:09:002:0081 ), загальною площею 3,9606 га, у тому числі 3,9606 га ріллі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159596,90 грн. Договір укладено на 15 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, що підтверджується відповідним договором (т. 1 а.п. 22-24).
ОСОБА_7 оренди земельної ділянки зареєстровано, орендарем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 78979249 (т. 1 а.п. 20).
Спір в даній цивільній справі підлягає вирішенню з урахуванням загальної норми права - Цивільного кодексу України та спеціальних норм - Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , що передбачено положеннями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справу.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Законом України Про оренду землі не передбачено підстав, за яких договір оренди землі може бути визнаний недійсним.
В статті 21 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Стаття 210 ЗК України конкретизує види угод щодо земельних ділянок, які можуть визнаватися недійсними за рішенням суду, а саме - угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок.
Підстави та порядок і правові наслідки визнання недійсними договорів оренди землі Земельним кодексом України не передбачено.
Оскільки нормами спеціального законодавства не передбачено випадків визнання недійсними договорів оренди землі, така вимога має вирішуватися за нормами Цивільного кодексу України.
ОСОБА_6 із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою ст.627 ЦК України.
Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.
Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 14Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_6 із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
ОСОБА_6 зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року передбачено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину.
Відповідно до загальних засад цивільного законодавства закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1 ст. 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України).
Таким чином, до спірних правовідносин має застосовуватись нормативно-правовий акт чинний на момент укладення договору оренди землі. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року ).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.
Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року передбачено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Оскаржувані позивачем договори оренди укладені між відповідачами ТОВ Агрофірма ім. Котовського з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю відповідають зазначеним вище положенням чинного законодавства, у зв'язку з чим вимога про визнання договорів оренди недійсними не ґрунтується на законі.
В законі відсутні, зазначені позивачем, підстави для визнання договору оренди землі недійсними - факт подвійної реєстрації речового права, а тому ці доводи позивача та його представника суд відхиляє.
28.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 (відповідач 1) було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки, загальною площею 3,96 га, що розташована на території Долинської сільської ради Токмацького району, кадастровий номер 2325280800:09:002:0081, строком на 49 років. Договір зареєстрований в ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 09.02.2010 року за № 041028000002 (т. 1 а.п. 13-15, 203-208)
28.03.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 (відповідач 2) було укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки, загальною площею 3,90 га, що розташована на території Долинської сільської ради Токмацького району, кадастровий номер 2325280800:09:001:0020, строком на 49 років. Договір зареєстрований в ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 10.11.2008 року за № 040828000076 (т. 1 а.п. 10-12, 214-219).
Відповідно до довідки Державної пенітенціарної служби від 19.09.2012 року ОСОБА_2 станом на 28.07.2006 року, на дату, укладення договору оренди з позивачем, відбував покарання в Оріхівській виправній колонії (т. 1 а.п. 61-62, 123, 187).
ОСОБА_6 висновку експерта № 639-17 від 28.03.2018 р. за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис виконаний від імені ОСОБА_2 та розміщеного в договорі оренди земельної ділянки кадастровий № 2325280800:09:002:0081 площею 3,9606 га, укладеного 28.07.2006 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2 (т.2 а.п. 75-84).
ОСОБА_6 висновку експерта № 320-18 від 07.08.2018 р. за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис виконаний від імені ОСОБА_3 в договорі оренди земельної ділянки кадастровий № 2325280800:09:001:0020 площею 3,9901 га, укладеного з ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_3 (т.2 а.п. 85-92).
Позивачем та його представником доказів, які б спростовували висновки експерта не надано.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
Позивачем та його представником доказів, того що ОСОБА_2 (відповідач 1) та ОСОБА_3 (відповідач 2) підписували договори оренди землі з позивачем не надано.
