Постанова

від 21.11.2018 по справі 237/1874/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/434/18

237/1874/17

Єдиний унікальний номер 237/1874/17

Номер провадження 22-ц/804/434/18

Головуючий у 1-й інстанції Ліпчанський С.М.

Доповідач: Биліна Т.І.

Категорія 27

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Биліни Т.І.

суддів Мальцевої Є.Є., Принцевської В.П.,

за участю секретаря Тулянкіної М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави України в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и л а :

03 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Позовна заява мотивована тим, що 30 вересня 2014 року позивач в якості позики передав відповідачу 30 000 гривень. Факт передачі грошових коштів та обов'язок відповідача повернути позику підтверджується розпискою ОСОБА_2 Строк повернення отриманих грошових коштів зазначено 31.12.2016 року. Неодноразові усні звернення до відповідача про необхідність повернення боргу результату не дали. Згідно пояснень відповідача борг не повернуто з причини складного матеріального стану.

06 вересня 2017 року ОСОБА_1 - первісний кредитор, передав за договором відступлення права вимоги, належне йому право вимоги новому кредитору ОСОБА_3 за розпискою ОСОБА_2 від 30 вересня 2014 року.

11 вересня 2017 року ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області задоволено заяву про затвердження мирової угоди по вказаній справі. Сторони домовились про можливість врегулювання спору шляхом міни земельної ділянки яка належить ОСОБА_3 кадастровий НОМЕР_1, розміром 0,0276 га на земельну ділянку яка належить ОСОБА_2 розміром 6,5825, що розташована на території с. Дальнє Мар'їнського району Донецької області, пай 1835,8167га кадастровий НОМЕР_2: 10000 (рілля), 0,7658га кадастровий НОМЕР_3: 10000 (пасовище). Сторони визнали, що договір позики, укладений 30 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є припиненим внаслідок укладення мирової угоди між сторонами. Сторони за вільним волевиявленням домовились про визнання за кожним з них право власності на поміняні земельні ділянки. Наслідки укладення мирової угоди, сторонам роз'яснені і зрозумілі. У зв'язку з тим, що спір врегульовано мировою угодою, провадження у справі припинено.

Не погодившись з ухвалою суду керівник Волноваської місцевої прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області просив ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду, мотивуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції визнав перехід права власності на нерухоме майно, яке не було предметом розгляду спору і не заявлялось у позовній заяві, що суперечить процесуальним нормам.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор Полторацька Т.Є. підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1, правонаступник ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2, представник Головного управління Держгеокадастру у Донецької області не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать телефонограми, зареєстровані в журналі телефонограм апеляційного суду.

Відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Проте вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, визначений у частині першій статті 1049 ЦК України.

Тобто, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, зокрема грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України (в редакції 2004 року, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи .

За змістом вказаної статті мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності й обґрунтованості її умов, а також з'ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання. Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.

Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд (частина 5 статті 175 ЦПК України в редакції 2004 року, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції).

Аналогічні норми процесуального закону визначені в ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року ст. 4, 5, 19, 207).

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 30 000 гривень (а.с.1-2).

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу повернення грошових коштів, отриманих на підставі договору позики та саме наведені обставини становили предмет спору, і саме така позовна вимога була первинною, питання щодо визнання права власності на земельні ділянки не було предметом розгляду суду.

Затверджуючи мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на земельні ділянки за кадастровим НОМЕР_1, розміром 0,0276 га, на земельну ділянку яка належить ОСОБА_2 розміром 6,5825,що розташована на території с. Дальнє Мар'їнського району Донецької області пай 183 5,8167га кадастровий НОМЕР_2: 10000 (рілля), 0,7658га кадастровий НОМЕР_3: 10000 (пасовище), призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали на праві власності ОСОБА_2 Крім того визнав право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 0,0276 га, кадастровий НОМЕР_1 що розташована на території Дачненської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, яка належала ОСОБА_3 Тобто фактично відбувся обмін земельних ділянок з вирішенням питання про визнання на них права власності.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції не врахував, що заходи врегулювання спору мирним шляхом не стосуються предмету спору - стягнення грошових коштів, зокрема визнав мирову угоду, предметом якої є земельні ділянки, та перехід на них права власності.

За таких обставин суд у порушення норм процесуального права зазначених вимог закону не врахував та безпідставно застосував до даних правовідносин ст. 16 ЦК України для обрання такого способу захисту, як визнання мирової угоди.

Отже висновки суду першої інстанції про те, що дії сторін відповідають закону, не порушують прав та інтересів інших осіб необґрунтовані, а доводи позивача на підтримання цієї позиції, не відповідають вимогам закону.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з встановлених обставин справи та вимог закону, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції про визнання мирової угоди підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2018 року.

Керуючись ст.ст.374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд ,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волноваської місцевої прокуратури в інтересах держави України в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 11 вересня 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: Є.Є. Мальцева

В.П. Принцевська