Постанова

від 26.11.2018 по справі 489/4262/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.11.18

22-ц/812/382/18

Справа №489/4262/18

Провадження № 22ц/812/382/18 Головуючий у 1-ї інстанції Тихонова Н.С.

Категорія 59 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 листопада 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Горенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2018 року, постановлене під головуванням судді Тихонової Н.С. у приміщенні суду у місті Миколаєві о 9 годині 34 хвилині зі складанням його повного тексту, по справі

за позовом

Садівничого товариства (СТ) Путієць до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року СТ Путієць звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3768 грн. 65 коп. загальної суми заборгованості за членськими внесками, податком на землю, та платою за споживання води і електроенергії .

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач ОСОБА_2 з 2012 року була прийнята у члени товариства, але з 2015 року припинила вносити обов'язкові членські внески та платежі, внаслідок чого за рішенням загальних зборів від 28 травня 2017 року її виключено із членів СТ Путієць .

В той же час у відповідача залишилася заборгованість за період з 1 січня 2015 року по 1 липня 2016 року, яка підлягає стягненню з неї на підставі пунктів б , е статті 3.8 Статуту товариства.

У письмовому відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 вимоги пред'явлені до неї не визнала, посилаючись на те, що вона сплачує усі обов'язкові внески з 2015 року іншій особі - громадській організації СТ Путієць , а позивач є незаконно існуючим товариством, яке не має право вимагати від неї будь-яких коштів.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2018 року позов задоволено, та ухвалено про стягнення з ОСОБА_2 на користь СТ Путієць заборгованості у загальній сумі 3 768 грн. 65 коп.. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила рішення суду скасувати у зв'язку з відсутністю підстав для стягнення з неї сум за послуги товариства, яке незаконно існує, та починаючи з 2015 року неяких послуг їй не надає.

Ухвалою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 12 листопада 2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов СТ Путієць , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як колишній член товариства має заборгованість зі сплати членських внесків та внесків цільового призначення за послуги, які надавалися їй позивачем на підставі укладених договорів з комунальними підприємствами, рішення про вступ відповідача ОСОБА_2 до садового товариства та наявність у СТ Путієць державного акту на землю, якою відповідач користується.

З такими висновками слід погодитися, так як вони відповідають нормам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була членом СТ Путієць з правом користування земельною ділянкою за №110, звідкіля виключена за рішеннями загальних зборів від 28 травня 2017 року у зв'язку з невиконанням свого обов'язку як члена товариства з оплати членських внесків та цільових платежів на підставі пунктів б , е статті 3.8 Статуту садового товариства (а.с.11, 28-29).

Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 обов'язку члена товариства, передбаченого пунктом ж статті 3.6 Статуту СТ Путієць , у неї утворилася заборгованість, починаючи з 1 січня 2015 року по 1 липня 2017 року в загальній сумі 3 768 грн. 65 коп., яка складається з: 936 грн. - заборгованості за членськими внесками, 8 грн.01 коп. - заборгованості за податком на землю, 1 257 грн. 90 коп. - заборгованості за спожиту воду і заборгованості за електроенергію до моменту відключення в сумі 1 574 грн. 75 коп. (а.с.5)

Арифметична правильність вищенаведеного розрахунку відповідачем у суді першої інстанції не оспорювалась. У апеляційній скарзі також відсутні посилання на такі обставини, внаслідок чого вірність цього розрахунку не перевіряється і судом апеляційній інстанції.

Разом з тим, заперечуючи проти стягнення суми заборгованості відповідач ОСОБА_2 посилалася на незаконність перереєстрації позивача як юридичної особи, що доведено, на її думку, судовими рішеннями судів адміністративної юрисдикції.

Але позивач СТ Путієць зареєстровано у відповідному державному реєстрі як юридична особа, сплачує відповідні податки та збори, укладає різного виду договори на споживання тих чи інших послуг, і за вищенаведеними позивачем обставинами судових рішень, які б набрали законної сили, немає.

Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли у зв'язку із членством відповідача у садовому товаристві, та регулюються як положеннями Статуту СТ Путієць , так і загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту ж статті 3.6 Статуту СТ Путієць член товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати вступні, членські, цільові внески та оплату за спожиту електроенергію та воду у розмірах та в строки, установлені загальними зборами членів товариства (зборами уповноважених).

Між тим, у строки встановлені рішеннями загальних зборів СТ Путієць відповідач членські внески та податок на землю не вносила, не здійснювала також своєчасну оплату за спожиту воду та електроенергію на підставі договорів укладених між СТ Путієць та ВАТ ЕК Миколаївобленерго , а також МКП Миколаївводоканал (а.с.30-58).

Вважала, при цьому, підтвердженням здійснення нею належної оплати за спожиту воду та електроенергію платіжні відомості, які складалися іншою громадською організацією, яка договори з постачальниками послуг на земельні ділянки, які є складовою частиною землі, що передана у користування СТ Путієць , не укладала (а.с.93-107). Тому такі докази вірно не взяті до уваги судом першої інстанції як підтвердження належності виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків за користування садовою ділянкою №110.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до помилкового тлумачення норм матеріального і процесуального права, переоцінки обставин, вірно встановлених та оцінених судом першої інстанції, і на законність судового рішення у справі не впливають.

За таких обставин, і відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення , а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути з цього часу оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий О.О.Ямкова

Судді С.Ю.Колосовський

О.В.Локтіонова