Також позивачем та його представником не доведено, що договір оренди землі від 28.07.2006 року від імені ОСОБА_2 підписаний уповноваженою останнім особою. Позивачем та його представником також не надано належних доказів того, що договір оренди землі від 28.03.2006 року від імені ОСОБА_3 підписаний уповноваженою на те особою. Так, позивачем та його представником не доведено, що відповідачі 1 і 2 надавали повноваження на укладення договорів від свого імені будь-яким іншим особам.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_6 ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
ОСОБА_6 ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як на факт укладення договорів оренди землі між позивачем та відповідачем 1, ОСОБА_2, та відповідачем 2, ОСОБА_3, позивач та його представник посилаються на розписки про отримання грошових коштів від 25 жовтня 2006 року (т. 1 а.п. 8, 9), проте суд не бере їх до уваги, оскільки вони є не допустимими доказами та мають іншу правову природу. Розписки на отримання грошових коштів не можуть бути доказами укладення правочинів щодо користування земельними ділянками, оскільки чинним законодавством України передбачено, що земельні ділянки можуть передаватися в користування виключно на підставі договорів оренди, укладених сторонами в письмовій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_6 діючого законодавства України, правочини підлягають державній реєстрації. Інформаційні листи Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2017 року (т. 1 а.п. 17) лише підтверджують факт державної реєстрації, але не можуть бути доказом укладення правочинів.
Доводи позивача про те, що відповідачі 1 і 2 віддали йому оригінали держаних актів на право власності на земельну ділянку, що свідчить про укладення між ними правочинів, суд відхиляє, оскільки належними та допустимими доказами це не підтверджується.
Посилання позивача та його представника в позові на положень ч. 5 ст. 116 ЗК України суд не бере до уваги, оскільки вказані положення стосуються підстав набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, аж ніяк не стосуються приватної власності та не мають значення для вирішення даного спору.
З наведеного вище слідує, що оскаржувані позивачем договори оренди укладені між відповідачами ТОВ Агрофірма ім. Котовського з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю відповідають зазначеним вище положенням чинного законодавства, у зв'язку з чим вимога про визнання договорів оренди недійсними не ґрунтується на законі, а тому в задоволені позовних вимог в частині визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок від 07.09.2016 року та 10.10.2016 року слід відмовити.
Позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію договорів оренди землі також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Вказана вимога є похідною дією, яка має вчинятися в позасудовому порядку відповідним уповноваженим органом і суд не наділений повноваженнями скасовувати реєстрацію спірних договорів оренди - це є виключною компетенцією державного реєстратора.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Так, ці позовні вимоги не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів судом.
В свою чергу позовні вимоги про зобов'язання скасувати рішення державного реєстратора ні позивачем, ні його представником під час розгляду даної цивільної справи не заявлялися.
Договір оренди землі від 10 жовтня 2016 року пройшов державну реєстрацію. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33588115 від 27.01.2017 року прийнято державним реєстратором ОСОБА_11, Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.п. 18).
Договір оренди землі від 07 вересня 2016 року пройшов державну реєстрацію. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33587931 від 27.01.2017 року прийнято державним реєстратором ОСОБА_11, Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.п. 20).
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень № 1952-IV.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_6 зі статтею 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Так рішення про державну реєстрацію приймали не відповідачі, а державний реєстратор, проте відповідний орган в якому працює державний реєстратор до справи в якості співвідповідача не залучений, вимоги до державного реєстратора позивачем та його представником не пред'являються.
З тексту позовної заяви слідує, що позивач не погоджується з діями державного реєстратора проте жодних вимог до цієї особи не пред'являє, у справі Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області бере участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до положень частини 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
ОСОБА_6 частини 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Враховуючи положення статей 13, 51, 175 ЦПК України лише на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. При пред'явлені позовних вимог до неналежних відповідачів, суд повинен відмовляти у задоволенні таких позовних вимог.
Предметом позову могли бути вимоги про визнання недійсними рішень державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, таку позицію висловлено в постанові ОСОБА_12 Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 (провадження № 11-374апп18) про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора, аналогічна позиція висловлена і в постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року по справі № 21-3030а16, в постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-760а15, на останню посилається і позивач в позові.
Однак такі рішення позивачем до справи не долучені, позовні вимоги про визнання недійсними таких рішень суду не заявлені.
