Ухвала

від 25.04.2019 по справі 489/4262/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 489/4262/18

провадження № 61-5884ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного осуду від 26 листопада 2018 року у справі за позовом Садівничого товариства Путієць до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членськими та цільовими внескам,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Садівниче товариство Путієць (далі - СТ Путієць ) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3 768,65 грн заборгованості за членськими внесками, податком на землю та платою за споживання води і електроенергії . Позов обґрунтовано тим, що з 2012 року ОСОБА_1 прийнято до складу членів товариства, але через несплату з 2015 року обов'язкових членських внесків та інших платежів її виключено із членів СТ Путієць за рішенням загальних зборів від 28 травня 2017 року. Посилаючись на те, що відповідач відмовилась оплатити заборгованість за період з 01 січня 2015 року по 01 липня 2016 року, СТ Путієць просило суд задовольнити позов.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТ Путієць 3 768,65 грн заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного осуду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 Залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного осуду від 26 листопада 2018 року .

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3 768,65 грн заборгованості за членськими та цільовими внесками . Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Лише посилання заявника у касаційній скарзі на те, що справа не може бути віднесена до категорії малозначних, не є достатніми для застосування пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2018 року та постанова Миколаївського апеляційного осуду від 26 листопада 2018 року прийняті у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного осуду від 26 листопада 2018 року в справі за позовом Садівничого товариства Путієць до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членськими та цільовими внескамивідмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник