Рішення

від 04.11.2019 по справі 237/1874/17

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/1874/17

Номер провадження 2/237/327/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04.11.19 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений усний договір позики, на підтвердження укладення якого остання склала розписку.

За умовами договору позики відповідач ОСОБА_2 позичила у позивача грошові кошти в сумі 30000 грн., та зобов`язалася повернути позику до 31.12.2016 року. Відповідач не виконала взяте на себе зобов`яння по поверненню грошових коштів, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики в розмірі 30000 гривень, та витрати по сплаті судового збору.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та слухання справи був повідомлений.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Тому, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновків, які наведені нижче.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір позики, за яким позивач 30.09.2014р. передала у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 30000 гривень із строком повернення 31 грудня 2016 року, про отримання яких відповідачка склала розписку від 30.09.2014р.

Станом на день розгляду справи, борг позивачу ОСОБА_2 не повернула, оригінал розписки був пред`явлений позивачем у судовому засіданні, а відтак, право позивача підлягає захисту у судовому порядку.

Відповідно до розписки від 30.09.2014 року сума позики становить 30000 гривень (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Про отримання запозичених коштів від позивача відповідачка склала розписку від 30.09.2014р., оригінал якої був представлений позивачем та долучений судом до матеріалів справи, наявність якої свідчить про невиконання ОСОБА_2 зобов`язань щодо повернення боргу.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач у встановлений договором позики строк грошові кошти на суму 30000 гривень (до 31.12.2016р.) не повернула.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - згідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, які завжди висуваються.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій борг, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом або не слідує із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що, якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На спростування доказів позивача відповідачкою не надано доказів про погашення суми боргу. Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми позики за розпискою, а відтак про їх задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 640,00 грн. (за ставкою, що діяла на час звернення позивача до суду).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України та ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 141, 223, 259, 258, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017р.) -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.М. Ліпчанський