З урахуванням вище наведеного, в задоволенні позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації договорів оренди землі слід відмовити.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування державної реєстрації - задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Види судових витрат передбачені статтею 133 ЦПК України. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського та адвокатом ОСОБА_5 укладено договір № 89 про надання правової допомоги від 01.12.2016 року (далі договір) (т. 1 а.п. 41).
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору у складі правової допомоги адвокат має професійні права адвоката передбачені ст.. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та здійснює в інтересах клієнта наступні дії: вивчає матеріали справи, документи та вчиняє інші юридичні дії, які пов'язані зі спірним правовідносинами сторін, здійснює ознайомлення з матеріалами судових справ з виготовленням фотокопій документів, які в них знаходяться; розробляє правову позицію щодо захисту майнових та / або немайнових інтересів клієнта, готує її нормативне обґрунтування на підставі чинного законодавства України та судової практики з розгляду аналогічних справ; надає консультації щодо формування доказової бази; здійснює представництво інтересів клієнта в судових інстанціях України при розгляді цивільних / адміністративних / господарських справ зі всіма правами, які надані чинним законодавством України позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом пред'явлення позову, зустрічного позову, зміни підстав та / або предмету позову, збільшення та зменшення позовних вимог, оскарження рішень, ухвал суду, з правом вимоги виконання рішення, ухвал та постанов суду та подання виконавчих документів до стягнення виконання, оскарження дій державних виконавців. ОСОБА_7 знайомитися з матеріалами цивільних / адміністративних / господарських справ та виконавчих проваджень, робити з них виписки, знімати копії рішень та ухвал, постанов, вимог та інших, які знаходяться у справах, приймати участь у судових засіданнях, надавати докази, приймати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої міркування та заперечення по всім питанням, які виникають в ході судового розгляду справи, заперечувати проти клопотань та доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами наданими законом стороні у справі, за попереднім погодженням з клієнтом тощо.
Вартість правової допомоги та порядок проведення розрахунків передбачено в розділі 3 вказаного договору.
ОСОБА_6 п. 3.1. договору формою винагороди адвоката за надання правової допомоги є гонорар. Розмір гонорару, що виплачується клієнтом адвокату, складається з: вартості складених для клієнта правових документів та юридичних дій, вчинених на його користь; премії за результат розгляду справи; сум, що виплачуються на покриття фактичних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги (витрати на оплату висновків фахівців, якщо такі висновки запитуються, витрати на оплату нотаріального посвідчення документів та перекладу; транспортні витрати та інші видатки).
Оплата фактичних витрат здійснюється за попереднім погодженням з клієнтом по факту надання документів, що зумовлюють такі витрати (п. 3.6 договору).
Пунктом 3.7 договору передбачено, що гонорар оплачується клієнтом за фактично надану правову допомогу на підставі ОСОБА_13 приймання-передачі наданих послуг.
Виплата гонорару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката або готівкою із дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством України. Клієнт зобов'язаний оплатити акт приймання-передачі наданих послуг адвоката в триденний строк з моменту його отримання (п. 3.8 договору).
ОСОБА_6 п. 5.9 договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами.
ОСОБА_5 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом (т. 1 а.п. 42).
ОСОБА_6 з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_5 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність (т. 2 а.п. 12 зворотна сторінка).
Адвокат ОСОБА_5 також надає правову допомогу ОСОБА_3, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 98/1 від 09.06.2017 року (т. 1 а.п. 59, 125).
Відповідно до п. 1.1.2. зазначеного договору адвокат надає клієнту правову допомогу , в тому числі при розгляді справи № 328/1283/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13, ОСОБА_2, ТОВ Агрофірма ім. Котовського про визнання договорів оренди землі недійсними.
Пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги № 98/1 від 09.06.2017 року передбачено обсяг правової допомоги, яку надає адвокат клієнту.
ОСОБА_6 п. 3.1. договору формою винагороди адвоката за надання правової допомоги є гонорар. Розмір гонорару, що виплачується клієнтом адвокату, складається з: вартості складених для клієнта правових документів та юридичних дій, вчинених на його користь; премії за результат розгляду справи; сум, що виплачуються на покриття фактичних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги (витрати на оплату висновків фахівців, якщо такі висновки запитуються, витрати на оплату нотаріального посвідчення документів та перекладу; транспортні витрати та інші видатки).
Оплата фактичних витрат здійснюється за попереднім погодженням з клієнтом по факту надання документів, що зумовлюють такі витрати (п. 3.5 договору).
Пунктом 3.6 договору передбачено, що гонорар оплачується клієнтом за фактично надану правову допомогу на підставі ОСОБА_13 приймання-передачі наданих послуг.
Виплата гонорару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката або готівкою із дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством України. Клієнт зобов'язаний оплатити акт приймання-передачі наданих послуг адвоката в триденний строк з моменту його отримання (п. 3.7 договору).
ОСОБА_6 п. 5.9 договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.12.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами.
Крім того, адвокат ОСОБА_5 надає правову допомогу ОСОБА_2, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 98/2 від 09.06.2017 року (т. 1 а.п. 60, 124).
Відповідно до п. 1.1.2. зазначеного договору адвокат надає клієнту правову допомогу , в тому числі при розгляді справи № 328/1283/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13, ОСОБА_2, ТОВ Агрофірма ім. Котовського про визнання договорів оренди землі недійсними.
Пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги № 98/2 від 09.06.2017 року передбачено обсяг правової допомоги, яку надає адвокат клієнту.
ОСОБА_6 п. 3.1. договору формою винагороди адвоката за надання правової допомоги є гонорар. Розмір гонорару, що виплачується клієнтом адвокату, складається з: вартості складених для клієнта правових документів та юридичних дій, вчинених на його користь; премії за результат розгляду справи; сум, що виплачуються на покриття фактичних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги (витрати на оплату висновків фахівців, якщо такі висновки запитуються, витрати на оплату нотаріального посвідчення документів та перекладу; транспортні витрати та інші видатки).
Оплата фактичних витрат здійснюється за попереднім погодженням з клієнтом по факту надання документів, що зумовлюють такі витрати (п. 3.5 договору).
Пунктом 3.6 договору передбачено, що гонорар оплачується клієнтом за фактично надану правову допомогу на підставі ОСОБА_13 приймання-передачі наданих послуг.
Виплата гонорару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката або готівкою із дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством України. Клієнт зобов'язаний оплатити акт приймання-передачі наданих послуг адвоката в триденний строк з моменту його отримання (п. 3.7 договору).
ОСОБА_6 п. 5.9 договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.12.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами.
02 лютого 2018 року представником ТОВ Агрофірма ім. Котовського подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених і очікуваних у зв'язку з розглядом справи (т. 1 а.п. 151-152).
ОСОБА_6 додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 89 від 01.12.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського та адвокатом ОСОБА_5, сторони узгодили розмір гонорару за надання правової допомоги, де зазначено вид правової допомоги та розмір гонорару (т. 1 а.п. 160).
Сума фактично понесених судових витрат становлять 8900 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 89/2 від 18.01.2018 року (т. 1 а.п. 161) та квитанціями від 23.11.2017 року, 18.01.2018 року, 24.01.2018 року про оплату гонорару адвоката за участь у справі № 328/1283/17 на загальну суму 8 900,00 грн. (т.1 а.п. 162).
Надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_5 відповідачам: ТОВ Агрофірма ім. Котовського , ОСОБА_3, ОСОБА_2 у вказаній цивільній справі підтверджується і відповідними ордерами (т. 1 а.п. 184-186).
11 червня 2018 року, 24 вересня 2018 року та 26 вересня 2018 року, представником відповідачів адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про стягнення судових витрат, в якому уточнено суму витрат та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Агрофірма ім. Котовського судові витрати по справі в розмірі 23151,60 грн. В даних клопотаннях наведено вид вчинених адвокатом процесуальних дій в складі правової допомоги, що відповідає договірним зобов'язанням, час витрачений на вчинення цих дій та гонорар адвоката, також містяться квитанції про оплату (т. 2 а.п. 9-10, 102-110, 133-135).
ОСОБА_6 актів приймання-передачі наданих послуг № 89/3 на виконання умов договору адвокатом було надано наступну допомогу: 10.03.2018 - поштові витрати на відправку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 та Токмацькій РДА, розмір гонорару становить - 32,40 грн., 12.03.2018 - витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні, тривалість 5 годин, вартість 2000 грн., 17.05.2018 - витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні, тривалість 5 годин, вартість 2000 грн., 17.05.2018 - 2 клопотання про витребування доказів та призначення судом почеркознавчої експертизи, тривалість 1,3 години, вартість 900 грн., підготовка письмових дебатів по справі, тривалість 3 години, вартість 1000 грн., витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні 11.06.2018 р., тривалість 5 годин, вартість 2000 грн., а всього сума гонорару становить 7 932,40 грн.; № 89/4 на виконання умов договору адвокатом було надано наступну допомогу: 13.09.2018 р. - клопотання про врахування додаткових аргументів - 0,5 год. - вартість 300,00 грн., 17.09.2018 року - поштові витрати на суму 19,20 грн., 13.09.2018 року та 24.09.2018 року витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні, тривалість 5 годин, вартість 2000 грн, а всього на суму 4319,2; № 89/5 на виконання умов договору адвокатом було надано наступну допомогу: 26.09.2018 року витрати, пов'язані з явкою та участю адвоката в судовому засіданні, тривалість 5 годин, вартість 2000 грн (т. 2 а.п. 13, 102-110, 133-135).
Факт оплати вказаних витрат підтверджується квитанціями доданими до клопотань на загальну суму 23151,60 грн. (т.2 а.п. 14, 109-110, 134).
З 15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким викладено в новій редакції процесуальні кодекси, в тому числі Цивільний процесуальний кодекс України. Пунктом 9 частини 1 Перехідних положень нової редакції ЦПК передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.
ОСОБА_6 п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення, серед іншого, суд вирішує питання як розподілити судові витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_6 із статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
ОСОБА_6 ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанції, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
В матеріалах даної цивільної справи є документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених учасником справи витрат, необхідних для надання правничої допомоги, на які міститься посилання вище.
Судом визначено співмірність та розмір витрат на правову допомогу відповідно до статті 137 ЦПК України, з урахуванням фактично витраченого часу на надання правничої допомоги адвокатом за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою.
Клопотань позивача та його представника про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не надходило.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, що повною мірою відповідає принципу диспозитивності цивільного процесу. Відтак, питання про зменшення неспівмірних витрат на послуги адвоката може бути ініційоване лише іншою стороною процесу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Види судових витрат передбачені статтею 133 ЦПК України. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ураховуючи наведені вимоги закону та наявні в матеріалах справи докази, посилання на які міститься вище, суд дійшов висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 23151,60грн.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією висловленою в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 910/11079/17, де Верховний суд стягнув витрати на професійну правничу допомогу з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 15, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування державної реєстрації - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського 23151,60 грн. (двадцять три тисячі сто п'ятдесят одну гривню 60 копійок) компенсації витрат на правничу допомогу, понесену у зв'язку з розглядом цивільної справи № 328/1283/17.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області або безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, 316, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідачі:
ОСОБА_2, місце проживання: 71760, Запорізька область, Токмацький район, с. Долина, вул. Центральна, 49, РНОКПП НОМЕР_2.
ОСОБА_3, місце проживання: 71760, Запорізька область, Токмацький район, с. Рибалівка, вул. Мирна, 5, РНОКПП НОМЕР_3.
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського , юридична адреса: 71760, Запорізька область, Токмацький район, с. Долина, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 03749514.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, місцезнаходження: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 45, код ЄДРПОУ 20509272.
Повне рішення виготовлено 05 жовтня 2018 року.
Суддя:
Суд | Токмацький районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78089299 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні